M04025

311

Берег — вузька смуга суші у зоні сполучення водної поверхні водойми чи водотоку із прилеглими схилами земної поверхні, яка перебуває під безперервним і безпосереднім впливом води.

Біоіндикатори— група особин одного виду або угруповання, наявність, кількість або інтенсивність розвитку яких у досліджуваному середовищі є показником певних природних процесів, умов або антропогенних змін зовнішнього середовища.

Біоіндикація — оперативний моніторинг навколишнього середовища на основі спостережень за станом і поведінкою біологічних об'єктів (рослин, тварин та ін.).

Біомаса— виражена в одиницях маси або енергії кількість речовини живих організмів (популяцій, видів, групи видів, окремих живих компонентів екосистем, угруповань загалом), що припадає на одиницю площі або об'єму.

Біомоніторинг— спостереження за станом біотичної складової середовища та її реакцією на антропогенні дії.

Біосфера— оболонка Землі (геосфери), сформована із заселених живими організмами частин земної кори, гідросфери та нижнього шару атмосфери.

Біосферний заповідник — територія міжнародного значення, виокремлена з метою збереження різноманітності природно-те- риторіальних комплексів і генетичних ресурсів рослинного і тваринного світу, проведення наукових досліджень, фонового моніторингу та вивчення стану довкілля.

Біота— історично сформована сукупність рослин і тварин, об'єднаних загальною областю поширення.

Біотестування — оцінювання рівня забруднення навколишнього середовища за допомогою біоіндикаторів.

Болото — надмірно зволожена ділянка суші з вологолюбною рослинністю, яка має шар торфу завтовшки не менш як 0,3 м.

Вегетація— стан активної життєдіяльності рослин, який проявляється у живленні, рості й розвитку.

Вертикаль гідрологічна — прямовисна лінія від поверхні до дна водойми з відомими координатами у плані, на якій проведено гідрологічні спостереження.

Вертикаль створу — умовна вертикальна лінія від поверхні води до дна водоймища або водотоку, на якій здійснюють дослідження для отримання інформації про якість води.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

312

Вивітрювання — процес руйнування і зміни мінералів гірських порід під впливом фізичної та хімічної дії компонентів атмосфери і гідросфери, за участю живих організмів в умовах земної поверхні і поблизу неї.

Викид в атмосферу — речовини, що надходять в атмосферу із джерел її забруднення.

Викид гранично допустимий — об'єм (кількість) шкідливої речовини за одиницю часу, перевищення якого призводить до погіршення навколишнього середовища або загрожує здоров'ю людини.

Витрата води — об'єм води, що протікає через живий переріз потоку за одиницю часу.

Відновлення — повне або часткове самовідновлення живих чи біокосних об'єктів у ході природних процесів і за допомогою людини.

Відтворення — одне з основних життєвих явищ, яке полягає в утворенні живими тілами схожих структур або таких, що частково відрізняються від вихідних.

Вода зворотна — вода, яка повертається за допомогою технічних споруд і господарських засобів до природних ланок кругообігу води (річкової, озерної, морської, літогенної) у вигляді стічної, скидної або дренажної.

Вода скидна — вода, що відводиться від зрошуваних сільгоспугідь, присадибних ділянок, а також з територій, на яких застосовується гідромеханізація.

Вода стічна — вода, що утворюється у процесі господарськопобутової і виробничої діяльності (крім дренажної і скидної води), а також при відведенні із забудованої території стоку атмосферних опадів.

Води ґрунтові — підземні води першого від поверхні землі постійного водоносного горизонту.

Водна екосистема — екологічна система водного об'єкта, в якій нерозривно поєднуються неживе середовище та біота (складний комплекс угруповань і популяцій рослин, тварин, мікроорганізмів).

Водні ресурси — придатні для використання води (практично всі води Землі: річкові, озерні, морські, підземні, вологість ґрунту, водяні пари атмосфери та інші).

Вододіл — лінія, яка розмежовує стік атмосферних опадів по схилах, спрямованих у різні боки.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

313

Водозабезпеченість — ступінь відповідності потреби у воді фактичному забезпеченню водоспоживача (біотичного угруповання, місцевості, підприємства тощо).

Водозбір — частина території суші, з якої вода поверхневим чи підземним шляхом стікає в певний водний об'єкт.

Водойма — природне або штучне скупчення проточних або стоячих вод (озеро, річка).

Водокористування — використання водних ресурсів без вилучення води із водних об'єктів.

Водоспоживання — використання води з вилученням ЇЇ із водойми, водотоку або підземного басейну безповоротно, із частковим чи повним поверненням у віддалене від водозабору місце чи в інший водний об'єкту якісно зміненому стані.

Водоспоживання безповоротне — вода, яка безповоротно витрачається водоспоживачем.

Водотік — рух води в природному або штучному поглибленні у напрямку нахилу земної поверхні.

Вологість ґрунту — величина, що характеризує вміст у грунті вологи.

Вплив антропогенний — вплив людства на природні і штучні процеси, явища тощо.

Газоаналізатор — прилад для визначення якісного та кількісного складу газової суміші.

Геоекологія — розділ екології, що досліджує екосистеми (геосистеми) високих ієрархічних рівнів, аж до біосфери включно.

Геосистема — фізико-географічна одиниця розчленування оболонки Землі.

Гігрограф— самописний прилад для реєстрації відносної вологості повітря.

Гігрометр — прилад для вимірювання або контролювання величин, що характеризують вологість речовин у газоподібному стані.

Гідробіологічні— кількісні та якісні характеристики різних груп водного населення, що використовуються для оцінки екологосанітарного стану водних екосистем.

Гідробіонти — всі живі організми (тваринні і рослинні), які розвиваються й існують у воді та донних відкладеннях водойм і водотоків.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

314

Глобальний моніторинг — система спостережень за планетарними процесами і явищами, які відбуваються у біосфері, з метою оцінювання та прогнозування глобальних проблем охорони навколишнього природного середовища.

Горизонт створу — зона на вертикалі (в глибину), де виконують комплекс досліджень для отримання інформації про якість води.

Граничне допустима концентрація (ГДК) забруднюючої ре-

човини — максимальна концентрація речовини в навколишньому середовищі (НС), яка не впливає на організм людини і не зумовлює віддалених мутагенних і канцерогенних наслідків.

Ґрунт — окреме природне утворення, формування якого є складним процесом взаємодії п'яти природних факторів ґрунтотворення: клімату, рельєфу, рослинного і тваринного світу, грунтоутворюючих порід, часу.

Ґрунти засолені — ґрунти із підвищеним вмістом легкорозчинних у воді солей (хлоридів, сульфатів тощо) на глибині до 1,5 м (солончаки, солонці, деякі лучні, лучно-степові ґрунти та ін.).

Ґрунтова ерозія) — руйнування та вилучення ґрунтів і підстеляючих материнських порід під дією вітру, атмосферних опадів і спричинених ними схилових стоків, наслідком чого є деградація ґрунтів, забруднення водного і повітряного басейнів.

Ґрунтова провінція — таксономічна одиниця в ґрунтово-гео- графічному районуванні, яка позначає однорідні за складом і структурою ґрунтового покриву, сукупністю факторів ґрунтотво-рення і можливістю господарського використання ґрунтів території.

Ґрунтово-геоморфологічний профіль — вузька, лінієподібна смуга земної поверхні, на якій встановлена кореляція ступеня забруднення грунтів з одним або кількома екологічними факторами.

Дампінг — скид та захоронення відходів у морях і океанах. Деградовані ґрунти — грунти, що втратили або істотно змен-

шили свою родючість чи відчутно погіршили окремі властивості під впливом несприятливих природних або антропогенних чинників.

Державний моніторинг навколишнього природного середо-

вища — система спостережень, збирання та оброблення, передавання, збереження і аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

315

Джерела живлення підземних вод — місця найінтенсивнішо-го поглинання атмосферних та поверхневих вод на поверхні землі, які спрямовуються на живлення підземних вод.

Довжина річки — відстань від витоку річки до її гирла. Долина річки — відносно вузьке, витягнуте у довжину, зви-

висте заглиблення у земній поверхні, створене віковою діяльністю стікаючої по поверхні землі води, з наявністю русла сучасного потоку, яке характеризується загальним нахилом дна від одного кінця до другого.

Достовірність прогнозування — оцінка ймовірності здійснення прогнозу для заданого певного інтервалу.

Дощі кислі — дощі, викликані забрудненням атмосфери діоксидом сірки, які призводять до загибелі організмів, зокрема риби.

Дощування — штучне зрошення сільськогосподарських полів, інших ділянок у вигляді дощу, яке створюється спеціальними установками

Евтрофікація— штучне надудобрення вод внаслідок забруднення сільськогосподарськими та комунальними стоками, яке призводить до бурхливого розмноження водоростей і зниження вмісту розчиненого кисню у глибинних шарах через розкладання мертвої органічної речовини, що утворюється при зростаючій седиментації.

Екологічна система — функціональна природна система, утворена сукупністю взаємодіючих живих організмів і неживої природи, що займає певну територію. Е.С. в межах одного біоценозу часто називають біогеоценозом.

Екологічне обмеження — система кількісних і якісних параметрів екологічної стійкості природного об'єкта, зміна яких в результаті водогосподарської і меліоративної діяльності призводить до порушення системних властивостей, функціональних характеристик об'єкта і незворотних екологічних наслідків у відповідних ландшафтно-кліматичних умовах.

Екологічний— комплексна підсистема моніторингу біосфери, яка охоплює спостереження, оцінювання і прогнозування антропогенних змін (біологічних, геофізичних) стану біосфери загалом і екосистем, спричинених дією забруднювачів, сільськогосподарським використанням земель, вирубуванням лісів, урбанізацією, а також оцінювання екологічної рівноваги в екосистемах.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

316

Екологія— розділ біології, що вивчає взаємовідносини між живими організмами і середовищем їх існування.

Еколого-меліоративна стійкість землі — здатність геологіч-

ного середовища протистояти впливу зрошувальних меліорацій, враховуючи рівень техногенного навантаження.

Ерозія ґрунтів — процес розмивання або змивання ґрунтів і гірських порід водними потоками; процес руйнування гірських порід, ґрунтів чи будь-яких інших утворень із зміною властивостей і цілісності їх поверхні.

Ефект парниковий — поступове потепління клімату внаслідок нагромадження в атмосфері діоксиду вуглецю антропогенного походження, який пропускає сонячні промені, перешкоджаючи тепловому випромінюванню з поверхні Землі.

Забруднення — занесення в середовище невластивих йому речовин, підвищення концентрації речовин, енергії чи будь-яких агентів понад норму.

Забруднювач — джерело забруднення природних вод, яке вносить до них забруднюючі речовини, гідробіонти або тепло; будьякий природний чи антропогенний фізичний агент, хімічна речовина або біологічний вид, що потрапив у навколишнє середовище або виник у ньому в кількостях, які перевищують його звичайний вміст.

Загальний (стандартний) моніторинг НПС — оптимальні за кількістю параметрів спостереження на пунктах, об'єднаних в єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки та прогнозування стану НПС регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях.

Замор — масова загибель водних тварин, головним чином риб, спричинена зменшенням кількості розчиненого у воді кисню або появою в ній отруйних речовин.

Заплава — частина дна долини річки, утворена наносами її відкладень, яка періодично заливається у повінь та паводки; частина долини річки, що періодично затоплюється водою при весняному розливі, який залишає алювій (пісок, пилуваті органічні й мінеральні частки тощо).

Заповідник — ділянка природньої території, на якій на законних підставах зберігається в незайманому стані весь природний комплекс та ведуться наукові дослідження.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

317

Засолення ґрунтів — процес накопичення розчинних солей (переважно хлористих, сірчанокислих сполук натрію і магнію) у ґрунті, який спричинює формування солончакуватих (глибинне засолення) і солончакових (поверхневе засолення) ґрунтів.

Зона впливу забруднення — частина потоку, в яку надходять стічні води із зони забруднення або безпосередньо зі скиду, але внаслідок невисокої концентрації забруднюючих речовин або короткотривалого забруднення в ній зберігається природний перебіг біологічних та біохімічних процесів.

Зона екологічного ризику — місце на суші та в акваторіях, де людська діяльність може спричинити загрозливі екологічні ситуації.

Зона забруднення — частина потоку, в якій при надходженні забруднюючих речовин порушуються природні біологічні і біохімічні процеси, а концентрація забруднюючих речовин перевищує прийняті норми за санітарними, рибогосподарськими та іншими показниками.

Зообентос— сукупність донних тварин, що живуть на дні або в ґрунті морських і прісних водойм.

Зоопланктон — сукупність тварин, що населяють водну товщу та пасивно переносяться течіями.

Зрошення — штучне зволоження Грунту з метою забезпечення необхідного водного та пов'язаного з ним теплового режимів на сільськогосподарських землях, які зазнають дефіциту вологи для успішного розвитку вирощуваних культур.

Ізотерми— лінії, що з'єднують на карті місцевості з однаковими температурами повітря, води або грунту.

Індикатор забруднення — індикатор, що сигналізує про наявність, нагромадження або зміну кількісного чи якісного складу забруднювачів у навколишньому середовищі.

Канцерогени— речовини або фізичні агенти, здатні викликати утворення злоякісних пухлин або сприяти їх розвиткові.

Карта забруднення ґрунту — топографічне зменшене зображення узагальненого математично визначеного розподілення забруднених грунтів на певній території.

Кліматичний моніторинг — система спостережень, оцінювання і прогнозування зміни клімату.

Ключова ділянка — ділянка (площа 1—10 га), яка характеризує типові поєднання ґрунтових умов і умов рельєфу, рослинності та інших компонентів фізико-географічного середовища.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

318

Колориметр — прилад для вимірювання кольору.

Комплексне оцінювання забрудненості поверхневих вод —

інформація про забруднення або про якість води, виражена за допомогою певних систем показників або обмеженої сукупності характеристик її складу і властивостей, які порівнюються з критеріями якості води чи нормативами для певного виду водокористування чи водоспоживання.

Контроль — перевірка відповідності контрольованого об'єкта встановленим вимогам.

Кумуляція — збільшення, збирання, нагромадження діючих елементів у навколишньому середовищі.

Ландшафт антропогенний — ландшафт, змінений і перетворений діяльністю людини, технічними й транспортними спорудами.

Лімітуюча ознака шкідливості (ЛОШ) — ознака шкідливості,

яка з'являється при найменшій концентрації речовини.

Лісистість — відношення вкритої лісом площі до загальної площі району, області, краю, виражене у відсотках.

Літосфера — верхня тверда оболонка Землі, яка сягає в глибину до 70 км.

Льодостав — фаза льодового режиму, що характеризується наявністю льодового покриву.

Максимально разова гранично допустима концентрація

(ГДКм.р.) — основна характеристика небезпечності шкідливої речовини, яка встановлюється для попередження рефлекторних реакцій у людини (відчуття запаху, світлової чутливості, біоелектричної активності головного мозку) при короткотривалому впливі атмосферних домішок.

Межа екосистеми — перехідна смуга, в межах якої змінюється співвідношення екологічних компонентів, факторів середовища та видовий склад біоти.

Межень — фаза водного режиму річок, яка характеризується малою водністю, тривалим збереженням низького рівня води і виникає внаслідок зменшення живлення водотоку.

Меліоративний моніторинг — система спостережень,

оцінювання, прогнозування та прийняття рішень з метою оптимізації меліорованих земель і прилеглих до них територій.

Меліорація — сукупність організаційно-господарських і технічних заходів по докорінному поліпшенню земель із

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

319

несприятливими водним і повітряним режимами, хімічними та фізичними властивостями або земель, що зазнають шкідливої механічної дії води чи вітру.

Метод польовий (в екології) — метод, що передбачає вивчення об'єкта у досліді, здійснюваному безпосередньо в польових умовах.

Методи досліджень дистанційні — система вивчення при-

родно-територіальних комплексів, їхніх компонентів, факторів, що на них діють, за допомогою чутливих елементів і приладів, які розташовані на відстані від досліджуваного об'єкта чи від спостерігача.

Міграція— переміщення тварин і рослин у просторі; переселення, переміщення населення як усередині країни, так із однієї країни в іншу.

Мікроорганізми— тваринні і рослинні організми, які можна побачити лише під мікроскопом.

Мінералізація — процес перетворення органічних речовин (решток рослин і тварин) у мінеральні, що відбувається за допомогою мікроорганізмів; концентрація солей у водах.

Моніторинг довкілля — система спостереження і контролю за природними, природно-антропогенними комплексами, процесами, що відбуваються у них, навколишнім середовищем загалом з метою раціонального використання природних ресурсів і охорони довкілля, прогнозування масштабів неминучих змін.

Моніторинг глобальний — система спостережень за планетарними процесами і явищами, які проходять у біосфері, з метою оцінювання та прогнозування глобальних проблем охорони навколишнього природного середовища.

Моніторинг ґрунтового покриву — система стійких спостере-

жень, діагностування, прогнозування та вироблення рекомендацій щодо управління станом грунтів з метою збереження і відтворення їх родючості.

Моніторинг кліматичний — система спостережень, оцінювання й прогнозування зміни клімату.

Моніторинг навколишнього середовища — спостереження за станом навколишнього середовища з метою запобігання виникненню критичних ситуацій (підвищенню загазованості повітря тощо), шкідливих або загрозливих для здоров'я людей і живих організмів.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

320

Моніторинг поверхневих вод — система послідовних спосте-

режень, збирання, оброблення даних про стан водних об'єктів, прогнозування їх змін та розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень, які можуть позначитися на стані вод.

Мутність води — вміст завислих речовин в одиниці об'єму суміші води з наносами.

Навантаження антропогенне — ступінь прямого і непрямого впливу діяльності людини на природу в цілому або на її окремі компоненти.

Надійність екологічна — здатність екосистеми повністю самовідновлюватися й саморегулюватися (у межах природних для системи добових, сезонних, річних та вікових коливань) протягом певного періоду її існування.

Надійність природної системи — здатність природної системи

(біогеоценозу, ландшафту тощо) практично нескінченно функціонувати (у межах природних коливань) без різких змін структури та функцій.

Ніша екологічна — фізичний простір з властивими йому екологічними умовами, що визначають існування будь-якого організму; місце виду в природі, яке включає не лише положення його в просторі, а й функціональну роль у біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування.

Норма санітарно-гігієнічна — якісно-кількісний показник стану навколишнього середовища, дотримання якого гарантує безпечні або оптимальні умови існування живих організмів.

Об'єм стоку — кількість води, що протікає через розрахунковий створ водотоку за певний період часу; об'єм води, який надходить із водозбору за певний інтервал часу.

Оперативний (кризовий) моніторинг довкілля — спостере-

ження за спеціальними показниками у реальному масштабі часу на мережі пунктів за окремими об'єктами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, які визначають як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах аварій зі шкідливими екологічними наслідками з метою забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення безпечних умов для населення.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com