Типи вогнегасників

Вогнегасники розрізняють за способом спрацьовування:

• автоматичні — стаціонарно монтуються в місцях можливого виникнення вогню.

• ручні (приводяться в дію людиною) — розташовуються на спеціально оформлених стендах.

У залежності від акумуляторної вогнегасної речовини вогнегасники поділяються на п'ять видів:

• вуглекислотні,

• повітряно-пінні,

• порошкові,

• водні,

• аерозольні.

За обсягом корпуса:

• ручні малолітражні з обсягом корпуса до 5 л;

• промислові ручні з обсягом корпуса від 5 до 10 л;

• стаціонарні й пересувні з обсягом корпуса понад 10 л.

За способом подачі вогнегасного складу:

• під тиском газів, що утворюються в результаті хімічної реакції компонентів заряду;

• під тиском газів, що подаються зі спеціального балончика, розміщеного в корпусі вогнегасника;

• під тиском газів, закачаних у корпус вогнегасника;

• під власним тиском вогнегасного засобу.

По виду пускових обладнань:

• з вентильним затвором;

• із запірно-пусковим обладнанням пістолетного типу;

• з пуском від постійного джерела тиску.

Вогнегасники маркуються буквами, що характеризують вид вогнегасника, і цифрами, що позначають його місткість.

[Ред.]Вогнегасники пінні

Призначені для гасіння пожеж вогнегасними пінами: хімічної або повітряно-механічної. Хімічну піну одержують із водних розчинів кислот і лугів, повітряно-механічну утворюють із водних розчинів і піноутворуючих речовин потоками робочого газу: повітря, азоту або вуглекислого газу. Хімічна піна складається з 80 % вуглекислого газу, 19,7 % води й 0,3 % піноутворуючої речовини, повітряно-механічна приблизно з 90 % повітря, 9,8 % води й 0,2 % Піноутворювачі.

Пінні вогнегасники застосовують для гасіння піною загорянь, що починаються, майже всіх твердих речовин, а також горючих і деяких легкозаймистих рідин на площі не більш 1 м². Гасити піною електричні установки, що загорілися, і електромережі, що перебувають під напругою, не можна, тому що вона є провідником електричного струму. Крім того, пінні вогнегасники не можна застосовувати при гасінні лужних металів натрію й калію, тому що вони, взаємодіючи з водою, що перебуває в піні, виділяють водень, який підсилює горіння, а також при гасінні спиртів, тому що вони поглинають воду, розчиняючись у ній, і при влученні на них піна швидко руйнується. Сучасні пінні вогнегасники використовують у якості газотвірного реагенту азид натрію, який легко розкладає з виділенням великої кількості азоту.

ДО недоліків пінних вогнегасників ставиться вузький температурний діапазон застосування (5-45 °C), висока корозійна активність заряду, можливість ушкодження об'єкта гасіння, необхідність щорічного перезарядження.

[Ред.]Вогнегасники порошкові

Порошкові вогнегасники діляться на:

• вогнегасники з порошком загального призначення, яким можна гасити пожежа класів A,B,C,E;

• вогнегасники з порошком загального призначення, яким можна гасити пожежа класів B,C,E.^[1]

Є найбільш універсальним по області застосування й по робочому діапазоні температур (особливо із зарядом типу ABCE), якими можна успішно гасити майже всі класи пожеж, у тому числі й електроустаткування, що перебуває під напругою 1000 В. Вогнегасники не призначені для гасіння загорянь лужних і лужноземельних металів й інших матеріалів, горіння яких може відбуватися без доступу повітря.