Interface

type mas=array [1..10,1..10] of real;

{задаємо тип змінної двовимірного масиву}

procedure vvod(var a:mas; n,m:byte);

{процедура введення матриці, n, m- розміри матриці}

procedure vivod(a:mas; n,m:byte);

{процедура виведення матриці, n, m- розміри матриці}

procedure summa(a,b:mas; n,m:byte; var c:mas);

{процедура додавання матриць, n, m- розміри матриці, с- результуюча матриця}

function dobutok(a:mas; n,m:byte): real;

{функція, за допомогою якої знаходиться добуток елементів матриці}

implementation

procedure vvod;

var i,j: byte;

begin

for i:=1 to n do

begin

for j:=1 to m do

read(a[i,j]);

writeln;

end;

end;

procedure vivod;

var i,j: byte;

begin

for i:=1 to n do

begin

for j:=1 to m do

write(a[i,j]:4:1);

writeln;

end;

end;

procedure summa;

var i,j: byte;

begin

for i:=1 to n do

begin

for j:=1 to m do

c[i,j]:=a[i,j]+b[i,j];

writeln;

end;

end;

function dobutok;

var i,j:byte;

p: real;

begin

p:=1;

for i:=1 to n do

for j:=1 to m do

p:=p*a[i,j];

dobutok:=p;

end;

end.

Піля написаня модуля зберігаємо програму під імям matrica.pas. Далі компілюємо, виставивши опцію Destination на Disk за допомогою клавіші Enter. На диску в поточному каталозі BIN можна побачити новий файл matrica.tpu. Тепер можна описувати основну програму, де використаємо необхідні підалгоритми, описані у нашому модулі.

Program osn_z_mod;

uses matrica;

var x,y,z:mas;

begin

writeln(‘введіть елементи першої матриці по рядкам’);

Vvod(X,3,3);

writeln(‘введіть елементи другої матриці по рядкам’);

Vvod(y,3,3);

summas(x,y,3,3,z);

writeln(‘результуюча матриця’);

Vivod(z,3,3);

writeln(‘добуток елементів першої матриці’, dobutok(x:mas; 3,3));

readln;

end.

7.2. Стандартні модулі.

Механізм модулів використаний у Turbo Pascal для збереження стандартних процедур та функцій. Turbo Pascal містить наступні стандартні модулі:

• System - основна бібліотека середовища Turbo Pascal. В нього входять всі процедури та функції стандарту мови Pascal, а також додаткові підпрограми, які дозволяють виконувати різноманітні дії загального призначення (управління введенням - виведенням, робота з рядками, статичною та динамічною пам’яттю та таке інше). Цей модуль автоматично підключається до програми, тому його не треба згадувати в специфікації Uses.

• Strings - дозволяє працювати з рядковим типом ASCIIZ. Він використовується, починаючи з версії 7.0. Останній байт таких рядків має символ з кодом 0. Тип ASCIIZ - рядків використовують для сумісності програм , що написані в Turbo Pascal з програмами, які використовують середовище Windows, а також для встановлення відповідності з іншими мовами (наприклад С, асемблер та інші).

• Crt - містить константи, змінні та підпрограми, призначені для роботи з клавіатурою та дисплеєм у текстовому режимі.

• Graph - містить константи, змінні та підпрограми, призначені для роботи з графічним режимом дисплея.

• Dos - дозволяє використовувати можливості операційної системи MS DOS.

• WinDos - дозволяє використовувати можливості операційної системи DOS, які не передбачені в стандарті мови Pascal та додатково передбачає використовувати ASCIIZ - рядки. Цей модуль доречно використовувати замість модуля DOS, коли в програмі використовувати такі рядки або коли передбачається використовувати програму в середовищі Windows.

• Overlay - призначений для організації оверлейних програм, які завантажуються в оперативну пам’ять окремими частинами - секціями.

• Printer - містить в собі змінну LST типу Text, яка зв’язана з принтером, і її можна використовувати як файлову змінну в процедурах Write і Writeln. Ця змінна зв’язується з принтером автоматично та використовується для виведення інформації на друк.

• Turbo3 - зв’язок з програмами Turbo Pascal 3.0.

• Graph3 - зв’язок з графікою Turbo Pascal 3.0.

Модулі Strings, Graph, WinDos, Turbo3, Graph3 знаходяться у окремих файлах з аналогічними назвами та розширенням .tpu. Інші файли знаходяться у файлі TURBO.TPL.

Декілька модулів розглянемо більш детально.

Використання модуля CRT.

Стандартний модуль CRT використовується для керування процесом виведення інформації на екран дисплея в текстовому режимі, та містить містить константи, змінні та процедури і функції для управління екраном.

Існують декілька режимів відеоадаптера, яким в модулі Crt відповідають наступні константи:

Таблиця 7.1. Таблиця значень режимів відеоадаптера.

Ім’я	Значення	Призначення
BW40	0	40x25 ч/б для кольорового адаптера
BW80	2	80x25 ч/б для кольорового адаптера
CO40	1	40x25 кольоровий для кольорового адаптера
CO80	3	80x25 кольоровий для кольорового адаптера
Fount8x8	256	EGA/VGA 43 та 50 рядків
Mono	7	80x25 для монохромного адаптера
C40	CO40	Для сумісності з версією 3.0
C80	CO80	Для сумісності з версією 3.0

Для переходу у відповідний режим використовують процедуру

TextMode(режим);

При цьому є можливість керуванням розмірами символів, які виводяться на екран. Якщо зменшується кількість символів у рядку, то збільшується розмір символів. Іноді потрібно зберегти значення режиму , з яким працює програма в даний момент (наприклад при переході з текстового режиму до графічного і навпаки). Для цього використовують змінну, яка зберігає значення режиму:

LastMode

Треба завважити, що новий текстовий режим працює з усім вікном, вичищаючи його.

Наприклад:

uses CRT;