36.Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади

Функції держави здійснює розгалужена система її органів, які в сукупності складають структуру держави. Залежно від здійснюваних функцій розрізняють органи законодавчої (парламент, законодавчі зібрання суб´єктів федерацій та автономій), виконавчої (уряд, місцеві органи державної виконавчої влади, органи виконавчої влади суб´єктів федерацій та автономій) і судової влади. Серед органів державної влади особливо вирізняються вищі — глава держави, парламент та уряд. До вищих органів держави належать також вищі судові інстанції загальної і спеціальної компетенції — верховний суд, конституційний суд, вищий адміністративний суд та ін.

Глава держави — це конституційний орган і одночасно вища посадова особа держави, здійснює верховне представництво країни у внутрішньополітичному житті та у відносинах з іншими державами.

Майже в усіх країнах глава держави одноособовий, і лише в декількох функції його здійснюються колегіальними органами — президіями вищих представницьких органів (Швейцарія, ОАЕ, Іран).

У країнах з монархічною формою правління главою держави є монарх, правовий статус якого вирізняється двома основними особливостями. Монарх владарює (абсолютно чи обмежено) за власним правом і вважається джерелом усієї державної влади. Влада монарха є спадковою.

У країнах з республіканською формою правління главою держави є президент, який завжди обирається (за винятком державного перевороту). Обрання президента може відбуватись так: прямі вибори, непрямі вибори, багатоступеневі вибори президента.

Повноваження Глави держави можуть бути у сферах законодавчої (підписання законів, накладання вето, розпуск парламенту, тощо), виконавчої (формування уряду, керівництво адмін. апаратом і збройними силами) або судової влади (призначення на судові посади, амністія).

Парламент - законодавчий орган влади. Структура парламенту також різноманітна: двопалатний парламент (США, Великобританія, Франція, Японія, Канада, Росія та ін.) і однопалатний - Данія, Швеція, Україна, Білорусь та ін.

В діяльності парламенту виділяються три основні функції:

• законодавча творчість

• контроль над фінансами держави

• контроль над урядом.

Парламент як виразник інтересів народу, який проживає на певній території і об'єднаний певною державністю, правосильний висловлювати волю суспільства, що бажає узаконення порядку та справедливості.

Уряд - вищий виконавчий орган влади.

Функції уряду:

- виконання законів

- управління державним апаратом.

- нормоустановча діяльність.

- контроль за законодавчою діяльністю парламенту.

- підготовка, внесення і виконання бюджету

- здійснення зовнішньої політики, тощо.

37.Форми держави (форма державного правління, форма державного устрою, політичний режим)

Форма держави — це її устрій, який проявляється в характері політичних відносин громадян між собою, громадян і держави в процесі здійснення нею управління суспільними справами. Елементи форми держави є: форма правління; форма державного устрою; політичний режим.

Основними формами правління є монархія і республіка.

Монархія - довічне користування владою; спадковість верховної влади, яка регулюється законом чи звичаєм; представлення держави в міжнародних відносинах не за дорученням , а за власним правом; відсутність юридичної відповідальності монарха як глави держави. Монарх — це одноособовий глава держави, що, як правило, отримує владу у спадок. Монархії є абсолютні (відсутність якихось державних органів, що обмежують повноваження монарха) та обмежені монархії (влада монарха обмежується представницьким органом, що знаходить своє закріплення в конституції, яка затверджується парламентом).

Республіка - виборністю органів державної влади на визначений строк та їх колегіальністю; наявністю виборного на певний термін глави держави; похідним характером державної влади, джерелом якої є народ.

У парламентській республіці провідна роль в організації державного життя належить парламенту. Уряд формується парламентом з депутатів, які належать до партій, що мають більшість голосів у парламенті і підзвітний йому. Глава держави в таких республіках обирається парламентом або спеціальною колегією виборців.

Президентська республіка — це форма правління, за якої президент суміщує повноваження глави держави і глави уряду або безпосередньо формує склад уряду і призначає його голову. У такій республіці президент обирається не парламентом, а всіма громадянами і має ширші повноваження, ніж у парламентській республіці.

Форма державного устрою — це зовнішнє оформлення держави в просторових межах, способи організації державної влади на певній території, взаємозв’язок органів держави та її окремих частин між собою. Є унітарні та федеративні.

Унітарна держава — це проста цілісна держава, яка поділяється тільки на адміністративно-територіальні одиниці і не включає до свого складу ніяких інших державних утворень, які були б наділені суверенітетом. Федеративна держава — це складна держава, до якої входять інші утворення — суб’єкти федерації, наділені державним суверенітетом. Територія федерації складається із сукупності територій її суб’єктів, а громадяни суб’єктів федерації водночас є громадянами всієї держави. Для федерації характерним також є наявність конституції і системи законодавства як на федеральному рівні, так і на рівні її суб’єктів.

Політичний режим — це сукупність прийомів і методів реалізації державної влади, яка характеризується якісною і кількісною мірою участі народу, націй, верств, соціальних груп й окремих громадян в її здійсненні. Є демократичний та антидемократичний.

Для демократичного - реальне утвердження парламентаризму, участь народу у формуванні органів держави та будова влади за принципом її розподілу, верховенство права і закону, наявність інститутів громадянського суспільства, політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності, дійового механізму захисту прав і свобод людини і громадянина.

Для антидемократичного - влада концентрується в руках однієї особи, групи осіб або керівної партійної верхівки. Народ не бере участі у формуванні органів держави або його участь у цьому є формальною. Відсутні інститути соціального контролю за владою. Різновидами антидемократичного режиму є авторитарний і тоталітарний режими.

Авторитаризм - концентрацією і централізацією влади, застосуванням силового тиску на опозицію, використанням для свого утвердження силових відомств, обмеженням політичних прав громадян, гласності, тиском на засоби масової інформації, «дозуванням» демократії, стримуванням розвитку суспільства та його демократичних інститутів.

Тоталітаризм— узурпування влади та її використання у вузьких кланових (партійних), групових інтересах, надзаконність влади, повний контроль над всіма сферами суспільного життя, надмірна зверхніcть держави над суспільством й особою, обмеження прав і свобод людини, панування державної ідеології, надмірна мілітаризація і надання надзвичайних повноважень силовим відомствам .