1.2 Суть та види процентно¿ пол³тики, вплив зовн³шн³х фактор³в

Моя увага до питання процентно¿ пол³тики пов’язана з тим, що саме виважене управл³ння процентною пол³тикою даº змогу максим³зувати ³ стаб³л³зувати результати операц³йно¿ д³яльност³ комерц³йного банку.

Нашим першим кроком на шляху вивчення тако¿ глибоко¿ та всеохоплюючо¿ теми як процентна пол³тика буде спроба досл³дити розробку даного питання л³тературою в³тчизняних та рос³йських видавництв. На жаль, джерел ц³лком присвячених даному питанню мен³ виявити не вдалось, що пов’язано з рядом фактор³в, зокрема з тим, що це питання з’явилось на нашому “небосхилі” зовс³м недавно ³ в тепер³шн³й час багато вчених займаються його досл³дженням, тому основою роботи стали монограф³¿ та окрем³ п³дрозд³ли з наукових твор³в, щодо банк³всько¿ д³яльност³.

Питання процентно¿ пол³тики º одним з найактуальн³ших у тепер³шн³й час, оск³льки, зважаючи на останн³ под³¿, що спричинили деяку стаб³л³зац³ю валютного курсу та обл³ково¿ ставки НБУ, тепер банки повинн³ широко застосовувати вс³ сво¿ навички, знання та ³нту¿ц³ю, щоб розробити найоптимальн³шу процентну пол³тику. Процентна пол³тика (як депозитна, кредитна, валютна та ³н.) º одн³ºю з найважлив³ших складових банк³всько¿ пол³тики. Вивчення динам³ки руху процентних ставок показуº, що процентна пол³тика виступаº одним з визначник³в ³ в той же час непростих механ³зм³в в регулюванн³ ощадно¿ та ³нвестиц³йно¿ пол³тики банку.

Процентна пол³тика на макроеконом³чному р³вн³ уявляº собою сукупн³сть заход³в в област³ процента, що направлен³ на забезпечення рентабельност³ банк³всько¿ системи та забезпечення оптимальних темп³в розвитку економ³ки.

Проведення пол³тики на макроеконом³чному р³вн³, як правило, зд³йснюº центральний банк кра¿ни. Процентна пол³тика НБУ визначаºться ц³лями ³ задачами грошово-кредитно¿ пол³тики держави, а та в свою чергу – процесами, що в³дбуваються в економ³ц³, ³ тими задачами, що ставляться на певних етапах ¿¿ розвитку. [15]

Ц³л³ ж процентно¿ пол³тики на м³кроеконом³чному р³вн³ важко визначити однозначно. Здавалось би, найб³льш простим визначенням було б таке, що процентна пол³тика конкретного комерц³йного банку служить для забезпечення максимально¿ в ³снуючих умовах рентабельност³ банку, тобто вона повинна бути направлена на максим³зац³ю операц³йних доход³в та м³н³м³зац³ю операц³йних витрат. Однак, очевидно, що банк зобов’язаний п³клуватись про досягнення рентабельност³ не т³льки в короткостроковому, але в довгостроковому аспект³. Розум³ючи це, найб³льше далекоглядн³ банки прагнуть не до всем³рного "витискання" прибутк³в, а до створення ³ розширення кола пост³йно¿ кл³ºнтури, надаючи допомогу у зм³цненн³ економ³чного становища кл³ºнт³в, розвитку ¿хньо¿ д³лово¿ активност³. Б³льш того, по р³зних причинах не вс³ комерц³йн³ банки розглядають максим³зац³ю рентабельност³ в якост³ ºдино¿ ц³л³ орган³зац³¿ своº¿ д³яльност³. Тому процентну пол³тику, що проводиться на р³вн³ комерц³йного банку, у загальному вигляд³ можна визначити як стратег³ю ³ тактику банку в област³ регулювання процентних ставок, спрямованих на забезпечення л³кв³дност³, рентабельност³ ³ розвиток операц³й банку. [15]

У наш³й кра¿н³ в недавньому ¿¿ минулому рол³ процента по вкладних операц³ях прид³лялося другорядне значення. Монопольне становище Ощадбанку у в³дношенн³ залучення заощаджень населення, а також нерозвинута система вид³в вклад³в не сприяли удосконалюванню процентно¿ пол³тики. У таких умовах процент часто виконував страхову функц³ю, а стимулююча роль процента була вкрай низька. У результат³ процент не стимулював населення до тривалого збер³гання кошт³в в орган³зованих формах, не брав до уваги ³нфляц³йного стану грошового об³гу ³ соц³ально¿ структури населення. У процентн³й пол³тиц³ була в³дсутня науково об´рунтована диференц³ац³я умов залучення кошт³в у депозити. [18]

Формування ринкових в³дносин в Укра¿н³, перетворення в зв'язку з цим банк³всько¿ системи, докор³нно зм³нило характер проведення процентно¿ пол³тики. Пряме директивне встановлення процентних ставок "згори", що ³снувало протягом б³льш н³ж ш³стьдесят рок³в, було зам³нено економ³чними методами ¿хнього визначення на баз³ встановлювано¿ НБУ оф³ц³йно¿ обл³ково¿ ставки. По сут³, в³дбулося в³дродження банк³всько¿ процентно¿ пол³тики, що проводиться самим банком. Демонопол³зац³я банк³всько¿ системи ³ децентрал³зац³я сприяли розвитку банк³всько¿ конкуренц³¿ ³ створенню ф³нансових ринк³в, зокрема, ринку депозит³в ³ ринку ссудних кап³тал³в. Банки стали самост³йно визначати р³вень процентних ставок, з огляду на вплив ц³лого ряду чинник³в: сп³вв³дношення попиту ³ пропозиц³¿ на ф³нансових ринках, державне регулювання р³вня процентних ставок, темпи ³нфляц³¿, загальний р³вень рентабельност³ господарства, конкуренц³ю в банк³вськ³й сфер³, прибутков³сть банку, терм³н ³ розм³р наданих (залучених) кошт³в, ступ³нь ризику дано¿ операц³¿, платоспроможн³сть кл³ºнта, його характер, вид позички, тип банку, його розм³р та ³нш³.

В умовах ринку вир³шальними чинниками º:

- сп³вв³дношення попиту ³ пропозиц³¿ на ринку банк³вських послуг, а також державне регулювання р³вня процентних ставок. При цьому, якщо ран³ш державне регулювання носило прямий характер, то зараз застосовуються переважно непрям³ методи впливу;

- зм³на оф³ц³йно¿ обл³ково¿ процентно¿ ставки; зм³на економ³чних норматив³в д³яльност³ комерц³йних банк³в, установлюваних центральним банком, включаючи норми обов'язкових резерв³в; проведення операц³й на в³дкритому ринку з валютою та ц³нними паперами. [12]

У останн³ роки НБУ проводить обл³кову пол³тику з метою придушити ³нфляц³ю шляхом зм³ни р³вня оф³ц³йно¿ обл³ково¿ процентно¿ ставки. Взагал³, п³двищуючи р³вень обл³ково¿ ставки, НБУ проводить пол³тику кредитно¿ рестрикц³¿, спонукаючи кредитн³ установи скоротити кредитну активн³сть. Це веде до скорочення кредитних операц³й ³ в результат³ - до п³двищення процентних ставок. Якщо НБУ знижуº обл³кову ставку, то в³н тим самим заохочуº кредитну експанс³ю. Наочним прикладом под³бно¿ практики служить проведення НБУ пол³тики кредитно¿ рестрикц³¿ в 1992-1993 ( обл³кова ставка р³зко зростала), а в 1994 р. у зв'язку з економ³чною ситуац³ºю у кра¿н³, НБУ почав поступово проводити пол³тику кредитно¿ експанс³¿, ³ знизив обл³кову ставку з 210% (с³чень 1994 р.) до 42% р³чних (10.02.97). Оц³нюючи позитивно сам факт зниження ставки реф³нансування, сл³д водночас п³дкреслити, що темпи зниження ³ р³вень обл³ково¿ ставки НБУ не мали адекватного економ³чного об´рунтування. П³дтвердженням цього факту служить пост³йно виникаючий розрив м³ж оф³ц³йною ставкою ³ ситуац³ºю , що реально виникаº, на ринку МБК. Найб³льш показов³ дан³ за 1995 р., коли в другому п³вр³чч³ ставка НБУ майже в 2 рази перевищувала р³вень ринково¿ ставки по МБК ³, в³дпов³дно, по позичках населенню. [12]

Анал³з фактичних даних показав, що в цей пер³од рестрикц³йна пол³тика НБУ була абсолютно в³д³рвана в³д реал³й ринку ³ банки практично не враховували ¿¿ при розробц³ ³ проведенн³ власно¿ процентно¿ пол³тики. У результат³ в 1996 р. НБУ був змушений р³зко знизити р³вень обл³ково¿ ставки з 160% до 48%, перейшовши до проведення пол³тики кредитно¿ експанс³¿.

Одночасно з³ зниженням обл³ково¿ ставки комерц³йн³ банки знижують ставки по депозитах ³ позичкам. Так, у лютому 1997 р. НБУ знизив р³вень ставки реф³нансування, а 1.03.97 Ощадбанк Укра¿ни оголосив про зниження р³вня процентних ставок по депозитах (у гривнях та валют³) приблизно в 1,6 разу.

Пол³тика Нац³онального банку Укра¿ни по маневруванню оф³ц³йною процентною ставкою знаходиться в русл³ загальноºвропейсько¿ тенденц³¿ по зниженню р³вня обл³кових ставок, але сам р³вень процентних ставок в Укра¿н³ ( внасл³док ³нфляц³¿) ³ за кордоном не п³длягаº пор³внянню.

Наприклад, у грудн³ 1995 р. Бундесбанк Н³меччини втретº за р³к знизив короткостроков³ процентн³ ставки в спроб³ оживити економ³ку. Ця м³ра викликала хвилю скоординованих знижень ставок центральними банками ³нших ºвропейських держав. Обл³кова ³ ломбардна ставки в Н³меччин³ були знижен³ до 3 ³ 5 процент³в в³дпов³дно ³ досягли рекордно низького р³вня з 1988 р. На наступний день п³сля зниження базових ставок процента у Великобритан³¿ було проведено скоординоване зниження процентних ставок у Швейцар³¿ (³з 2 до 1,5%), Бельг³¿ (³з 3,5 до 3%), Н³дерландах (³з 3,25 до 2 ,75%), Австр³¿ (³з 3,5 до 3%), Дан³¿ (³з 4,75 до 4,25%) ³ ²рланд³¿ (³з 7 до 6,5%).

Аналог³чна ситуац³я укладаºться й в ³нших кра¿нах. Наприклад, у Япон³¿

центральний банк кра¿ни знизив обл³кову ставка у вересн³ 1995 р. на

половину пункту, дов³вши ¿¿ до рекордно низького р³вня в 0,5%. На думку

фах³вц³в, це послабило напругу у ф³нансов³й сфер³, що страждаº в³д тягаря

безнад³йних борг³в, але в той же час зажадаº в³д уряду значного скорочення

державних витрат ³ держрегулювання. [12]

НБУ активно використовуº такий важливий важ³ль грошово-кредитного регулювання як зм³на норм обов'язкових резерв³в. Очевидно, що норми резервних вимог центральних банк³в мають не ск³льки прямий, ск³льки непрямий вплив на процентну пол³тику комерц³йних банк³в, тому що банки формують сво¿ депозитн³ ³ кредитн³ портфел³ (приймаючи в увагу процентну пол³тику по депозитних ³ ³нвестиц³йних операц³ях) з урахуванням норм в³драхувань, установлених НБУ. В даний час у комерц³йних банк³в стосовно НБУ виникають об´рунтован³ претенз³¿ в частин³ визначення норм обов'язкових резерв³в ³ наступного використання притягнутих кошт³в на рахунки резервування в НБУ. Справа в тому, що в наш³й кра¿н³ норми обов'язкових резерв³в диференц³йован³ лише в залежност³ в³д терм³н³в збер³гання кошт³в у депозитах. У св³тов³й банк³вськ³й практиц³ також широко використовуºться

диференц³йований п³дх³д при визначенн³ норм обов'язкових резерв³в.

Наприклад, у Н³меччин³ Бундесбанк застосовуº таку систему резервування: по поточних зобов'язаннях - не б³льше 30%, по строковим депозитам - не б³льше 20%, по ощадних вкладах - не б³льше 10%. У даних межах Бундесбанк маº можлив³сть вар³ювати норми в залежност³ в³д ц³лей регулювання. Поряд ³з циму багатьох кра¿нах застосовуºться також диференц³ац³я норм обов'язкових резерв³в у залежност³ в³д розм³ру внеску, що може бути використано й у в³тчизнян³й практиц³. Наприклад, у 1987 р. Бундесбанк використовував для резидент³в так³ прогресивн³ ставки процента по депозитах до запитання в залежност³ в³д розм³ру внеску: до 10 млн. марок - 6,6%, в³д 10 до 100 млн. марок -9,9%, ³ понад 100 млн. марки - 12,1%. По строковим ³ ощадним

депозитам процентн³ ставки встановлювалися незалежно в³д обсягу - 4,95% ³ 4,15% в³дпов³дно. [12]

З ³ншого боку, в укра¿нських банк³в виникають об´рунтован³ претенз³¿ до Нац³онального банку Укра¿ни з приводу витрат кошт³в, залучених на рахунки обов'язкових резерв³в. В³дпов³дно до чинного законодавства, НБУ використовуº ц³ кошти з метою п³дтримки стаб³льност³ банк³всько¿ системи. Водночас, жодне гучне банкрутство значних комерц³йних банк³в кра¿ни не супроводжувалося п³дтримкою з боку НБУ у вид³ видач³ кошт³в ³з вищезгаданого фонду. Нам здаºться важливим юридично визначити основи витрачання кошт³в ³з фонду резервування, що зн³ме напружен³сть у в³дношеннях центрального ³ комерц³йних банк³в ³ дозволить б³льш об´рунтовано, аргументовано п³дходити до оц³нки складно¿ ситуац³¿, що склалася, по п³дтримц³ стаб³льност³ кожного окремого комерц³йного банку ³ банк³всько¿ системи в ц³лому. То ж, як бачимо Нац³ональний банк Укра¿ни впливаº на процентну пол³тику комерц³йних банк³в по кредитним та депозитним операц³ям шляхом непрямих засоб³в керування. Та кредитн³ й депозитн³ операц³¿ не º ºдиними об’ºктами управл³ння процентно¿ пол³тики комерц³йних банк³в. [12]

Так важливу роль процентна пол³тика в³д³граº й в операц³ях з ц³нними

паперами. Операц³¿ НБУ на в³дкритому ринку - також один ³з важливих метод³в грошово-кредитного регулювання, що визначаº процентну пол³тику банку. Проводячи кредитну експанс³ю ( при куп³вл³ ц³нних папер³в або валюти), НБУ зараховуº в³дпов³дн³ суми комерц³йним банкам, зб³льшуючи тим самим залишки кошт³в на ¿хн³х рахунках ³, таким чином, сприяº п³двищенню кредитно¿ активност³ банк³в, що в остаточному п³дсумку призводить до зниження р³вня процентних ставок. Проводячи пол³тику кредитно¿ рестрикц³¿ ( при продажу ц³нних папер³в або валюти), в³н списуº кошти з цих рахунк³в, стримуючи кредитну активн³сть. Банки в цьому випадку проводять пол³тику "дорогих грошей", п³двищуючи процентн³ ставки. Проте даний метод все в б³льш³й м³р³ отримуº риси адм³н³стративного державного встановлення (а не регулювання на ринку) р³вня валютного курсу або прибутковост³ ц³нних папер³в в умовах д³¿

валютного коридору ³ фактично¿ монопол³¿ держави на фондовому ринку.

²нтервенц³¿ НБУ на ринку повинн³ бути методом непрямого впливу на ц³новий р³вень на ринку, але аж н³як не директивного встановлення валютного курсу або прибутковост³ ц³нних папер³в. Сп³вв³дношення попиту ³ пропозиц³¿ на ринку банк³вських послуг повинно впливати на процентн³ ставки так само, як ³ на ц³ни товар³в (якщо пропозиц³я перевищуº попит - ставки знижуються, якщо попит перевищуº пропозиц³ю - ростуть). Практика св³дчить, що попит на м³жбанк³вськ³ кредити в Укра¿н³ в 1992 р. у 50 раз³в перевищував його пропозиц³ю. Це пояснювалося скороченням надходжень кошт³в у банки, тому що нестаб³льна пол³тична й економ³чна ситуац³¿ в кра¿н³, ³нфляц³я спонукали п³дприºмства ³ населення шукати б³льш виг³дн³ форми розм³щення сво¿х кошт³в, наприклад, вкладаючи ¿х у рухоме ³ нерухоме майно , валюту, а також в акц³¿ й ³нш³ ц³нн³ папери. Ц³ та ³нш³ чинники вплинули на р³зке зростання банк³вських процентних ставок на початку 1990-х. У останн³ роки ситуац³я почала зм³нюватися в напрямку вир³внювання попиту ³ пропозиц³¿ на кредитному ринку, що позначилося на р³вн³ процентних ставок. Вони почали плавне зниження.

М³ж терм³ном надання (залучення) ресурс³в ³ р³внем процентних ставок, а також м³ж розм³ром надання (залучення) ресурс³в банком ³снуº пряма залежн³сть: чим б³льше терм³н (розм³р) ресурс³в (як по активним, так ³ по пасивних операц³ях), тим вище встановлювана процентна ставка. Проте така залежн³сть ч³тко просл³джуºться лише по пасивних операц³ях. Це пояснюºться тим, що банки, намагаючись залучити кл³ºнт³в, створюють для них виг³дн³ умови вкладення кошт³в. По активним же операц³ям розм³р позички, як правило, не в³дбиваºться на р³вн³ процентно¿ ставки, але сума кошт³в, виплачуваних банком по встановлен³й ставц³ буде рости з³ зб³льшенням розм³ру кошт³в, наданих у позичку. Що ж стосуºться терм³на позички, то в умовах ³нфляц³¿ кл³ºнти в³ддають перевагу користуватися короткостроковими позичками ³ р³вень процентних ставок по ним значно перевищуº р³вень ставок по довгострокових позичках. Це пояснюºться в першу чергу причинами загального характеру: соц³ально-економ³чною ³ пол³тичною нестаб³льн³стю, ³нфляц³йними процесами, що ор³ºнтуº кл³ºнт³в на ³нвестиц³¿ в торг³влю, посередницьку д³яльн³сть ³ ³нш³ проекти ³ сфери д³яльност³, що гарантують швидкий оборот кап³талу ³ висок³ норми прибутку. [9]

Ступ³нь над³йност³ кл³ºнта, його платоспроможн³сть також в³дбиваються на розм³р³ процентних ставок по позичках, проте залежн³сть при цьому ³снуº обернена: чим менша над³йн³сть кл³ºнта, тим вище процентна ставка. По пасивних операц³ях також зд³йснюºться диференц³ац³я процентних ставок у тому числ³ ³ по групах вкладник³в ³з метою п³двищення соц³ально-економ³чно¿ захищеност³ малозабезпечених прошарк³в населення.[14]

На р³вн³ процентних ставок в³дбиваºться ступ³нь ризику (чим вона вище, тим вище встановлювана процентна ставка). Вид надано¿ позички (забезпечена або незабезпечена, довгострокова або короткострокова ³ т.д.); тип ³ розм³р банку, його м³сце розташування й ³нш³ чинники також впливають на р³вень процентно¿ ставки банку.

Таким чином, сл³д зазначити, що в банк³вськ³й практиц³ розр³зняють

загальн³ ³ приватн³ чинники, що впливають на виб³р визначено¿ процентно¿

ставки ³ ¿¿ р³вень. загальн³ чинники визначають р³вн³ для вс³х банк³в умови, носять об'ºктивний характер ³ не залежать в³д д³яльност³ конкретного

банку. загальн³ чинники в свою чергу можна п³дрозд³лити на

загальноеконом³чн³, д³я яких обумовлена економ³чною ситуац³ºю в кра¿н³,

процесами, що в³дбуваються в р³зноман³тних ¿¿ сферах, ³ чинники, обумовлен³ безпосередньо станом ф³нансово-кредитного сектора економ³ки. Приватн³ чинники визначаються умовами функц³онування конкретного банку ³ впливають на його р³вень ставки банк³вського процента: вид ³ розм³р банку, його м³сце розташування, склад кл³ºнт³в ³ ³нш³ обставини, що мають д³йсно ³ндив³дуальну природу. Кр³м того, на р³вень процентних ставок на нац³ональному ринку можуть впливати ³сторично сформован³ навички ³ традиц³¿ в ц³й кра¿н³, оц³нка банками ³ ¿хн³ми кл³ºнтами перспектив розвитку й ³нш³.

При розгляд³ питання встановлення процентних ставок по депозитах населенню варто враховувати, що в³н º лише частиною глобально¿ проблеми формування процентно¿ пол³тики банку, оск³льки заощадження населення - це частина залучених кредитних ресурс³в, а отже, будь-яка зм³на процентних ставок по депозитах призведе до зм³ни вартост³ кредиту. [18]

З огляду на вплив вищезгаданих чинник³в, банк самост³йно визначаº р³вень процентних ставок ³з тим, щоб в³н забезпечував рентабельн³сть його роботи ³ конкурентноздатн³сть на ринку банк³вських операц³й ³ послуг.

П³д впливом вищезгаданих чинник³в формувалася процентна пол³тика укра¿нських банк³в останн³х рок³в. Процес п³двищення р³вня процентних ставок ( що особливо посилився п³сля скасування ¿хньо¿ верхньо¿ меж³ на початку 1990-х) був обумовлений у головному негативними причинами в економ³ц³ (прогресуюча ³нфляц³я, економ³чна криза, пад³ння виробництва, зниження куп³вельно¿ спроможност³ грошово¿ одиниц³, неплатеж³, перевищення попиту над пропозиц³ºю на ринку ссудних кап³тал³в, рестрикц³йна пол³тика НБУ та ³н.). Дещо зм³нилася ситуац³я на сьогодн³шн³й день. У пор³внянн³ з початком 90-х рок³в процентн³ ставки дуже знизились, що викликано насамперед д³ями НБУ у сфер³ стаб³л³зац³¿ грошово¿ одиниц³, та, на жаль, не зростанням обсяг³в виробництва укра¿нських п³дприºмств.