Прес-конференція з нагоди презентації нової програми Запорізького симфонічного оркестру (17.12.2014)

Частина заходу	Час	Тривалість	Інформаційні матеріали
Збираються журналісти (п’ють каву та налаштовуютьустаткування	10.30	30 хвилин	за тиждень до прес-конференції надсилаємо прес-релізи до запорізьких телеканалів та редакцій газет.
З'являється головний диригент (В'ячеслав Редя) та художній керівник (Ольга Беженарь)	11.00	5 хвилин
Прес-секретар розпочинає прес-конференцію та надає вступне слово художньому керівнику, а згодом дирегенту	11.05	15 хвилин
Журналісти задають питання	11.20	1 година
Завершення пре-конференції (прес-секретар дякує журналістам і вони розходяться).	12.20

Презентація нової програми Запорізького симфонічного оркестру (19.12.2014)

Частина заходу	Час	Тривалість	Інформаційні матеріали
Збираються журналісти та гості (грає приємна музика)	18.30	30 хвилин	Афіші по всьому місту, запрошення для перших осіб міста, прес-релізи для преси
Диригент презентує нову програму	19.00	10 хвилин
Розпочинається концерт	19.10	2 години
Завершення концерту (розходяться гості)	21.10	10 хвилин
Фуршет для журналістів та перших осіб міста	21.20	40 хвилин
Завершення свята: йдуть журналісти та перші особи	22.00

Pr кампанія в екологічній сфері вступ

Для багатьох міст України характерна складна екологічна обстановка, обумовлена наявністю і концентрацією підприємств чорної і кольорової металургії, теплоенергетики, хімії та нафтохімії, також існує проблема накопичення твердих побутових відходів, утилізації пластику. Такі міста є безперечними лідерами за рівнем забрудненості повітря. Серед них і Запоріжжя.

Для того, аби кожен мешканець міста Запоріжжя мав загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні напрямки державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, потрібно розробити план PR кампаній, які б допомогли у цьому питанні.

Треба зазначити, що PR в сфері екології – поширення екологічної інформації та екологічних знань як основи для прийняття рішень, що попереджають події, які загрожують розвитку суспільства.

Основні завдання PR в сфері екології:

• Популяризація законів та інших актів щодо охорони довкілля.

• Формування іміджу держави як надійного захисника довкілля.

• Оприлюднення заходів та дій, пов’язаних з порушенням екологічного законодавства та спробами подолати порушення та проблеми.

• Моніторинг екологічних проблем та громадської думки щодо них та екологічної політики держави.

• Розробка та реалізація системи заходів впливу на екологічну свідомість різних соціальних суб’єктів та їх відповідну поведінку.

• Інформаційне забезпечення екологічної державної політики.

Також доречно буде зазначити, що PR в сфері екології та екологічний PR –

це два різні поняття. Адже на відміну від PR в сфері екології, екологічний PR – це діяльність, направлена на формування сприятливих і взаємовигідних відносин між екологічними організаціями ті їх цільовою аудиторією. Такий PR часто називають «зеленим».

Зелений камуфляж (англ. Greenwashing, за аналогією з whitewash - «відбілювання»), іноді грінвошінг – форма екологічного маркетингу, в якій широко застосовується «зелений» піар і методи, мета яких ввести споживача в оману щодо цілей організації або виробника в екологічності продукції або послуги, представити їх в сприятливому світлі. Зелений камуфляж використовується для підтримки іміджу екологічно-орієнтованої компанії, отримання політичної підтримки, збільшення продажів.

ГАЙД

Проблема: недостатня обізнаність людей про правила утилізації пластикової тари.

Проблема накопичення твердих побутових відходів досить гостро стоїть в багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні. Причому найбільшу небезпеку становлять пластикові відходи, оскільки їх процентне співвідношення до інших типів відходів щорічно збільшується.

Єдиним вірним способом знищення пластмасового сміття є його вторинна переробка. Даний спосіб досить широко застосовується в багатьох країнах світу. Розглянемо, як відбувається переробка пластикових відходів в Росії та інших країнах і що перешкоджає розвитку сміттєпереробної галузі в нашій країні.

Спочатку звернемо свою увагу на зарубіжний досвід. У світі вже досить давно усвідомили, що просто викидати сміття не економічно, оскільки сміття - це сировина, яка містить цілий ряд цінних компонентів, що особливо актуально в контексті вкрай постійно зростаючої вартості на первинну сировину. Однак, перш, ніж почати переробляти сміття його треба ретельно відсортувати.

І тут західні країни далеко обійшли Україну. У багатьох розвинених країнах вже давно практикується первинне сортування сміття при його викиданні в контейнери для відходів. Отже, розглянемо, як борються з пластиковими відходами в різних країнах.

США. В таких містах як Міннеаполіс і Сент-Пол магазинам заборонено продавати будь-які продукти харчування в оболонці з пластику, яка не розкладається або яку не можна повторно переробити. Крім того, в США використовується комбінована програма переробки: упаковки з-під харчових продуктів і пластикові пляшки з-під напоїв завжди збирають. Далі зібраний громадянами пластикове сміття розділяють численні заводи з переробки пластику. З 1998 року в країні твердження: «Я поділяю ідеологію фашистів» і «Я не приймаю участь в переробці сміття» стали практично однаковими. Тому

громадяни країни беруть участь в роздільному зборі та сортуванні сміття та активно купують товари з вторинної сировини. Крім цього, громадяни, найбільш активно беруть участь в переробці відходів мають і матеріальний стимул у вигляді всіляких заохочень та податкових послаблень.

Німеччина. В країні широко використовується практика роздільного збору сміття. Німці викидають окремо папір, пластикові відходи, залишки будівельних матеріалів, органічні відходи, ліки, батарейки та скло. Викидання же нерозділеного сміття карається високими штрафами. Крім цього, питання утилізації сміття законодавчо регулюється на урядовому рівні, що дозволило Німеччині стати одним з лідерів в області переробки всіх типів відходів.

Швейцарія. У цій країні також прийнятий законопроект про роздільний збір сміття, однак тут він має свої особливості. Тут пластикові пляшки і скляну тару сортують навіть за кольором, а кришки від пластмасових пляшок викидаються в спеціальні контейнери. Це дозволяє істотно спростити процес переробки пластику, оскільки знижує витрати на його сортування.

Японія. Тут ще 20 років тому були прийняті законопроекти, які стимулюють використання вторинної сировини і сортування сміття. Таким чином, громадяни сортують сміття за видами платять менше за квартиру, а підприємці, для того щоб не платити величезні податки, відповідають за повторне використання пластикової тари та пакувальних матеріалів. Тому в Японії переробка пластику це пріоритетне завдання.

В Україні ж сьогодні переробляється незначна частина від усіх пластикових відходів, що надходять на полігони твердих побутових відходів. Це пояснюється тим, що у населення не було сформовано позицію соціальної значущості такого процесу як переробка відходів. Сортування сміття, як це не сумно, на даному етапі нашого культурного розвитку можливе тільки лише на сміттєпереробних заводах, тобто тільки після збору сміття. Проблеми переробки пластику можна також пояснити тим, що реалізація державної політики у сфері переробки різного виду відходів утруднена завдяки кільком причинам:

• Недосконалість нормативно-правової бази.

• Відсутність єдиної бази даних та інформаційної мережі по типам та видам відходів, що істотно ускладнює прийняття правильних рішень на місцях.

• Недбале виконання і практично повна відсутність контролю виконання вже діючих законів та нормативно-правових актів.

• Фінансування робіт здійснюється на недостатньому рівні.

Це можна пояснити тим, що при переході до сучасної ринкової системи економіки ніхто не замислювався про створення таких умов, які стимулюватимуть утилізацію сміття. Крім цього, не існує ні державної, ні регіональних програм переробки вже існуючих сміттєвих завалів. І, внаслідок цього, відсутнє і фінансування.

Досвід переробки в зарубіжних країнах показав, що не існує якогось універсального методу переробки пластикових відходів, що задовольняє сучасним вимогам економіки. Тому для кожного регіону повинна підбиратися індивідуальна методика переробки. Однак, зарубіжний досвід показує також, що повинна існувати і якась єдина державна контролююча система.

Лише один державний документ регулює процес переробки платику, це – постанова Кабінету міністрів №915 – «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини».

Завдання:

• Донесення до аудиторії інформації про важливість сортування та правильної утилізації твердих побутових відходів із пластику.

• Допомога у розробці й втіленні державної програми з утилізації пластику.

Заходи:

• Розміщення у ЗМІ матеріалів про важливість правильного сортування та утилізації сміття.

• Створення спеціальних програм про важливість правильної утилізації побутового сміття для шкіл.

• Розроблення соціальної реклами.

• Збільшення кількості пунктів прийому тари. Можливо, разом з торгівельною мережею «Амстор» провести кампанію, в межах якої за кожен кілограм зданої пластикової тари буде надаватися відповідна знижка на покупку на суму вище 100 гривень.

• Збільшення кількості окремих сміттєвих баків для пластику.