1.3 ²Нтегрований п³дх³д до управл³ння балансом банку

У сучасн³й банк³вськ³й практиц³ п³д управл³нням активами ³ пасивами (УАП) прийнято розум³ти ³нтегрований п³дх³д до управл³ння балансом банку, який розглядаºться як ºдине ц³ле ³ спрямовуºться на досягнення загально¿ мети п³двищення прибутк³в за прийнятного р³вня ризику.

Сутн³сть управл³ння активами ³ пасивами полягаº у формуванн³ стратег³й та проведенн³ операц³й, як³ приводять структуру балансу банку у в³дпов³дн³сть до обрано¿ пол³тики. За даного п³дходу банки розглядають сво¿ портфел³ актив³в, зобов'язань та кап³талу в нерозривн³й ºдност³ як сукупний портфель, спрямований на досягнення сп³льно¿ мети. Такий спос³б управл³ння ц³лком об´рунтований, оск³льки в реальн³й д³йсност³ вс³ банк³вськ³ портфел³ т³сно взаºмопов'язан³ ³ значною м³рою впливають один на одного. [9]

Управл³ння активами ³ пасивами банку надаº менеджменту можлив³сть управляти ризиком в³дсоткових ставок та ризиком л³кв³дност³ координуванням р³шень щодо джерел ф³нансування та напрямк³в розм³щення кошт³в. У сучасних умовах нестаб³льност³ ф³нансових ринк³в та зростання ризикованост³ д³яльност³ збалансоване управл³ння активами ³ пасивами розглядаºться як найефективн³ший п³дх³д до управл³ння комерц³йним банком. [9]

Головною особлив³стю м³жнародних ф³нансових ринк³в у 80-т³ роки стала м³нлив³сть в³дсоткових ставок, а отже, зб³льшення в³дсоткового ризику банк³в. Якщо ран³ше головним ризиком банк³в був кредитний, то починаючи з 80-х рок³в ризиком номер один у банк³вськ³й сфер³ став ризик зм³ни в³дсотково¿ ставки. Це зумовило розвиток збалансованого п³дходу до одночасного управл³ння активами ³ пасивами, який ³ переважаº нин³ у св³тов³й банк³вськ³й практиц³.

Сутн³сть збалансовано¿ стратег³¿ управл³ння полягаº в тому, що банки

розглядають сво¿ портфел³ актив³в ³ пасив³в як ºдине ц³ле, визначаючи роль

сукупного портфеля в одержанн³ високого прибутку за прийнятного р³вня ризику. Сп³льне управл³ння активами ³ пасивами даº банку ³нструментар³й для формування оптимально¿ структури балансу та створення захисту в³д ризик³в, спричинених значними коливаннями параметр³в ф³нансових ринк³в.

Головне завдання ф³нансового менеджменту — координувати р³шення щодо актив³в ³ пасив³в усередин³ кожного окремого банку, аби досягти найвищих результат³в, максимально контролюючи обсяги, структуру, доходи та витрати як за активними, так ³ за пасивними операц³ями банку. Контроль кер³вництва банку над активами маº координуватися з контролем над пасивами, оск³льки лише в такому раз³ можна буде досягти внутр³шньо¿ ºдност³ й завдяки цьому максим³зувати р³зницю м³ж доходами та витратами. [6]

Головна ³дея збалансовано¿ стратег³¿ полягаº в розум³нн³ того, що ³

доходи ³ витрати в³дносяться до обох стор³н банк³вського балансу. При цьому ц³на кожно¿ операц³¿ чи послуги маº перекрити витрати банку з ¿¿ надання. Зниження витрат банку завдяки управл³нню пасивами, так само допомагаº досягти ц³льового р³вня прибутку, як ³ надходження в³д активних операц³й.

Отже, традиц³йний погляд, зг³дно з яким увесь дох³д банку генерують активи — кредити та ³нвестиц³¿, поступився м³сцем ³де¿ одночасного скоординованого управл³ння активами ³ пасивами. [9]

Перевагою стратег³й УАП º максим³зац³я прибутку за умови прийнятного р³вня в³дсоткового ризику, а також можлив³сть б³льш зваженого п³дходу до проблем управл³ння л³кв³дн³стю завдяки точному визначенню потреби в л³кв³дних засобах. Така стратег³я потребуº застосування багатьох складних метод³в ³ прийом³в та високого р³вня квал³ф³кац³¿ банк³вських менеджер³в, що часто перешкоджаº ¿¿ впровадженню у практику роботи укра¿нських банк³в.

Необх³дною умовою ефективного застосування ц³º¿ стратег³¿ з метою одержання максимального прибутку º можлив³сть досить точно передбачати та прогнозувати зм³ни напряму, величини та швидкост³ руху в³дсоткових ставок.

У кра¿нах з високим р³внем ³нфляц³¿, нестаб³льною пол³тичною та економ³чною ситуац³ºю прогнозувати в³дсотков³ ставки майже неможливо, а через це й використання деяких метод³в управл³ння активами ³ пасивами стаº проблематичним.

Впровадження методики управл³ння активами ³ пасивами в банку

починаºться з³ створення спец³ального ком³тету при рад³ директор³в, який

називаºться Ком³тет з управл³ння активами ³ пасивами (КУАП або АLКО).

Ком³тети з управл³ння активами та пасивами — це нова орган³зац³йна форма управл³ння, яка швидко розвиваºться. До складу такого Ком³тету входять представники управл³ння ф³нансовими операц³ями банку, кредитного та ³нвестиц³йного п³дрозд³л³в, п³дрозд³л³в економ³чного анал³зу та прогнозування, головний бухгалтер, головний економ³ст, кер³вники великих ф³л³й. Ком³тет д³º не на пост³йн³й основ³, а збираºться ³з визначеною пер³одичн³стю для координац³¿ процесу управл³ння в ус³х сферах д³яльност³ банку. Така практика дозволяº створити робочий орган, повноважень якого достатньо для реал³зац³¿ покладених на нього функц³й. [9]

Основн³ функц³¿ КУАП:

1) визначення р³вня та меж допустимого ризику;

2) визначення потреб у л³кв³дних засобах;

3) оц³нювання розм³р³в та достатност³ кап³талу;

4) прогнозування та анал³з коливань в³дсоткових ставок;

5) прийняття р³шень про хеджування ризик³в;

6) оц³нювання зм³н у доходах ³ витратах;

7) визначення прийнятно¿ структури та якост³ кредитного й ³нвестиц³йного

портфел³в;

8) калькулювання ц³н на банк³вськ³ послуги;

9) додатков³ питання з управл³ння активами та пасивами. [9]

Прийнят³ Ком³тетом управл³нськ³ р³шення виконуються прац³вниками казначейства банку та ³нших структурних п³дрозд³л³в з в³дпов³дних напрямк³в д³яльност³.

Управл³ння активами ³ пасивами, насамперед, зор³ºнтоване на

короткострокову перспективу ³ пов'язане з³ щоденним управл³нням банк³вським балансом. У цьому аспект³ головними показниками ефективност³ застосування УАП º процентний прибуток, чиста процентна маржа або прибуток на акц³ю. Нев³дд³льними складовими процесу стають контроль та управл³ння ф³нансовими ризиками, передус³м ризиком в³дсоткових ставок та ризиком незбалансовано¿ л³кв³дност³. [9]

²нструментар³й управл³ння активами та пасивами включаº ³нформац³йн³ системи, модел³ планування, анал³з ³ оц³нку сценар³¿в, системи прогнозування, ф³нансов³ огляди та спец³альн³ зв³ти. Тому, кр³м оперативного компонента, процес управл³ння активами ³ пасивами м³стить ³ плановий компонент, який призначений рухати банк в напрямку досягнення довгострокових ц³лей. З погляду стратег³чного планування довгострокове управл³ння активами ³ пасивами оц³нюºться конкурентноздатним р³внем прибутку на активи (RОА) та прибутку на кап³тал (R.ОЕ). [11]

Збалансована стратег³я управл³ння активами ³ пасивами реал³зуºться на практиц³ застосуванням спец³альних п³дход³в структурного балансування та метод³в управл³ння ризиками. Найпоширен³ш³ серед них метод управл³ння розривом (геп-менеджмент), метод середньозваженого строку погашення (дюрац³я) та операц³¿ з пох³дними ф³нансовими ³нструментами, як³ проводяться на строковому ринку з метою хеджування ризик³в.

В умовах, коли на банк³вському ринку йде жорстка боротьба за "пасиви", залучення кл³ºнт³в, в³д будь-якого банку, а в³д того, що розвиваºться особливо, потребуº максимум винах³дливост³ ³ розма¿тост³ в запропонованих послугах.

Водночас, варто п³дкреслити, що зростання ставок не може бути

безмежним, тому що ³снуº визначена межа - так звана верхня межа ссудного процента. З позиц³й банка-позичальника ¿¿ визначають реальн³ ф³нансов³ можливост³ комерц³йного банку. З погляду кл³ºнт³в-позичальник³в ¿¿ визначаº середня рентабельн³сть п³дприºмств, екстрена потреба в коштах ³ р³вень прибутк³в (або заощадження) ³ндив³дуальн³ кл³ºнти. Позичальник, скориставшись кредитом, повинен не т³льки повернути позичку ³ заплатити проценти по н³й, але й одержати прибуток. При цьому норма прибутку п³дприºмства повинна бути не менше загального середнього р³вня. Тому процентна ставка, як правило, установлюºться з таким нам³ром, щоб дати позичальнику можлив³сть одержати такий прибуток ( за умови його ефективно¿ роботи). Якщо ж ставка процента наст³льки висока, що його виплата поглинаº увесь прибуток, то використання кредиту стаº недоц³льним для позичальника.

П³дтвердженням ц³º¿ думки служить практика роботи укра¿нських банк³в у 1993-1994 р., коли в умовах г³пер³нфляц³¿ спостер³гався надм³рне зростання ссудного процента. У результат³ багато позичальник³в були змушен³ в³дмовитися в³д одержання "дорогих" кредит³в, що позначилося на стан³ ринку. Сформувалася ст³йка тенденц³я зниження попиту на ринку кредитних ресурс³в, що вплинуло на зниження р³вня процентних ставок. НБУ почав знижувати обл³кову ставку. Процентн³ ставки комерц³йних банк³в, що формуються з урахуванням динам³ки базисно¿ ставки, також знизилися. [12]

Ефективн³сть роботи комерц³йного банку багато в чому залежить в³д того, наск³льки ефективна його процентна пол³тика.

Процентну пол³тику банку на практиц³ звичайно розглядають ³з погляду максимизац³¿ його прибутк³в. Це може бути досягнуто р³зноман³тними способами, у тому числ³:

1) шляхом подальшого розвитку й удосконалювання ³снуючих форм ³ метод³в отримування процента, щоб установлювана ставка процента, по-перше, враховувала ситуац³ю на ринку банк³вських послуг, по-друге, найб³льш повно в³дбивали умови договору м³ж банком ³ кл³ºнтом, ³, по-третº, забезпечувала рентабельну роботу банку;

2) шляхом зб³льшення обсягу одержуваних процентних прибутк³в за рахунок розширення кола виконуваних банком операц³й.

В даний час процентн³ ставки встановлюються банками самост³йно ³ дозволяють покривати ³нфляц³йн³ втрати, проте оф³ц³йно р³вень ³нфляц³¿ в процентних ставках враховуºться лише непрямою уявою ( через ставку реф³нансування).

Доц³льно розробити методики визначення процентних ставок з урахуванням оф³ц³йного р³вня ³нфляц³¿ ³ використовувати при цьому досв³д заруб³жних кра¿н, де визначення р³вня процентних ставок банк³в проводиться з урахуванням ³ндексу ³нфляц³¿. Зокрема, для запоб³гання утрат в³д ³нфляц³¿ широко використовуються плаваюч³ процентн³ ставки, розм³р яких не ф³ксуºться на увесь терм³н договору з банком, а вар³юº в залежност³ в³д економ³чно¿ кон'юнктури , що складаºться на ринку, темпи ³нфляц³¿ та ³нше.

Другий напрямок п³двищення прибутковост³ роботи банку можна охарактеризувати як екстенсивне, пов'язане з³ зб³льшенням обсягу операц³й ³ послуг (прибуток по ним може також встановлюватися в процентному в³дношенн³ до суми операц³¿), у результат³ чого зб³льшуºться загальний процентний прибуток банку. Таким чином, розвиток процентно¿ пол³тики, п³двищення ¿¿ ефективност³ пов'язано з удосконалюванням уже ³снуючих форм отримання процент³в, ³з зб³льшенням обсягу виконуваних банками операц³й, а також ³з подальшим розвитком вищезгаданих метод³в непрямого державного регулювання д³яльност³ комерц³йних банк³в.

Побудова ефективно¿ процентно¿ пол³тики будь-якого банку немислимо без взаºмопов’язання оптим³зац³¿ елемент³в банк³всько¿ пол³тики на основ³ вищезгаданих принцип³в, котра (пол³тика) повинна передбачати:

по-перше, досягнення оптимального залучення в³льних кошт³в (у тому числ³ населення) на рахунки внесками;

по-друге, одержання ус³ма п³дрозд³лами банку прибутку, що забезпечуº нормальну комерц³йну д³яльн³сть банку в ц³лому;

по-третº, забезпечення гарант³й соц³ально-економ³чно¿ захищеност³ вкладник³в.

Очевидно, що для досягнення поставлених задач необх³дний комплекс м³р.

З метою удосконалювання процентно¿ пол³тики комерц³йного банку по депозитах варто виходити, по-перше, ³з того, що в умовах сформованого напруженого становища з³ збалансован³стю грошових прибутк³в ³ витрат населення, а також наявност³ значних кошт³в у т³н³ необх³дно п³дсилити стимулювання стаб³льного ³ тривалого збер³гання заощаджень. По-друге, з огляду на зниження куп³вельно¿ спроможност³ гривн³ ³, в³дпов³дно, знец³нення заощаджень населення в умовах ³нфляц³¿, необх³дна ³ндексац³я кошт³в населення по внескам у банках. При цьому реальна процентна ставка по внесках включаº власне процент, що забезпечуº зб³льшення вартост³ вкладено¿ суми, ³ ³нфляц³йний процент, що забезпечуº збер³гання реально¿ вартост³ вкладень. По-третº, при удосконаленн³ процентно¿ пол³тики банку важливо брати до уваги зростання ³ диференц³ац³ю доход³в населення. На сучасному етап³ створюються передумови для актив³зац³¿ механ³зму соц³ального контролю ³ на ц³й основ³ попередження негативного впливу зростання ³нфляц³¿ на заощадження, особливо для пенс³онер³в, молод³ та ³нших малозабезпечених

груп населення. [11]

Все вищеназване дозволяº сформулювати принципи, на основ³ яких повинно зд³йснюватись оптимальне управл³ння процентною пол³тикою банку:

- р³вень процентних ставок по операц³ям комерц³йних банк³в повинен знаходитись у безпосередн³й залежност³ в³д стану попиту на кредитн³ ресурси. Ус³ляке зростання попиту повинно визначати ступ³нь п³двищення процентних ставок як по активним, так ³ по пасивним операц³ям банку.

- величина процентно¿ ставки повинна бути пов’язана ³з строками збер³гання кошт³в на вкладах, а по кредитних операц³ях – ³з строком надання позики. Ц³ллю встановлення залежност³ процента в³д строк³в збер³гання º подальше залучення кошт³в в³д населення на б³льш довг³ строки.

- розм³р процентних ставок повинен враховувати необх³дн³сть забезпечення рентабельност³ банк³всько¿ д³яльност³, виключити (або обмежити) в³рог³дн³сть роботи банку в умовах процентного ризику.

При формуванн³ ефективно¿ процентно¿ пол³тики банку ц³ принципи сл³д враховувати в комплекс³. Разом з тим, в сучасних умовах особливого значення набираº диференц³ац³я процента в залежност³ в³д строк³в збер³гання кошт³в та ¿х розм³ру.

При побудов³ процентно¿ пол³тики банку важливо врахувати також ³ндекс вартост³ життя. В наш³й кра¿н³ зд³йснюºться ³ндексац³я вклад³в. У ряд³ закордонних кра¿н застосовуються вклади, що пов’язан³ з ³ндексом вартост³ життя. За тако¿ форми збер³гання повертаються володарю з перерахуванням, що зд³йснено з врахуванням п³двищення ³ндексу вартост³ життя за р³к, що минув.

Под³бна практика мала м³сце й у наш³й кра¿н³. У пер³од проведення грошово¿ реформи 1922-1924 р. головною задачею ощадних кас було страхування зароб³тно¿ плати роб³тник³в ³ службовц³в в³д знец³нення. В цих ц³лях був орган³зований прийом внеск³в у "золотому вим³р³", а ¿хня видача при обертанн³ вкладникам проводилась паперовими рублями за курсом золотого рубля, що був на день виплати.

В даний час з'являються можливост³ коригувати на ³нфляц³йне знец³нення (у зв'язку з р³зким пад³нням темп³в ³нфляц³¿, за св³дченням оф³ц³йно¿ статистики) ус³ внески, що дозволить п³дтримати дов³ру населення до банк³всько¿ системи ³ пом'якшити насл³дки ³нфляц³¿. У цьому випадку прибуток по внеску повинен складатися з двох елемент³в: перший - плата за надан³ населенням кошти, другий - свого роду компенсац³я або "захист" в³д ³нфляц³йного знец³нення (³нфляц³йний коеф³ц³ºнт). Доц³льно також (з урахуванням необх³дност³ збер³гання в³д знец³нення заощаджень малозабезпечених прошарк³в населення) надавати по окремим видам внеск³в, наприклад, пенс³йному ³ дитячому, п³двищен³ проценти (але цьому повинн³ сприяти держоргани).

Процентна пол³тика при кредитуванн³, поряд ³з керуванням ризиком, º одним ³з найважлив³ших елемент³в загально¿ пол³тики банку. Ц³л³ ц³º¿

пол³тики повинн³ бути ясно ³ ц³лком викладен³ в письмов³й форм³, наприклад, ³з питань прибутк³в на активи, процентно¿ марж³ ³ т.д. У процес³ визначення ц³ни кредиту особливе значення необх³дно надавати анал³зу таких чинник³в:

- ризики зовн³шн³ ³ внутр³шн³ для банку, у тому числ³ пов'язан³ ³з

зд³йсненням визначено¿ банк³всько¿ операц³¿ або кл³ºнтом;

- агресивн³сть банку ( чи пересл³дуº банк ц³л³ росту або зм³цнення

власних позиц³й на ринку)

- конкуренц³я ( по яких категор³ях позичок банк вважаº доц³льним для себе конкурувати з ³ншими банками й ³ншими конкурентами при визначенн³ ц³ни на сво¿ операц³¿ ³ послуги);

- категор³я кл³ºнта ( чи ор³ºнтований банк на розвиток в³дношень ³з

кл³ºнтом; одержання прибутку в³д угоди; наявн³сть ц³ново¿ пол³тики по

позичках ³ р³вень диференц³ац³¿ процентних ставок для пост³йних ³

потенц³йних кл³ºнт³в)

- прибутков³сть (б³льш³сть заруб³жних банк³в установлюють ц³льов³ р³вн³ прибутковост³, звичайно як рентабельн³сть кап³талу (RОЕ) ³ рентабельн³сть актив³в (RОА). Причому зв'язок кл³ºнта з банком розглядаються в комплекс³, а не кожна конкретна послуга кл³ºнту окремо, тому що кредитну маржу можна р³зко скоротити, якщо кл³ºнт приносить банку значний прибуток, наприклад, у форм³ прибутк³в по валютних операц³ях, акредитивам, зобов'язанням ³ гарант³ям. Для цих ц³лей ³ ведеться картотека кредитно¿ ³нформац³¿ - над³йна, ефективна система обл³ку в³дношень ³з кожним кл³ºнтом);

- варт³сть ресурс³в (кожен кредитний прац³вник банку повинен бути по³нформований про варт³сть ресурс³в для банку або базову ставку, що можна визначити як середньозважену ставку, виплачену по вс³х джерелах кошт³в, включаючи варт³сть страхування депозит³в, резервн³ вимоги в центрального банку, ³ варт³сть ус³х непроцентних витрат, пов'язаних ³з моб³л³зац³ºю кошт³в, наприклад, накладн³, адм³н³стративн³ витрати, маркетинг ³ ³нш³. Визначення ц³ни засновано на ц³й базов³й ставц³, хоча для деяких позичок може бути використана гранична ставка;

- гнучк³сть ц³ни по кредитам ³ депозитам. На додаток до нових ³нструмент³в, банк повинен пропонувати кл³ºнтам нов³ банк³вськ³ продукти, що характеризувалися б розма¿т³стю вид³в ³з погляду структури, терм³н³в ³ визначення ц³ни (у межах установлених норм залучення кошт³в ³ принципи кредитно¿ пол³тики).