3. Співвідношення політики з іншими сферами суспільного виробництва

У житті політика існує у взаємозв'язку з іншими сферами суспільства. Але у неї є межі. Не всі явища включають у себе політичний компонент. Навіть далеко не всі органи державної влади займаються політикою. Найбільшою мірою політичний аспект виражений в діяльності законодавчих органів. Для того щоби показати межі поширення політики, в науці використовують поняття політична сфера. Політична сфера – сфера політики, політичного життя суспільства, межі поширення безпосередніх дій політиків, а теж політичних організацій, вплив політичних ідей.

У соціологічній теорії ствердився підхід, згідно з яким суспільство потрібно уявляти у вигляді комплексу взаємопов'язаних, але самостійних сфер (підсистем):

· господарсько-економічна сфера забезпечує всю матеріальну інфраструктуру і включає в себе відносини з приводу виробництва і розподілення матеріальних благ;

· соціальна сфера розвивається на основі міжособистісних і групових відносин з урахуванням соціального статусу кожного індивіда, спільності-відмінності громадян за типом занять, розміром доходів, престижу, а також за етнічною, демографічною, соціально-територіальною і іншою приналежністю.

· політична сфера складається щодо влади й участі в державному управлінні;

· духовна сфера включає в себе виробництво духовних цінностей, світогляду та науки, а також відносин із приводу вжитку духовних благ.

Взаємозв'язок політики з іншими суспільними сферами проявляється в двох аспектах: 1. політика детермінована економічними, а також духовними факторами, соціальною структурою суспільства, статусними характеристиками соціальних груп, рівнем соціального розшарування суспільства, етнічною і конфесійною структурою; 2. сама політика здатна впливати на ці сфери, проникати в них.

Це пов'язано з такими сутнісними проявами політики:

1. політика покликана забезпечити умови, при котрих створення та присвоєння суспільних цінностей, вироблених у матеріально-духовній сферах, відповідає інтересам тих чи інших соціальних груп; ця особливість політики відображена в визначеннях влади як інструменту розподілу цінностей у суспільстві;

2. політика присутня у всіх суспільних сферах внаслідок властивих регулюючих функцій. На раціоналізацію відносин між людьми в цих сферах, а також більш раціональне використання суспільних цінностей направлені види державної політики – економічна, воєнна, науково-технічна, соціальна, культурна тощо.

Мораль і право. Політика взаємодіє із такими соціальними регуляторами, як мораль та право. Загальне у цих формах соціальної регуляції визначено єдиними причинами їх походження й основним призначенням – регулюванням внутрішньо суспільних відносин, підтримкою необхідного рівня суспільної організованості та стабільності.

Якщо мораль спирається на силу суспільної думки і переконання, совість, то політика може використовувати як переконання, так і примус, включаючи силу держави. Задля моралі насильство є неприйнятним.

Політика і право. В буденній свідомості політику і право часто ототожнюють. Хоч і вони взаємообумовлені, але є різними формами регуляції. Вони відрізняються:

· за своїм змістом: зміст права обмежений правовими нормами, політика може виходити за межі діючих законів;

· за критеріями оцінки поведінки: законно або незаконно – в праві, користь або шкода – в політиці;

· механізмом забезпечення: право підтримується силою юридичних санкцій від держави, а політика може спиратися на силу як законів, так і на переконання, навіювання, стимулювання, здатність інститутів влади і лідерів забезпечувати собі безпосередню підтримку населення;

· за критерієм відкритості: право – публічне, політика ж поряд з публічними й відкритими формами регулювання відносин може бути і "тіньовою", що не афішує себе;

· динамікою змін: право порівняно з політикою більш консервативне, тому що вимагає певних законодавчих процедур для закріплення нових норм;

· за нормою вираження: формами вираження права є нормативно-правові акти, прецеденти, правові звичаї або договори. Політика не тільки письмово, ідеї і тд.

Вирішальну роль у розвитку суспільства має взаємодія економіки і політики. Економіка виступає найбільш важливим фактором, що визначає політичне життя.