- •Перелік питань для іспиту з курсу "Політологія" Факультет прикладної математики та інформатики
- •1. Політика як суспільне явище
- •2. Концепції, види, суб’єкти та функції політики
- •3. Співвідношення політики з іншими сферами суспільного виробництва
- •4. Політологія як наука та навчальна дисципліна. Об’єкт і предмет політології
- •5. Виникнення та інституціоналізації політичної науки
- •6. Основні галузі та категорії політології
- •7. Основні методи і функції політології
- •8. Політичні ідеї і їхній розвиток у країнах Стародавнього Сходу
- •9. Політичні ідеї Стародавнього Китаю
- •10.Політичні вчення у Стародавній Греції
- •11.Політичні погляди Платона
- •12.Політичні погляди Арістотеля
- •13.Політичні вчення у Стародавньому Римі
- •14.Політичні погляди Августина
- •15.Політична думка епохи Середньовіччя: ф. Аквінський, м. Падуанський, в. Оккам
- •16.Політичні вчення Відродження
- •17.Політичні погляди н. Макіавеллі
- •18.Політичні погляди ж. Бодена
- •19.Ідеї утопічного соціалізму (т. Мор, т. Кампанелла)
- •20.Політичні вчення в Голландії (г. Гроцій, б. Спіноза)
- •21.Політичні вчення т. Гоббса
- •22.Політичні вчення Дж. Локка
- •23.Політичні ідеї ш-л. Монтеск’є
- •24.Політичні ідеї ж-ж. Руссо
- •25.Політичні ідеї у Німеччині (і. Кант, г. Гегель)
- •26.Принципи класичного лібералізму
- •27.Принципи соціал-демократії
- •28.Принципи марксизму-ленінізму
- •29.Політична доктрина фашизму
- •30.Тоталітаризм як політична доктрина
- •31.Поняття політичної системи суспільства
- •32.Типологія політичних систем
- •33.Моделі політичної системи д. Істона та г. Алмонда
- •34.Сутність, ознаки та функції держави
- •35.Теорії виникнення/походження держави
- •36.Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади
- •37.Форми держави (форма державного правління, форма державного устрою, політичний режим)
- •38.Соціальна і правова держава
- •39. Громадянське суспільство
- •40.Влада як суспільне явище
- •41. Концептуальні підходи до визначення влади
- •42. Ресурси, функції, легітимність політичної влади
- •43.Поняття та структура політичного режиму
- •44.Типологія політичних режимів
- •45.Теоретичні засади авторитаризму та тоталітаризму
- •46.Основні принципи та теорії демократії
- •47.Поняття і сучасні концепції політичних еліт
- •48.Типологія та шляхи формування політичних еліт
- •49.Сутність, витоки і функції політичного лідерства
- •50.Теорії політичного лідерства
- •51.Типи та механізми формування політичного лідерства
- •52.Сутність, ґенеза і функції політичних партій
- •53.Типологія політичних партій
- •54.Партійні системи. Типологія
- •55.Типологія партійних систем Дж. Сарторі
- •56.Виборчі системи. Типологія
- •57.Мажоритарна виборча система та її різновиди
- •58.Пропорційна виборча система та її політичні наслідки
- •59.Змішана виборча система.
- •60.Групи інтересів
40.Влада як суспільне явище
Влада – вплив однієї частини суспільства (індивіда, групи,організації тощо) на поведінку іншої у бажаному для себе напрямі.
Субєкти і обєкти влади: сторону з переважним впливом доцільно називати суб'єктом, а сторону, яка цього впливу зазнає, – об’єктом владного відношення. Суб’єктами влади можуть бути індивіди, соціальні групи, організації тощо. Влада є властивістю не тільки об’єкта, а й суб’єкта. Вона виступає саме як відношення між ними і не існує як без суб’єкта, так і без об’єкта.
Влада створюється й функціонує в суспільстві на кількох взаємозв’язаних та взаємодіючих рівнях: макрорівні вищих центральних політичних інститутів, вищих державних установ та організацій, керівних органів політичних партій та провідних суспільних організацій; середньому, або проміжному, рівні («мезорівні» в західній політичній термінології), тобто в регіональних, обласних та районних масштабах, і на мікрорівні відносин між людьми, малими групами та всередині них, котрі створюють загальну картину політичних відносин, настроїв, рухів у суспільстві і сферах його політичного та суспільного самоврядування. Середній рівень влади зв’язує два інші системою органів управління, через нього проходять конкретні рішення вищих інстанцій влади і він же сприймає відповідні реакції суспільства на них. На цьому рівні концентрується основна кількість політичних посадових осіб та основні кадри політичного управління.
Політична влада відіграє надзвичайно велику роль у житті суспільства і виконує такі головні соціальні функції.
Інтегративна функція. Одним з основних призначень влади є інтегрування зусиль різноманітних соціально-політичних сил, політичних партій та суспільних об’єднань на платформі загальнонародних інтересів. Саме в такий спосіб владні структури намагаються уникати конфронтаційних проявів, запобігати конфліктам і долати їх, спрямовуючи хід політичних подій у конструктивне русло.
Регулятивна функція. Важливим призначенням влади є регулювання життєдіяльності суспільства. Володіючи такими інструментами, як право та система політичних норм, владні структури здійснюють політико-нормативне регулювання всіх процесів суспільного життя.
Мотиваційна функція. Однією з функцій влади є формування мотивів політичної діяльності, підпорядкування суспільно значущим мотивам усіх інших мотивів політичної діяльності різноманітних політичних сил та політико-організаційних структур.
Консолідуюча функція. Важливим призначенням влади є консолідація всіх елементів політичної системи. Ураховуючи характер і тенденції розвитку в суспільстві політичних відносин, політичних інститутів, норм політичного життя, а також виходячи з особливостей функціонування політичного режиму та рівня політичної культури, органи влади намагаються не допустити виявів конфронтації та консолідувати суспільство. Якщо влада є нездатною консолідувати різноманітні елементи політичної системи, це може призвести суспільно-політичне життя до серйозних деформацій та криз.
Стабілізаційна функція. Влада є важливою стабілізуючою силою організації суспільного й політичного життя. Стабільність влади виявляється у постійному зміцненні політичної системи, безперервному оновленні та розвитку демократичних політичних інститутів, у гарантованості та захисті політичних прав та свобод громадян.
