Питання 1. Поняття «Тео́рія літератури»

 — це галузь літературознавства, яка науково осмислює, узагальнює закономірності та особливості розвитку художньої творчості, розробляє та систематизує літературні поняття.

Теорія літератури як абстрактна, узагальнювальна наука про літературу формувалася поступово на основі роздумів, аналізу художньої творчості, мистецтва взагалі і в процесі диференціації гуманітарних знань сформовується наприкінці XVIII—XIX століть.

Структурно вона поділяється на кілька розділів. Перш за все теорія літератури вивчає сутність, зміст і форму художньої літератури, її специфіку та функції. Далі у сферу впливу теорії літератури входить розуміння специфіки художньої творчості й аналіз конкретних літературних явищ, поділ поезії на роди та жанри.

Теорія літератури досліджує літературний процес, зміну напрямів, течій, шкіл, особливості стилю окремого письменника й у цілому літератури певної доби. До завдань теорії літератури входить розгляд закономірностей розвитку мови художньої літератури, особливостей віршування. Теорія літератури досліджує загальні й спільні для кожної окремої національної літератури закони й закономірності, що пов'язують літературу з навколишньою дійсністю, а також внутрішньо-літературні закони.

Основними жанрами теорії літератури є монографія, стаття, огляд, есе. До основних завдань теорії літератури входить розгляд закономірностей розвитку мови художньої літератури, особливостей віршування тощо.

Питання 5. Поняття «Мистецтво»

— одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвихобразах, відповідно до певних естетичних ідеалів^[1]. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність^[2]. Розвиток мистецтва як елемента духовної культури обумовлюється як загальними закономірностями буття людини й людства, так і естетично-художніми закономірностями, естетично-художніми поглядами, ідеалами й традиціями.

Питання 6. Види мистецтв:

Види мистецтва поділяють на: 

- просторові

- часові, де образ розвивається у часі (музика, література);

- просторово-часові (танець та ін.);

- образотворчі - мистецтва, що використовують знаки, схожі на реальність (живопис, скульптура та ін.);

- види, що використовують знаки незображувального типу, звертаючись безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектура, музика та ін.);

- синтетичні - види, де знаки носять змішаний характер (пісенне мистецтво та ін.).

ТОБТО -- (Архітектура Скульптура Живопис Графіка Театр Музика Фотомистецтво Кіномистецтво)

Питання 9 . Функції літ-ри:

Однією з найвагоміших функцій художньої літератури є гносеологічна(пізнавальна),  адже література допомагає освоїти такі сторони життя людини і суспільства, які не можна пізнати іншими шляхами.

• виховна, морально-етична

• оцінна (аксіологічна) - Пізнання не можливе без оцінки, внесення ціннісного авторського і читацького компонента

• комунікативна

• естетична

19. Види метофор

• уособлення – образний вислів, у якому ознаки неживої істоти або людини переносяться на неживий предмет, явище.

• алегоричний образ – все зображене має переносне значення. Алегоричними є байки (можуть бути і ліричні твори. Алегорична мова здобула назву “езопівської”.

• символ – споріднений з алегорією троп. Якщо основне в алегоричному образі є те, що він відтворює якусь сторону життя за подібністю, то символ – образ умовний.

• оксюморон (оксиморон)  – поєднання слів протилежного значення