Література

1. Архівні документи Валуєвського циркуляра 1863р. та їх сприйняття // Дніпро. - 2001. - № 1-2. - С. 55-76.

2. Бевз Т. Ідея соборності в програмних документах українських політичних партій / Т. Бевз // Історія України. - 2001. - № 39. - С. 1-3.

3. Борисенко В. Курс української історії. З найдавніших часів до ХХ ст. Навчальний посібник / В. Борисенко. - К., 1996. - лекція 27, 28.

4. Дорошенко Д. Нарис історії України. В 2-х т. / Д. Дорошенко - К., 1991. - Т.2 - С. 289-328.

1. Історія України / М. В. Дєдков, Ю. В. Іващенко та ін. – Запоріжжя, 2002. – С. 147-169.

2. Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі ХІХ – ХХст.: соціально-політичний портрет / Г. Касьянов. - К.: Либідь, 1993. - 172с.

3. Кармазіна М. Українська інтелігенція ХІХ – початку ХХ ст. / М. Кармазіна // Історія України. - 1999. - № 3. - С. 1-2.

4. Лавров Ю. П. Виникнення і діяльність українських політичних партій (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / Ю. П. Лавров // Історія України. - 1999. - № 29-30. - 64 с.

5. Левицька Н. Студентство України на зламі ХІХ-ХХ століть / Н. Левицька // Історія України. - 1998. - № 17. - С. 1-3; № 19. - С. 6.

6. Полонська-Василенко Н. Д. Історія України. В 2-х т. / Н. Д. Полонська-Василенко. - К., 1992. - Т.2. - С. 315-324, 407-439.

7. Світленко С. Українські громади ІІ пол. ХІХ – початку ХХ ст. / С. Світленко // Київська старовина. - 1998. - №2. - С. 9-28.

8. Солдатенко В. Революційна українська партія / В. Солдатенко, В. Кривошій // Віче. - 1998. - № 1. - С. 128-140.

9. Реєнт О. Потенціал національного відродження України в імперську добу / О. Реєнт // Історія України. - 2001. - № 46(254). - С. 5-6.

10. Українські молодіжні гуртки, організації 80-90-х рр. ХІХ ст. // Історія України. - 2000. - № 23-24. - С. 10-18.

Лекція 9. Українська революція: доба Центральної Ради

Мета: уяснити, як Перша світова війна призвела до повалення царату в Росії, до розгортання революційних подій, які захопили Україну і призвели до створення самостійної незалежної держави.

Завдання:

• визначити основні передумови Української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.;

• висвітити створення і діяльність Української Центральної Ради – першого українського парламенту, його Універсали, підкресливши досягнення і помилки.

План лекції:

1. Створення Української Центральної Ради.

2. Діяльність УЦР на шляху відродження української державності.

3. Перше становлення Радянської влади в Україні.

Ключові терміни і поняття: революція, Тимчасовий уряд, автономія, національний конгрес, Універсали, Четверний союз, січові стрільці, гайдамаки, радянська влада.

На початку ХХ ст. більшість українських земель, крім західних, входили до складу Російської імперії. Революційні події в Росії суттєво впливали на становище і розстановку політичних сил в Україні. Лютнева буржуазно-демократична революція 1917р. привела до швидкого падіння монархії. Тимчасовий уряд оголосив Росію республікою і декларував демократичні свободи. Лютнева революція стала каталізатором визвольних процесів і, миттєво набравши величезних масштабів і цілеспрямованості, дістала найменування Української революції. В Україні почався бурхливий процес ліквідації старої влади. Виникають нові органи влади: Ради робітничих і солдатських депутатів і Виконавчий комітет, який був представником Тимчасового уряду Росії.

4 березня 1917р. самостійники і поступовці створили Центральну Раду. Самостійники бачили в Центральній Раді орган державного управління майбутньої незалежної соборної України. Політичним ідеалом поступовців була автономна соціалістична Україна в складі федеративної демократичної Росії. Соціальну базу Центральної Ради склали: патріотично настроєна українська інтелігенція, земські діячі, українська дрібна буржуазія, молодший склад офіцерства. Найбільший ідейний вплив на процеси, що розвивалися в 1917-1918рр. мали Голова ЦР М.Грушевський і керівне ядро УСДРП на чолі з В.Винниченком. Більшість у ЦР мали прихильники автономії України, і тому на першому етапі революції основним гаслом політичної діяльності Ради була боротьба за національно-територіальну автономію України.

Відчувши широку підтримку громадськості, зокрема й з боку військових, ЦР розпочала упорядкування відносин з Тимчасовим урядом Росії, які ставали все більш гострішими. Протягом травня-червня 1917р. в Петрограді проходили переговори. На початку червня 1917р. Тимчасовий уряд відхилив вимоги ЦР і не визнав її виразником волі українського народу.

У цій ситуації Центральна Рада вирішила звернутися безпосередньо до народу. 10 червня 1917р. 2 тисячі делегатів ІІ Українського військового з’їзду стали свідками проголошення І Універсалу. Проголошувалася національно-територіальна автономія України, а Центральна Рада – найвищим державним органом в Україні. 15 червня 1917р. було створено перший український уряд – Генеральний секретаріат на чолі з В.Винниченком.

Тимчасовий уряд відмовився визнати І Універсал, вважаючи його «проявом українського сепаратизму», однак через внутрішню економічну і політичну кризу, провал наступу на фронті, був змушений наприкінці червня 1917р. направити до Києва офіційну делегацію для переговорів. У складі російської делегації були О.Керенський, І.Церетелі, М.Терещенко. Результатом переговорів з ЦР стало укладення компромісної угоди, яка була закріплена у ІІ Універсалі Центральної Ради 3 липня 1917р. Оскільки Тимчасовий уряд визнав Генеральний Секретаріат вищим органом влади в Україні, склад якого затверджувався урядом у Петрограді, ЦР погоджувалася чекати законодавчого затвердження автономії України та вирішення земельного питання Всеросійськими Установчими зборами.

Липневі події 1917р. в Росії докорінно змінили політичну ситуацію: мирний період революції завершився, реакція перейшла в наступ. 17 серпня 1917р. в Україну надійшла «Тимчасова інструкція для Генерального Секретаріату Тимчасового уряду в Україні», в якій, нехтуючи досягнутими домовленостями, значно обмежувались права України. Центральна Рада змушена була змиритися з цим документом.

На подальший хід подій в Україні радикально вплинула ситуація, яка склалася в Росії після 25 жовтня 1917р., коли більшовики здійснили у Петрограді збройне повстання і повалили Тимчасовий Уряд. Другий Всеросійський з’їзд Рад прийняв рішення про перехід всієї влади до Рад, декрети про мир та землю і утворив уряд на чолі з В.Леніним – Раду народних комісарів.

Перемога збройного повстання у Петрограді поклала початок довготривалій боротьбі більшовиків за контроль над усією країною та її окраїнами. Велике значення для більшовиків мало встановлення радянської влади в Україні. Наприкінці жовтня 1917р. більшовики спробували захопити владу в Україні. Розуміючи небезпеку, яка нависла над Україною, М.Грушевський заявив про необхідність проголошення Української держави. 7 листопада 1917р. Мала Рада ухвалила текст ІІІ Універсалу. Ним проголошувалось утворення Української Народної Республіки, як федеративної одиниці у складі Російської республіки. ІІІ Універсал передбачав скасування поміщицької власності на землю і передачу її селянам без викупу, запровадження 8-годинного робочого дня, забезпечення демократичних прав і свобод, надання національно-персональної автономії національним меншинам.

У листопаді-грудні 1917р. в Україні різко загострилася боротьба за владу. Поразка більшовиків на виборах до Всеукраїнських Установчих зборів змусила їх прискорити скликання Всеукраїнського з’їзду Рад 4 грудня 1917р. у Києві, який підтримав Центральну Раду. Тоді 11-12 грудня більшовики провели альтернативний з’їзд у Харкові, який проголосив встановлення радянської влади в Україні.