- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни херсонський національний технічний університет Кафедра товарознавства, стандартизації та сертифікації
- •Методичні рекомендації
- •Загальні вказівки до виконання і оформлення практичних робіт
- •Практичне заняття № 1. Розрахунок параметрів вологого повітря
- •Приклади розв'язання задач
- •Запитання для опитування
- •Індивідуальні завдання
- •Практичне заняття № 2. Розрахунок параметрів вологого матеріалу
- •Приклади розв'язання задач
- •Запитання для опитування
- •Індивідуальні завдання
- •Практичне заняття № 3. Побудова кривих сушіння
- •Питання для опитування
- •Індивідуальні завдання
- •Практичне заняття № 4. Розрахунок сушарок без рециркуляції повітря
- •Приклади розв'язання задач
- •Питання для опитування
- •Індивідуальні завдання
- •Практичне заняття № 5. Розрахунок сушарок з рециркуляцією повітря
- •Питання для опитування
- •Індивідуальні завдання
- •Практичне заняття № 6. Розрахунок калориферів і вентиляційної системи
- •Приклад розв'язання задач
- •Питання для опитування
- •Індивідуальні завдання
- •Практичне заняття № 7. Розрахунок димогазових сушарок
- •Питання для опитування
- •Додатки
- •Список рекомендованої літератури
Практичне заняття № 7. Розрахунок димогазових сушарок
Мета: визначення вхідних та вихідних параметрів агенту сушіння (топкових газів) та вологого матеріалу, вивчення порядку проведення розрахунку процесу сушіння в однозонній димогазовій сушарці камерного типу з рециркуляцією повітря аналітичним та графічним методами з використаннямI – dдіаграми.
У промисловості первинної обробки луб’яних культур газова сушка має досить широке розповсюдження. В даний час газові сушарки, що працюють на рідкому і газоподібному паливі, застосовують для сушки довгого і короткого волокна кенафу. Передбачається впровадження газових сушарок подібного типу на льоно-пенькозаводах для сушки мокрої трести льону і конопель.
Газові сушарки в порівнянні з сушарками із паровим обігрівом мають цілий ряд достоїнств, з яких можна виділити наступні:
можливість застосування сушильного агента з більш високою температурою для сушки мокрих матеріалів;
велика економічність газових сушарок по витраті топлива на 1 кг випареної вологи і 1 т висушеної сировини;
менша металоємність устаткування — не потрібні парові казани і калорифери, паропроводи, конденсатопроводи, конденсатовідвідники і т. д.;
можливість регулювання параметрів сушильного агента як зміною кількості палива, що подається в топку сушарки, так і зміною співвідношення свіжих газів, рециркуляційних газів і зовнішнього повітря в камері змішування|;
порівняно мала інерційність регулювання температури сушильного агента;
легша можливість здійснення автоматичного регулювання режиму сушки при використанні рідкого і газоподібного палива.
На рис. 7.1. приведена розрахункова схема камерної газової сушарки з рециркуляцією газів.
Рис. 7.1. Розрахункова схема камерної газової сушарки з рециркуляцією газів:
1 - топка з камерою допалювання або осадковими камерами і циклоном-іскрогасником; 2 - камера змішування;3 -сушильна камера;4 -вентилятор або димосос;5 -рециркуляційний газохід
Газова сушарка складається з двох основних частин: 1) топочного пристрою з камерою допалювання або з осадковими камерами і циклонами-іскрогасниками при спалюванні твердого палива і з камерою змішування; 2) сушильної камери.
У камері змішування до топкових газів підмішують рециркуляційні відпрацьовані гази і зовнішнє повітря для створення робочої суміші, що відповідає режиму сушки. Робоча суміш подається в сушильну камеру вентилятором або димососом.
За відсутності рециркуляційного газоходу схема представлятиме газову камерну сушарку без рециркуляції газів.
Тепловий баланс газової сушарки складають для всієї установки разом з топкою і камерою змішування.
При спалюванні твердого палива рівняння теплового балансуна 1 кг випареної вологи буде наступним, кДж/кгвип. вол.,
(7.1)
де qτ — питома витрата тепла палива на сушку, кДж/кг вип. вол.;
В — годинна витрата палива, кг/ч;
W — годинна кількість випареної вологи в сушарці, кг/ч;
q1 — питома витрата тепла на випаровування вологи;
q2— витрата тепла з фізичним теплом газів, щовиходять;
q'2 — витрата тепла на випаровуваннявологи з палива при його спалюванні;
q3 — витрата тепла з матеріалом;
q4— витрата тепла з транспортними пристосуваннями сушарки;
q5K — витрата тепла в зовнішнє середовище огорожами корпусу сушарки;
Δq — надбавка на невраховані витрати тепла або неув'язка досвіду, кДж/кг вип. вол.
Перше з доданків в правій частці рівняння - витрати тепла безпосередньо в корпусі сушарки, а другий доданок — витрати тепла в топці, камері змішувача і в газоходах сушарки.
При спалюванні рідкого і газоподібного палива рівняння теплового балансу матиме наступний вигляд, кДж/кг вип. вол.:
(7.2)
Рівняння (7.2) не враховує витрату тепла від механічного недопалювання палива.