Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

1418

.pdf
Скачиваний:
16
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
373.03 Кб
Скачать

11

Продовження таблиці А.4

Вар

Z1

Z2

X1

X2

Вар

Z1

Z2

X1

X2

іант

 

 

 

 

іант

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

63

20

20

0

0.2

93

31

100

0.2

1.2

 

64

20

50

-0.3

-0.3

94

31

150

-0.5

-0.2

 

65

20

50

-0.15

0.1

95

31

150

-0.15

0.45

 

66

20

50

0

0.5

96

31

150

0.2

1.3

 

67

20

100

-0.3

-0.3

97

34

34

-0.5

-0.2

 

68

20

100

-0.15

0.25

98

34

34

-0.1

0.05

 

69

20

100

0

0.8

99

34

34

0.3

0.3

 

70

20

150

-0.3

-0.3

100

34

50

-0.5

-0.2

 

71

20

150

-0.15

0.35

101

34

50

-0.1

0.2

 

72

20

150

0

1.0

102

34

50

0.3

0.6

 

73

25

25

-0.5

-0.2

103

34

100

-0.5

-0.2

 

74

25

25

-0.25

0

104

34

100

-0.1

0.25

 

75

25

25

0

0.2

105

34

100

0.3

0.7

 

76

25

50

-0.5

-0.2

106

34

150

-0.5

-0.2

 

77

25

50

-0.25

0.15

107

34

150

-0.1

0.65

 

78

25

50

0

0.5

108

34

150

0.3

1.5

 

79

25

100

-0.5

-0.2

109

42

42

-0.5

-0.2

 

80

25

100

-0.25

0.4

110

42

42

0

0.05

 

81

25

100

0

1.0

111

42

42

0.5

0.3

 

82

25

150

-0.5

-0.2

112

42

50

-0.5

-0.2

 

83

25

150

-0.25

0.5

113

42

50

0

0.15

 

84

25

150

0

1.2

114

42

50

0.5

0.5

 

85

31

31

-0.5

-0.2

115

42

100

-0.5

-0.3

 

86

31

31

-0.15

0.05

116

42

100

0

-0.1

 

87

31

31

0.2

0.3

117

42

100

0.5

0

 

88

31

50

-0.5

-0.2

118

42

150

-0.5

-0.2

 

89

31

50

-0.15

0.15

119

42

150

0

0.5

 

90

31

50

0.2

0.5

120

42

150

0.5

1.2

 

Рисунок Б.І – Схема редуктора

12

Додаток Б

Визначення ступені рухомості редуктора

Розглядаємо тип редуктора 1А (додаток А, рис. А1, завд. І). Визначимо ступінь рухомості редуктора – це кількість вхідних ланок.

Механізм складається із

ланок і кінематичних

пар. Ланка – це тверде

тіло, або сукупність

нерухомо з’єднаних твер-

дих тіл (наприклад блок зубчастих коліс, що з’єднані нерухомо). Кінема-

тична пара - це рухоме з’єднання двох ланок (наприклад зачеплення зубчастих коліс, з’єднання вала і підшипника). Кінематичні пари діляться на класи. Клас пари визначається числом в’язів,

що накладені кінематичною парою на відносний рух ланок і визначається за формулою S = 6 - H, де S – клас кінематичної пари, H – число можливих відносних рухів ланок в кінематичній парі (наприклад, обертальна кінематична пара - п’ятого класу, зубчасте зачеплення – четвертого класу). Ступінь рухомості механізму – це чисо рухів, що необхідно задати механізму, число двигунів, що необхідно поставити в механізм. Визначається ступінь рухомості плоского механізму за формулою W=3n-2p5-p4, де n – число рухомих ланок, p5 – число кінематичних пар п’ятого класу, p4 – число кінематичних пар четвертого класу.

В даному редукторі (рис. Б.І) число рухомих ланок n = 5 (1, 2, 3, 4, h), число кінематичних пар п’того класу p5 = 5 (A, B, C, D, E), число кінематичних пар четвертого класу p4 = 4 (F, G, K, L). Тоді ступінь рухомості буде

W= 3n - 2p5 – p4 = 3ּ5 - 2ּ5 – 4 = 1.

Врозглянутому редукторі одна вхідна ланка і йому необхідно задати один рух (наприклад, кутову швидкість ω1).

13

Додаток В

Визначення передаточного відношення

і числа обертів коліс редуктора

Розглядаємо тип редуктора 1А (додаток А, рис. А1, завд. І). Задано модуль і число зубців коліс (варіант І, таблиця А1), номінальна кутова швидкість вхідного колеса редуктора (варіант І, таблиця А.2):

m = 5 мм,

z1 = z4 =20,

z2 = z5 = 25, ω = 1200 с–І.

Числа зубців коліс z3 і

z6

знаходяться із співвідношень:

r1 + 2·r2 = r3,

r4 + 2·r5 = r6

→ z1 + 2·z2 = z3,

z4 + 2·z5 = z6 .

 

z3 = z6 = 20+2·25 = 70.

 

Передаточні відношення і числа обертів коліс визначаються за

допомогою графічного методу.

 

 

 

Основною

кінематичною

характеристикою

багатоланкового

зубчастого механізму є передаточне відношення – це відношення кутової швидкості вхідної ланки до кутової швидкості вихідної ланки. Для триланкового зубчастого механізму, що включає два зубчасті колеса і стояк, передаточне відношення визначається як U12 = ω12 = ±n1/n2 = ±r2/r1 = ±z2/z1, де ω1,

 

A 1

ω2 – кутові швидкості , n1 n2

- числа

A

обертів, r1r2

- радіуси, z1z2

- числа

B

 

зубців

вхідного

і

вихідного

B

зубчастих коліс. Знак плюс показує,

 

 

 

що вхідне і вихідне колеса

C

 

обертаються в одному напрямку,

D

D

мінус – в різних напрямках.

 

 

 

Відомо, що при обертанні тіла

F

 

(зубчастого колеса, водила)

віднос-

F

но нерухомої осі, лінійні швидкості

 

1

точок V = ω·r пропорційні відстані

 

Рисунок В.1 – Розподіл лінійних

r від осі обертання (рис. В.1),

а кінці їх векторів (швидкості точок

швидкостей у колесі

A, B, C, D, F) лежать на одній пря-

 

 

мій 1-І,

яка

називається

картиною

 

 

швидкостей.

Отже,

якщо

відомі

швидкості двох точок ланки, то провівши через кінці цих векторів пряму

14

одержуємо картину швидкостей ланки і можемо знайти швидкість її любої точки.

Побудуємо картину швидкостей для ланок головного редуктора (рис. В.2).

І. В масштабі малюємо схему редуктора (рис. В.2, а).

2.Будуємо картину швидкостей (рис. В.2, б):

-проводимо горизонтальні лінії із точок зубчастих зачеплень і осей коліс О, А, В, С, D, E, F і вертикальну лінію ОР;

-проводимо із точки О під довільним кутом (краще 450) лінію ОF зміни швидкостей точок ланки, що включає водило Н і колесо 6; позначимо швидкості точок B і F;

 

Z 3

Z 6

 

 

 

F

 

C

 

C

 

F

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

w1

B

 

E

 

 

 

E

3,4

 

 

w h

 

2

h

Z 2

 

Z 5

 

A

A h

D

1

 

 

 

 

 

 

D

 

 

 

O

 

 

 

 

б

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z1

Z 4

1

 

5

h 0 3,4

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

а

 

 

 

 

в

 

Рисунок B.2 - Kартина швидкостей редуктора

-далі проводимо лінії розподілу швидкостей в ланках: колеса 5 між точками F (швидкість відома) і E (швидксть дорівнює 0) до точки D; коліс 4,3 між точками О (швидк-

сть дорівнює 0) і D до точки С; колеса 2 між точками С і В до точки А; з’єднуємо лінією точки О і А;

3. На відстані Р0 від точки Р проводимо горизонтальну лінію, а з точки Р проводимо лінії, паралельні побудованим лініям зміни швидкостей в ланках, до перетину з горизонтальною лінією; одержуємо відрізки 0- І, 0-2, 0-3, 0-5, 0-h, що пропорційні кутовим швидкостям коліс І, 2, 3 і 4, 5, 6 і водила h (рис. В.2, в).

15

Дійсно, кути між проведеними паралельними лініями і лінією РЕ будуть одинаковими. Звідки VA/r1 = ω1 =(0-1)/Р0 , де VA, r1, ω – лінійна швидкість, радіус та кутова швидкість колеса І. Таким чином, кутова швидкість першого колеса пропорційна відрізку 0-І.

Тоді передаточні відношення будуть мати вигляд

U1h = ω1h = (0-1)/(0-h) =587.43/36 =16.319;

U12 = ω12 =(0-1)/(0-2) = 587.43/-505.98 = -1.161;

U13 = U14 = ω13 = (0-1)/(0-3) = 587.43/-145.12 = -4.08;

U15 = ω15 = (0-1)/(0-5) = 587.43/117.14 = 5.015

Далі n1 = 30ω1/π = 30·1200/π = 11459 хв;

n2 =n1/U12 = 11459/І.161 = 9781 хв; n3 =n1/U13 = 11459/4.08 = 2809 хв; n5 =n1/U15 = 11459/5.015 = 2285 хв;

nh =n1/U1h = 11459/16.319 = 702 хв;

Додаток Г

Розрахунок розгону ротора турбогвинтового двигуна

Розглядається жорсткий ротор авіадвигуна (рис.Г.1), який складається з турбіни з моментом інерції IТ, компресора з моментом інерції IК, редуктора, з моментом інерції зубчастих коліс , приведених до вихідного вала IР і передаточним відношенням UР, та гвинта з моментом інерції IГВ.

Ігв

ω

Ір

Uр

Ік

Іт

 

ωт

гв

 

 

 

ωк

 

 

 

 

Рисунок Г.1 - Схема жорсткого ротора авіадвигуна

16

При розгоні жорсткого ротора на нього діють моменти сил опору від гвинта MГВ, компресора MК та момент рушійних сил від стартера MР. В загальному випадку моменти сил на компресорі та гвинті будуть пропорційними квадрату кутової швидкості, і дорівнюють номінальним значенням MК.НОМ і MГВ.НОМ при досягненні

номінальної швидкості обертання ωГВ.НОМ ,ωК.НОМ .

Приймається, що моменти сил на компресорі і турбіні складають

 

 

 

 

ω

ГВ.

 

2

 

 

 

ω

Т

 

2

M

ГВ.

= 0,05M

 

 

 

; M

К.

= M

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

ГВ.НОМ

 

 

 

 

 

К.НОМ

ω0

 

 

 

 

 

 

ωГВ.НОМ

 

 

 

 

 

(1)

 

U Р =

ωТ.

;

M Р.НОМ = const;

ωT = ωK ,

 

 

 

 

 

 

ω

 

 

 

 

 

 

 

 

ГВ.

 

 

 

 

 

 

де

ωГВ, ωК , ωГВ НОМ , ωК НОМ,

ω0

- поточні і номінальні значен-

ня

кутових швидкостей

гвинта,

компресора і номінальне значення

кутової швидкості турбіни.

 

 

 

 

 

 

 

При сталому режимові роботи номінальне значення момента

сил на гвинті дорівнює

 

 

 

 

 

 

 

 

M ГВ.НОМ = (M Т.НОМ M К.НОМ ) U Р ,

(2)

звідки можна, при заданих значеннях

MК.НОМ

і

МТ НОМ, знайти номі-

нальний момент сил на гвинті.

 

 

 

 

 

 

Початкові дані для вирішення задачі в залежності від варіан-

та надані в таблиці А2. Розглядаємо схему 1А, варіант І.

Вирішення

задачі виконується заміною реального механізму

(ротора) умовним,

що має одну рухому ланку

і одну обертальну кінематичну пару. Далі

визначаються характеристики умовного механізму – зведений момент сил МЗВ і зведений момент інерції JЗВ , що зведені до вала турбіни

ωТ. Для визначення руху умовного механізму використовується рівняння в диференціальній формі.

Таку заміну реального механізму з жорсткими ланками (ротор двигуна) можна зробити тому, що кутові швидкості усіх ланок можуть бути визна-- чені через кутову швидкість вхідної ланки. Наприклад, кутові швидкості

17

вхідного і вихідного валів головного редуктора однозначно пов’язані через числа зубців коліс. Тоді рівняння зміни кінетичної енергії ротора може бути виражено як через параметри і кінематичні характеристики ланок ротора, так і через умовні параметри і кінематичні характеристики умовного механізму, що має одну координату.

Для реального механізму рівняння зміни кінетичної енергії має

n

m

 

вигляд Ai =

 

Tj , де

Аі робота сил в реальному механізмі,

i=1

j=1

 

Ті – зміна кінетичної енергії ланок реального механізму. Для умовного механізму рівняння зміни кінетичної енергії буде Азв = ∆Тзв , де Азв

робота сил в умовному механізмі, Тзв – зміна кінетичної енергії в умовному механізмі. Ліві і праві частини рівнянь для реального і умовного механізмів

n

(в зв’язку з заміною реального механізму умовним) одинакові Ai =

i=1

m

Азв, Tj = Азв, звідки можуть бути знайдені умовний момент сил і

j=1

умовний момент інерції умовного механізму.

Умовний момент сил, що діє на умовний механізм, визначається із одинакових значень роботи або потужності реального і умовного механізмів.

Умовний момент інерції умовного механізму визначається із одинакового значення кінетичної енергії реального і умовного механізмів.

Для вирішуємої задачі, з одинакових значень потужностей реального і умовного механізмів визначається зведений момент сил

РРЕАЛЬН = (МР - МК)·ωТ - МГВ·ωГВ = РУМОВН = МЗВ·ωТ

 

→ МЗВ = МР – МК – МГВ/UР .

(3)

З одинакових значень кінетичної енергії реального і умовного механізмів визначається зведений момент інерції

TP =(JT+JK+(JГВ+JP)/UP2)·ωT2/2 = JЗВ· ωT2/2 →

(4)

JЗВ = JT+JK+(JГВ+JP)/UP2

 

Рівняння руху умовного механізму має форму

M ЗВ =

J ЗВ ωT2

+ J ЗВ ε

ϕ

 

2

 

 

 

 

,

18

де

J ЗВ

- часткова похідна зведеного моменту інерції ротора по куту

 

ϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

поворота. В звязку з тим, що

JЗВ = const,

J ЗВ

= 0 і рівняння руху буде

ϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M ЗВ

= J ЗВ ε ε =

M ЗВ

 

(5)

 

 

J ЗВ

 

 

 

 

 

 

Підставляючи вирази (1) в (2) і (3) в (5) маємо диференціальне рівняння ротора, вирішуючи яке методом розподілу змінних величин одержуємо залежність між часом (t, c) і кутовою швидкістю вала турбіни (ω, с-1).

При початкових умовах t = 0 ωT = 0 рішення має такий вигляд

t =

ω0 J ЗВ a

ln

a ω0

+ωТ

 

;

a =

M Р.НОМ

 

(6)

 

a ω0

ωТ

 

 

2M Р.НОМ

 

M К.НОМ

+

0,05

M ГВ.НОМ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Максимальна швидкість при розгоні ротору буде

ωT .MAX =ω0 а .

 

Значення величин МРНОМ,

МК.НОМ, МТ.НОМ, JT,

 

JK, JГВ, JР, ω0

вибираються за варіантом із таблиці А2, значення UР із попередніх

розрахунків (додаток В), значення МГВ.НОМ і JЗВ

розраховуються по

формулам (2) і (4). Далі підставляємо дискретні значення

ωТ з

вибраним кроком

ωТ

в діапазоні 0 < ωТ max

і за формулою (6)

одержуємо відповідні значення часу, тобто ωТ (t).

= 2.5 кгм2,

 

 

При початкових умовах

UР = 16.75,

JТ

JК =

7.5кгм2, JР = 2.5 кгм2,

JГВ = 120 Нм, MР.НОМ =120 Нм,

 

MК.НОМ = 300

Нм, MТ.НОМ =700 Нм,

ω = 1200 с-1

 

 

 

 

 

 

 

маємо МГВ..НОМ. = 6700 Нм, а = 0.612,

ωТ. МАХ

 

= 734.8,

JЗВ=

10.437 кгм2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати розрахунків, залежність між кутовою швидкістю ротора (ωТ) і часом при розгоні ротора, в числовій і графічній формах, показана на рис. Г.2. Програма розрахунків на ЕОМ в пакеті програм MathCAD приведена в додатку Д.

t =

 

 

 

 

 

0

0

 

0

0

0

 

1

0

3.198

 

2

36.742

6.413

 

3

73.485

9.66

 

4

110.227

12.957

 

5

146.969

16.324

 

6

183.712

19.782

ω =

7

220.454

23.356

 

8

257.196

27.076

 

9

293.939

30.978

 

10

330.681

35.107

 

11

367.423

39.521

 

12

404.166

44.3

 

13

440.908

49.55

 

14

477.65

55.43

 

15

514.393

 

 

 

 

 

 

 

19

 

 

 

 

 

 

600

 

 

 

 

 

 

 

ω

400

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

200

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0

20

40

60

80

100

120

 

 

 

 

 

t

 

 

 

Рисунок Г.2 - Залежність між кутовою швидкістю ωТ і часом t при розгоні ротора

Додаток Д

Програма розрахунку розгону жорсткого ротора

Програма складена у MathCAD з використанням формул (2), (4), (6) додатка Г.

Acseleration of hard rotor

Initial data

It := 2.5

Ik := 7.5

Isk := 120

Ir := 2.5

Ur := 16.75

 

Mmov := 120

 

Mkom := 300

Mt := 700

ω0 := 1200

Solution

Ired := It + Ik +

(Isk

+ Ir)

 

Ired = 10.437

Msk := (Mt Mkom) Ur

U

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

20

Mmov

 

 

a = 0.612 ωtmax:= ω0 a

ωtmax = 734.847

a :=

 

 

Mkom + 0.05

Msk

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ur

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i := 1.. 20 ωta(i) :=

 

ωtmax (i 1)

ta(i) :=

ω0 Ired a

ln

 

ωta(i) + ω0 a

 

 

20

 

ωta(i) − ω0 a

 

 

 

2 Mmov

 

 

Додаток Е

Розрахунок розмірів зубчастих коліс зовнішнього зачеплення

В розділі розглядається зовнішнє зачеплення зубчастих коліс і розраховуються їх геометричні розміри. Розрахунок виконується відповідно до держстандарту [4] за формулами, що наведені в даному додатку. У завданні необхідно виконати розрахунки геометричних розмірів коліс та накреслити профілі 3-х зубців першого колеса (рис.

Е1).

У авіаційних передачах зубчасті колеса обертаються із швидкостями до 20000 хв –І і передають потужності до 15000 квт (АИ-20, Д-27 і ін.). При таких швидкостях і навантаженнях зубчасті передачі повинні забезпечити високу надійність протягом усього терміну експлуатації. Надійність у передачах гарантується їх геометричними і динамічними характеристиками, якісними показниками зачеплення, точністю виготовлення і міцністю зубців коліс. Для забезпечення найкращих параметрів зубчастих передач геометричні розміри (висота зуба, радіальний зазор, кут тиску), коліс у авіаційних передачах відрізняються від загально прийнятих. Бокові поверхні зуба виконуються по евольвенті. Для забезпечення найкращих якісних показників зачеплення виконується корегування їх геометричних характеристик зміщенням різального інструменту відносно колеса, що нарізається. Для оцінки геометричних характеристик зубчастих коліс прийняті наступні позначення:

d - діаметр ділильного кола, по якому вимірюються крок (р), товщина зуба (s), ширина западини (е); df - діаметр кола западин; da - діаметр кола вершин зубців; m – модуль колеса, d = m·z, p = π·m; C* - радіалий зазор; db

діаметр кола, по якому будується евольвента бокової поверхні зуба; dw – діаметр начального кола, по якому катяться одне колесо по другому без ковзання; α - кут зачеплення; z - число зубців коліс;

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]