информатика / MathCad и MatLab / Кур_работа_для_РФ

3 ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

3.1 Загальні вимоги

Залежно від особливостей і змісту роботу складають у вигляді тексту, ілюстрацій, таблиць або їхніх сполучень.

Роботу оформляють на аркушах формату А4 (210х297мм). Допускається використання окремих аркушів формату А3 (297х420мм), коли це необхідно з наступним складанням цих аркушів у загальну книгу під формат А4.

Роботу виконують машинописним або машинним (за допомогою комп'ютерної техніки) способом на одній стороні аркуша білого паперу.

При машинописному способі роботу виконують відповідно до вимог даного стандарту й стандарту на виконання документів з використанням друкуючих і графічних пристроїв виводу ЕОМ.

При машинописному способі роботу виконують через півтора інтервалу; при машинному – з розрахунку не більш 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення й висотою літер і цифр не менш 1,8 мм.

Допускаються окремі частини роботи виконувати різними способами - машинописним або машинним.

Текст роботи варто друкувати, дотримуючи наступних розмірів полів: верхнє, ліве й нижнє – не менш 20 мм, праве – не менш 10 мм.

При виконанні роботи необхідно дотримувати рівномірної щільності, контрастністі і чіткісті зображення по всьому звіту. У звіті повинні бути чіткі, що не розпливлися лінії, букви, цифри й інші знаки. Всі лінії, букви, цифри й знаки повинні бути однаково чорними по всьому звіту.

Прізвища, назви установ, організацій і інші власні імена у звіті наводять мовою оригіналу.

Структурні елементи «СПИСОК АВТОРІВ», «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», ... «ВВЕДЕННЯ», «ВИСНОВКИ», ... «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ» не нумерують, а їх найменування служать заголовками структурних елементів.

11

Розділи й підрозділи повинні мати заголовки. Пункти й підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки розділів варто розташовувати в середині рядка й друкувати прописними буквами без крапки наприкінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів варто починати з абзацного відступу й друкувати малими літерами, крім першої прописної, не підкреслюючи, без крапки наприкінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту роботи й рівним п'яти знакам (1,25 см).

Якщо заголовок складається із двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовку розділа не допускаються.

Відстань між заголовком і наступним або попереднім текстом повинна бути:

−при машинописному способі – не менш трьох інтервалів;

−при машинному способі – не менш двох рядків.

Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками приймають такою ж, як у тексті.

Не допускається розміщати найменування розділу, підрозділу, а також пункту або підпункту в нижній частині сторінки, якщо, після нього розташований тільки один рядок тексту.

3.2 Нумерація сторінок

Сторінки звіту варто нумерувати арабськими цифрами, дотримуючи наскрізної нумерації по всьому тексту звіту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці.

Титульний аркуш включають у загальну нумерацію сторінок звіту. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

3.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти звіту варто нумерувати арабськими цифрами.

12

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладу суті звіту й позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д. Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу й порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу й порядкового номера пункту, розділених крапкою, на-

приклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

3.4 Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) варто розташовувати у звіті безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання у звіті.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, поміщені у звіті, повинні відповідати вимогам стандартів «Єдиної системи конструкторської документації» і «Єдиної системи програмної документації».

Ілюстрації можуть мати назви, які поміщають під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією поміщають дані, що пояснюють (підрисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом «Рисунок___», яке разом з назвою ілюстрацій поміщають після пояснювальних даних, наприклад, «Рисунок 3.1 – Схема розміщення».

Ілюстрації варто нумерувати арабськими цифрами порядкової нумерації в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номера

13

розділу й порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 (це другий рисунок третього розділу).

Якщо ілюстрація не вміщається на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснюють дані – на кожній сторінці, і під ними позначають: «Рисунок______, аркуш______».

3.5 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць. Таблицю варто розташовувати безпосередньо після тексту, у

якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

Таблиці варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією. Номер таблиці складається з номера розділу й порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 (це перша таблиця другого розділу).

Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і поміщають над таблицею. Назва повинне бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю ділять на частини, розміщуючи одну частину під іншій, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку (тобто найменування стовпців) і боковик (тобто найменування рядків).

При поділі таблиці на частині допускається її голівку або боковик заміняти відповідно номерами граф або рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи й/або рядки першої частини таблиці.

Слово «Таблиця ___» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці

____» з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці друкують із прописних букв, а підзаголовки - з рядкових, якщо вони становлять одне речення із заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть із великої

14

літери. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки й підзаголовки граф указують в однині.

3.6 Перерахування

Перерахування, при необхідності, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед перерахуванням ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією перерахування варто ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації перерахування варто використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Перерахування першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом щодо місця розташування перерахувань першого рівня.

3.7 Формули й рівняння

Формули й рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище й нижче кожної формули або рівняння повинне бути залишено не менш одного вільного рядка.

Формули й рівняння в роботі слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу й порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках у крайнім правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу або рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони дані у формулі або рівнянні.

Пояснення значення кожного символу й числового коефіцієнта

15

варто давати з нового рядка.

Переносити формули або рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють. При переносі формули або рівняння на знаку операції множення застосовують знак «х».

Формули, що йдуть одна за одною, і не розділені текстом, відокремлюють комою.

3.8 Посилання

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними

3.9 Титульний аркуш

Інформацію, що подається на титульному аркуші, допускається розташовувати в будь-якому положенні, що автор вважає припустимим з естетичної точки зору, при цьому можуть бути використані різні шрифти. Підписи й дати підписання рекомендується виконувати чорним чорнилом, тушшю або пастою.

Повне найменування документа містить у собі:

−найменування документа – слово «КУРСОВА РОБОТА» (друкують великими літерами посередині рядка);

−вид роботи друкують великими літерами, назву роботи – малими з першої великої;

−назву звіту – друкують великими літерами;

−переноси слів у заголовках титульного аркуша (вид і на-

16

йменування роботи, найменування звіту, найменування частини звіту) не допускаються.

Підписи відповідальних осіб, оформляють таким чином: ліворуч указують посади, вчені ступені, вчені звання, потім залишають вільне місце для особистих підписів і праворуч від них у відповідних рядках поміщають імена (або перші букви імен із крапкою) і прізвища осіб, які підписали звіт; нижче особистих підписів проставляють дати підписання.

У разі, якщо виконавцем роботи є фізична особа, на титульному аркуші поміщають підпис, ім'я (або першу літеру імені із крапкою) і прізвище фізичної особи.

Рік складання (затвердження) звіту розміщають посередині рядка в нижній частині титульного аркуша.

3.10 Додатки

Додатки слід оформляти як продовження звіту на його наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті.

Якщо додаток оформляють на наступних сторінках звіту, кожний такий додаток повиннен починатися з нової сторінки. Додаток повинне мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовками малими літерами з першої великої повинно бути надруковане слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Додаток слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком Ґ,Є З, I, Ї, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б и т.д.

Один додаток позначається як додаток А. Додатки повинні мати спільну з іншою частиною звіту наскрізну нумерацію сторінок.

17

3.11 Оформлення переліку посилань

Перелік посилань – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Структурний елемент «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ», не нумерується і друкується прописними літерами симетрично до набору.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються у тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог міжнародних і державного стандартів з обов’язковим наведенням назв праць (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 – Приклади оформлення бібліографічного опису у переліку посилань

Продовження таблиці 3.1

ЛІТЕРАТУРА, ЩО РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ

1.Дьяконов В.П., Абраменкова И.В. MathCAD 8.0 в математи-

ке, физике и в Internet. – М.: «Нолидж», 1999. – 512с.

2.Дьяконов В. П. Mathcad 2001. Учебный курс. – СПб. Питер, 2001. – 624 с.

3.Дьяконов В. П., MathCAD 2001: специальный справочник. –

Спб.: Питер, 2002. – 832 с.

4.Дьяконова В. П. VisSim+Mathcad+MATLAB. Визуальное ма-

тематическое моделирование. – М.: СОЛОН-Пресс, 2004. – 384 с.

5.Дьяконов В. Matlab 6 учебный курс. – Питер, 2001. – 592с.:

ил.

6.Ивьен, Билл, Берес, Джейсон. Visual Basic.NET. Библия пользователя.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. – 1024 с.: ил. – Парал. тит. англ.

7.Дмитриева, В.Ф. Физика : учеб. пособие для студ. средних спец. учеб. заведений / В.Ф. Дмитриева ; под ред. В.Л. Прокофьева. – 4-е изд., стер. – М.: Высшая школа, 2001. – 416 с.

8.Калвер Чарльз, Рейсдорф Кент. Borland C++Builder 5. Энциклопедия программиста.: Пер. с англ. – К.: Изд-во «ДиаСофт», 2001. – 944 с.

9.А.Я. Архангельский. Программирование в C++Builder 5. –

М.: ЗАО «Изд-во БИНОМ», 2000. – 1152 с.: ил.

10.Культин Н.Б. Delphi 6 Программирование на Object Pascal. – СПб.:БХВ-Петербург, 2002. – 528 с.

11.Microsoft Windows XP / О.А. Меженный. – М.: Диалектика, 2004. – 222 с.: ил. – (Краткое руководство)

12.Савельев И.В. Курс общей физики. В 3 т. – М.: «Наука», 1970. – Т. 1. – 508 с.

13.Бухгольц Н. Н. Основной курс теоретической механики, Ч. 1 (9 изд.); Ч. 2 (6 изд.). – М.: «Наука», 1972. – 573 с.

14.Симонович С.В., Евсеев Г.А., Алексеев А.Г. Специальная информатика: Учебное пособие. – М.: АСТПРЕСС: Инфорком-Пресс, 1999. – 480с.

20