2.3 Анал³з ф³нансових зв³т³в акб “Укрсоцбанк”

1. Показники л³кв³дност³

Економ³чн³ терм³ни “ліквідність” ³ “платоспроможність” в сучасн³й економ³чн³й л³тератур³ часто перем³шуються, зам³нюючи один одного. Д³йсно, поняття, як³ визначають ц³ терм³ни, досить под³бн³, але м³ж ними º ³стотна р³зниця. Якщо перше º переважно функц³ºю господарського органу, який сам вибираº форми ³ методи п³дтримання своº¿ л³кв³дност³ на р³вн³ встановлених чи загальноприйнятих норм, то ³нше, як правило, стосуºться функц³й держави.

Òåðì³í “ліквідність” (в³д лат “liquidus”- р³дкий, текучий) в буквальному розум³нн³ означаº легк³сть реал³зац³¿, продажу, перетворення матер³альних ц³нностей ³ ³нших актив³в у грошов³ кошти. Л³кв³дн³сть банку нер³дко визначаºться як здатн³сть купувати гот³вков³ кошти в НБУ чи банках-кореспондентах за розумною ц³ною. В ц³лому л³кв³дн³сть банку передбачаº можлив³сть продавати л³кв³дн³ активи, купувати грошов³ кошти в НБУ ³ зд³йснювати ем³с³ю акц³й, обл³гац³й, депозитних ³ ощадних сертиф³кат³в, ³нших боргових ³нструмент³в. [19]

Òåðì³í “платоспроможність” дещо ширший, в³н включаº не т³льки ³ не ст³льки можлив³сть перетворення актив³в в так³, що швидко реал³зуються, ск³льки здатн³сть юридично¿ чи ф³зично¿ особи своºчасно ³ повн³стю виконати сво¿ плат³жн³ зобов’язання, як³ вит³кають з торговельних, кредитних ³ ³нших операц³й грошового характеру. Таким чином л³кв³дн³сть виступаº як необх³дна ³ обов’язкова умова платоспроможност³, контроль за дотриманням яко¿ бере на себе не т³льки сама юридична чи ф³зична особа, але ³ певний зовн³шн³й орган контролю чи нагляду. [19]

Л³кв³дн³сть для комерц³йного банку виступаº як здатн³сть банку забезпечити своºчасне виконання в грошов³й форм³ сво¿х зобов’язань по пасиву. Л³кв³дн³сть банку визначаºться збалансован³стю актив³в ³ пасив³в балансу банку, ступенем в³дпов³дност³ строк³в розм³щених актив³в ³ залучених банком пасив³в.

Норми л³кв³дност³ банку звичайно всиновлюються як в³дношення р³зних статей актив³в балансу до вс³º¿ суми чи до визначених статей пасив³в, або навпаки, пасив³в до актив³в. Л³кв³дн³сть банку лежить в основ³ його платоспроможност³.

Платоспроможн³сть трактуºться як здатн³сть банку у встановлен³ строки в повн³й сум³ в³дпов³дати за сво¿ми зобов’язаннями.

У сучасн³й л³тератур³ ³снуº два п³дходи до характеристики л³кв³дност³. Л³кв³дн³сть можна розум³ти як запас чи як пот³к. Запас характеризуº л³кв³дн³сть банку на визначений момент, його здатн³сть в³дпов³сти за сво¿ми поточними зобов’язаннями, особливо за рахунками до запитання. Як пот³к л³кв³дн³сть оц³нюºться за певний пер³од чи на перспективу. При цьому л³кв³дн³сть з точки зору запасу характеризуºться як досить вузький п³дх³д. При розгляд³ л³кв³дност³ як потоку б³льша увага прид³ляºться можливост³ забезпечення перетворення менш л³кв³дних актив³в у б³льш л³кв³дн³, а також притоку додаткових засоб³в, включаючи одержання позик. Таким чином найб³льшого значення набуваº не т³льки оц³нка л³кв³дност³-“потоку”, але ³ оц³нка л³кв³дност³-“прогнозу”.

Для оц³нки сукупно¿ л³кв³дност³ комерц³йних банк³в сл³д розглядати в систем³ стац³онарну л³кв³дн³сть (“запас”), поточну л³кв³дн³сть (“потік”) ³ перспективну л³кв³дн³сть (“прогноз”).

Банк, який маº достатн³й запас л³кв³дних актив³в для п³дтримання миттºво¿ (поточно¿) л³кв³дност³, може з часом ¿¿ втратити в зв’язку з перевищенням потоку зобов’язань над потоком трансформац³¿ вкладень в л³кв³дн³ активи. Оц³нка л³кв³дност³-“прогнозу” º найб³льш проблематичною, так як вона пов’язана з оц³нкою ризику активних операц³й банку. В укра¿нськ³й практиц³ для цього служать економ³чн³ нормативи, як³ розраховуються комерц³йними банками зг³дно ²нструкц³¿ ¹10 НБУ.

При такому п³дход³ характеристика л³кв³дност³ повинна враховувати не т³льки дан³ зв³тних баланс³в про залишки по активу ³ пасиву, але ³ ³ншу р³зноман³тну ³нформац³ю. Терм³н же “ліквідність балансу” несум³сний з допуском розгляду л³кв³дност³ не як залишку, а як потоку. Кр³м того ц³лком очевидно, що л³кв³дн³сть повинен п³дтримувати банк, а не баланс. В сучасних умовах нер³дко стаºться, коли вимоги кл³ºнта на гот³вку не можуть бути задоволен³ банком повн³стю, що характеризуº порушення л³кв³дност³. Однак под³бна ситуац³я не може бути виявлена на основ³ даних балансу, оск³льки в баланс³ в³дсутн³ дан³ про оц³нку л³кв³дност³ як “потоку”. Це окремий приклад, але в³н наочно показуº необх³дн³сть оц³нки вс³º¿ сукупност³ фактор³в, як³ характеризують л³кв³дн³сть потоку. Таким чином, повертаючись до розгляду деф³н³ц³й можна зробити висновок про те, що взаºмозв’язок м³ж поняттями “ліквідність балансу” ³ “ліквідність банку” полягаº у наступному. По-перше, л³кв³дн³сть балансу передбачаº миттºву оц³нку стану банку на визначену дату, а зв³дси випливаº, що л³кв³дн³сть балансу º складовою л³кв³дност³ банку. По-друге, баланс комерц³йного банку повинен забезпечити представлення даних анал³тичного та синтетичного обл³ку у форм³, яка п³дходить для розрахунку сукупно¿ л³кв³дност³ банку. При недотриманн³ друго¿ умови може виникнути ситуац³я, коли, волод³ючи достатньо л³кв³дним балансом на визначену дату, банк попри це повн³стю чи частково нел³кв³дний. В дан³й ситуац³¿ виникаº потреба визначити ризик незбалансовано¿ л³кв³дност³.

Ризик л³кв³дност³ визначають звичайно як ризик, який заставляº банк у визначений момент купувати гот³вку по вищ³й ц³н³ чи втрачати варт³сть сво¿х актив³в. При цьому активи банку вважаються л³кв³дними лише в тому випадку, коли ¿х можна швидко продати без втрати вартост³. [9]

Пасиви банку вважаються л³кв³дними, якщо банк може одержати позику за ставкою, яка адекватна т³й, по як³й купують засоби банки-конкуренти. П³дтримання стаб³льност³ банк³всько¿ системи в ц³лому ³ кожного окремого банку зокрема - це завдання, яке лежить не т³льки в площин³ ф³нансово-кредитно¿ сфери, а безпосередньо пов’язане з пол³тичною, економ³чною ³ соц³альною ситуац³ºю в кра¿н³. [9]

Одн³ºю з умов ефективно¿ д³яльност³ комерц³йних банк³в º забезпечення високого р³вня над³йност³ та м³н³мального ризику зд³йснюваних операц³й, в основ³ чого лежить л³кв³дн³сть банк³всько¿ установи, ¿¿ здатн³сть безпереб³йно виконувати сво¿ зобов’язання перед кл³ºнтами. Специф³ка функц³онування комерц³йного банку як ³нституту кредитно¿ системи полягаº у використанн³ залучених кошт³в, що належать ³ншим суб’ºктам ринку. Основою ж орган³зац³¿ господарювання п³дприºмств неф³нансового сектору економ³ки º власн³ ресурси. Зрозум³ло, що банкрутство такого п³дприºмства безпосередньо загрожуº лише його власникам та обмеженому колу контрагент³в. А неплатоспроможн³сть банку може дестаб³л³зувати всю грошово-кредитну систему кра¿ни через сер³ю ф³нансових крах³в кредитних установ, д³яльн³сть яких т³сно пов’язана з численними операц³ями на м³жбанк³вському ринку. Тому до ефективного управл³ння л³кв³дн³стю комерц³йного банку сл³д ставитись Як до фундаментально¿ основи ф³нансового менеджменту в будь-як³й кредитн³й установ³. [9]

В Укра¿н³ ця проблема набуваº особливо¿ гостроти через загальний спад виробництва, плат³жну кризу та незадов³льний ф³нансовий стан багатьох п³дприºмств р³зних галузей економ³ки. Неспроможн³сть кл³ºнт³в кредитних установ виконувати сво¿ грошов³ зобов’язання суттºво знижуº р³вень л³кв³дност³ комерц³йних банк³в. Знижуº його також надм³рно ризикова пол³тика останн³х, спрямована на забезпечення високих норм прибутку, внасл³док чого виникають структурн³ диспропорц³¿ у банк³вських активах ³ пасивах за сумами та строками розм³щення.[11]

Щоправда, НБУ регулюº р³вень л³кв³дност³ комерц³йних банк³в через систему норматив³в, виконання яких º обов’язковим. Однак порушення, що регулярно ф³ксуються у дан³й сфер³, запровадження режим³в ф³нансового оздоровлення ³ нав³ть в³дкликання л³ценз³й на банк³вську д³яльн³сть св³дчать про негаразди в управл³нн³ комерц³йними банками сво¿ми ф³нансами.

Нормативн³ коеф³ц³ºнти пор³внюються з фактичними значеннями показник³в л³кв³дност³, платоспроможност³, максимального ризику на одного позичальника, на основ³ чого робиться висновок про можлив³сть банку виконувати сво¿ ф³нансов³ зобов’язання, пов’язан³ з активними, пасивними та ³ншими банк³вськими операц³ями. Однак просте констатування стану л³кв³дност³ комерц³йних банк³в та за необх³дност³ залучення кошт³в на м³жбанк³вському ринку ресурс³в не може бути доброю основою для п³дтримання платоспроможност³ та доброго ф³нансового стану банк³вських установ у довгостроковому аспект³. Маºться на уваз³, що банк повинен бути спроможним не просто оперативно усувати проблеми, виявлен³ за показниками своº¿ л³кв³дност³, залучаючи кошти ³нших кредитних установ, а й зд³йснювати стратег³чне планування й управл³ння л³кв³дн³стю на основ³ всеб³чного анал³зу вс³х фактор³в, як³ т³ºю чи ³ншою м³рою здатн³ впливати на можлив³сть банку виконувати сво¿ зобов’язання. При цьому комерц³йний банк повинен регулювати такий вплив шляхом внесення оперативних зм³н у проведення активно-пасивних та ³нших операц³й.

Можна вид³лити к³лька основних напрям³в анал³тично¿ роботи, в³д яко¿ залежить ефективне управл³ння л³кв³дн³стю комерц³йного банку:

- оц³нка ризиковост³ окремих актив³в банку, ¿х доходност³ та можливост³ перетворення на засоби платежу;

- анал³з впливу на стан л³кв³дност³ окремих банк³вських операц³й, зд³йснення яких супроводжуºться зм³ною структури актив³в ³ пасив³в банку, а отже, ³ зм³ною стану його л³кв³дност³;

- прогнозування зм³ни сп³вв³дношення обсягу залучених вклад³в ³ виданих кредит³в з урахуванням макро- та м³кроеконом³чних фактор³в;

- оц³нка можливостей використання зовн³шн³х джерел поповнення л³кв³дних кошт³в.[11]

Оц³нка ризиковост³ активних операц³й банку т³сно пов’язана з класиф³кац³ºю ¿х залежно в³д строк³в виконання ³ чим тривал³ш³ строки, на як³ вкладаються кошти банку, тим вищий р³вень ¿х ризиковост³. При цьому здеб³льшого д³º так зване “золоте правило” вкладень, яке встановлюº пропорц³йну залежн³сть м³ж доходн³стю актив³в та ризиком ймов³рних втрат кошт³в за ними, що ускладнюº загальну систему ф³нансового менеджменту в банку, адже п³дтримання л³кв³дност³ не повинно шкодити його прибутков³й д³яльност³. Зг³дно з д³ючою нин³ нормативною базою регулювання д³яльност³ комерц³йних банк³в в Укра¿н³ з метою оц³нки стану ¿хн³х актив³в, вони под³ляються на 5 груп. Основн³ критер³¿ под³лу пов’язан³ ³з ступенем ризиковост³ вкладень та ймов³рн³стю певного ¿х знец³нення при перетворенн³ на л³кв³дн³ засоби платежу. Окрем³ категор³¿ ³ групи актив³в мають в³дпов³дн³ коеф³ц³ºнти ризику.

Звичайно, класиф³кац³я актив³в за ступенем ризику важлива при регулюванн³ банк³всько¿ л³кв³дност³, але механ³чна зм³на питомо¿ ваги актив³в з р³зними ступенями ризику не завжди даº бажаний ефект. Це пов’язано ³ ³з зменшенням ризику прибутковост³, коли зб³льшиться частка низько ризикових актив³в, ³ з недосконал³стю само¿ системи розпод³лу.

На наш погляд, шляхом до вир³шення цього питання в процес³ анал³зу ³ безпосереднього управл³ння ф³нансами сл³д вважати пост³йне ув’язування певних груп актив³в, класиф³кованих за ступенем л³кв³дност³, з пасивами, згрупованими за строками ¿х виконання.[див. Додаток5].

Р³вновага у баланс³ м³ж сумами ³ строками вив³льнення актив³в у грошов³й форм³ та сумами ³ строками оч³куваних платеж³в за зобов’язаннями вказуº на достатн³й р³вень л³кв³дност³ комерц³йного банку. Зрозум³ло, що наведена у таблиц³ додатку 5 класиф³кац³я º розпод³лом, який використовуºться Укрсоцбанком у процес³ управл³ння ф³нансами.

В основ³ другого напряму регулювання л³кв³дност³ комерц³йного банку лежить анал³з впливу результат³в проведення окремих банк³вських операц³й на загальний р³вень л³кв³дност³ банк³всько¿ установи. Найб³льше впливають кредитн³ операц³¿ комерц³йних банк³в, оск³льки вони супроводжуються зм³ною кредитних зобов’язань. Вплив касових операц³й на стан л³кв³дност³ комерц³йного банку пов’язаний ³з задоволенням вимог кл³ºнтури в гот³вкових коштах. Орган³зац³я безгот³вкових розрахунк³в маº дещо менший вплив на р³вень л³кв³дност³ комерц³йного банку, оск³льки тут не потр³бно залишати в кас³ певну к³льк³сть гот³вки. Однак р³зн³ види розрахунк³в мають неоднаковий вплив на стан банк³всько¿ л³кв³дност³. Отже, сл³д враховувати вплив р³зних банк³вських операц³й на зм³ну вкладень ³ зобов’язань банку, щоб ефективно орган³зовувати управл³ння ф³нансами банку так, щоб найменшо¿ можливост³ невиконання сво¿х зобов’язань перед кл³ºнтами.

Регулювання банк³всько¿ л³кв³дност³ значною м³рою залежить в³д точност³ прогнозування сп³вв³дношення обсягу залучених вклад³в ³ наданих кредит³в.

У зв’язку з тим, що в с³чн³ 1998 року ²нструкц³я ¹10 Про виконання комерц³йними банками економ³чних норматив³в зм³нилась внасл³док зм³н у бухгалтерському обл³ку, зм³нились деяк³ принципи стосовно норматив³в. Наприклад, вже немаº под³лу на економ³чн³ нормативи ³ оц³ночн³ показники, а º лише нормативи, зм³нен³ деяк³ позначення ³ критер³¿.

Я працював у в³дд³ленн³ Укрсоцбанку, де розраховуються не вс³ показники, передбачен³ ²нструкц³ºю ¹10. Це пов’язано з тим, що в³дд³лення не маº статусу юридично¿ особи, тому в³дпов³дно не може д³яти в³д свого ³мен³. Наприклад, в³дд³лення не розраховуº норматив³в розм³ру статутного фонду, бо не маº його. Щодо норматив³в ризику, то оц³нюºться т³льки дотримання ризику на одного позичальника (не >25% власних кошт³в банку). У грудн³ цей норматив було дотримано без жодного порушення. Не розраховуються нормативи ³нвестування, реф³нансування, максимального розм³ру наданих м³жбанк³вських позик тощо.

За новою редакц³ºю ²нструкц³¿ ¹10 серед норматив³в л³кв³дност³ не розраховуºться норматив ресурсно¿ л³кв³дност³ (забезпечення ресурсами банку його активних вкладень) через те, що для цього використовуºться норматив загально¿ л³кв³дност³ (сп³вв³дношення загальних актив³в до загальних зобов’язань банку). Серед норматив³в л³кв³дност³ розраховуються так³:

- норматив миттºво¿ л³кв³дност³;

- норматив загально¿ л³кв³дност³;

- норматив сп³вв³дношення високол³кв³дних актив³в (Ва) до робочих актив³в (Ра).

Миттºва л³кв³дн³сть сигнал³зуº про здатн³сть установи банку покрити коштами в кас³ та на коррахунку частину залучених кошт³в в нац³ональн³й валют³. Норматив миттºво¿ л³кв³дност³ розраховуºться як сп³вв³дношення суми кошт³в на коррахунку (Ккр) та в кас³ (К) до розрахункових (Рп) ³ поточних (Пр) зобов’язань Нормативне значення маº бути не менше 20%. [9]

У в³дд³ленн³ цей норматив був дотриманий у грудн³ 2005 року ³ с³чн³ 2006 року без порушень, а у лютому було 5 порушень (незначн³ в³дхилення). Хоча середньозважена у лютому проти грудня зменшилась (26.88% проти 36.79%), проте це не перетнуло меж³ 20% .

Загальна л³кв³дн³сть характеризуºться в³дношенням зобов’язань банку незалежно в³д строку ¿х виконання до актив³в незалежно в³д строку ¿х надходження. Розраховуºться цей норматив як сп³вв³дношення загальних актив³в (А) до загальних зобов’язань банку (З) Значення цього нормативу маº бути не менше 100%. [9]

Ó â³ää³ëåíí³ “Укрсоцбанку” у грудн³ 2005 р. цей показник не був виконаний, як ³ у лютому, середньозважена у ц³ м³сяц³ досягла лише 97%, хоча у с³чн³ цей показник набагато перевищував р³вень 100%

Норматив сп³вв³дношення високол³кв³дних актив³в (Ва) до робочих актив³в (Ра) банку (Н8) характеризуº питому вагу високол³кв³дних актив³в (Ва) у робочих активах (Ра) Нормативне значення показника Н8 маº бути не менше 20%. [9]

У в³дд³ленн³ в грудн³ 2005 р. цей норматив не виконувався жодного дня, б³льше того, середньозважена була 9.33%. У с³чн³ вже нам³тились позитивн³ зрушення, були значення Н8 ³ на р³вн³ 19%. У лютому ж було лише 11 порушень, середньозважена становила вже 19.95%, що св³дчить про ефективн³сть роботи банку в цьому напрямку .

Оск³льки º порушення нормативу загально¿ л³кв³дност³, то це св³дчить, що в д³яльност³ банку º моменти, коли йому недостатньо кошт³в, щоб покрити сво¿ зобов’язання. Звичайно, така ситуац³я не º стаб³льною, º ³ п³двищення 100%-го р³вня цього нормативу, але кер³вництву сл³д уважн³ше сл³дкувати за р³внем л³кв³дност³, оск³льки це не т³льки обмежуº можливост³ кредитування кл³ºнт³в, а, отже, ³ одержання прибутку, а також тягне за собою штрафн³ санкц³¿ за невиконання норматив³в. Анал³зуючи структуру актив³в, бачимо, що º велика недостача високол³кв³дних актив³в. Це обмежуº банк у розрахунково-касовому обслуговуванн³ кл³ºнт³в, змушуº його купувати гот³вку, а в³дтак ³ кредитн³ ресурси в облдирекц³¿ чи у ³нших в³дд³лень, що тягне за собою додатков³ витрати. Добре, що цей момент вже врахований кер³вництвом банку, про що св³дчать дан³ лютого, але сл³д динам³чн³ше д³яти в цьому напрямку, щоб забезпечити достатн³й р³вень л³кв³дност³. Можливо, це пов’язано ³з побоюваннями при п³двищенн³ л³кв³дност³ втратити прибутков³сть актив³в, але сл³д шукати оптимальн³ вар³анти, коли º достатн³й р³вень л³кв³дност³ при достатньому р³вн³ прибутковост³ актив³в.

Звичайно, сл³д думати про прибутков³сть, адже комерц³йний банк функц³онуº на принципах комерц³йного розрахунку, але невиконання норматив³в тягне за собою штрафи, як³, фактично, º витратами банку ³ порушенням банк³всько¿ дисципл³ни. Тож сл³д обдумати, чи варто прибуток витрачати на штрафи, чи., може, варто провести структурн³ зм³ни ³ вибрати оптимальний вар³ант.

2. Анал³з платоспроможност³

Достатн³сть кап³талу - це здатн³сть банку покривати сво¿ витрати. [19]

Платоспроможн³сть банку - це достатн³сть власних кошт³в для забезпечення захисту ³нтерес³в вкладник³в та ³нших кредитор³в банку. Дотримання банк³вських норм достатност³ кап³талу даº змогу:

- зменшити кредитний ризик;

- в³дмовитись в³д кредитування чи надання послуг у раз³, якщо сума банк³вського кап³талу близька до норматив³в достатност³ кап³талу л³м³ти;

- зм³нити плату за кредит.;

- в³дм³нити кредитн³ л³м³ти. [11]

Банку необх³дно мати достатн³й кап³тал для забезпечення обсягу ³ характеру сво¿х комерц³йних угод. Зг³дно з Базельською угодою основними показниками достатност³ кап³талу º м³н³мальний коеф³ц³ºнт ризиковост³ актив³в ³ м³н³мальний коеф³ц³ºнт кап³тального покриття. [3]

При анал³з³ достатност³ кап³талу , перш за все, визначаºться виконання економ³чних норматив³в, встановлених НБУ.

Достатн³сть кап³талу визначаºться чотирма показниками:

- м³н³мальний розм³р статутного фонду;

- м³н³мальний розм³р власних кошт³в банку (кап³талу);

- платоспроможн³сть банку;

- достатн³сть кап³талу (сп³вв³дношення власних ³ залучених кошт³в).

Власний кап³тал банку º амортизатором збитк³в по робочих активах. В³дпов³дно, адекватн³сть кап³талу - це його достатн³сть покривати явн³ ³ прихован³ збитки по активах.

Кап³тал банку вважаºться достатн³м, а банк платоспроможним, якщо в³н покриваº не менше 8% ймов³рних збитк³в по активах, що зважен³ на величину кредитного ризику.

За Базельською угодою основний ³ додатковий кап³тал повинн³ у р³вн³й дол³ (не менше 4%) покривати ймов³рн³ збитки по активах.

При недостатност³ кап³талу його нарощення може йти:

- шляхом нарощення власного кап³талу;

- шляхом диверсиф³кац³¿ (переструктурування) актив³в;

- продажу актив³в ³ скорочення бази пор³вняння.

У в³дд³ленн³ Укрсоцбанку розраховуються нормативи платоспроможност³ ³ достатност³.

Норматив платоспроможност³ - це сп³вв³дношення кап³талу банку ³ сумарних актив³в, зважених щодо в³дпов³дних коеф³ц³ºнт³в за ступенем ризику. Сп³вв³дношення кап³талу банку (К) ³ актив³в (Ар) визначаº достатн³сть кап³талу банку для проведення активних операц³й з урахуванням ризик³в, що характерн³ для р³зноман³тних вид³в банк³всько¿ д³яльност³. [9]

Нормативне значення цього показника не може бути нижчим 8%.

У в³дд³ленн³ УСБ норматив платоспроможност³ у грудн³ минулого року був виконаний лише один раз, 30 грудня. Середньозважена цього нормативу у грудн³ становила всього 5.58% ³ було заф³ксовано 22 порушення . Це дуже негативно впливало на загальний р³вень роботи не т³льки окремого в³дд³лення, але ³ облдирекц³¿ УСБ. Це св³дчить про недостатн³сть кап³талу покрити активи, можливо, з високими ступенями ризику. Кер³вництво банку розглянуло сво¿ позиц³¿ з цього питання, ³ вже в с³чн³ 2006 р. пом³тно зб³льшився цей показник, хоча в³дхилення в³д 8% ще були досить в³дчутн³. Зросла ³ середньозважена цього нормативу, становище пом³тно стаб³л³зувалось. Ця тенденц³я посилилась у в³дд³ленн³ УСБ ³ в лютому . Цей норматив пом³тно зр³с. Хоч заф³ксовано 15 порушень, але середньозважена вже становила 7.01%, що св³дчить про посилення роботи банку щодо виконання цього нормативу. Тобто були переглянут³ високоризиков³ активи банку ³ адекватн³сть ¿хньо¿ прибутковост³ до ризику з одночасним нарощуванням кап³талу.

Норматив достатност³ кап³талу (Н4)- це сп³вв³дношення кап³талу до загальних актив³в банку, зменшених на створен³ в³дпов³дн³ резерви. [19]

Сп³вв³дношення кап³талу (К) до загальних актив³в банку, зменшених на створен³ в³дпов³дн³ резерви (ЗА), визначаº достатн³сть кап³талу, виходячи ³з загального обсягу д³яльност³, незалежно в³д розм³ру р³зноман³тних ризик³в.

Нормативне значення Н4 повинно мати не менше, н³ж 4%.

Якщо брати до уваги загальн³ активи банку, то можна зробити наближен³ розрахунки. Я проведу такий розрахунок за с³чень, використовуючи значення кап³талу банку ³ загальних актив³в [9]:

Í4 = 48 370,75 / 935 491,68 * 100 = 5,17%

Í4 = 61 406,62 / 945 243,37 * 100 = 6,5%

Í4 = 73 132,15 / 930 183,80 = 7,86%

1. Í4 = 55 049,56 / 977 743,78 = 5,63%

Отож, з цих п³драхунк³в видно, що наближене значення цього показника коливаºться, але межу 4% перевищуº достатньо.

Тож у в³дд³ленн³ УСБ пом³тна тенденц³я до актив³зац³¿ роботи щодо оптимального формування актив³в ³ пошуку р³зних способ³в поповнення власних кошт³в (кап³талу) банку. Хоч проти грудня минулого року цей показник значно знизився.

Достатн³сть кап³талу - це сп³вв³дношення м³ж власними ³ залученими коштами незалежно в³д ризик³в по основн³й д³яльност³. [19]

Цей показник за новою редакц³ºю ²нструкц³¿ ¹10 НБУ повинен складати не менше, н³ж 1 до 25 або 4%. Це означаº, що на 1 гривню власних кошт³в банк повинен залучати не менше 25 гривень.

До залучених кошт³в в³дносяться:

- кошти на поточних рахунках суб’ºкт³в господарювання;

- внески ³ депозити суб’ºкт³в господарювання;

- кошти на рахунках банк³в-кореспондент³в;

- внески ³ депозити населення;

- кредити, що отриман³ в³д ³нших банк³в;

- кошти, отриман³ в³д ³нших кредитор³в. [5]

За прийнятою терм³нолог³ºю зах³дних банк³р³в адекватн³сть кап³талу характеризуº м³ру покриття власним кап³талом ризику по активах ³ служить оц³нкою здатност³ банку захистити ³нтереси кредитор³в та ³нвестор³в. Сп³вв³дношення м³ж власними ³ залученими коштами визначаº межу залучення ресурс³в на одиницю власних кошт³в. До укладення угоди про достатн³сть кап³талу сигнал³зував показник, що характеризував питому вагу власного кап³талу в сумарних активах. Його недол³к в тому, що в³н не враховував ризик³в по коштах, що вкладен³ в активи р³зно¿ доходност³. В результат³ в³д нього в³дмовились ³ з 1978 р. визначають його в³дношенням до актив³в, скоректованих на ступ³нь ризику.

У в³дд³ленн³ УСБ в грудн³ 2005 р. показник достатност³ кап³талу значно перевищував м³н³мальний р³вень - 5%. Порушень не було, б³льше того, середньозважена становила14.78%. Це св³дчить про високий р³вень залучення кошт³в . Хоч у с³чн³ (за наближеними розрахунками) ³ були набагато менш³ значення цього показника, норматив все ж виконувався.

3. Рентабельн³сть Укрсоцбанку.

Одним з найважлив³ших компонент³в у систем³ анал³зу ф³нансово¿ ст³йкост³ комерц³йного банку º оц³нка р³вня його доходност³ ³ прибутковост³. Значення ц³º¿ оц³нки вит³каº з того, що доходи ³ прибутков³сть характеризують сферу використання банк³вських актив³в, впливають на прир³ст власного кап³талу банку, визначають можлив³сть зростання активних операц³й банку ³ експанс³¿ на ринку, додають впевненост³ ³нвесторам ³ кредиторам у п³дтриманн³ д³лових в³дносин з даним конкретним банком, створюють запас м³цност³, забезпечують виплату див³денд³в ³нвесторам.

Анал³з ф³нансово¿ зв³тност³ банку на баз³ його доход³в ³ прибутку зд³йснюºться з його як³сних ³ к³льк³сних позиц³й. Щодо к³льк³сно¿ оц³нки, то тут йдеться про ф³нансов³ коеф³ц³ºнти, а щодо як³сно¿ - про як³сть джерел доход³в, формування резерв³в, кредитного портфелю, фактори зростання прибутку, а також оц³нюºться кон’юнктура ринку, на якому працюº банк. [9]

Рентабельн³сть характеризуº р³вень прибутковост³ господарсько¿ д³яльност³, º м³рилом усп³ху установи ³ досягнення нею к³нцево¿ мети. Мета акц³онер³в, ³нвестор³в, апарату управл³ння, позичальник³в р³зна.

Акц³онери прагнуть отримати хорош³ див³денди чи наростити потужн³сть установи, щоб отримувати висок³ див³денди в майбутньому, отже, ¿х б³льше ц³кавить норма прибутку на кап³тал.

²нвестори, як³ формують ресурсну базу установи, зац³кавлен³ в належн³й компенсац³¿ за ризик вкладення сво¿х кап³тал³в, тобто в отриманн³ доход³в на внесен³ депозити ³ гарант³¿ повернення цих кошт³в при потреб³. Отже, ¿х б³льше ц³кавить процентний доход на банк³вськ³ зобов’язання - ц³на залучених кошт³в банком.

Позичальники прагнуть позичати кошти в необх³дних ¿м обсягах п³д низьк³ проценти з в³дстрочкою погашення борг³в. ¯х ц³кавить ц³на ³ обсяги покупок кошт³в у банку. А це ц³на продажу банком сво¿х ресурс³в.

Управл³нський апарат намагаºться задовольнити акц³онер³в, позичальник³в, ³нвестор³в, щоб досягти взаºмно¿ вигоди. М³рилом ц³º¿ вигоди º р³вень отриманого прибутку на одиницю понесених витрат.

Розглянемо детальн³ше методику анал³зу рентабельност³ господарсько¿ роботи банку.

Для акц³онер³в норма прибутку на кап³тал визначаºться в³дношенням власного прибутку до власного балансового кап³талу:

Ðê = Ïá / Êâ

Пб - чистий балансовий прибуток (балансовий прибуток - податки)

Кв - власний кап³тал (власн³ джерела кошт³в)

У в³дд³ленн³ УСБ норма прибутку на кап³тал становила:

Ðê = 56463,75 / 46398,17 = 1,217 àáî 121,7%

Для того, щоб побачити, як працюють активи банку, проведемо наступне перетворення:

Ðê = Ïá / Êâ * À / À = Ïá / À * Êâ / À

Пб / А - прибутков³сть (рентабельн³сть) актив³в

А / Кв - мультипл³катор кап³талу

Мультипл³катор кап³талу вим³рюº банк³вський важ³ль (левер³дж) ³ º оберненою величиною до коеф³ц³ºнта “капітал на активи”, тобто до показника, що вим³рюº достатн³сть кап³талу. Адже достатн³сть кап³талу - це амортизац³йний буфер покриття збитк³в. [19]

Зрозум³ло, що коли витримуºться достатн³сть кап³талу, ефект важеля буде позитивний, а коли ризик актив³в перевищуº можливост³ ¿х компенсац³¿ власним кап³талом, ефект буде негативний. Отже, оптимальною º д³яльн³сть банку на меж³ допустимого ризику.

З метою оц³нки ефективност³ використання актив³в проведемо таке перетворення:

Ïá / À * Ä / Ä = Ïá / Ä * Ä / À = Ì÷î * Äà

Мчо - р³вень марж³ чистого операц³йного доходу

Да - доходн³сть актив³в або ц³на продажу ресурс³в

Ðê = Ïà * Ìê

Па - прибутков³сть актив³в

Мк - мультипл³катор кап³талу

Ðê = Ì÷î * Äà * Ìê

Мчо сигнал³зуº про здатн³сть банку контролювати витрати, як³ понесен³ у вигляд³ сплачених процент³в, управл³нських витрат ³ податк³в на проведення господарсько¿ д³яльност³. Використання актив³в (Д / А) показуº здатн³сть банку заробляти (генерувати) доходи. Доходн³сть актив³в залежить в³д структури актив³в, тобто:

Ä / À * Àð / Àð = Ä / Àð * Àð / À = Ñà * Äàð

Са - структура актив³в

Дар - доходн³сть робочих актив³в

Ðê = Ñà * Ì÷î * Äàð * Ìê

Анал³з рентабельност³ роботи в³дд³лення маº сво¿ особливост³. Це пов’язано з тим, що воно не формуº статутного фонду, отже, його кап³тал обмежений, оск³льки включаº залишки фонд³в - амортизац³йний, споживання ³ накопичення. У зв’язку з цим в процес³ анал³зу рентабельност³ необх³дно виходити з наступного. Про р³вень рентабельност³ св³дчать показники, що характеризують в³дношення балансового прибутку (чистого балансового прибутку чи за м³нусом податк³в, чистого прибутку, який º в користуванн³ установи) до :

- середн³х актив³в банку;

- проведеного грошового обороту;

- отриманих доход³в;

- понесених видатк³в ³ витрат;

- на одного штатного прац³вника.

Якщо оц³нювати рентабельн³сть в³дд³лення через в³дношення балансового прибутку до актив³в, то бачимо, що у факторн³й модел³ в³дсутня велична, яка характеризуº мультипл³катор кап³талу.

На рентабельн³сть майна в³дд³лення впливають:

- структура актив³в (Са), тобто сп³вв³дношення м³ж продуктивними ³ непродуктивними активами;

- ефективн³сть управл³ння доходн³стю кредитного портфелю ³ портфелю ц³нних папер³в (К%);

- розм³ри ком³с³йних з одиниц³ продуктивних актив³в (К³н);

- покриття отриманими доходами процентних ³ управл³нських витрат, тобто ефективн³сть контролю над ними в поелементному розр³з³ (операц³йн³ видатки ³ витрати, видатки на оплату прац³...), в тому числ³:

фактичний показник (1-Л%) сигнал³зуº про вплив результат³в в³д посередницько¿ д³яльност³, тобто валово¿ марж³ на прибутков³сть установи;

фактичний показник (1-Л³н) сигнал³зуº про ф³нансову м³ць установи ³ ¿¿ вплив на рентабельн³сть.

Бачимо, що у структур³ робоч³ активи мали дуже велику частку (91,9), але ¿х в³ддачу не можна назвати високою (12,9%). Про це св³дчить також показник чисто¿ операц³йно¿ марж³ в доходах (43,7%). Це вказуº на недостатню активн³сть кер³вництва банку при формуванн³ портфелю актив³в. Сл³д переглянути наявн³ робоч³ активи або трансформувати ¿х для зб³льшення прибутковост³.

Анал³зуючи доходи в³дд³ленн³ УСБ у першому квартал³ 1998р., бачимо, що вони формувалися в основному як процентн³ доходи за кредитами, як³ видан³ суб’ºктам п³дприºмницько¿ д³яльност³ ³ невелика частина - процентн³ доходи за ц³нними паперами. В³дпов³дно до цьго можна визначити ефективн³сть управл³ння доходн³стю кредитного портфелю ³ портфелю ц³нних папер³в:

Ê% = Ä% / Àð = 116341,01 / 1003539,16 * 100% = 11,6%

Таке значення цього показника св³дчить про не досить високу ефективн³сть у формуванн³ вищезгаданих банк³вських портфел³в. Можливо, сл³д переглянути сво¿ позиц³¿ при вир³шенн³ питань такого роду.

Щодо непроцентних доход³в, то в цей пер³од основну роль в³д³грали ком³с³йн³ доходи за операц³ями з кл³ºнтами. Сл³д актив³зувати роботу щодо отримання ком³с³йних доход³в за операц³ями з ³ншими банками ³ торговельними операц³ями.

Щодо процентних витрат, то тут переважали процентн³ втрати за коштами ф³зичних ос³б. Серед непроцентних витрат переважали ³нш³ небанк³вськ³ операц³йн³ витрати, а саме витрати на утримання персоналу.

Цей показник св³дчить, що валова маржа сильно впливаº на прибутков³сть банку. Це св³дчить про великий рух кошт³в на рахунках ф³зичних ос³б, що загалом для банку не º дуже добре. Досить високе значення цього показника св³дчить про великий вплив непроцентних витрат, а саме витрат на утримання персоналу, на рентабельн³сть банку. Сл³д уважно вивчати ц³ витрати ³ ¿хню адекватн³сть. Управл³ння р³внем л³кв³дност³ банку потребуº негайного прийняття р³шень, як³ мають довгостроковий вплив на прибутков³сть ф³нансово¿ установи. При цьому одним ³з основних напрям³в ф³нансового управл³ння º менеджмент грошово¿ позиц³¿ банку, спрямований на п³дтримання необх³дного р³вня обов’язкових резерв³в.

Грошова позиц³я банку - це сп³вв³дношення суми кошт³в на кореспондентському рахунку (Ккр) та у кас³ (К) до його сукупних актив³в(А).[19]

Проблема надлишку або деф³циту резерв³в випливаº ³з проблеми прибутковост³ або л³кв³дност³ банку ³ º обумовлена тим, що застосовуваний у нас нормативний показник л³кв³дност³ обернено пропорц³йний рентабельност³ банку.

Оптимальне управл³ння ф³нансовою ст³йк³стю АКБ УСБ, на нашу думку, ´рунтуºться на п³дтримц³ певного р³вня рентабельност³ при регулюванн³ грошово¿ позиц³¿ банку в широкому д³апазон³.

Отже, з точки зору грошово¿ позиц³¿ банку, для оптим³зац³¿ його прибутковост³ ³ л³кв³дност³ сл³д визначити параметри рентабельност³ та обсягу кошт³в, як³ необх³дно резервувати в³дпов³дно до вимог законодавства або спрямувати на ф³нансування того чи ³ншого виду актив³в з метою пол³пшення доходност³ ³ зменшення ризик³в. Тобто необх³дним º визначення оптимально¿ структури портфеля актив³в, а також джерел його формування, в тому числ³ - обов’язкових та страхових резерв³в. При цьому. Визначаючи джерела кошт³в, як³ будуть використовуватися для формування обов’язкових резерв³в, кер³вництво банку повинно, на нашу думку, враховувати так³ аспекти сво¿х потреб у л³кв³дних коштах:

- терм³нов³ потреби банку в л³кв³дних коштах обумовлюють виб³р позикових резервних кошт³в у центральному банку;

- тривал³ потреби банку у л³кв³дних коштах можуть бути покрит³ за рахунок продажу актив³в чи довгострокових позик;

- доступ банку до ринку л³кв³дних кошт³в обмежений тими можливостями, як³ можна швидко реал³зувати;

- взаºмозв’язок оч³куваних процентних ставок та криво¿ процентних доход³в обумовлюº, наприклад, зниження оч³куваних процентних ставок за недорогими короткостроковими позиками л³кв³дних кошт³в та за кредитуванням будь-яких отриманих кошт³в за вищими довгостроковими процентними ставками за умови зростаючо¿ криво¿ процентних доход³в (застосування под³бно¿ стратег³¿ створюº додатковий ризик, пов’язаний ³з зм³ною процентних ставок);

- досл³дження ³ прогнозування перспектив грошово-кредитно¿ пол³тики НБУ для визначення напрям³в зм³н умов кредитування та процентних ставок на ф³нансових ринках;

- використання можливостей страхування та деяких механ³зм³в хеджування ризик³в (наприклад, ф³нансових ф’ючерсних угод, опц³онних контракт³в тощо) для того, щоб уникнути невизначеност³ процентно¿ вартост³ позикових джерел л³кв³дних кошт³в;

- обмеження деяких джерел л³кв³дних кошт³в регулюючими вимогами НБУ.

Об’ºктивну оц³нку ф³нансово¿ ст³йкост³ банку, на наш погляд, можна зробити лише на основ³ анал³зу розм³щення залучених засоб³в, здатност³ актив³в приносити доходи ³ п³дтримувати л³кв³дн³сть. В³дношення ж обсягу позичкових засоб³в до власного кап³талу характеризуº ³нший б³к д³яльност³ банку - р³вень його активност³ в акумуляц³¿ тимчасово в³льних засоб³в, що º для банку основним джерелом його кредитно¿ й ³нвестиц³йно¿ д³яльност³. Оптимальний обсяг залучених банком ресурс³в визначаºться безпекою ³ доходн³стю ¿х розм³щення, р³вень яких через норматив достатност³ кап³талу контролюºться зваженими (з урахуванням ризику) активами. При зниженн³ якост³ кредит³в та ³нших актив³в, що обертаються на ринку, банк змушений обмежувати приплив депозит³в до р³вня, адекватного ¿х реальн³й ефективност³.

Комплексний анал³з рол³ банк³вського кап³талу охоплюº ³ питання оц³нки його рентабельност³. Ключовим показником, що д³став у св³тов³й практиц³ назву ROE, º в³дношення чистого (п³сля оподаткування) прибутку банку до власного (акц³онерного) кап³талу. Одержаний коеф³ц³ºнт у розкладеному на частини вигляд³ виражаº собою результат множення показника прибутковост³ сукупних актив³в (ROA) на мультипл³катор кап³талу банку, тобто:

чистий прибуток (доходи - витрати - податки) / власний кап³тал =

= чистий прибуток/сукупн³ активи * сукупн³ активи/власний кап³тал

Показник ROE в³дображаº фундаментальну залежн³сть м³ж прибутков³стю й ризиков³стю, в³н найчутлив³ший до джерел формування ресурс³в банку ³ залежить в³д того, яких засоб³в банк використовуº в оборот³ б³льше - власних чи позичкових. Нав³ть банк ³з низькою нормою одержання прибутку з актив³в може досягти високо¿ рентабельност³ власних засоб³в за рахунок зростання мультипл³катора кап³талу, гранична величина якого визначаºться кер³вними менеджерами банку. Розбивка показника ROE на його складов³ - це прийом, який даº широкий виб³р напрям³в для анал³зу обсягу й вартост³ припливу ф³нансових засоб³в, актив³в, як³ приносять доходи, витрат на утримання апарату управл³ння та ³нших затрат, що впливають на обсяг ³ норму прибутку - головних фактор³в ф³нансово¿ ст³йкост³ Укрсоцбанку й зб³льшення його кап³талу.

Вс³ вищеназван³ показники характеризують той чи ³нший аспект прибутковост³ банку. Якщо показник ROA характеризуº профес³йн³сть нашого менеджера, то ROE допомагаº вим³ряти доходн³сть для акц³онер³в банку, або визначаº розм³р чистого прибутку, що його отримають акц³онери в³д ³нвестованого кап³талу. Або, ³ншими словами, це ризик, на який йдуть акц³онери у спод³ванн³ отримати оч³куваний р³вень прибутку.

Висновки

В курсов³й робот³ було розглянуто питання управл³ння ф³нансовими ресурсами комерц³йного банку. Ф³нансов³ ресурси банку формуються переважно за рахунок в³дсоткових надходжень, тому я прид³лив також увагу вивченню питання процентно¿ пол³тики, також ресурси формуються за рахунок: амортизац³йних в³драхувань; прибутку, отриманого в³д ус³х вид³в господарсько¿ ³ ф³нансово¿ д³яльност³; додаткових пайових внеск³в учасник³в ; кошт³в, що одержан³

в³д випуску обл³гац³й; довгострокового кредиту в ³нших банках й ³нших

кредитор³в (кр³м обл³гац³йних позик); ³нших законних джерел

Управл³ння д³яльн³стю комерц³йного банку зд³йснюºться на основ³ ч³тко розробленого ф³нансового плану, який плануºться на поточний р³к.

Ф³нансове планування - це планування вс³х доход³в ³

напрямк³в витрат кошт³в для забезпечення розвитку п³дприºмства. Ф³нансове планування зд³йснюºться за допомогою складання ф³нансових план³в р³зного зм³сту ³ призначення в залежност³ в³д задач ³ об'ºкт³в планування. Одним з вид³в ф³нансового планування º бюджетування. В м³ру реал³зац³¿ закладених у бюджет³ план³в необх³дно реºструвати фактичн³ результати д³яльност³ п³дприºмства. Пор³внюючи фактичн³ показники з запланованими, можна зд³йснювати так званий бюджетний контроль.

К\б повинне зд³йснювати планування ³ контроль у двох основних економ³чних сферах. Мова йде про прибутков³сть(рентабельн³сть) його роботи ³ ф³нансове положення. Тому бюджет (план) про прибутки ³ ф³нансовий план (бюджет) º центральними елементами внутр³банк³вського управл³ння.

Для того щоб д³яльн³сть ф³нансового менеджера була ефективною банк повинен застосовувати так³ заходи:

- зб³льшувати обсяг наданих кредит³в за рахунок зменшення кредитного в³дсотку;

- зб³льшувати частку власних кошт³в банку в загальн³й сум³ його кошт³в;

- зменшувати сп³вв³дношення власних та залучених кошт³в.

В поняття усп³шний ф³нансовий менеджмент включаº в себе максим³зац³ю прибутк³в ³ м³н³м³зац³я видатк³в. Щоб максим³зувати прибуток, необх³дно зб³льшувати доходи та зменшувати витрати банку. В зв’язку з цим в робот³ були вид³лен³ основн³ напрямки зростання доход³в:

- загальне зростання групи актив³в, що приносять процентний дох³д, для чого банк повинен, по-перше, залучати б³льше позичальник³в ³ при цьому ретельно анал³зувати ¿х ф³нансовий стан, по-друге, нарощувати св³й кредитний потенц³ал за рахунок зб³льшення обсягу ресурс³в, що залучаються. Це можливо при проведен³ зважено¿ маркетингово¿ та процентно¿ пол³тики;

- зм³на питомо¿ ваги доходних актив³в в сукупних активах, для чого необх³дно звести "непрацююч³" активи до м³н³муму, проте у межах, що забезпечують л³кв³дн³сть банку;

- зм³на загального р³вня процентно¿ ставки по активних операц³ях банку. Теоретично б³льш високий р³вень процентно¿ ставки повинен принести банку якомога б³льший дох³д. Проте, в сучасних умовах банки р³дко удаються до таких д³й. В умовах конкурентно¿ боротьби вони найчаст³ше знижують ставку з метою залучення якомога б³льшо¿ к³лькост³ позичальник³в. Зниження середньозважено¿ ставки проценту по Укра¿н³ º св³доцтвом цього;

- зм³на структури портфелю доходних актив³в. В³домо, чим вищий дох³д, тим б³льший ризик в сфер³ банк³всько¿ д³яльност³. Тому головне завдання банку — визначення ступеню допустимост³ та виправданост³ того чи ³ншого ризику.

Основн³ напрямки зниження р³вня витрат банку:

- залучення дешевих ресурс³в. Такими º вклади до запитання;

- зниження витрат на утримання апарату управл³ння;

- скорочення обсяг³в зароб³тно¿ платн³, але не шляхом ¿¿ зниження, а шляхом скорочення к³лькост³ працюючих завдяки автоматизац³¿ банк³всько¿ д³яльност³.

Сьогодн³ в банк³вськ³й систем³ Укра¿ни º багато проблем, як³ потребують свого практичного вир³шення. Вони зач³пають перед ус³м питання, як³ пов"язан³ з подальшим розвитком банк³всько¿ системи Укра¿ни, вдосконаленням кредитно¿ пол³тики держави. Вир³шення цих проблем залежить насамперед в³д вдосконалення банк³вського законодавства. З метою захисту власних економ³чних ³нтерес³в банк³в ³ вкладник³в, п³двищення над³йност³ захисту кредит³в, як³ надаються кл³ºнтам банку, використання ефективних засоб³в ³ метод³в стягнення боргу необх³дно зд³йснювати так³ заходи як: систематичне ³ всеб³чне вивчення кредитних ризик³в, прийняття заход³в по ¿х пониженню; вдосконалення механ³зму економ³чного ³ правового захисту виданих кредит³в з використанням заставного права, поручительства, а також ³нших форм гарант³й та його забезпечення; направлення кл³ºнтам, б³ржам та ³ншим зац³кавленим закладам банк³вських зв³т³в; зд³йснення страхування депозит³в як один з засоб³в забезпечення ст³йкост³ банк³в та п³двищення дов³ри до них; в процес³ формування банк³в сл³д передбачувати можлив³сть ¿х банкрутства, тому важливо при цьому м³н³м³зувати негативн³ насл³дки, для чого сл³д передбачити б³льш ч³тку процедуру об’яви банк³в банкрутами.

Отже, управл³ння ф³нансовими ресурсами комерц³йного банку це дуже складний ³ ц³кавий процес, ³ чим ефективн³ше проводиться ф³нансовий менеджмент в комерц³йному банку тим б³льший прибуток отримуº банк, а також отримуº еластичн³сть у сво¿х д³ях п³д час негативних явищ у економ³ц³.

Список використано¿ л³тератури :

1. Закон Укра¿ни “Про банки ³ банк³вську д³яльн³сть” в³д 18 вересня 1991 р

2. Закон Укра¿ни про внесення зм³н до Закону Укра¿ни “Про банки ³ банк³вську д³яльн³сть” // Уряд. кур’ºр.- 1997 16 с³чня с. 7

3. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. – М. “Финансы и статистика” 1997 р

4. Басовский Л.Е. Финансовый менеджмент. Учебник. – М.:ИНФРА,

5. Пашкус Ю. В., Мисько О. Н. Ф³нансовий менеджмент. // Пашкус Ю. В., Мисько О. Н. Введение в бизнес.- Л.,1991.

6. Бланк М.А. Основы финансового менеджмента. – К.: “Ника-Центр”, 1999

7. Бр³гхем ª.Ф. Основи ф³нансового менеджменту. Пер. з англ. – Ки¿в: КП “ВАЗАКО”, “Молодь”, 1997.

8. Ф³нансовий менеджмент: Навчальний пос³бник:/За ред. Проф. Г.Г. К³рейцева. – К. ЦУЛ, 2002.

9. Мелкумов Я.С., Румянцев В.Н. Кредитные ресурсы: расчеты и анализ. – М. 1995

10. Финансовый менеджмент. Теор³я ³ практика. П³д ред. Стояновой Е.С. – М. “Перспектива”, 1998.

11. Петровська Н. Кредитно-ф³нансов³ проблеми та банк³вська справа в досл³дженнях укра¿нських економ³ст³в заруб³жжя (60-т³ роки XX стол³ття).// Банк³вська справа. – 1997 р

12. Про деяк³ п³дсумки д³яльност³ комерц³йних банк³в Укра¿ни у 1996 роц³. // Асоц³ац³я Укра¿нських банк³в.

13. Гудзинський О. Менеджмент та його формування. // Економ³ка. Закон. Ринок. – 1994 р.

14. Б³луха М. Аудит ф³нансового стану юридичних ос³б – акц³онер³в (часник³в) комерц³йного банку.// Бухгалтерський обл³к ³ аудит. – 1997 р.

15. Теоритические основы банковского управления // Банковский механизм управления экономикой. – Саратов, 1990 г

16. Крейнина М.Н. Финансовый менеджмент. – М.: “Дело и сервис”, 1998

17. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. – М.: “Финанcы и статистика”, 1996

18. Ерофеева Т. Банк³вськ³ операц³¿ з коштами населення в Укра¿н³. 1996 р.

19. Стоянова Е. С. Терминология и базовые понятия финансового менеджмента. 1994