1.4 Порядок організації виконання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»

З метою запобігання розбіжностей між викладанням інформації в основному розділі та розділі «Охорона праці і безпеки в надзвичайних ситуаціях», після отримання студентом-дипломником завдання до дипломного проекту (роботи), він погоджує план написання питань з охорони праці, в виробничої санітарії та гігієни праці, пожежної безпеки та забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях з консультантом-викладачем кафедри «Охорона праці і навколишнього середовища».

Для успішного виконання розділу призначаються консультації в обсязі, що визначений розпорядженням по ЗНТУ за розкладом консультанта. На першій консультації викладач-консультант видає студенту-дипломнику індивідуальне завдання до розширеного питання в будь-якому підрозділі.

За наявності всіх необхідних документів і погоджень викладач-консультант ставить свій підпис у відповідній графі завдання до дипломного проекту (роботи).

2 Зміст розділу «охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»

При проектуванні, модернізації випробуваних стендів, при удосконаленні методів вантажо- та пасажироперевезень, при організації дорожнього руху спеціалісти та магістри повинні чітко усвідомити потенційні небезпеки, що існують в процесі трудової діяльності, а також потенційні небезпеки, які можуть бути обумовлені в процесі експлуатації верстатів, устаткування, транспортних засобів.

Небезпечні та шкідливі фактори визначені в ДНАОП 0.00-1.62-12 «Правила охорони праці на автомобільному транспорті» та ГОСТ 12.0.003-74 (1999) «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация» (Додатки А, Б).

Фактори виробничого середовища за природою дії на організм людини підрозділяються на:

• фізичні – до яких відносять будь-які фізичні об’єкти, фізичні явища, фізичні процеси, які здатні нанести шкоду здоров’ю або життю людини;

• хімічні – органічні та неорганічні сполуки у твердому, рідкому або газоподібному стані. За характером дії на організм людини, поділяються на токсичні, подразнюючи, канцерогенні, мутагенні та такі що впливають на репродуктивну функцію;

• психофізіологічні – причинами яких є важкість та напруженість праці, нервово-психічні перенавантаження, тощо;

• санітарно-гігієнічні, до яких відносять: метеорологічні параметри повітряного середовища робочих місць, рівень освітленості робочих місць або робочої зони, шум, вібрація, електромагнітні поля та випромінювання, іонізуючі випромінювання, забрудненість повітряного середовища шкідливими речовинами.

2.1. Аналіз потенційних небезпек

В підрозділі необхідно зробити аналіз можливих небезпек на робочих місцях , в робочих зонах та виробничому середовищі відповідно виду робіт та технологій, що розглядається в проекті.

Аналіз потенційних небезпек складається з визначення потенційно небезпечного або шкідливого виробничого фактору, пошуку причин його появи та з’ясування можливих наслідків його прояву на людину, тобто розглядається схема «небезпека – причина – небажані наслідки».

Надання інформації саме в такій послідовності має суттєве значення, тому що виробничий фактор, сам по собі, не є загрозою для життя та здоров’я людини, а прояв небезпеки завжди пов’язаний з порушенням правил з охорони праці чи особистої безпеки.

Виклад змісту підрозділу слід виконувати єдиним переліком в такій послідовності:

- потенційні небезпеки фізичного характеру, наприклад, механічне травмування, що може бути пов’язано з руйнуванням ріжучого інструменту при порушені режимів обробки деталей. Крім того, до механічного травмування працюючих може призвести порушення правил з охорони праці, зокрема, робота без спеціального одягу може призвести до порізів гострими кромками, шороховатістю на поверхні заготовок, інструментів чи обладнання.

Наприклад, дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) які можуть бути зв’язані з порушенням правил дорожнього руху, технічною неготовністю транспортного засобу приводять до травмування, а також до загибелі, як водіїв, пасажирів, так і інших громадян, до зіпсування вантажу, що перевозиться, техніки, транспортних засобів, а також негативного впливу на оточуюче середовище.

Наприклад, не правильна організація руху на залізничних переїздах призводить до аварій, причинами яких є великі виступи чи «втопленість» залізничих рейок відносно полотна дороги, що вимушує гальмувати на цих відрізках і двигуни можуть «заглохнути»; пошкодження з/бетонного настилу переїздів, виступаюча арматура псує шини транспортного транспорту і він може зупинитися на переїзді;

• потенційні небезпеки психофізіологічного характеру, наприклад, незадовільна організація робочого місця, що може бути пов’зана з недостатнім врахуванням вимог ергономіки, зокрема з нераціональним розташуванням обладнання та захаращеності робочої зони.

Наприклад, нервово-емоційні напруження при керуванні транспортним засобом, особливо автобусом, призводять до зменшення реакції водія, що може привести до аварії;

-потенційні небезпеки санітарно-гігієнічного характеру, наприклад, шкідливі речовини, які входять в відпрацьовані гази, викидаються двигунами автомобілів, при обслуговуванні акумуляторних батарей виділяються пари кислот, лугів-все це проникає в організм людини і викликає зміни в ньому та діє на окремі органи і системи організму.

-потенційні небезпеки , що пов’язані з порушенням правил пожежної безпеки, наприклад, несправність електрообладнання транспортних засобів, не герметичність систем живлення, порушення герметичності спеціального газового обладнання на газобалонному автомобільному транспорті – все це може призвести до спалаху на транспорті і до пожежі;

-потенційні небезпеки, що пов’язані з проявом наслідків надзвичайних ситуацій, наприклад, не підготовленість персоналу в умовах надзвичайних ситуацій.

Прийнятий обсяг підрозділу повинен містити 10-12 пунктів.