4. Політологія як наука та навчальна дисципліна. Об’єкт і предмет політології

Політологія – наука про політику. Такий термін утворився із двох грецьких слів: politike (державні або суспільні справи) та logos (вчення або слово). Виникнення політології пов'язують із рубежем ХІХ-ХХ ст., коли вона постала на шлях теоретичного та методологічного розмежування із історією, юриспруденцією, соціологією та філософією. До цього політичне життя суспільства традиційно розглядалося в межах цих галузей знань.

Політологія, як наука про політику, існує як самостійна наукова й академічна дисципліна понад сто років (а назва "політологія" з’явилась в 60-70-ті рр. 20 століття в Німеччині, Франції, потім – в СРСР; в більшості країн Заходу, особливо у США, ця назва практично не вживається, натомість фігурують поняття "соціологія та психологія політики", "політична соціологія", "історія політичних інститутів" та інші).

У Радянському Союзі практично до кінця 80-х рр. на політологію було накладено ідеологічне табу. Її назвали "лженаукою", "буржуазною наукою" і т. ін. З 1990 р. політологія почала впроваджуватись як навчальна дисципліна в Україні.

Як будь-яка наука, політологія має об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом політології є політична сфера суспільства та всі ті процеси, що в ній відбуваються. Але існує більше десяти гуманітарних та соціальних наук, що розглядають політику: наприклад, філософія, соціологія, теорія держави та права, історія. У зв'язку із цим виникає питання про специфіку предмету політології, тобто того кола проблем, яке підлягає всебічному дослідженню.

У вітчизняній політології склались дві позиції стосовно предмету політології. Згідно з першою, політологія – це є цілісна й інтегративна наука про політику, яка включає в себе комплекс часткових політичних знань. Сама же політологія виступає як міждисциплінарне знання, а її предмет ж становить сукупність із закономірностей функціонування і розвитку різних сторін політичної діяльності.

Згідно із другою позицією, політологія – це загальна теорія політики, яка не намагається охопити всю політичну проблематику й має свійспецифічний предмет дослідження: закономірності відносин соціальних суб'єктів з приводу влади,впливу, механізм владовідносин та взаємодій між владарюючими і підвладними, керованими та керуючими. При цьому влада розглядається як сутність феномену політики.

У світовій політичній науці для позначення аспектів політики використовують три самостійні терміни:

· "polіty" – форма політики, її організаційна структура, інститути, які надають їй стійкості, стабільності та дозволяють регулювати політичну поведінку людей (держава, партії, групи інтересів, закони, політичні та правові норми);

· "polіcy" –зміст політики, втілений у її цілях та цінностях, у проблемах, що їх вона вирішує, в мотивах і механізмах винесення політичних рішень;

· "polіtіcs" – політичний процес, де відображається складний, багатосуб’єктний і конфліктний характер політичної діяльності, відносин різних соціальних груп, організацій та індивідів.

Отже, до кола базових проблем, що становлять предмет політології, належать влада і владні відносини в суспільстві; закони та принципи формування, розвитку та функціонування певних політичних систем та їхніх елементів; механізми дії і форми вияву закономірностей в діяльності особистості, соціальних груп, націй або держав, політична поведінка та пов’язані із нею проблеми цілей і засобів, лідерства та ін.; політична культура та політична свідомість й світовий політичний процес. Інакше, політологія – це галузь науки, що вивчає політичну організацію та політичне життя суспільства, проблеми внутрішньої політики та міжнародних відносин.