- •Розділ 1. Блогосфера як новий этап розвитку журналістської діяльності
- •1.1. Специфіка блогосфери як виду інтернет-журналістики
- •1.2. Жанрове розмаїття інтернет-журналістики
- •1.3. Соціальна направленість блогосфери
- •Розділ 2.Соціальна проблематика у діяльності українських журналістів у сучасній блогосфері
- •2.1. Специфіка української блогосфери
- •2.4. Блог Єгора Соболєва: суспільство і ще раз суспільство
- •2.5. Блог Мустафи Найема - осередок української свободи слова
- •Розділ 3 охоронa прaцi
- •3.1 Aнaлiз потенцiйних небезпек
- •3.2 Зaходи щодо зaбезпечення безпеки
- •3.3. Заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці
- •3.4 Зaходи з пожежної безпеки
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Висновки
Проаналізувавши блоги українських журналістів, ми прийшли до висновку, що блоги стали серйозною зброєю на фронті сучасної журналістики. Користувачі Інтернету довіряють їм все більше, а блогери відповідають за це якісної аналітикою. Ми також простежили, які журналістські жанри використовуються в блогосфері найчастіше. Варто також відзначити, що блогових журналістика має у порівнянні з традиційною як переваги, так і недоліки. До переваг можна віднести:
відсутність в матеріалах блогерів-якої цензури або політичного замовлення;
інтерактивність, тобто залученість користувача в журналістський процес;
неможливість властей придушенням в блогах свободи слова.
Недоліки блогових журналістики:
велика кількість «бруду» (нецензурна лайка в коментарях) і в загальному низький культурний рівень багатьох блогерів;
практично абсолютна безконтрольність блогерів і відсутність у них офіційного етичного кодексу, який є у «традиційних журналістів»;
недостовірність джерел - найчастіше блогери не перевіряють інформацію в декількох джерелах, часто їх матеріали базуються на їх особистій думці або недостовірний інтернет-джерелі.
Протягом декількох місяців ми досліджували блоги 2 відомих українських журналістів (Мустафа Найєм, Єгор Соболєв) і дійшли таких висновків:
діяльність професійних журналістів в блогосфері різноманітна і за змістом, і за формою подачі матеріалу. Її характер залежить від цілей перебування журналіста у блозі безпосередньо від його особистісних якостей;
в блогосфері журналісти найчастіше ведуть себе більш відкрито і безкомпромісно, ніж в професійній діяльності. Серед вищеперелічених журналістів дана риса особливо проявляється у Мустафи Найєма. У той же час, Єгор Соболєв у своєму блозі намагається зберігати об'єктивність і витриманість, властиву його професстнальной діяльності;
якщо сторінки Мустафи Найєма можна виділити як контентні текстові блоги (матеріали, як правило, об'ємні та аналітичні), то Єгор Соболєв ведуть так звані тамблелогі, тобто система ведення записів і заміток в них більше походить на запис потоку свідомості;
У кожному з досліджуваних блогів можна знайти щось неповторне і унікальне - бурхливий відстоювання інтересів незалежної журналістики Мустафою Найємом, реформаторські соціальні ідеї Єгора Соболєва.
Також варто відзначити, що незважаючи на те, що ведення блогу є радше хобі, ніж серйозною роботою, журналісти у своїх записах намагаються відповідати своєму професійному іміджу і витримувати позицію, якої вони дотримуються у ЗМІ..
Залишається зауважити, що рівень української блогосфери вже досить високий і вона все ще активно розвивається, залучаючи все нових блогерів і простих користувачів.
Ми провели контент-аналіз на предмет висвітлення соцільної проблематики з по наступним критеріям:
досвід роботи "третього сектору": форми самоорганізації громадян для вирішення своїх проблем, механізми взаємодії НКО з владою та бізнесом у соціальній сфері, потенціал громадських організацій у різних сферах соціального життя: ресурсні центри, благодійні акції, добровольча допомогу, консультативна допомога, телефон довіри, довідково-інформаційна система і т. д.;
проблеми незахищених верств населення: безробітні, мігранти, неповні сім'ї, питання соціального сирітства, ставлення до престарілим громадянам, створення безбар'єрного середовища для людей з обмеженими можливостями, адаптації та соціалізації дітей з обмеженими можливостями;
проблеми молоді: алкоголізм, наркоманія, СНІД, криміналізація суспільства і підліткова злочинність, доступності та якості освіти діяльність дитячих установ (школи, сімейні дитячі будинки, пансіонати, сирітські притулки та ін);
екологічна та природоохоронна діяльності: форми і досвід діяльності громадських екологічних організацій, екологічні проблеми регіонів і екологічна експертиза, екологічна освіта та ін;
пропаганда здорового способу життя: популяризація масового спорту і фізкультурного руху, роль спорту у вихованні, "соціальні" хвороби та їх профілактика, фізичне і психічне здоров'я, інформація про нетрадиційні методики лікування: арт-терапія, музична терапія та ін;
теми морального виховання та екології особистості: принципи громадянського суспільства, толерантності, сімейні та моральні цінності, міжетнічні, міжконфесійні проблеми, спонсорська допомога, досвід благодійних фондів, традиції меценатства;
соціально-трудові відносини і економічна політика: соціальний захист населення, соціальне забезпечення та соціальне страхування, доходи і рівень життя населення, розвиток ринку праці, охорона праці та екологічна безпека.
Після проведеної роботи,ми можемо побачити, що протягом аналізованого періоду (травень-грудень 2012 року) журналісти М.Найем та Є.Соболєв мають у своїх блогах записи з вищезазначених підтем:
досвід роботи третього сектору – 4 записи;
проблеми незахищеності верств населення – 5 записів;
проблеми молоді – 5 записів;
природоохоронна діяльність – 5 записів;
пропаганда ЗОЖ – 6 записів;
теми морального виховання та екологія – 5 записів;
соціальна політика – 10 записів.
Таким чином, найбільш цікавіша та популярна тема серед журналістів М.Найема та Є.Соболева є тема соціальної политики. А менш висвітлюванна у аналізованих блогах є тема так званого «третього» сектору.