Питання 34. Порівняльна характеристика романтизму та реалізму

РОМАНТИЗМ	РЕАЛІЗМ
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Неприйняття буденності, утеча від неї.		Детальне зображення реального життя.
Абсолютизація творчої уяви митця.		Домінування наукових методів до зображунованого: дослідження та пояснення явищ і закономірностей реального життя.
Заперечення раціоналізму, прагнення до всього ірраціонального, містичного.		Логічність, «раціоцентризм», детельне дослідження та майже науковий аналіз забражуваного.
Романтична умовність, ідеалізація, надмірне згущення фарб. .		Принцип життєподібності, аналіз суспільних, зокрема економічних аспектів і їх роль у житті у розвитку особистості.
Історизм романтизму – це переважно пишна декорація, розкішне тло твору.		Історизм реалізму – засіб дослідження першовитоків та історичних коренів певних суспільних явищ.
Романтизація минулого.		Увага до проблем сучасності.
Ігнорування буденності.		Естетичне «узаконення» раніше «неестетичних» тем,образів, мотивів.
Акцент на всьому єкслюзивному, несхожому, неповторному.		Пошук спільного й типового навіть у неподібному.
Домінування естетико-гедоністичної функції мистецтва.		Домінування когнітивної і дидактичної функції мис-ва.

Герой літературного твору

1. «Винятковий характер у виняткових обставинах»

1. «Типовий характер у типових обставинах»

2. Загадковий одинак-індивідуаліст, який перебуває в полоні фатальних пристрастей.

2. Людина конкретної професії, яка займається своєю буденною роботою: селянин, робітник..

3. Носій однієї незмінної пристрасті

3. Складна суперечлива особистість, яка постійно змінюється

4. самотня людина, вигналець суспільства

4. Взаємодія людини і суспільства

5. Герой має загадкове минуле, часто це людина без минулого.

5. Життя персонажа описане надзвичайно детально

ХУДОЖНІЙ ЧАС І ПРОСТІР

1.Зображення далеких епох

1. Зображення добре знайомої читачам сучасності.

2. Незвичайно, екзотично-далекі краї.

2. Реальні, добре знайомі читачам місця

СИСТЕМА ЖАНРІВ

1.Перевага ліричних жанрів

1. Перевага епічних жанрів

2.Поміж жанрів епосу-домінування історичного роману

2. Поміж жанрів епосу – домінування соціально - психологічного роману.

ПИТАННЯ 21. РІЗНОВИДИ СТРОФ

Основною одиницею віршового тексту є строфа — звуково закінчена. Віршова сполука, яка повторюється в поетичному творі, об’єднана здебіль­шого спільним римуванням. Найменшою строфою вважається двовірш (дистих), максимальною — вісімнадцятивірш. У силабо-тонічній системі, крім двовіршів (дистихів), розрізняють тривірші (терцети, терцини), чоти­ривірші (катрени). Існують також «тверді строфічні форми», що мають тільки їм властиву внутрішню конструкцію: сонет (чотирнадцятирядковий вірш), рон­до, рондель тощо.