Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Семінар_тренінг

.pdf
Скачиваний:
3
Добавлен:
06.02.2016
Размер:
840.06 Кб
Скачать

«Дієві технології та техніка самопрезентації при влаштуванні на роботу»

____________________________________________________________________________________________________

ВПРАВА: «СПІВБЕСІДА»

Що можна робити на співбесіді?

Що не можна робити на співбесіді?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Співбесіда? Зберігайте впевненість!

Кілька базових порад, які допоможуть відповісти на будь-які запитання.

Сидіть правильно

Сидіти слід, повернувши до інтерв'юєра не лише обличчя, але й весь корпус. Якщо для цього потрібно пересунути стілець — не соромтесь. Ноги не підтягуйте, не тримайте їх також схрещеними під стільцем.

Тримайте зоровий контакт

Слухаючи запитання, уважно дивіться на інтерв'юєра. Так ви краще зрозумієте суть запитання. Відповідаючи, також намагайтеся не дивитись униз, убік чи в стелю. Зазвичай інтерв'юєри не схвалюють таку манеру поведінки.

Вислуховуйте запитання до кінця

Намагайтеся продемонструвати увагу й зацікавленість. Починайте відповідати, якщо впевнені в тому, що зрозуміли запитання. Іноді інтерв'юєр формулює запитання широко і неконкретно. У такій ситуації краще уточнити: ―Чи правильно я зрозумів, що Вас цікавить те і те?». Швидше за все, після цього інтерв'юєр конкретизує запитання

— і таким чином допоможе вам відповісти правильно.

Не говоріть довго

2-3 хвилини — це гранична тривалість відповіді. Якщо питання складне, наведіть лише найбільш важливу, ключову інформацію. І зазначте, що готові деталізувати, якщо у цьому є потреба. Занадто широкі відповіді — типова помилка недосвідчених здобувачів.

Не відхиляйтесь від суті

Навіть якщо запитання таке, що ваша відповідь на нього виходить дуже вже короткою, не бентежтесь. Досить часто, намагаючись показати себе якнайкраще, претендент відходить від теми, починає розповідати про сторонні речі. Перш ніж говорити, з'ясуйте, чи цікаво це інтерв'юєрові.

Вчіться тримати паузу

Якщо ви вважаєте, що відповіли на запитання, то найкраще помовчати і тримати паузу, не нервуючи при цьому. Нехай інтерв'юєр думає, про що вас запитати. Будьте терплячим.

Не говоріть дуже тихо чи занадто голосно

Занадто тихий голос може створити враження, що ви — не досить впевнена в собі людина. Тримайте зоровий контакт і тоді сила голосу визначається ніби сама собою.

____________________________________________________________________________________________________

Робочий зошит учасника

21

«Дієві технології та техніка самопрезентації при влаштуванні на роботу»

____________________________________________________________________________________________________

Як не стати жертвою провокації інтерв'юєра на співбесіді

Отже, ви — у повній бойовій готовності. Склали ідеальне резюме, озброїлися інформацією про роботодавця, освіжили подих і необхідні навички, підготували виграшні відповіді на типові запитання, виспалися і правильно вдяглися...

Не хотілося б вас розчаровувати — проте цього не досить. Пам'ятайте: доки ви не працівник, а лише претендент на вакансію, роботодавець просто зобов'язаний ставитися до вас з підозрою. Консультанти з працевлаштування не дурніші від нас з вами. І, зокрема, чудово розуміють, що прийняття нового працівника чимось подібне до купівлі продукту — тому є високий ризик потрапити на недостатньо чесного продавця. Отож радимо заздалегідь налаштуватися на провокативні запитання, що їх інтерв’юєр максимально невимушено — ніби між іншим — буде вам ставити. До речі, дуже корисно було б знати, що з цього приводу думають «по інший бік барикад».

Неконкретні запитання

Відповідаючи на всі без винятку запитання, бажано переслідувати дві основні цілі. Поперше, дати інтерв'юєру ту інформацію, яка його справді цікавить. По-друге, надавати відомості, які допомогли б краще «продати» себе. Не казати зайвого, не давати суперечливих даних. Неконкретні запитання трапляються дуже часто. Причому досвідчений інтерв'юєр задає їх абсолютно свідомо — щоб подивитися, як претендент вийде зі становища. Або, щоб видобути певну інформацію, яку той, можливо, й не хотів би давати. Зустрівшись з таким запитанням, найкраще спробувати конкретизувати його. Наприклад: «Якщо Ви не заперечуєте, я розповім про…» — і зробіть паузу. Якщо інтерв'юєр промовчить, говоріть про те, що назвали. Іноді ж інтерв'юєр у відповідь на ваші слова уточнить і конкретизує запитання. У будь-якому разі ефекту буде досягнуто. Так само спрацьовує класичне запитання на розуміння: «Чи правильно я зрозумів, що…». Тільки в цьому випадку питання повинно закінчуватися конкретизацією: «...що Вас цікавить інформація про…».

Пауза

Пауза — дієва зброя у діловій розмові, у тому числі при співбесіді. Потрібно вміти тримати паузи. Скажімо, вам було запропоновано запитання. Ви на нього відповіли — і чекаєте наступного. А інтерв'юєр дивиться на вас, ніби чекаючи продовження. Деякі претенденти не витримують стресової ситуації і починають розвивати вже закінчену розповідь. Як правило, нічого хорошого для претендента таке продовження не дає. Значно вірніше буде, відповівши на запитання, спокійно та доброзичливо дивитись на інтерв'юєра, ніби очікуючи його наступного ходу. Тобто випробовувати паузою самого інтерв'юєра.

Активне слухання

У цю пастку особливо часто потрапляють претенденти, що люблять потеревенити. Поставивши запитання, інтерв'юєр застосовує прийоми активного слухання — тобто демонструє велику зацікавленість оповіданням претендента. Дивиться на здобувача уважно і підбадьорливо, киває, каже «Так, так…» чи «Дуже цікаво…», щось записує тощо. Можна поводитися так на співбесіді, коли насправді цікаво лише одне — коли ж цей «балакун» зупиниться? Бувають випадки, коли здобувачі без перерви говорять 8-10 хвилин — доводиться переривати. Це вже майже вирок. Причому нерідко претендент не може навіть правильно сформулювати головне запитання, яке, власне, й було задане. І вибачається за те, що захопився. Проте серйозну помилку вже записано у його пасив. Як же бути? Намагайтеся відповідь навіть на найскладніші запитання вкладати в однудві хвилини. Можна, наприклад, окреслити у відповіді лише ключові моменти — і сказати про свою готовність відповісти більш докладно, якщо у цьому є потреба.

____________________________________________________________________________________________________

Робочий зошит учасника

22

«Дієві технології та техніка самопрезентації при влаштуванні на роботу»

____________________________________________________________________________________________________

Спонукання до відвертості

Вправний інтерв'юєр може демонструвати дуже привітне та дружнє до вас ставлення — і таким чином запрошувати до відвертості. Це теж одна з пасток. Трапляється, коли сильний кандидат, що вже майже отримав пропозицію, у довірчій та дружній розмові з інтерв'юєром сказав про свій намір «звалити з цієї країни, як тільки з'явиться можливість». Роботи він не отримав. Стежте за собою, тримайтесь привітно, але намагайтеся не казати зайвого. Навіть якщо інтерв'юєр викликає величезну симпатію.

Нерозуміння

Ви зрозуміли запитання — і, як вам здається, добре на нього відповіли. Проте інтерв'юєр каже, що не зрозумів. Ви ще раз відповідаєте — а він знову каже, що не зрозумів. Насправді за допомогою такого прийому вас можуть просто перевіряти на стійкість до стресів. Справді, опинившись в подібній ситуації, дехто з кандидатів може просто розгубитись. А хтось буде роздратований і почне поводитися агресивно. І те, й інше погано. Правильний вихід — не втрачаючи самовладання, спокійно уточнювати, що саме «не зрозумів» інтерв'юєр. І, витягнувши з нього уточнення, терпляче пояснювати ще раз.

Чистої води провокація

Скажімо, ви розповідаєте про свій досвід виконання певних робіт. А інтерв'юєр, уважно вислухавши, каже раптом: «Тобто Ви цим практично не займалися — я правильно зрозумів?». На таку провокацію не треба відповідати докладно. Краще спокійно сказати: «Ні, неправильно. Я займався цим чимало й серйозно». І спокійно випробовувати паузою самого інтерв'юєра. Особливо добре, якщо у цей момент ви своїм обличчям, позою і рухами (точніше, їх відсутністю) демонструєте доброзичливість і впевненість у собі.

«Продайте» себе роботодавцю (ще раз про співбесіду)

Якщо виходити з таких передумов, то для заміщення посади можна застосувати тактику успішного продажу, що протягом багатьох років успішно використовувалася тисячами продавців з усього світу. У статті ми торкнемося лише деяких принципів успішних продажів з точки зору застосування їх на співбесіді.

Продавайте користь

Роботодавець шукає людину, яка приносила б йому (його відділу чи навіть його бізнесу) суттєву користь. Основна ж мета пошуку з точки зору працівника — знайти людину, котра вирішила б існуючі у нього проблеми. Ваша головна мета — ще до того як буде відчинено двері до роботодавця, дізнатися, з якими проблемами доведеться зіштовхнутися в ході майбутньої діяльності, і заздалегідь продумати, які саме шляхи їх вирішення можна запропонувати. Використовуючи ці дані, намагайтеся більше говорити про те, що необхідно роботодавцю, добираючи потрібні факти зі свого досвіду. Для цього слід чудово знати властивості «товару» і переваги, які отримає роботодавець, якщо його придбає. Тож заздалегідь підготуйте відповіді на можливі запитання. Ви повинні добре уявляти, чим ви кращі за інших претендентів, а на пропозицію розповісти про себе маєте видати заздалегідь підготовлену презентацію себе улюбленого, адаптовану для потреб конкретного роботодавця. Не забудьте підготувати невелику доповідь про те, які вигоди отримає роботодавець, якщо ви будете прийняті на службу. Намагайтеся подати справу так, щоб ваш співрозмовник перейнявся переконаністю, що ви — саме те, що він так довго шукав.

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________

Робочий зошит учасника

23

«Дієві технології та техніка самопрезентації при влаштуванні на роботу»

____________________________________________________________________________________________________

Одні роботодавці відразу розповідають, хто їм потрібен, інші пишуть про це в описі вакансії — але є й такі, що намагаються тримати ці дані в таємниці до того моменту, поки ви самі не розкриєте свої слабкі сторони. Тож уважне вивчення сайту майбутнього роботодавця, інших вакансій, виставлених там, статей про компанію можуть надати неоціненну допомогу у визначенні того, що ж за працівник потрібен насправді і яку користь він має приносити. Не забувайте використовувати такі фрази: «Я правильно зрозумів, для Вас найважливіше...», «Судячи з Ваших слів, Вам потрібна людина, котра б...», «Таким чином, основна проблема, що потребує вирішення, полягає в...».

Переговори щодо зарплати

Запитання про ціну угоди (в нашому випадку — про зарплату) всі продавці радять залишати на кінець розмови. Роботодавець має оцінити всі переваги, які отримає, взявши вас на роботу. Та й ви самі, залежно від ходу розмови, можете зіграти на зниження чи підвищення — залежно від того, наскільки добре йдуть переговори і які додаткові умови надає роботодавець. Адже цінність будь-якого продукту визначається тим, яка користь від нього покупцю. А ціна, в остаточному підсумку,— сумою, яку за нього можуть заплатити.

Скористайтесь такими порадами

Продавайте очікувану користь, яка «ні у яке порівняння не йде з названою платнею».

Наполягайте на призначеній зарплаті. Роботодавець не хоче брати дешевого фахівця. Хороше дешевим не буває. «Якщо він просить дорого — значить, справді фахівець»,— думає роботодавець.

Ставте зустрічні запитання.

Як сприяти прийняттю правильного рішення

У нашому випадку «правильне рішення» — це рішення про прийом на роботу. Якщо ви розмовляєте з представником відділу кадрів, його рішення має полягати у передачі вашого резюме керівнику відділу, який потребує фахівців. Слід мати на увазі, що рішення може бути прийняте роботодавцем вже в процесі співбесіди — в будь-який момент розмови. Ваше завдання — не пропустити цей момент, і якщо рішення вочевидь позитивне, утриматися від додаткових аргументів. Вони можуть відштовхнути роботодавця. Ознаками «моменту» може бути як пряма заява про прийняття рішення, так і припинення запитань при загальному позитивному тоні розмови. Проте застосування таких прийомів продавця, як прямий чи опосередкований заклик до ухвалення рішення, може бути розцінений роботодавцем як тиск — з усіма відповідними наслідками. У такому випадку рішення справді може бути прийняте відразу — однак не на вашу користь. Проте спробувати м'яко підвести співрозмовника до ухвалення потрібного вам рішення все ж таки варто.

Для цього можуть бути використані такі прийоми (окремо або ж у поєднанні):

Прийом припущення. У цьому випадку застосовуються фрази «Припустимо, ми почали співпрацювати...», «Припустимо, ми домовилися...», «Щойно ми почнемо спільну діяльність...», тощо.

Прийом вибору. Питання задаються таким чином, начебто рішення вже прийняте, залишається обговорити лише деякі подробиці. Наприклад: «Коли Вам хотілося б, щоб я вийшов на роботу — з першого числа чи з понеділка?». І у будь-якому випадку самі домовляйтеся про наступний етап переговорів: «Коли краще зателефонувати, щоб дізнатися про остаточне рішення?»

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________

Робочий зошит учасника

24

«Дієві технології та техніка самопрезентації при влаштуванні на роботу»

____________________________________________________________________________________________________

Кожна співбесіда — це практика. Ви зустрічаєтеся з цікавими людьми і дізнаєтеся про нові вимоги, що можуть бути пред'явлені до працівника вашого фаху. Використовуйте будь-яку можливість для з'ясування напрямків подальшого навчання. Ставте запитання. Якщо роботодавець збирається з думками, поставте запитання про майбутнє місце роботи самі.

Навіть якщо співбесіда пройшла вочевидь невдало, спробуйте використовувати «метод Коломбо». Зберіть свої папери — і вже у дверях запитайте: «Мені здається, Ви вже прийняли рішення, причому не на мою користь. Ви не могли б пояснити, у чому моя головна помилка?»

Запитання, котрі варто поставити на співбесіді

Як приблизно виглядатиме мій робочий день?

Кому я буду безпосередньо підпорядкований?

Чи можна зустрітися з цією людиною?

Чи буде хтось у підпорядкуванні у мене?

Чи можу я з ним зустрітися?

Наскільки важлива ця робота для організації?

Які можливості для службового та професійного зростання передбачаються?

Чи є сенс розраховувати на підвищення кваліфікації або навчання за рахунок організації?

Чому попередній працівник залишив це місце?

Чим ця людина займається тепер?

В чому полягає головна проблема (задача, ціль) даної роботи?

Закінчуючи співбесіду, слід також уточнити свої наступні дії. Може бути так, що, перш ніж буде прийняте остаточне рішення, вам призначать нову зустріч або, скажімо, психологічне тестування. Можливо, знадобиться додаткова інформація про вас. У будь якому випадку постарайтеся окреслити терміни та визначити, яким саме чином ви будете підтримувати зв'язок.

Важливо не лише правильно почати і провести співбесіду, але й добре її закінчити. Намагайтесь завершити зустріч у позитивному тоні, підтвердіть свою зацікавленість та ще раз відзначте, чому саме ваша кандидатура буде найкращою для виконання планованої роботи. Не буде зайвим подякувати співрозмовнику за люб'язність та увагу, а також за відведений вам час.

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________

Робочий зошит учасника

25

«Дієві технології та техніка самопрезентації при влаштуванні на роботу»

____________________________________________________________________________________________________

50 ПРИЧИН ВІДМОВИ У РОБОТІ:

1.Жалюгідний вигляд.

2.Прагнення показати свою перевагу, манери «всезнайки».

3.Невміння добре говорити: слабкий голос, погана дикція, помилки в наголосах та вимові.

4.Відсутність плану кар'єри: чітких цілей і завдань.

5.Відсутність впевненості, нещирість.

6.Відсутність інтересу та ентузіазму.

7.Неможливість працювати надурочно.

8.Зацікавленість лише в високій зарплатні.

9.Низький рівень успішності під час навчання.

10.Високий рівень домагань за посадою та оплатою, небажання починати з нижчих посад.

11.Постійні самовиправдання, посилання на несприятливі чинники; ухильні відповіді.

12.Брак такту, незнання ділового етикету.

13.Недостатня зрілість суджень.

14.Агресивність поведінки, брак ввічливості.

15.Презирливі відгуки про попередніх роботодавців.

16.Нездатність орієнтуватися у суспільних явищах.

17. Відсутність потягу до навчання, підвищення власної кваліфікації. 18. Повільність дій, загальмованість реакцій.

19. Уникання прямого погляду.

20. Мляве «риб'яче» рукостискання. 21. Нерішучість.

22.Прагнення до розваг, гультяйства, неробства.

23.Невдале сімейне життя.

24.Погані взаємини з батьками.

25.Неохайність.

26.Відсутність конкретних цілей, згода на будь-яку роботу.

27.Бажання отримати тимчасову роботу.

28.Слабке почуття гумору.

29.Низька кваліфікація.

30.Несамостійність, дії за вказівкою батьків.

31.Відсутність інтересу до організації чи галузі.

32.Постійне підкреслення особистих зв'язків.

33.Небажання вирушати кудись, якщо в цьому виникне потреба.

34.Цинізм.

35.Низький моральний рівень.

36.Лінощі.

37.Нетерпимість до інакомислення.

38.Вузьке коло інтересів.

39.Невміння цінувати час.

40.Поганий стан фінансових справ.

41.Відсутність інтересу до громадської діяльності.

42.Нездатність сприймати критику.

43.Нерозуміння цінності досвіду.

44.Запізнення на співбесіду без поважної причини.

45.Надмірна радикальність ідей.

46.Відсутність будь-яких відомостей про організацію.

____________________________________________________________________________________________________

Робочий зошит учасника

26

«Дієві технології та техніка самопрезентації при влаштуванні на роботу»

____________________________________________________________________________________________________

47.Невихованість, відсутність вдячності за надані йому час та увагу.

48.Відсутність питань до консультанта.

49.Авторитарність.

50.Невизначеність відповідей на запитання.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА «…хто хоче - шукає можливості, хто не хоче - шукає виправдання…»

Напишіть 5 речень про себе, з фразами «Я не можу», «У мене не виходить», «Я не здатний»

Висновок:__________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________

Робочий зошит учасника

27

«Дієві технології та техніка самопрезентації при влаштуванні на роботу»

____________________________________________________________________________________________________

Цікава робота

З дитинства нас запитують: «Ким ти хочеш бути?» (або ж у більш коректній формі: «Ким ти хочеш стати?»). Відповідь залежить від віку того, у кого запитують, його настрою на той момент і серйозності ставлення до проблеми. Тільки не слід розраховувати, що в такий спосіб відбудеться повна профорієнтація. Не кожен дорослий здатен відповісти на це запитання, а для дитини чи підлітка це взагалі дуже важко.

Що означає бути кимось? Що означає бути бухгалтером? продавцем? менеджером? Просто назвавши себе, скажімо, начальником, людина не стає ним. Бути начальником

значить робити те, що робить начальник (бухгалтер, продавець, менеджер...). Виконуючи відповідні дії, людина отримує результат і має певну компенсацію — гроші, безпеку, повагу з боку оточуючих.

Отже, підходимо до ключа формули. Існує цикл бути — робити — мати, і розглядати його слід з найбільш зрозумілого боку. Тому найбільш некоректне запитання (яке, на жаль, дуже часто ставиться психологами): «Ким ти хочеш бути?» Правильніше було б запитати: «Що ти хочеш робити?» А оптимальний варіант: «Що ти хочеш мати?» Коли людина визначить для себе, що вона хоче мати, то, знаючи, що вміє робити, вона вирахує, ким для цього треба бути.

Сядьте за стіл. Покладіть перед собою аркуш, розділений на три колонки. Над крайньою правою напишіть «мати», над середньою — «робити», а над крайньою зліва

«бути». Тепер напишіть, що ви хочете мати: гроші, становище, будинок на Карибах, машину. Пишіть чесно — крім вас, цей листок ніхто не побачить. У середній колонці викладіть все те, що вмієте робити. Знов-таки все по максимуму — всі знання, навички, уміння як рук, так і голови. Не бійтесь писати занадто багато — гірше, якщо щось прогавите. Написали? Тепер найскладніше. Базуючись на змісті середньої колонки, у крайній лівій напишіть, ким вам треба бути чи стати, щоб робити те, що ви вмієте. Це і буде бажаний список потенційних професій. Тепер виключіть з цього списку явно неможливе (тільки не перестарайтесь!) — те, що залишиться, і буде реальним. З'єднайте горизонтальними лініями пункти з колонки «мати» з найбільш придатними пунктами з колонки «бути». Проробіть аналогічні дії з середньою і з лівою колонками.

Таким чином ви провели просту, але дуже ефективну профорієнтацію і визначили кілька напрямків розвитку (за кількістю горизонтальних ліній). Тепер залишається почати їх реалізацію — але вже «зліва направо»: ви знаєте, ким вам треба бути чи стати, що при цьому потрібно робити і що ви матимете в результаті. Діючи за цією схемою, ви не будете залежати від везіння. На удачу сподіваються лише зневірені. У вас же є план. Задайте йому часові рамки — і відтепер ваше майбутнє залежить тільки від вас!

____________________________________________________________________________________________________

Робочий зошит учасника

28

«Дієві технології та техніка самопрезентації при влаштуванні на роботу»

____________________________________________________________________________________________________

ВПРАВА: «МОЇ ВИСНОВКИ»

Що я готовий активно застосовувати Яку допомогу мені може дати тренер щодня

Що мені буде важко застосовувати

Як я далі планую працювати над собою

Дякуємо за увагу та активну роботу на семінарі-тренінгу!!!

____________________________________________________________________________________________________

Робочий зошит учасника

29