2.2 Анал³з динам³ки та структури процентних доход³в ³ витрат на приклад³ акб « Укрсоцбанк» .

Моя зац³кавлен³сть цим питанням пов’язана з тим, що саме з анал³зу динам³ки та структури процентних доход³в ³ витрат можна побачити на ск³льки ефективно проводиться ф³нансовий менеджмент у комерц³йному банку. Для прикладу я обрав АКБ “Укрсоцбанк”, так як в³н являºться одним з найб³льш розвинутих ³ стаб³льних банк³в Укра¿ни, ³ на результатах його д³яльност³ можливо досл³дити питання яке мене ц³кавить.

Незалежно в³д того, якого п³дходу до управл³ння активами та пасивами додержуº банк, перед ф³нансовим менеджером неминуче постаº важливе питання: чи мають величина та структура зобов'язань впливати на напрямки розм³щення актив³в? [ 7]

Традиц³йний п³дх³д до розв'язання проблеми полягаº в об'ºднанн³ джерел ф³нансування. Зг³дно з таким методом управл³нн³ структура зобов'язань не впливаº на виб³р напрямк³в розм³щенн³ актив³в, ус³ кошти розглядаються як ºдиний ресурсний потенц³ал банку без урахування особливостей р³зних вид³в зобов'язань. Завдання кер³вництва банку — визначити пр³оритетн³ напрямки розм³щення актив³в, що розглядаються як незалежна величина.

Перевагою методу об'ºднання джерел ф³нансування º простота ³

доступн³сть його практичного застосування, а головним недол³ком —виникнення проблем з л³кв³дн³стю. Ризик л³кв³дност³ зростаº, якщо зв'язки м³ж активами та зобов'язаннями не враховуються. Намагаючись вибрати найб³льш прибутков³ напрямки вкладення ресурс³в, банк може видати довгостроков³ кредити, як³ ф³нансуватимуться за рахунок короткострокових депозит³в. Така трансформац³я з великою ймов³рн³стю призводить до п³двищення р³вня ризику л³кв³дност³.

Якщо менеджмент банку вир³шить застрахуватися в³д п³двищення р³вня ризику л³кв³дност³ ³ з ц³ºю метою розглядатиме високол³кв³дн³ активи як пр³оритетний напрямок розм³щення кошт³в, то йому доведеться в³дмовитися в³д одержання максимально можливого прибутку для акц³онер³в банку.[ 7]

Альтернативний п³дх³д до управл³ння структурою актив³в та зобов'язань банку базуºться на под³л³ джерел ф³нансування. Сутн³сть методу полягаº у встановленн³ в³дпов³дност³ м³ж конкретними видами таких джерел та напрямками використання ресурсного потенц³алу. Частина ресурс³в, яка сформована за рахунок м³нливих джерел, таких як вклади до запитання, залишки на розрахункових рахунках кл³ºнт³в, одержан³ позики «овернайт», маº вкладатися в короткостроков³ кредити та ц³нн³ папери. Кошти, одержан³ з в³дносно стаб³льних джерел, таких як строков³ вклади, депозити, можуть бути спрямован³ на видачу довгострокових кредит³в ³ придбання обл³гац³й. [7]

Застосовуючи метод под³лу джерел ф³нансування, менеджмент банку маº ретельно стежити за розм³рами сум та строками р³зних вид³в зобов'язань ³ приводити у в³дпов³дн³сть до них структуру актив³в. З огляду на потребу пост³йно балансувати м³ж структурою пасив³в та актив³в зазначений метод стаº вельми трудом³стким, а отже, ускладнюºться практичне його застосування. ²ншим недол³ком º можливе зменшення доход³в банку, спричинене в³дмовою в³д прибуткового вкладення кошт³в, якщо не ²снуº в³дпов³дного джерела ф³нансування. Перевага розглядуваного методу полягаº у зниженн³ ризику незбалансовано¿ л³кв³дност³, оск³льки потреба в л³кв³дних засобах у будь-який час може бути передбачена.

Метод под³лу джерел ф³нансування набув значного практичного поширення в пер³од керування банками через пасиви. Установлення контролю над структурою та стаб³льн³стю зобов'язань дозволяº формувати депозитну базу зг³дно з потребами щодо проведення активних операц³й. З розвитком ф³нансових ринк³в головна перевага методу под³лу джерел, яка полягаº в зниженн³ ризику л³кв³дност³, втратила своº значення. Банки д³стали можлив³сть у будь-який час залучати л³кв³дн³ кошти на м³жбанк³вському ринку.

Останн³ми десятир³ччями в м³жнародн³й банк³вськ³й практиц³

застосовуºться ³нтегральний метод управл³ння, який включаº методи

об'ºднання та под³лу джерел ф³нансування ³ забезпечуº б³льшу гнучк³сть при управл³нн³ активами та зобов'язаннями банку.[11]

Для анал³зу процентно¿ пол³тики комерц³йного банку нами було вивчено

ряд ³нструктивного матер³алу, а також баланс, ф³нансов³ зв³ти банку та

окрем³ документи, що включають зв³тн³сть кредитного ком³тету, депозитного та ³нших в³дд³л³в, що займаються робочими активами та залученням ресурсно¿ бази банку.

Для початку нами було розглянуто динам³ку процентних доход³в та процентних витрат комерц³йного банку . Так у 2005р. в пор³внянн³ з 2003р. процентн³ доходи АКБ “Укрсоцбанк” зросли 172 748 тис. грн., причому якщо в 2004р. в пор³внянн³ з 2003р. доходи зменшились на 11 964тис. грн., то у зв³тному роц³ в пор³внянн³ з 2004 р. вони зросли 184 712тис. грн., що св³дчить про активну роботу на ринку надання кредит³в та ³нших активних операц³й комерц³йним банком “Укрсоцбанк”.

Якщо ж пор³вняти темпи росту процентних доход³в по роках, то можна пом³тити, що в 2004 р. процентн³ доходи 98% в³д того ж показника 2003 р., тобто зменшились на 8%, в той час як у 2005 р. вони склали 235% в³д р³вня 2004 р, та 216% в³д р³вня 2003 р., що б³льше на 135% та 116% в³дпов³дно. Отже ми можемо просл³дити початкове зниження процентних доход³в у 2004 р, а пот³м р³зкий п³дйом у 2005р.

Також проанал³зувавши в структур³ процентних доход³в зм³ни ¿¿ складових можна в³дм³тити схожу л³н³ю, тобто у 2004 р. в пор³внянн³ з 2003р. майже вс³ складов³ мають в³д’ºмне абсолютне в³дхилення (окр³м гарант³й отриманих – що лише п³дтверджуº наш³ здогадки) – внасл³док спаду темп³в економ³чного розвитку, ³ одночасно ми бачимо р³зкий п³дйом 2005 р., який н³велюº пад³ння попереднього року ³ до цього ж даº значний прир³ст в абсолютному вираз³ в пор³внянн³ з 2003 р.

То ж перейдемо до розгляду процентних витрат. Як видно з даних тенденц³¿ процентних доход³в перекинулась на процентн³ витрати, що легко пояснюºться, адже при зменшенн³ темп³в кредитування потреба у ресурсах р³зко спадаº, ³ навпаки при зростанн³ в³дбуваºться бум по залученню ресурс³в (у нашому випадку – адже в³дбулося р³зке зб³льшення об’ºм³в кредитування та ³нших активних операц³й). Так у 2004р. в пор³внянн³ з 2003 р. в³дбуваºться зменшення процентних витрат на 22 167 тис. грн. або на 33%. Цей же показник р³зко зростаº у 2000р. на 101 153тис. грн., або на 229%, що даº абсолютний прир³ст у 78 986тис. грн. чи на 119%.

М³ж ³ншим темп приросту процентних доход³в та процентних витрат 2005 р. в пор³внянн³ з 2003р. майже сп³впадаº 116% до 119%, що ще раз п³дтверджуº паралельний розвиток ресурсно¿ бази та динам³ки активних операц³й комерц³йного банку.

Що ж стосуºться показника чистого процентного доходу, то в³н пост³йно зростаº, причому ч³тко прояснюºться тенденц³я до зб³льшення темп³в приросту. На основ³ лише цих даних не можна зробити висновок добре це чи погано для банку, адже потр³бно врахувати ще ряд фактор³в, чим ми ³ займемося в наступному п³дрозд³л³.

Що стосуºться структури доход³в та витрат АКБ “Укрсоцбанк”, то на можна зробити певн³ висновки.

Безперечно у будь-якому банку процентн³ доходи повинн³ переважати в загальному обсяз³ доход³в, як це º й у “Укрсоцбанк”, причому доля процентних доход³в у 2004 р. зменшилась в пор³внянн³ з 2003 р. на 14,4%, це сталося внасл³док пад³ння д³лово¿ активност³ на ринку кредитних ресурс³в та переходу до ³нших джерел прибутку. 2000р. в свою чергу прин³с деяке зростання дол³ процентних доход³в, в зв’язку з загальним ростом вс³х доход³в та зокрема певно¿ актив³зац³¿ ринку кредитних операц³й.

Анал³зуючи структуру витрат хот³лося б в³дм³тити не досить вдалий

менеджмент з цього боку у банку, оск³льки доля процентних витрат, як³ як

правило приносять основну частину процентних доход³в банку, майже вдв³ч³ менша дол³ процентних доход³в ³ складаº за 2005 р, 2004 р. та 2003 р. в³дпов³дно 34,0%, 28,0% та 45,8%. Однак той факт, що АКБ “Укрсоцбанк” º багатоф³л³йна установа, тому несе додатков³ видатки (пост³йн³) у пор³внянн³ з локальними банками, дещо п³двищуº ефективн³сть роботи ф³нансових менеджер³в комерц³йного банку, також хот³лося б в³дзначити досить слабкий показник в³дношення абсолютних доход³в до абсолютних витрат – за виключенням 2004р. в³н дуже близький до 1.