pucenteilo_p_r_ekonomika_i_organizaciya_turistichnogotelnogo

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

комп'ютерні програми дозволяють створити великий банк даних про клієнтів.

Удеяких закордонних готелях зі сформованими традиціями обслуговування в складі служби прийому і розрахункової частини є посада нічного портьє. Він наділений широким колом функцій і обов'язків, що у два рази перевищують обов'язки звичайного портьє. Нічний портьє, як правило, змінює денного не раніше 23.00, приймаючи на себе насамперед функції прийому і розрахункової частини. Після 24.00 нічний портьє часто виконує функції бармена вестибюльного бара, що працює цілодобово.

Однією з основних обов'язків нічного портьє є обхід готелю з метою перевірки справності сигналізації (охоронної і протипожежний) і безпеки готелю. Під час обходу нічний портьє збирає аркуші-замовлення сніданків

уномерах, що заповнюються клієнтами і вивішуються за двері. У нічний час таких обходів відбувається не менш трьох. Час кожного заноситься у спеціальний журнал.

Після того як зібрані всі аркуші-замовлення сніданків у номер, нічний портьє вводить у журнал інформацію про вид сніданків (звичайно “континентальний” або “континентальний плюс”), їхньої вартості і кількості для кожного номера.

До 6.00 ранку нічний портьє повинен підготувати до транспортування сніданки у вакуумних підносах до дверей номерів (сніданки готуються кухарем і транспортуються в зазначені час і місце офіціантами).

У7.00 здійснюється перезміна, нічний портьє надає рапорт.

Служба експлуатації номерного фонду

Найважливішою функцією служби експлуатації номерного фонду є підтримка необхідного рівня комфорту і санітарно-гігієнічного стану готельних номерів, а також суспільних приміщень (холів, фойє, переходів, коридорів).

По чисельності зайнятого персоналу ця служба є самою великою службою готелю. Як правило, тут працює до 50% усіх службовців готелю.

Службу експлуатації номерів очолює менеджер, якому підлеглі покоївки, чергові по поверсі, супервайзери, стюарди і деякі інші категорії працівників.

Основним обов'язком покоївок є збирання номерів, незалежно від того, зайняті вони чи вільні. Прибирання номерів буває щоденним; після виїзду проживаючого; генеральним. Щодня покоївка виконує поточне і проміжне збирання номерів.

Прибирання номерного фонду здійснюється в наступній послідовності: спочатку роботи ведуться в заброньованих номерах, потім прибираються номери, які звільнилися від проживаючих гостей, в останню чергу виконуються прибирання в зайнятих приміщеннях. Прибирання варто робити під час відсутності гостя. Якщо ж гість знаходиться в номері, необхідно одержати в нього дозвіл на прибирання.

211

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Процес поточного прибирання складається з провітрювання приміщення, прибирання і миття посуду, прибирання ліжок, тумбочки, столу, видалення пилу, прибирання санітарного вузла. В обов'язки покоївки також входить перевірка збереження устаткування номера.

Якщо номер складається з декількох кімнат, процес прибирання завжди починається в спальні, потім продовжується у вітальні й інших приміщеннях. Завершується робота прибиранням санітарного вузла.

Щоденне проміжне прибирання в номерах робляться в міру потреби і при наявності умов для прибирання.

При прибиранні номера після виїзду гостей в додаткові функції покоївки входить: приймання номера, зміна постільної білизни і рушників, заміна інформації, що є в номері.

Генеральне прибирання номерного фонду і всієї житлової частини готелю здійснюється не рідше одного разу в 10 днів.

Узалежності від типу готелю кожна покоївка прибирає й упорядковує від 16 до 20 номерів у день (17 номерів — норма на одну покоївку в США). Час, затрачуваний на прибирання, залежить від співвідношення вивільнюваних і зайнятих номерів, тому що прибирання вивільнюваних номерів займає більше часу. По нормативах Швейцарської асоціації власників готелів на прибирання номера, у якому ще проживає гість, приділяється 20 хвилин, на збирання номера, що звільнився – 30 хвилин.

Удеяких готелях існує посада змінного супервайзера, що здійснює контроль за роботою зміни покоївок, для того щоб бути цілком упевненим, що приміщення прибрані у відповідності зі стандартами. В обов'язку супервайзера також входить передача в службу прийому інформації про вільні і зайняті номери.

Уготелях високих категорій обслуговування (готелях люкс) маються стюарди, що починають свою роботу в другій половині дня. В обов'язку стюардів входить забезпечення кожного номера свіжими рушниками, додання номеру ошатного виду, а також установка ліжка, що прибирається. Це традиція для готелів вищого класу, яка неухильно дотримується.

Служба безпеки готелю

Однією з задач готельних підприємств, є забезпечення безпеки гостей і їхньої власності (майна). Даний фактор усе частіше враховується клієнтами при виборі готелю.

До рішення питань охорони і безпеки готельні підприємства підходять по-різному. Деякі невеликі підприємства надають право управління безпекою сторонній організації (приватним охоронним агентствам, міліції). Великі готелі, як правило, у своїй структурі створюють власну службу безпеки (СБ) і включають відповідних фахівців у штат співробітників. У світовій практиці для визначення кількісного і якісного складу персоналу СБ вважається раціональним з погляду рівня витрат і ступеня забезпечення безпеки правило "300", тобто один

212

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

співробітник СБ на 300 номерів. При цьому ґрунтуються на ємності, а не на завантаженні номерів: якщо в готелі є 300 і більше номерів, необхідна наявність штатного співробітника служби безпеки.

Розроблювальні і впроваджувані в готельному комплексі міри повинні бути націлені на виконання наступних задач:

-забезпечити охорону і безпеку гостей і їхнього особистого майна під час перебування в готелі;

-захистити майно готелю від ворожих дій (крадіжок, вандалізму і

т.д.);

-забезпечити захист готелю (самого будинку і всього, що в ньому знаходиться) від терористичних актів (нападів, саботажу і т.д.);

-підтримувати суспільний порядок і забезпечувати належні рамки поводження у всіх місцях готелю;

-забезпечити гостям спокій і конфіденційність під час їхнього перебування в готелі;

-забезпечити можливість негайного й ефективного реагування у випадку якої-небудь події, що вимагає втручання персоналу чи готелю представників сторонніх відомств (міліції, швидкої допомоги і т.д.);

-гарантувати сумлінність і чесність усього персоналу готелю;

-гарантувати можливість надання готелем спеціальних послуг по забезпеченню підвищеної безпеки високопоставлених осіб, до охорони яких пред'являються особливі вимоги.

Готелі і мотелі є підприємствами вільного доступу в будь-який час доби (протягом 24 годин). Тому необхідно, щоб гості мали можливість вільного входу у свої номери і додаткові приміщення і виходу з них у будь-який зручний час. Одночасно не можна допускати, щоб сторонні особи могли вільно проникати на територію готелю. Складно відрізнити за зовнішнім виглядом зареєстрованих гостей від сторонніх осіб, що проникнули в готель. Це відноситься і до ресторанів і кафе при готелях, що обслуговують не тільки своїх клієнтів, але і відкриті у визначений час для вільного доступу. Дані аспекти діяльності готельних підприємств вимагають особливої уваги з боку працівників СБ.

Усі співробітники служби повинні мати відповідну підготовку, що включає теоретичні знання і практичні навички. Зокрема, співробітники СБ повинні знати основи адміністративного і карного права. Їхніми повсякденними функціями є затримка людей за здійснення злочинів на території готелю, розслідування крадіжок зі зломом, розкрадань серед персоналу, шахрайства з кредитними картками, вживання наркотиків, хуліганства, порушень прав власності і т.д. Допущені при цьому помилки, обумовлені незнанням законодавства, неминуче спричинять за собою великі позови і судові розгляди.

Одна лише теоретична підготовка не дозволяє повною мірою забезпечити адекватні дії в конкретному готелі. Тому кожен співробітник СБ, прийнятий на роботу, повинен пройти курс спеціалізації, що включає

вивчення посадових обов'язків і інструкцій, ознайомлення з готелем

213

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

(будинок, підвальні і горищні приміщення, що прилягає територія), знайомство зі співробітниками інших служб готелю, вивчення технічної оснащеності й устаткування, у тому числі систем тривоги, зв'язку, відеоконтролю, знання адміністративних процедур.

Діяльність співробітників СБ повинна сприяти підвищенню якості наданих готельних послуг. У цьому відношенні дуже важливо, яке враження вони роблять на навколишніх своєю манерою вдягатися, триматися, спілкуватися, демонструючи професійне відношення до справи.

Як правило, першою людиною, якого викликають у випадку небезпечних ситуацій на території готелю, і першим, хто прибуває до місця події, виявляється співробітник СБ. Тому високо цінується, якщо він готовий до надання першої медичної допомоги при опіках, пораненнях, переломах, сонячних ударах, уміє робити штучне дихання.

Забезпечення безпеки готелю досягається спільною роботою всього персоналу. Це повинно бути правилом, включеним в усі програми й інструкції з безпеки.

Першочерговою вимогою в забезпеченні безпеки клієнтів під час перебування в готелі є обмеження і контроль доступу в номер.

Останнім часом у практиці діяльності готельних підприємств посилилася тенденція відмовлення від стандартних механічних замків. Усі частіше стали використовуватися електронні карткові замки.

Найважливішою функцією, виконання якої повинна забезпечувати система електронних карткових замків, є функція "recodable", коли кожна нова видана карту-ключ негайно скасовує попередню.

Для забезпечення схоронності грошей і коштовних речей клієнтів у готелях використовуються малі сейфи, що встановлюються безпосередньо в номерах і централізованих сховищах цінностей, розташовуваних поблизу стійки портьє.

Міні-сейфи, що знаходяться в номерах, керуються (відкриваються і закриваються) персональним кодом клієнта. Як правило, розмір сейфа визначається типом номера. Останнім часом перевага віддається сейфам, розмір яких дозволяє зберігати переносний комп'ютер.

Забезпечення високого рівня безпеки в сучасних умовах неможливо без централізованої системи відеоспостереження, що забезпечує можливість спостереження в реальному масштабі часу і запису всього що проходить для наступного вивчення. Установка відеокамер у готелі, як правило, передбачена:

-при в'їзді на автомобільну стоянку;

-при переході від стоянки в готель;

-при головному вході в готель;

-при службовому вході в готель;

-у вестибулі і зоні реєстрації;

-у ліфтових холах;

-у зоні централізованих сховищ;

-у холах конференц-залів, фітнес-центра і т.д.

214

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

У готелях також повинна бути встановлена система охороної сигналізації (звукова і візуальна).

Приведені вище положення є базовими для побудови системи безпеки готелю. Для забезпечення високої ефективності дії для кожного конкретного підприємства вибір систем і засобів повинний бути індивідуальним.

10.5. Форми управління підприємствами готельного бізнесу

До найбільш розповсюджених у міжнародній практиці формам управління підприємствами гостинності відносяться:

-управління за контрактом;

-управління через договір франчайзингу;

-оренда.

В індустрії гостинності також одержали поширення й інші організаційні форми управління (акціонерні товариства (АТ), спільні підприємства (СП), синдикати, консорціуми і т.д.), що відрізняються змістом і пропорціями функцій, структурою і ступенем централізації управління.

Управління за контрактом

Однією з основних форм управління підприємствами індустрії гостинності, що одержала широке поширення з початку 1970-х років, є управління за контрактом.

Під контрактом на управління розуміється письмова угода, що укладається між власником підприємства (готелю, ресторану) і менеджером або компанією, що спеціалізується в управлінні відповідними типами підприємств.

До кінця 1990-х років найбільшими компаніями по управлінню готелями були Richfield Hospitality, Interstate Hotels, American General Hospitality і Carnival hotels and Casinos.

Для власників готелів однієї з найважливіших проблем при оформленні контракту на управління є вибір керуючої компанії. Варто розрізняти незалежні керуючі компанії і компанії, що керують готельним ланцюгом. Незалежна керуюча компанія має справу, як правило, з різними видами готельних продуктів різних торгових марок. У даному випадку власник готелю платить за послуги керуючої компанії й окремо відповідні виплати (вступний внесок, роялті й ін.) компанії – франчайзеру. Компанія, що керує готельним ланцюгом, в основному має справу тільки з готелями, об'єднаними єдиною торговою маркою. І в цьому випадку власник готелю платить керуючій компанії як за керування, так і за традиційні корпоративні послуги, надані всім готельним ланцюгом.

Основні критерії, що роблять вплив на вибір керуючої компанії:

1)ефективність діяльності компанії по попереднім контрактах з іншими клієнтами;

2)наявність у компанії бездоганної репутації;

215

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

3)можливість контролю за діяльністю керуючої компанії з боку власника готелю чи його представника;

4)конкурентноздатність персоналу керуючої компанії, обумовлена досвідом роботи в готельному маркетингу;

5)умови і терміни контракту.

Найбільш значимими з критеріїв є перших два. Досить часто власники готелів чи їх представники оцінюють здатність керуючої компанії виконати узяті на себе зобов'язання за допомогою глибокого аналізу попередніх, контрактів.

Увиборі керуючої компанії використовуються конкурсні заявки (Request for proposal – REP), у яких від керуючої компанії звичайно потрібно надати наступну (чи подібну) інформацію:

- опис обраних методів роботи; - виклад корпоративної мети і стратегії;

- опис організаційної структури управління на сучасний момент, включаючи матеріально-технічні служби офісу компанії;

- резюме й інформаційні довідки на працівників вищої ланки, а також на службовців, що здійснюють маркетингову діяльність і оперативне управління діяльністю компанії;

- перелік готелів, якими компанія керує на сучасний чи момент керувала раніше;

- перелік готелів, узятих в оренду, якими компанія керувала (з рекомендаціями, адресами і телефонами власників);

- перелік контрактів/договорів на управління, завершених чи припинених за останні два роки, разом з даними про власників готелів і власників, що надали готелі в оренду (імена, адреси і телефони), або письмове повідомлення про те, що подібних випадків не було.

Узалежності від конкретної ситуації контракти на управління можуть істотно розрізнятися. Однак у їхній зміст, як правило, завжди включені сім основних моментів.

1. Наділення керуючої компанії (оператора) правом управління підприємством. При цьому власник позбавляється прав втручатися в процес оперативного (повсякденного) управління і здійснювати контроль. Слід зазначити, що даний пункт договору був обов'язковим у договорах, що укладаються 10-15 років тому, особливо з компаніями, що керують готельними ланцюгами, що не містили положень про права власників готелів контролювати діяльність цих компаній. Починаючи з 1990-х років договори на управління перетерпіли сильні зміни убік надання власникам готелів великих переваг. Можливість контролю за діяльністю керуючої компанії з боку власника чи готелю його представника сьогодні розглядається як важливий критерій, що враховується при виборі керуючої компанії. В даний час до керуючого компанією пред'являються вимоги по наданню щомісячних звітів власникам готелів. Власники готельного майна крім регулярних фінансових звітів вимагають пояснень із приводу

відхилень від запланованих нормативних показників, зведень по

216

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

дебіторській заборгованості, звітів по резервуванню і груповому бронюванню номерного фонду, зауважень клієнтів, звітів по капіталовкладеннях і т.д. Ретельно підраховуються витрати управлінської компанії.

2.Покладання на власника усіх витрат по різних операціях, а також усіх фінансових і оперативних ризиків, що випливають з його права власності.

3.Захист або звільнення оператора від відповідальності за будь-які дії, за винятком тих, котрі зроблені з наміром чи у результаті грубої необережності.

4.Термін управління власністю готельних підприємств. Звичайно контракт на управління складається на п'ять, десять чи двадцять років. Мають місце і короткострокові контракти.

5.Управлінська винагорода. Існує дві системи нарахування виплат за послуги управління (комісійних): фіксована і прогресивна. Власники віддають перевагу низьким фіксованим ставкам і високим преміальним, що прямо залежать від результатів роботи, а керуючі компанії — навпаки. Сьогодні рівень фіксованих виплат знизився як для компаній, керуючих готельними ланцюгами (на 2 – 4 %), так і для незалежних керуючих компаній (на 1,5 – 3 %). Дана обставина зумовлена тим, що на початку 1990-х років ріст пропозиції послуг керуючих компаній перевищила попит на них. Відповідно підсилилася конкуренція між управлінськими фірмами що призвела до зменшення розміру контрактної винагороди. Розглянуте положення контракту також свідчить про те, що договори на управління стали значно більш вигідними для власників.

6.Умови поновлення контракту. Більшість існуючих умов надають переважне право ухвалення рішення управлінської компанії. Якщо власник має у своєму розпорядженні серйозні засоби впливу на керуючу компанію, він може одержати переважне право ухвалення рішення про поновлення контракту.

7.Умови припинення контракту. Існують як мінімум чотири варіанти припинення контракту, що дають переваги або власнику, або керуючій компанії:

- якщо одна із сторін не виконує умови контракту протягом законодавчо встановленого часу з моменту повідомлення про виявлені порушення, зробленого іншою стороною;

- якщо одна зі сторін визнається банкрутом або передає майно кредиторам за борги;

- якщо одна зі сторін стає причиною призупинення або відкликання ліцензії на право здійснення підприємством відповідних функцій;

- контракт може бути припинений по обопільному бажанню.

У практичній діяльності усе більш частими стають випадки припинення дії договору на управління з боку власника. Однак завжди спрямованість його дій у відношенні керуючої компанії прямо залежить від показників ефективності її діяльності.

217

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Керуюча компанія, як правило, не одержує ніяких прав на майно підприємства. Однак на практиці маються випадки, коли висновок контракту супроводжувалося частковою участю керуючої компанії у власності. Такі випадки характерні для транснаціональних готельних компаній.

Управління за контрактом має свої слабкі і сильні сторони.

Переваги управління за контрактом для власника підприємства:

1.При контрактній системі керуюча компанія чи менеджер не володіє часткою майна.

2.Воля вибору керуючої компанії чи менеджера.

3.Можливість здійснення інвестицій у підприємство, незалежно від думки керуючого.

4.Максимальний прибуток за винятком управлінської винагороди.

Недоліки контрактного управління для власника підприємства:

1.Відсутність оперативності контролю.

2.Максимальний ризик і необхідність виплати управлінської винагороди.

3.Відсутність права втручатися в процес управління.

4.Труднощі з достроковим розірванням контракту.

1-й і 3-й пункти в сучасних контрактах менш категоричні: можливість контролю й участь у справах розширюються.

Переваги контрактної системи для керуючої компанії (менеджера):

1.Розширення сфери впливу.

2.Збільшення доходів з мінімальними витратами.

3.Повна відсутність необхідності виплат власнику.

Недоліки управління за контрактом для керуючої компанії (менеджера):

1.Обмеження доходу сумою управлінської винагороди.

2.Залежність від фінансового положення власника.

3.Припинення діяльності, втрата роботи по закінченні терміну контракту (у випадку непоновлення контракту).

управління через договір франчайзингу

Термін “франчайзинг” має французькі корені (franchise – привілей, пільга, звільнення від податку, внеску) і означає в сучасному розумінні систему договірних відносин між великими і дрібними самостійними підприємствами, при якій останні одержують право на виробництво і реалізацію від імені і під торговою маркої великої фірми певного виду товарів і послуг. В літературі поряд з терміном “франчайзинг” використовуються терміни “франшизінг”, “договір франшизи” і “франчайз”.

Франчайзинг – це триваючі в часі взаємини, по яких франчайзер (франшизодавець) надає захищене законом право займатися визначеною підприємницькою діяльністю, а також допомогу в організації цієї діяльності, навчанні, реалізації і управлінні за винагороду від франчайзи (франшизоотримувача).

218

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Франчайзингова система як особливий метод ведення комерційної діяльності будується із самого початку таким чином, щоб франчайзер одержав вигоду від швидкого росту при обмеженому ризику, а франчайзі – від того, що входить у перевірену комерційну систему, тобто одержав вже апробований і досягнутий успіх на ринку. Цей метод відноситься до франчайзингу другого покоління і частіше всього називається діловим франчайзингом, чи франчайзингом бізнес-формату. Підприємства гостинності застосували цей метод першими.

Франчайзер зацікавлений у залученні у свою ринкову мережу нових членів. З цією метою він готує для зацікавлених осіб документи, найбільш важливим з який є Стандартний пакет франчайзингової пропозиції (UFOC

– Uniform Franchise Offering Circular). Цей документ надає передбачуваним франчайзи інформацію про те, хто є франчайзер, який характер носить його бізнес. Звичайно в стандартному пакеті обмовлюються наступні моменти:

-кваліфікація керівного складу франчайзера;

-фінансовий стан підприємства;

-вартість ліцензії;

-роялті;

-загальна сума вкладень франчайзи;

-можливість надання фінансування;

-допомога, що робиться франчайзи;

-обов'язки сторін;

-територія діяльності франчайзи;

-“юридична історія” франчайзера (судові процеси, у яких брала участь компанія);

-додаткове устаткування, яке франчайзі повинні придбати у випадку підписання договору.

Правовідносини між франчайзером і франчайзи закріплюються підписанням договору. У договорі франчайзингу франчайзер надає франчайзі право використання свого фірмового знака, технології і методів роботи, системи резервування, відпрацьованих маркетингових процедур, системи знижок і т.д. Звичайною умовою є участь у ринковій стратегії франчайзера.

Умови, що обумовлюються в договорі франчайзингу, повинні бути єдиними для усіх франчайзі. Більш того, якщо комусь із франчайзи вдається домогтися змін у його договорі, те інші франчайзи будуть розглядати свій договір як не зовсім справедливий.

Найважливішим елементом договору франчайзингу є узгодження форм оплати. У практиці франчайзингу використовуються вступний внесок (первинний чи внесок вартість франшизи), регулярні відрахування, називані роялті, плата за маркетингові послуги. З готелів, крім того, стягується плата за користування централізованою системою бронювання.

Внесок є одноразовою фіксованою виплатою за надані права і зроблені послуги. Як правило, він включає вартість комплекту проектних

219

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

ЕКОНОМІКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНО - ГОТЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

документів, повного набору інструкцій з управління підприємством, підвищення кваліфікації управлінської ланки, навчання обслуговуючого персоналу до відкриття підприємства, а також вартість періодичної підготовки персоналу обслуговування протягом усього часу дії договору.

Первинний внесок за договором франчайзинга може виступати у формі часткової передоплати й оплати суми, що залишилася, або негайно після підписання договору, або рівними частками не пізніше трьох місяців після початку роботи.

На додаток до вступного внеску франчайзи зобов'язаний здійснювати роялті (поточні відрахування), виплачувані франчайзеру на постійній основі на зміст франчайзингової системи, управління й обов'язкові послуги з його боку. У договорі обмовлюється методика розрахунку і порядок виплати роялті. У міжнародній практиці поточні платежі являють собою визначений відсоток від валового доходу або прибутку. У ресторанному бізнесі роялті в середньому складають 4-7% від валового доходу. Для готелів поточні платежі залежать від числа номерів. Вони, як правило, визначаються по мінімуму і коливаються в межах від 30 до 600 $ за номер у рік, що складає близько 5% доходу від продажу номерів.

Перший внесок і роялті залежать від популярності марки франчайзера. Чим сильніша ринкова позиція фірми, тим велику ціну має її фірмовий знак.

З метою одержання великих роялті франчайзер проводить періодичні перевірки підприємств, огляд виробництва і видачу рекомендацій про шляхи підвищення продуктивності. Франчайзер може порекомендувати нові продукти або види обслуговування, нове обладнання або зміни в зовнішньому оформленні підприємства для створення необхідного іміджу.

На засоби з рекламного фонду проводяться рекламні кампанії, здійснюється стимулювання продажів і організується здійснення спеціальних програм. Наглядацька рада франчайзера стежить за проведенням рекламної програми і дає відповідні рекомендації. Стало нормою при проведенні рекламних кампаній не вказувати, чи є підприємство власністю ланцюга франчайзера чи тільки його договірним членом. Це робиться з метою запобігання зловживань рекламними засобами, що належать франчайзи, в інтересах власних підприємств франчайзера.

Найважливішим пунктом договору франчайзингу є вказівка терміну його дії. Звичайно він коливається в межах від 5 до 20 років. За франчайзи зберігається право на продовження договору, якщо під час його дії з боку франчайзи не було допущено серйозних порушень. Останнім часом з- сторони готелів - і ресторанів – франчайзерів є тенденція збільшення терміну заключення договору з франчайзі. Це пов'язано насамперед з тим, що нерідко після закінчення терміну договору франчайзи не бажають відновляти відносини з франчайзером, тому що, одержавши достатній досвід під час співробітництва, вважають себе досить підготовленими для самостійної роботи. Тим самим вони формують конкуренцію франчайзеру.

220

PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com