Методичні поради

У першому питанні необхідно зазначити, що прикметники – це слова, які вказують на ознаку предмета і відповідають на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками; виражають різноманітні ознаки й властивості предметів: якість (свіжий хліб, твердий матеріал), смак (солодка ягода, кисле яблуко), колір (зелена трава, синя сукня) тощо. За лексичними значеннями та граматичними властивостями прикметники поділяються на якісні (називають ознаки предмета): холодний, гарячий, сердитий; відносні (називають ознаки предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин): телефонний дзвінок, дерев’яний стіл, приміський вокзал; присвійні (вказують на приналежність предмета людині (рідше – тварині) і відповідають на питання чий? чия? чиє?): братова книжка, батькова ручка, лисяча нора.

Готуючись до другого питання, слід звернути увагу на якісні прикметники, що мають два ступені порівняння: вищий і найвищий. Вони можуть утворюватися синтетичним (довгий – довший, найдовший) та аналітичним (приємний – більш приємний, найбільш приємний) способами.

У третьому питанні слід зазначити, що в українській мові якісні, відносні та присвійні прикметники у різних стилях мови вживаються з неоднаковою частотою. У офіційно-діловому та науковому стилях переважає вживання відносних прикметників, які уточнюють, конкретизують поняття, терміни і входять до терміносполук: аудиторський аналіз, мінеральна сировина.

Якісні прикметники в офіційно-діловому стилі вживаються значно рідше, але оскільки вони утворюють ступені порівняння, то можуть виникати труднощі у їх використанні. Для офіційно-ділового стилю характерним є використання аналітичних (складених) форм якісних прикметників.

У документах не використовуються присвійні прикметники, вони замінюються іменниками: директорові розпорядження – розпорядження директора. Нормативним є вживання присвійних прикметників у термінологічних словосполученнях та крилатих висловах: адамове яблуко, рентгенівський апарат.

Не вживаються у документах прикметники, що походять від географічних назв: запорізькі депутати – депутати м. Запоріжжя. Але усталеним є вживання таких прикметників, якщо вони входять до складу адміністративно-територіальних або географічних назв: Запорізька область, Бердянський район.

Аналізуючи четверте питання, необхідно зупинитись на найголовніших правилах правопису складних прикметників. Складні прикметники пишуться разом (залізобетонний, дрібнокаліберний), через дефіс (кисло-солодкий, фінансово-економічний).

Готуючись до п’ятого питання, слід пам’ятати, що інструкція – документ, який видається органом державного управління з метою встановлення правил, які регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші сфери діяльності установ, урядових осіб і громадян; правила – документи організаційного характеру, де викладаються настанови і вимоги, які регламентують певний порядок дій, поведінки юридичних та фізичних осіб.

Виконати практичні завдання

1. Утворити від поданих прикметників синтетичні форми вищого і найвищого ступенів порівняння.

Смаглявий, білолиций, худющий, сліпий, крутий, затишний, променисто-синій, стрункенький, мертвий, металевий, вороний, гарний, досконалий, чорно-білий, шоколадний, приміський, сташнющий.

2. Утворити від поданих прикметників аналітичні форми вищого і найвищого ступенів порівняння.

Поганий, предобрий, білявий, близький, хитрий, повен, блакитноокий, смутний, дрібен, брудний, дзвінкий, чепурненький, буланий, дубовий, чорнісінький, суперважливий, холоднющий, малюсінький, пластмасовий.

3. Встановити лексико-граматичний розряд прикметників. Скласти речення з двома прикметниками, у яких би вони виступили у відносних і якісних значеннях.

Семенів, сіро-жовтий, землеробський, інтелектуальний, зміїний, ясний, країнознавчий, категоричний, ведмежий, оксамитовий, рубіновий, школярський, сердитий, солом’яний, Василів, ситцевий, рішучий, стрункий, наївний, лебединий, хмарний, життєвий, нескінчений, привітний, хатній, синівський, материн, заячий, гіркий, молочний, малиновий, заводський, золотий, рубіновий, бронзовий.

4. Утворити присвійні прикметники від поданих іменників. Неможливість утворення обґрунтуйте.

Директор, заєць, Ігор, Одарка, тітка, верблюд, хлопець, Варка, баба, університет, Франко, Солоха, сестра, Ольга, Лідія, Андрій, орел, Сава, змія, гуска, собака, кінь.

5. Записати прикметники разом, окремо або через дефіс.

Власно/ручний, напів/офіційний, лісо/степовий, всесвітньо/відомий, історико/культурний, навчально/виховний, дрібно/каліберний, п’яти/процентний, військово/зобов’язаний, військово/морський, воєнно/стратегічний, українсько/російський, правильно/складений, м’ясо/молочний, машино/будівний, зовнішньо/політичний.

6. Відредагувати речення.

1. Прошу Вас більш ретельніше вивчити ці питання. 2. Петренкові пропозиції не мали підтримки. 3. Китайські товари мали низьку якість. 4. Два нестандартних документа. 5. Чотири великих контейнера. 6. Суд присудив вищу міру покарання. 7. Фірма доставляє вантажі у самі найкоротші сроки. 8. Цей метод найбільш ефективніший. 9. На конференцію приїхали кращі юристи.

7. Перекласти слова та словосполучення українською мовою.

Список прилагается, срочно направить к нам, ставить в известность, с целью дальнейшего сотрудничества, тщательно проверить, с учетом поправок, удовлетворить просьбу, на временную работу, на стажировку, внеочередной отпуск, считать целесообразным, указать мероприятия, угловая комната, неотложная помощь, текучесть кадров, текущий счет, взыскать с ответчика, владеть на правах личной собственности, возбудить уголовное дело, в силу изложенного, держатель акций, иждивенец нетрудоспособный, малообеспеченная семья, иметь на иждивении.

8. Перекласти текст українською мовою:

Текст № 14