
- •Завдання на дипломне проектування
- •Пояснювальна записка
- •2 Спеціальна частина
- •Список рекомендованої літератури
- •Анотація
- •1 Загальна частина
- •1.1 Виробничо-господарська характеристика об’єкту та стан його електромеханізації і автоматизації
- •1.2 Характеристика основних технологічних процесів
- •1.2.1 Інженерна підготовка електромонтажних та налагоджувальних робіт
- •1.3 Вибір електричних двигунів приводу технологічних машин
- •1.4 Вибір електрообладнання
- •1.5 Складання розрахунково-монтажної схеми силової мережі об’єкту
- •1.6 Вибір розподільчих пристроїв
- •Перевірочний розрахунок пуско - захисної апаратури
- •Вибір захисту від роботи на двох фазах
- •1.7 Вибір марки способу прокладки та перерізу проводів силової мережі
- •1.8 Світлотехнічний і електричний розрахунок освітлення
- •1.9 Вибір джерел світла і освітлювачів
- •1.10 Монтаж. Розміщення освітлювачів.
- •1.11 Розрахунок загального рівномірного освітлення приміщень
- •1.12 Вибір апаратури керування освітлювальним устаткуванням
- •1.13 Вибір і розрахунок внутрішніх освітлювальних мереж
- •1.13.1 Монтаж освітлювальних електромереж
- •1.14 Розрахунок електричних навантажень
- •1.15 Визначення навантажень на вводі в корівник
- •1.16 Компенсація реактивних навантажень
- •1.17 Вибір місцезнаходження установки б.К.
- •1.18 Вибір потужності групової к.У.
- •2 Спеціальна частина
- •2.1 Електротехнічне обслуговування електрообладнання
- •2.2 Робота схеми управління і захисту електродвигунів тсн-160
- •2.3 Визначення можливих несправностей
- •Налагоджування електрообладнання
- •Техобслуговування електрообладнання
- •3 Економіка та організація виробництва
- •3.1 Складання кошторису на налагодження електрообладнання господарським методом
- •4 Заходи з техніки безпеки та пртипожежної техніки
- •4.1 Аналіз потенційних небезпек і шкідливостей в корівнику
- •4.2 Виконання заземлюючого устаткування розподільчого щита
- •4.3 Виконання увеп
- •4.3.1 Опосвідчення стану безпеки силового електроустаткування корівника
- •4.4 Протипожежні заходи у виробничому приміщенні
- •4.5 Комплектування рщ захисними засобами
- •4.6 Комплектування приміщення засобами тушіння пожежі
- •5 Охорона навколишнього середовища
- •5.1 Заходи по охороні навколишнього середовища
- •Висновок
- •Висновок
4.2 Виконання заземлюючого устаткування розподільчого щита
Згідно вимог ПУЭ-2005 опір контуру заземлення в мережах 380/220 В, повинен бути не більше 4 Ом, з рахунком відповідних заземлювачів. Контур заземлення виконується заглибленням в грунт вертикальних металевих стержнів діаметром 0,01 або 10 мм довжиною 5 м, сполучених між собою металевою шиною.
4.3 Виконання увеп
В доповнення до заземлення широко використовують улаштування для вирівнювання потенціалів УВЕП. Їх взагалі використовують на фермах великої рогатої худоби. УВЕП зображають собою конструкцію, яка складається з двох металевих вирівнюючи провідників, які закладають на пісчану основу, перед заливкою підлоги тваринницьке приміщення бетоном. Вимірювальні провідники прокладають в кожний ряд розміщення тварин, під їх передніми чи задніми ногами. Відстань між провідниками повинна бути 1,2…1,4 м. для вирівнюючи провідників використовують стальну катанку діаметром 6…8 мм.
Вирівнюючи провідник повинні мати надійний електричний контакт між собою ї з металевою конструкцією приміщення. Для цього їх з’єднують за допомогою зварювання поперечними провідниками, які прокладають з обох сторін центрального проводу і виконуються з того ж матеріалу, що і вирівнюючи провідники, і повинні бути прикріплені при допомозі гайок до металоконструкції корівника. Стальні провідники закладаються в бетонну підготовку підлоги. Не можливо покривати ізоляційним складом за винятком виводів баєчних зєднань, які повинні бути пофарбовані чорним бітумним маслом № 150.
Експлуатаційний контроль пристроїв проводиться не менше 2-х разів на рік – це перевірка цілісності вирівнюючих провідників, шляхом виміру опору кожної петлі омметром. Опір петлі не повинен перевищувати 1 Ом.
Грозозахист корівника
Зони захисту окремо стоячих і встановлених на споруду відводів блискавки, визначають таким чином: розглядають висоту відводу блискавки над рівнем землі, і якщо проектується відвід блискавки групи рядом розташованих об’єктів, то потрібно враховувати для території захисту більш високі приміщення. Так, наприклад, на сучасних тваринницьких комплексах частина території можливо попадає в зону захисту силосних веж. Необхідно враховувати оточуючі дії котельних труб, водопостачальних веж та інших об’єктів, які підіймаються над захисним об’єктом предметів, захист від
блискавки який також повинен бути забезпечений відповідними засобами. Створювані цими спорудами зони захисту визначають аналогічно стержневим і тросовим приводом захисту від блискавки. Зона захисту одиночного стержневого приводу захисту від блискавки представляє собою круговий конус. Горизонтальний перетин зони захисту на рівній висоті, в тому числі і на висоті hx захисного об’єкту представляють собою радіусом rx.
Для визначення величини радіуса захисту rх на різній висоті hx зони захисту використовують формули:
rx
=
1,5(h-1,25hx),
м ( )
hx =0; h = 6 м.
rx = 1,5(6-1,1.25*0) = 9м
Приймаємо 12 стержневих відводів блискавки.