Питання 20. Строфа ії ознаки

Строфа — це група віршових рядків, об'єднаних думкою, інтонацією, порядком римування. І. Качуровський називає п'ять ознак строфи: клавзула, рима, розмір, синтаксична завершеність мовного періоду, літературний канон. П'ята ознака зумовлена традицією віршування. Обсяг строф — від одного до 16 рядків. У зарубіжній літературі трапляються й більші строфи. Є строфи прості і канонізовані.

І. Качуровський називає п´ять ознак строфи: клавзула, рима, розмір, синтаксичназавершеність мовного періоду, літературний канон. П´ята ознака зумовлена традицією віршування.

Питання 35. Напрями і течії модернізму

Модернізм це літературний напрямок, який утвердився в мистецтві наприкінці XIX - на початку XX століття разом з новим розумінням людини, коли істотним стає все нетипове, особистісне.

Модернізм має такі течії: неокласицизм, неоромантизм, імпресіонізм, символізм, футуризм, експресіонізм. 

Напрями: Окремі напрями модерністської літератури сьогодні стали класикою. Серед найвизначніших — імажинізм та футуризм, акмеїзм та експресіонізм, сюрреалізм та «театр абсурду», дадаїзм та «новий роман». Деякі з них охопили не тільки літературу, а й інші види мистецтва (експресіонізм, сюрреалізм, футуризм поширилися також наобразотворче мистецтво, музику, театр), проникли в кіно й на телебачення.

Питання 33. Реалізм як художній метод і літературний напрям (неполностью)

Реалізм - літературно-художній напрям, який остаточно сформувався приблизно в середині ХIХ ст. і розробив принципи аналітичного осмислення дійсності і життєво достовірного її зображення в художньому творі.

Реалізм розкривав суть життєвих явищ через зображення героїв, ситуацій і обставин, «узятих з самої дійсності».

Письменники цього напряму досліджували зовнішні і внутрішні чинники описуваних ними подій, утілювали в персонажах не лише індивідуальні людські характери, а і типові риси представників певних громадських шарів.

 З реалізмом ХIХ ст. пов'язані імена Стендаля, О. де Бальзака, П. Мериме, Г. Флобера, В. Теккерея, Ш. Бронте, Ч. Диккенса, І. Гончарова, І. Тургенева, Ф. Достоєвського, Л. Толстого, А. Чехова, М. Некрасова, Т. Фонтані, Марка Твена

Питання 23. Двоскладові розміри.

Двоскладові розміри — віршові розміри у силабо-тонічній системі, в яких ненаголошені склади чергуються з наголошеними у парному (ямб) та непарному (хорей) аспекті, витворюючи двоскладові групи (стопи). Оскільки в українській мові ненаголошені склади переважають над наголошеними, особливість ритму Д.р. полягає в заміні наголошених ненаголошеними. В античному віршуванні Д.р. витворюють сполучення довгого складу з коротким та двох довгих і двох коротких. На випадок ненаголошеності у Д.р. витворюються двоскладові групи з двох коротких складів (∪∪), тобто пірихій, або довгих ( —  — ), тобто спондей. 

Питання 24. Трискладові віршові розміри

Трискладові стопи — стопи, в яких кожен третій склад наголошений.

1. Дактиль — трискладова стопа з наголосом на першому складі.

2. Амфібрахій — трискладова стопа з наголосом на другому складі.

3. Анапест — трискладова стопа з наголосом на третьму складі.

4. Бакхій — службова трискладова стопа з трьома ненаголошеними складами.

ПИТАННЯ 8.

Специфіка художньої літератури виявляється у зіставленні, з одного боку, з видами мистецтва, які використовують інший матеріал замість словесно-мовного (музика, образотворче мистецтво) або поряд з ним (театр, кіно, пісня, візуальна поезія), з іншого боку — з іншими типами словесного тексту: філософським, публіцистичним, науковим та ін. Крім того, художня література, як і інші види мистецтва, об'єднує авторські (включаючи і анонімні) твори на відміну творів фольклору, які принципово не мають автора.