
- •Перелік питань для іспиту з курсу "Політологія" Факультет прикладної математики та інформатики
- •1. Політика як суспільне явище
- •2. Концепції, види, суб’єкти та функції політики
- •3. Співвідношення політики з іншими сферами суспільного виробництва
- •4. Політологія як наука та навчальна дисципліна. Об’єкт і предмет політології
- •5. Виникнення та інституціоналізації політичної науки
- •6. Основні галузі та категорії політології
- •7. Основні методи і функції політології
- •8. Політичні ідеї і їхній розвиток у країнах Стародавнього Сходу
- •9. Політичні ідеї Стародавнього Китаю
- •10.Політичні вчення у Стародавній Греції
- •11.Політичні погляди Платона
- •12.Політичні погляди Арістотеля
- •13.Політичні вчення у Стародавньому Римі
- •14.Політичні погляди Августина
- •15.Політична думка епохи Середньовіччя: ф. Аквінський, м. Падуанський, в. Оккам
- •16.Політичні вчення Відродження
- •17.Політичні погляди н. Макіавеллі
- •18.Політичні погляди ж. Бодена
- •19.Ідеї утопічного соціалізму (т. Мор, т. Кампанелла)
- •20.Політичні вчення в Голландії (г. Гроцій, б. Спіноза)
- •21.Політичні вчення т. Гоббса
- •22.Політичні вчення Дж. Локка
- •23.Політичні ідеї ш-л. Монтеск’є
- •24.Політичні ідеї ж-ж. Руссо
- •25.Політичні ідеї у Німеччині (і. Кант, г. Гегель)
- •26.Принципи класичного лібералізму
- •27.Принципи соціал-демократії
- •28.Принципи марксизму-ленінізму
- •29.Політична доктрина фашизму
- •30.Тоталітаризм як політична доктрина
- •31.Поняття політичної системи суспільства
- •32.Типологія політичних систем
- •33.Моделі політичної системи д. Істона та г. Алмонда
- •34.Сутність, ознаки та функції держави
- •35.Теорії виникнення/походження держави
- •36.Вищі органи сучасної держави і поділ державної влади
- •37.Форми держави (форма державного правління, форма державного устрою, політичний режим)
- •38.Соціальна і правова держава
- •39. Громадянське суспільство
- •40.Влада як суспільне явище
- •41. Концептуальні підходи до визначення влади
- •42. Ресурси, функції, легітимність політичної влади
- •43.Поняття та структура політичного режиму
- •44.Типологія політичних режимів
- •45.Теоретичні засади авторитаризму та тоталітаризму
- •46.Основні принципи та теорії демократії
- •47.Поняття і сучасні концепції політичних еліт
- •48.Типологія та шляхи формування політичних еліт
- •49.Сутність, витоки і функції політичного лідерства
- •50.Теорії політичного лідерства
- •51.Типи та механізми формування політичного лідерства
- •52.Сутність, ґенеза і функції політичних партій
- •53.Типологія політичних партій
- •54.Партійні системи. Типологія
- •55.Типологія партійних систем Дж. Сарторі
- •56.Виборчі системи. Типологія
- •57.Мажоритарна виборча система та її різновиди
- •58.Пропорційна виборча система та її політичні наслідки
- •59.Змішана виборча система.
- •60.Групи інтересів
21.Політичні вчення т. Гоббса
Томас Гоббс, англійський філософ. Найвідоміша праця: «Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної і громадянської» (скорочено Левіафан).
Згідно з Гоббсом:
-до створення держави люди жили в природному стані і мали на все однакові природні права.
-людина за своєю природою є егоїстичною, жадібною і честолюбною, тому в додержавному стані панував принцип «людина людині — вовк» і велася «війна всіх проти всіх».
-водночас людям характерні страх смерті та інстинкт самозбереження (вони хочуть уникнути постійної загрози війни всіх проти всіх), а також природний розум (бачать вихід з цієї ситуації). З цієї причини люди за взаємною згодою створюють державу.
-держава має право використовувати силу і різноманітні засоби так, як вважає за потрібне для досягнення миру і захисту громадян (тобто держава має практично абсолютну владу і не підлягає контролю).
-люди зобов'язані підкорятися державі (уклавши один раз договір не мають права бунтувати, змінювати владу), якщо тільки нема загрози їх існуванню.
-закон самозбереження — найвищий закон природи, який не може порушувати навіть держава
-поділ влади шкідливий, бо веде до ворожнечі між гілками влади
-виділяв монархію, демократію та аристократію. Найбільше йому подобалася монархія
22.Політичні вчення Дж. Локка
Джон Локк, англійський філософ, основоположник класичного лібералізму.
Згідно з Локком:
- до створення держави люди жили в природному стані, де не було “війни всіх проти всіх”
-люди вільно розпоряджалися собою і своїм майном, проте не було способів неупереджено вирішувати суперечки між людьми, карати винних у порушенні природних законів
- через це люди за взаємною згодою створили державу, якій передали лише частину свої прав
-люди мають невід'ємні права, на які держава не має зазіхати (на життя, власність, свободу,...)
-засоби забезпечення того, що держава працює правильно: підпорядкування всіх законам, поділ влади (законодавча, виконавча, союзна гілки влади), взаємне стримування і контроль гілок влади
-закони обов'язкові для виконання всіма, мають бути усталеними і загальновідомими
-народ має право змінити владу, форму правління, в тому числі, якщо треба, силою
-союзна влада поєднує виконавчу і законодавчу в питаннях щодо відносин з іншими державами
-законодавча влада найвища. Інші підпорядковуються їй, але й самі впливають на неї (розпуск парламенту, право вето)
-підтримував конституційну монархію, негативно ставився до неконтрольованих форм правління (наприклад, абсолютна монархія)
23.Політичні ідеї ш-л. Монтеск’є
Шарль-Луї Монтеск'є - французький філософ, історик і письменник.
Найвідоміша праця: «Про дух законів»
Згідно з Монтеск'є:
- виникнення держави і права, багатоманітність законів та установ є результатом дії об'єктивних чинників (в першу чергу географічних(клімат, рельєф, ґрунт))
- до створення держави люди жили за природними законами (рівність, прагнення до миру, соціальність)
- людина за своєю природою не агресивна, а слабка й боязка істота, що прагне до рівності й миру з іншими. Слабкість людей штовхає їх до об´єднання в суспільство, в якому вони набувають сили, але втрачають рівність і мир
- війни спонукають людей до встановлення позитивних законів. До таких законів належать міжнародне право, політичне право (відносини між правителями і підданими) і цивільне право (між громадянами).
- закони мають відповідати природі, формі правління, географічним чинникам, способу життя населення, його чисельності, звичаям тощо
- характер форми правління визначається залежно від кількості тих, хто здійснює владу
- виділяв республіку, монархію та деспотію
- за республіканського правління верховна влада перебуває в руках усього народу (демократія) або його частини (аристократія) . Монархія — це правління однієї особи, здійснюване на основі законів. Деспотія — беззаконня, свавілля однієї особи
- кожну форму правління характеризує “принцип правління”. В республіці це доброчесність, в монархії — честь, в деспотії — страх
- осуджує деспотію, підтримує республіку і конституційну монархію
- суть політичної свободи полягає в тому, щоб робити не те, що хочеш, а те, що дозволяють закони(«Свобода є право робити все, що дозволено законами» )
- підтримує поділ влади (законодавча, виконавча, судова гілки влади), взаємний контроль і стримування