Канальців і базальної мембрани клубочків називають:

1. нефросклероз;

2. Нефроз;

3. Гломерулонефрит;

4. пієлонефрит.

176. Набряки за хвороб нирок:

1. Обмежені;

2. Дифузні;

3. Водянистої консистенції;

4. Тістоподібної консистенції.

177. Які хвороби необхідно диференціювати за недостатності цинку:

1. Пелагру;

2. Саркоптоз;

3. Гіперкератоз;

4. Паракератоз.

178. Менінгоенцефаліт це:

1 Запалення речовини головного мозку;

2. Запалення оболонок головного мозку;

3. Запалення речовини і оболонок головного мозку;

4. Запалення речовини і оболонок спинного мозку.

179. Етіологія менінгоенцефаліту:

1. Стрес;

2. Гострі інфекційні хвороби;

3. Травми черепа;

4. Гострі отруєння.

180. Основний ланцюг патогенезу теплового перегрівання:

1. Підвищення збудливості ЦНС;

2. Збільшення теплоутворення і зменшення тепловіддачі;

3. Зниження збудливості ЦНС;

4. Нагромадження токсичних продуктів в організмі.

181. Для лікування за паракератозу поросят застосовують:

1. Вітамін А;

2. Цинку сульфат;

3. У корм добавляють кормову крейду;

4. У корм добавляють трикальційфосфат.

182. За розвитку стресу порушується функція:

1. Надниркових залоз;

2. Підшлункової залози;

3. Щитоподібної залози;

4. Гіпофіза.

183. Основні симптоми за еклампсії:

1. Рефлекси збережені;

2. Рефлекси втрачені;

3. Судоми тонічні;

4. Судоми клонічні.

184. Захворювання, що характеризується періодично виникаючими нападами судом на фоні втраченої свідомості (рефлексів) називають:

1. Неврозом;

2. Активною гіперемією головного мозку;

3. Епілепсією;

4. Еклампсією.

185. В основі розвитку справжньої епілепсії лежать:

1. Дистрофічні зміни в головному мозку;

2. Зміни співвідношення між процесами збудження і гальмування в головному мозку;

3. Запалення кори головного мозку;

4. Запалення оболонок головного мозку.

186. За якими показниками диференціюють післяродовий парез і післяродове залежування у корів?

1. Температурою тіла;

2. Больовою чутливістю шкіри;

3.Гіпотонією рубця;

4. Коматозним станом.

187. За плевриту в ділянці легень вислуховують:

1. Патологічне бронхіальне дихання;

2. Шуми тертя;

3. Хрипи;

4. Шуми хлюпання.

188. До румінаторних препаратів відносять:

1. Натрію сульфат;

2. Аміридину гідрохлорид;

3. Суміш за С.І. Смирновим;

4. Настойку кореневища білої чемериці.

189. Етіологія еклампсії:

1. Патологія нирок;

2. Патологія печінки;

3 Гіпокальціємія;

4. Стрес.

190. Для лікування післяродової гіпофосфатемії застосовують:

1. Фосфосан;

2. Броваглюкін;

3. Кальфосет;

4. Глюкозу.

191. Для лікування еклампсії застосовують:

1. Серцеві препарати;

2. Солі кальцію;

3. Протисудомні препарати;

4. Етиловий спирт.

192. Основні симптоми за післяродової гіпофосфатемії:

1. температура тіла знижена;

2. температура тіла підвищена;

3. Залежування;

4. Втрата чутливості.

193. Назвіть основні симптоми за гострого перебігу гострої тимпанії рубця?

1. болючість у ділянці холки;

2. припинення відрижки;

3. переважно черевний тип дихання;

4. збільшення об’єму живота.

194. Крупозна пневмонія характеризується

1. Катаральним запаленням;

2. Стадійністю перебігу;

3.Фібрінозним запаленням;

4. Лобулярним поширенням.

195. Основні симптоми за клінічно вираженої післяродової гіпокальціємії:

1. температура тіла знижена;

2. температура тіла підвищена;

3. Залежування;

4. Втрата чутливості.

196. Ґрунти і водні джерела якої геохімічної зони характеризуються найбільшою недостатністю засвоюваних форм життєво необхідних мікроелементів?

1. західна;

2. північно-східна;

3. центральна;

4. південна.

197. Для регуляції обміну кальцію і фосфору та процесу остеосинтезу в організмі найбільш необхідний вітамін:

1. А;

2. В₁;

3. Д;

4. Е.

198. До водорозчинних вітамінів відносять:

1. ретинол;

2. токоферол;

3. ергокальциферол;

4. рибофлавін.

199. До жиророзчинних вітамінів відносять:

1. аскорбінову кислоту;

2. фолієву кислоту;

3. токоферол;

4. тіамін.

200. Препарати, які застосовують для лікування корів за післяродової гіпокальціємії:

1. глюкозу;

2. кальцію хлорид;

3. фосфосан;

4. кальфосет.

201. Основні симптоми за гострого перебігу кетозу:

1. Запах ацетону видихуваного повітря;

2. кетонурія;

3. пригнічення;

4. брадикардія.

202. Для профілактики післяродової гіпокальціємії необхідно в

раціоні:

1. збільшити кількість кальцію;

2. зменшити кількість кальцію;

3. збільшити кількість калію;

4. зменшити кількість магнію.

203. Основні симптоми за підгострого і хронічного перебігу кетозу:

1. Видихуване повітря має запах ацетону;

2. збільшення і болючість печінки;

3. Вторинна остеодистрофія;

4. хронічна гіпотонія рубця і алотріофагія.

204. Кетоз у тварин виникає із-за:

1. Недостатності білків;

2. Недостатності ліпідів;

3. порушення співвідношення між легкоферментованими

вуглеводами і протеїном;

4. Дефіциту енергії в раціоні.

205. Геморагічний діатез виникає за нестачі в організмі вітамінів:

1. В₁₂;

2. К;

3. В₅;

4. D.

206. Типові симптоми післяродової гіпофосфатемії:

1. Гіпотермія;

2. Анорексія;

3. Кома;

4. Ступор.

207. Показники, яку враховують за діагностування кетову у корів:

1. Продуктивність корів;

2. Вік корів;

3. Структуру раціону;

4. Період розвитку хвороби.

208. Причини та фактори, що спричиняють розвиток кетозу в корів:

1. Нестача протеїну в раціоні;

2. Надмірна кількість протеїну в раціоні;

3. Ожиріння;

4. Особливості енергетичного обміну у ранній післяотельний період.

209. Назвіть кетогенні кислоти, що знаходяться в кормах:

1. Молочна кислота;

2. Оцтова кислота;

3. Масляна кислота;

4. Нікотинова кислота.

210. Назвіть основну причину виникнення кетозу в корів:

1. Надлишок енергії в раціоні;

2. Дефіцит енергії в раціоні;

3. Знижений рівень білка в раціоні;

4. Ожиріння.

211. Назвіть типові біохімічні зміни за гострого перебігу кетозу в

корів:

1. гіперглікемія;

2. кетонолактія;

3. Гіпоглікемія;

4. Глюкозурія.

212. Назвіть причини пасовищної тетанії у корів:

1. Нестача калію в ґрунтах і рослинах;

2. Нестача кальцію в кормах;

3. Нестача магнію в раціоні;

4. Надмірна кількість калію в ґрунтах і кормах.

213. Назвіть причину виникнення міоглобінурії у коней:

1. Недостатність в раціоні протеїну;

2. Недостатність в раціоні вуглеводів;

3. Недостатність в раціоні жирів;

4. Тривала перерва в роботі з наступним фізичним навантаженням.

214. Назвіть симптоми гіпокобальтозу в тварин:

1. Алотріофагія;

2. Виснаження;

3. Анемічність кон’юнктиви;

4. Брадикардія.

215. Назвіть зміни крові за гіпокобальтозу:

1. Олігоцитемія;

2. Гіперхромія;

3. Поліцитемія;

4. Гіпохромія.

216. Причини аліментарної остеодистрофії у тварин:

1. Незбалансована фосфорно-кальцієва годівля;

2. Нестача вітаміну D в раціоні;

3. Надмірне протеїнове живлення тварин;

4. Надмірна кількість вітаміну D в раціоні.

217. Недостатність якого мікроелемента викликає у тварин

білом’язову хворобу?

1. недостатність цинку;

2. недостатність марганцю;

3. недостатність селену;

4. недостатність йоду.

218. Нестача в організмі тварин кобальту сприяє виникненню гіповітамінозу:

1. В_1;

2. В₁₂;

3. В₅;

4. Вс.

219. Причини вторинної остеодистрофії у корів:

1. Патологія печінки і нирок;

2. Гіпофункція щитоподібної залози;

3. Нестача кальцію і фосфору в раціоні;

4. Гіперфункція прищитоподібних залоз.

220. Остеопороз – це характерна ознака нестачі вітаміну:

1. Е;

2. D;

3. А;

4. К.

221. За дефіциту якого мікроелемента у ягнят розвивається ензоотична атаксія?

1. кобальту;

2. Мангану;

3. цинку;

4. Купруму.

222. За нестачі якого мікроелемента розвивається паракератоз?

1. Мангану;

2. Купруму;

3. селену;

4. цинку.

223. За нестачі яких мікроелементів у тварин виявляють функціональні і морфологічні зміни щитоподібної залози?

1. Феруму;

2. Кобальту;

3. йоду;

4. Купруму.

224. Симптоми, за якими диференціюють аліментарну диспепсію і колібактеріоз:

1. Зневоднення;

2. Анорексія;

3. Зміни температури тіла;

4. Діарея.

225. Чи проходять імуноглобуліни плацентарний бар’єр у корів, овець, свиней і коней?

1. так;

2. ні;

3. проходять лише у коней;

4. проходять лише у свиней.

226. Основні критерії високої якості молозива:

1. наявність трипсину;

2. наявність лізоциму;

3. висока кислотність;

4. кількість імуноглобулінів.

227. Тварини, у яких визначають вміст каротину в сироватці крові з метою діагностики А-гіповітамінозу:

1. Свиноматки;

2. Вівцематки;

3. Корови;

4. Новонароджені телята.

228. Перерахувати шлунково-кишкові хвороби новонароджених телят:

1. Аліментарна диспепсія;

2. Сальмонельоз;

3. Колібактеріоз;

4. Казеїно-безоарна хвороба.

229. За якої кількості імуноглобулінів (г/л) у сироватці крові

діагностують імунодефіцитний стан у новонароджених телят:

1. Менше 10;

2. Менше 15;

3. Менше 18;

4. Менше 20–22.

230. Через який час після випоювання молозива з’являються імуноглобуліни в сироватці крові новонароджених телят?

1. 2–4 год;

2. 6–12 год;

3. 12–24 год;

4. Після першої доби.

231. Які фактори сприяють засвоєнню імуноглобулінів у кишечнику телят:

1. відсутність у шлунковому вмісті вільної соляної кислоти;

2. відсутність пепсину;

3. відсутність у молозиві інгібіторів і блокаторів трипсину;

4. Висока активність трипсину.

232. Основні симптоми В₁-гіповітамінозу в телят і овець:

1. Лихоманка;

2. Атаксія;

3. Судоми;

4. Гастроентерит.

233. Назвіть гормони, що утворюються в підшлунковій залозі:

1. Інсулін;

2. Глюкагон;

3. Альдостерон;

4. Кортизол.

234. Назвіть ендокринні органи, в яких утворюється гормон

кальцитонін:

1. Прищитоподібні залози;

2. Гіпофіз;

3. Гіпоталамус;

4. Щитоподібна залоза.

235. Назвіть основні ендокринні органи, за патології яких розвивається цукровий діабет:

1. Наднирникові залози;

2. Підшлункова залоза;

3. Щитоподібна залоза;

4. Прищитоподібні залози.

236. Причини вторинної остеодистрофії в корів:

1.Нестача кальцію, фосфору і вітаміну D в раціоні;

2. Відсутністьультрафіолетового опромінення;

3. Кетоз;

4. Нестача цинку, кобальту і купруму в раціоні.

237. Які тварини частіше хворіють на цукровий діабет?

1. Велика рогата худоба;

2. Кози;

3. Коні;

4. Собаки.

238. Типові симптоми у тварин, хворих на цукровий діабет:

1. Глюкозурія;

2. Полакіурія;

3. Поліурія;

4. Спрага.

239. Назвіть основні показники для діагностики гіпотиреозу у тварин:

1. Брадикардія;

2. Тахікардія;

3. Енофтальм;

4. Екзофтальм.

240. Назвіть основні причини, що зумовлюють виникнення

первинного гіпотиреозу у сільськогосподарських тварин:

1. йодна недостатність;

2. недостатність мангану в раціоні;

3. Недостатність кобальту;

4. Недостатність фтору.

241. Назвіть основні симптоми ендемічного зобу у тварин:

1. Тахікардія;

2. Брадикардія;

3. Екзофтальм;

4. Мікседема.

242. Назвіть основні гормони, які беруть участь у регуляції фосфорно-кальцієвого обміну:

1. Кортизол;

2. Кальцитонін;

3. Тироксин;

4. Партгормон.

243. Гіпоглікемія поросят виникає за:

1. Переохолодження;

2. Перегрівання;

3. Глюкозурії;

4. Гіпогалактії свиноматок.

244. Гіпоглікемія поросят характеризується:

1. Гіпотермією;

2. Гіпертермією;

3. Судомами;

4. Тахікардією.

245. Рахіт – це:

1. розлад Д-вітамінного і фосфорно-кальцієвого обміну;

2. розлад А-вітамінного обміну;

3. розлад В-вітамінного і фосфорно-кальцієвого обміну;

4. розлад обміну мангану, цинку, феруму.

246. Які вітаміни не беруть участі у формуванні кістяка?

1. А;

2. В₁;

3. D;

4. Е.

247. У шкірі яких тварин вітамін D₃ не синтезується під впливомультрафіолетових променів?

1. лошат;

2. телят;

3. поросят;

4. цуценят.

248. Молодняк якого виду тварин частіше хворіє на гіпопластичну

анемію?

1. лошата;

2. телята;

3. поросята-сисуни;

4. ягнята.

249. Яка основна причина гіпопластичної анемії у поросят раннього

віку?

1. нестача вітамінів В₂, В₁₂, В_С;

2. нестача феруму;

3. нестача купруму;

4. нестача кобальту.

250. Який із мікроелементів не враховують при складанні повноцінних

раціонів для молодняку з метою профілактики гіпопластичної анемії?

1. вміст феруму;

2. Вміст кобальту;

3. вміст купруму;

4. вміст селену.

251. Найважливіше значення в діагностиці хвороб підшлункової

залози має визначення в крові:

1. аспартатамінотрансферази;

2. Аланінамінотрансферази;

3. α-амілази;

4. γ-глутамілтранспептидази.

252. Основні правила регідратаційної терапії за діареї

новонародженого молодняку:

1. Застосовувати ізотонічні розчини електролітів;

2. Застосовувати гіпертонічні розчини електролітів;

3. Враховувати ступінь зневоднення;

4. Використовувати лише за тяжкого перебігу хвороби.

253. Фактори, що сприяють розвитку паракератозу в поросят:

1. Дефіцит кальцію в раціоні;

2. Надмірна кількість кальцію в раціоні;

3. Дефіцит вітаміну А в раціоні;

4. Дефіцит купруму в раціоні.

254. Основні причини рахіту в молодняку:

1. Генетично зумовлені;

2. Нестача в раціоні кальциферолу ;

3. порушення фосфорно-кальцієвого живлення;

4.Нестача в раціоні цинку, купруму, мангану

255. Для профілактики гіпопластичної анемії найбільш важливо:

1. проводити заходи щодо запобігання травматизму;

2. збалансувати раціон за вітамінами Вс, В₁₂, В₂, В₆;

3. підбирати для парування сумісні батьківські пари;

4. включати до раціону премікси, до складу яких входять ферум,

кобальт, купрум.

256. Для профілактики постгеморагічної анемії найбільш важливо:

1. проводити заходи щодо запобігання травматизму;

2. збалансувати раціон за мікроелементами (кобальт, купрум, ферум);

3. підбирати для парування сумісні батьківські пари;

4. Профілактувати виразковий гастрит, хронічну гематурію, уролітіаз.

257. Травматичний перикардит від ретикулоперитоніту відрізняється:

1. Гіпотонією рубця;

2. Частотою пульсу;

3. Наявністю шумів тертя або хлюпання;

4. Відсутністю лейкоцитозу.

258. До якої з перерахованих нижче анемій може привести виразкова

хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки?

1. Гіпопластичної;

2. гемолітичної;

3. постгеморагічної;

4. аутоімунної.

259. Основні зміни за гемолітичної анемії:

1. Білірубінурія;

2. Білірубінемія;

3. Олігоцитемія;

4. Іктеричність кон’юнктиви.

260. Гемолітична хвороба новонароджених поросят зумовлена:

1. утворенням антитіл проти еритроцитарних антигенів, одержаних по батьківській лінії, які викликають гемоліз еритроцитів;

2. Несумісністю батьківських пар за еритроцитарними антигенами;

3. дефіцитом вітаміну Е, що скорочує тривалість життя і осмотичну

резистентність еритроцитів;

4. дефіцитом фосфору в крові, що знижує гліколіз і активність АТФ в

еритроцитах, а це спричиняє порушення їх структури і гемоліз.

261. Малокрів’я, що виникає внаслідок крововтрати називається:

1. гемолітична анемія;

2. постгеморагічна анемія;

3. токсична анемія;

4. гіпопластична анемія.

262. Назвіть основний гуморальний фактор, що знаходиться в

молозиві:

1. імуноглобуліни;

2. лізоцим;

3. комплемент;

4. інтерферон.

263. Основні симптоми за А-гіповітамінозу молодняку:

1. Паракератоз;

2. Гіперкератоз;

3. Ксерофтальмія;

4. Енофтальм.

264. Симптоми за гострого перебігу постгеморагічної анемії:

1. Анемічність видимих слизових оболонок;

2. Тахікардія;

3. Збільшення максимального артеріального тиску;

4. Гіпертермія.

265. Мінеральні підкормки, які використовують за лікування

D-гіповітамінозу поросят:

1. Кормову крейду;

2. мононатрійфосфат;

3. Трикальційфосфат;

4. Динатрійфосфат.

266. Для профілактики рахіту в птиці необхідні:

1. Вітамін D₂;

2. Вітамін D₃;

3. Оптимальне кальціє-фосфорне співвідношення у кормах;

4. Ультрафіолетове опромінення.

267. За якими показниками визначають ступінь дегідратації організму новонароджених телят за діареї?

1. Западання очних яблук;

2. Температурою тіла;

3. Швидкістю розправляння складки шкіри;

4. Гематокритною величиною.

268. За якого способу випойки телят краще засвоюються

імуноглобуліни:

1. Примусової через зонд;

2. Підсисного;

3. З відра;

4. З поїлки.

269. Е-гіповітаміноз у птиці перебігає у формах:

1. Ексудативного діатезу;

2. Диспепсії;

3. Енцефаломаляції;

4. м’язової дистрофії.

270. Сприяючими факторами виникнення Е-гіповітамінозу у птиці є:

1. Згодовування жирів з високим перекисним числом;

2. Надлишок протеїну у раціоні;

3. Нестача селену у раціоні;

4. Нестача кальцію у раціоні.

271. Оптимальне кальціє-фосфорне співвідношення у раціонах курей-несучок:

1. 1,0 – 1,5;

2. 1,5 –2,0;

3. 2,5 – 3,0;

4. 3,5 – 4,0.

272. Причини пара кератозу поросят:

1. Дефіцит кальцію в раціоні;

2. Надмірна кількість кальцію в раціоні;

3. Дефіцит цинку в раціоні;

4. Дефіцит купруму в раціоні.

273. Симптоми D-гіповітамінозу в птиці:

1. Нервові розлади;

2. Викривлення і м’якість кісток;

3. Знесення яєць без шкаралупи;

4. Анемічність слизових оболонок.

274. Для діагностики D-гіповітамінозу птиці застосовують:

1. Визначення загального кальцію і неорганічного фосфору в сироватці крові;

2. Визначення вмісту метаболітів вітаміну D в сироватці крові;

3. Визначення активності лужної фосфатази в сироватці крові;

4. Визначення вмісту вітаміну D в жовтку.

275. Причини А-гіповітамінозу у добового молодняку птиці:

1. Нестача каротину і вітаміну А в кормах;

2. Нестача вітаміну А і каротиноїдів в жовтку яєць;

3. Підвищений вміст нітратів у кормах;

4. Порушення температурного режиму при інкубації.

276. За яким тестом оцінюють добовий молодняк курчат на забезпеченість вітаміном А?

1. Дослідження вмісту каротину в плазмі крові;

2. Дослідження вмісту вітаміну А в печінці;

3. Визначення каротиноїдів у жовтку;

4. Дослідження вмісту вітаміну А в плазмі крові.

277. Сальпінгоперитоніт це:

1. Запалення яйцепроводу;

2. Запалення яєчників і яйцепроводу;

3. Запалення яйцепроводу, яєчника і очеревини;

4. Запалення яйцепроводу, яєчника, очеревини і клоаки.

278. Причини сечокислого діатезу:

1. Надлишкова протеїнова годівля;

2. Патологія печінки;

3 Патологія нирок;

4. Нестача у раціоні кормів тваринного походження.

279. Основний ланцюг патогенезу сечокислого діатезу:

1. Надлишкове утворення в організмі уратів;

2. Патологія печінки;

3. Дистрофічні зміни внутрішніх органів;

4. Патологія нирок.

280. Форми подагри у птиці:

1. Локальна;

2. Серцево-судинна;

3. Суглобова;

4. Шкірна.

281. Форми сечокислого діатезу у птиці:

1. Вісцеральна;

2. Локальна;

3. Змішана;

4. Печінкова.

282. Для діагностики сечокислого діатезу використовують:

1. Визначення вмісту загального білка в сироватці крові;

2. Визначення вмісту креатиніну в сироватці крові;

3. Визначення вмісту сечової кислоти в сироватці крові;

4. Визначення вмісту сечовини в сироватці крові.

283. Для профілактики сечокислого діатезу використовують:

1. Зниження вмісту протеїну в раціоні;

2. Вітамін А;

3. Вітаміни групи В;

4. Сечогінні препарати.

284. У поросят якого віку діагностують гіпоглікемію?

1. 1–5 діб;.

2. 1–10 діб;

3. 11–15 діб;

4. 16–20 діб.

285. За надлишку яких мікроелементів розвивається остеопороз?

1. Мангану;

2. Фтору;

3. Селену;

4. Цинку.

286. за нестачі якого мікроелементу настає ураження зубів:

1. Кобальту;

2. Мангану;

3. Фтору;

4. Нікелю.

287. Основні симптоми за нестачі купруму:

1. Анемічність слизових оболонок;

2. Депігментація волосяного покриву;

3. Гіперкератоз шкіри;

4. Ксерофтальмія.

288. Найбільш інформативні методи діагностики А-гіповітамінозу в свиноматок:

1. Визначення каротину в сироватці крові;

2. Визначення вітаміну А в сироватці крові;

3. Визначення каротину і вітаміну А в сироватці крові;

4. Визначення каротину і вітаміну А в молозиві.

289. Основні препарати, які застосовують для лікування остеодистрофії корів:

1. Вітамін D;

2. Кальцимаг;

3. Кальцію хлорид;

4. Кальцію карбонат.

290. Основні методи діагностики А-гіповітамінозу у телят місячного віку:

1. Визначення вмісту каротину в сироватці крові;

2. Визначення вмісту вітаміну А в сироватці крові;

3. Визначення вмісту каротину і вітаміну А в сироватці крові;

4. Визначення вмісту каротину і вітаміну А в печінці.

291. Основні напрями лікування телят за аліментарної диспепсії:

1. Регідратаційна терапія;

2. Кофеїну натрію бензоат;

3. Дієтотерапія;

4. Антибіотикотерапія.

292. Методи лабораторної діагностики рахіту в телят:

1. Визначення вмісту вітаміну D в сироватці крові;

2. Визначення загального кальцію в сироватці крові;

3. Визначення активності кислої фосфатази в сироватці крові;

4. Визначення активності лужної фосфатази в сироватці крові.

293. Методи діагностики білом’язової хвороби у молодняку:

1. Визначення вмісту купруму в сироватці крові;

2. Визначення вмісту токоферолу в сироватці крові;

3. Визначення вмісту селену в сироватці крові;

4. Визначення вмісту міоглобіну в сечі.

294. Препарати, що застосовуються для лікування паракератозу поросят:

1. Вітамін А;

2. Кальцію глюконат;

3. Цинку сульфат;

4. Купруму сульфат.

295. Препарати, що застосовуються для лікування білом’язової хвороби:

1. Е-селен;

2. Евтесол;

3. Кальцію глюконат;

4. Ретинолу ацетат.

296. Препарати, що застосовуються для лікування кортикоцеребраль-ного некрозу:

1. Тіаміну хлорид;

2. Нікотинамід;

3. Рибофлавін;

4. Кальцію пантотенат.

297. Препарати, що застосовуються для лікування молодняку, хворого на пелагру:

1. Вітамін А;

2. Нікотинову кислоту;

3. Цинку сульфат;

4. Піридоксину гідрохлорид.

298. Перерахувати основні патогенетичні механізми за диспепсії новонародженого молодняку:

1. Порушення серцево-судинної системи;

2. Порушення водно-електролітного обміну;

3. Ендогенний дисбактеріоз;

4. Порушення функції сечової системи.

299. за якими ознаками диференціюють гемолітичну хворобу і аліментарно-дефіцитну анемію:

1. Вік захворілих поросят;

2. Колір кон’юнктиви;

3. Вміст гемоглобіну;

4. Кількість еритроцитів.

300. Які антидоти застосовують при отруєнні свиней натрію хлоридом:

1. Атропіну сульфат;

2. Кальцію глюконат;

3. Натрію тіосульфат;

4. Унітіол.

51