
- •Конспект лекцій з дисципліни «Історія України» Лекція 1. Перші форми державності на території України у стародавню добу
- •Література
- •Лекція 2. Ранньофеодальна держава – Київська Русь (іх-хііі ст.)
- •Література
- •Лекція 3. Галицько-Волинська держава. Українські землі у складі Литви та Польщі (друга пол. Хііі-хvі ст.)
- •Література
- •Лекція 4. Українське козацтво, його роль у процесах державотворення (хv-хvіі ст.)
- •Література
- •Лекція 5. Державне відродження України
- •Література
- •Лекція 6. Ліквідація козацької державності
- •Література
- •Лекція 7. Українські землі у складі Австрійської та Російської імперії
- •Література
- •Лекція 8. Національно-визвольний рух в Україні у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •Література
- •Лекція 9. Українська революція: доба Центральної Ради
- •Література
- •Лекція 10. Україна в умовах боротьби за збереження державної незалежності (1918-1920 рр.)
- •Література
- •Лекція 11. Україна в умовах утвердження тоталітарного режиму: соціально – економічні процеси
- •Література
- •Лекція 12. Україна в умовах утвердження тоталітарного режиму: соціально-політичні процеси
- •Література
- •Лекція 13. Західноукраїнські землі між двома Світовими війнами
- •Література
- •Лекція 14. Україна в другій Світовій війні
- •Література
- •Лекція 15. Суспільно-політичне життя України другої половини 40-х–першої половини 80-х рр. Хх ст
- •Література
- •Лекція 16. «Перебудова» і розпад срср. На шляху до незалежності
- •Література
- •Література
Література
Борисенко В. Й. Курс української історії: з найдавніших часів до
ХХ ст. / В. Й. Борисенко. – К., 1996. – С. 52-56.
Будзйлович І. Особливості розвитку державності, права і функції церкви в Київській Русі / І. Будзйлович // Право України. – 1999. –№ 1.
Верстюк В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: хронологічний довідник / В. Ф. Верстюк, О. М. Дзюба, В. Ф. Репринцев. – К., 1995. – С. 12-17.
Грабовський С. Нариси з історії українського державотворення / С. Грабовський, С. Ставрояні, Л. Шкляр. – К., 1995. – С. 91-98.
Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. Десята тисяча / М. С. Грушевський. – К., 1990. – С. 72-79, 82-92.
Історія України / М. В. Дєдков, Ю. В. Іващенко, І. Л. Кладова та інші. – Запоріжжя. – 2002. – С. 28-32.
Історія України / під ред. В. А. Смолія. – К., 1997. – С. 29-34
Костомаров М. І. Галерея портретів / М. І. Костомаров. – К., 1993. – С. 11-24.
Котляр М. Ф. Історія в життєписах / М. Ф. Котляр, В. А. Смолій. – К., 1994. – С. 76.
Толочко А. П. Князь в Древней Руси: власть, собственость,идеология / А. П. Толочко. – К., 1992.– С. 22-34.
Лекція 3. Галицько-Волинська держава. Українські землі у складі Литви та Польщі (друга пол. Хііі-хvі ст.)
Мета: проаналізувати тяжкий період в історії українського народу, коли він потрапив в залежність від Литви та Польщі, коли втрачались ті характерні риси, що визначали етнічне обличчя українців, закладалась можливість денаціоналізації українського етносу.
Завдання:
- проаналізувати, чому саме Галицько-Волинська держава протягом 100 років зберегла традиції Київської Русі, продовжуючи розвиток та удосконалення елементів державності;
- показати позитив і негатив в долі українського народу в складі Великого князівства Литовського;
- розкрити наслідки польської колонізації, яка важким тягарем лягла на плечі українського народу.
План лекції:
Галицько-Волинське князівство та боротьба українського народу проти монголо-татарської навали.
Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
Український народ під владою Польщі.
Ключові терміни і поняття: династія, княжі з’їзди, литовські статути, шляхта, магдебурзьке право.
Напередодні монголо-татарського завоювання Київська Русь була федеративною монархією, що об’єднувала 7 удільних князівств. По різному склалась їх доля під час чужоземного панування. І лише Галицько-Волинське князівство, за оцінкою М.С. Грушевського, стало безпосереднім спадкоємцем політичних і культурних традицій Києва. Князівство мало вдале розташування, недосяжне для кочівників із степу. Волинь і особливо Галичина були густо заселеними, а їх міста стояли на важливих торгових шляхах із заходом. Крім того в Галичині містилися великі родовища солі -товару, від якого залежала її економічна сила. Волинський князь Роман Мстиславович зміг об’єднати Галичину з Волинню (1199 р.). Після його загибелі (1205 р.) територіальне об’єднання, яке він створив, розпалось. Завдання «збирати докупи» землі випаде на долю князя Данила Галицького (1201-1264 рр.). Внутрішня і зовнішня політика князя Данила, боротьба з монголо-татарами за незалежність українських земель.
Починаючи з XIII ст. українські землі почали потрапляти до складу Великого князівства Литовського. На відвойованих у монголо-татар українських землях литовці діяли за принципом – «ми старину не рушимо, а новини не вводимо». З др. пол. XIV ст. статус руських князівств почав змінюватися, вони втрачали автономію. Кревська унія 1385 р. Посилення влади литовських феодалів на українських землях, ліквідація удільних князівств в Україні.
Новим актом про об’єднання Литви та Польщі стало укладення Люблінської унії (1569 р.). Тепер в Європі з’явилась Річ Посполита. Для литовців це було скасування автономії, для українців означало закінчення Литовського періоду в історії, що тривав більше 200 років.
Польська колонізація українських земель з XVI ст. набула особливого розмаху. Тепер остаточно зникають залишки адміністративної системи руських князівств, ці землі стали поділятися на 7 воєводств. Польський король почав дарувати українські землі своїй шляхті. Йде юридичне оформлення кріпосного права («Статут на волоки» 1557 р., третій Литовський статут 1588 р.). Посилюється наступ католицької церкви, починається національно-релігійна дискримінація українського населення. Православна церква у XVI ст. переживала складні часи. Становище православної церкви стало трагічним після підписання Берестейської унії 1596 р., створення греко-католицької церкви. Розпочинається боротьба проти унії міщан, селян, нижчого духовенства, деяких магнатів, козаків.