Пособие_ПШ_САПР

більше 30 м3/т.с.б.м граничні значення метановості з імовірністю 0,866

не перевищують 73 м3/т.

Звідси випливає, що за прогнозування вказаних у таблиці 4.2 ін-

тервалів метаноносності очікувана метановість для першого з них буде досягати 5 м3/т, другого – 15 м3/т, третього – 20 м3/т, четвертого –

25 м3/т, п’ятого – 30 м3/т, для шостого й сьомого – 73 м3/т.

Указані межі метановості встановлені з урахуванням тільки не-

безпечних помилок II-го роду (відхилення беруться тільки в більший бік), що пояснюється підвищеною небезпечністю ведення очисних робіт у лавах з високим рівнем метановості й необхідністю розробки на стадії проектування заходів з безпечного відпрацювання вугільних пластів. Якщо ж фактична метановість виявляється меншою за прогно-

зну, то це призведе до підвищення безпечності й покращення техніко-

економічних показників роботи лав і шахт.

Розраховуючи експлуатаційну зольність вугілля з урахуванням спрогнозованого засмічення вугілля бічними бородами [30], необхідно використовувати скореговані значення пластової зольності Aплd

Значення і S беруться за таблицею 4.1. Прогнозні дані сір-

чистості та вологості також підлягають корегуванню за формулами

(5.38) і (5.39)

Значення S , W , S S і S W беруться за таблицею 4.1.

5.4.2 Прогнозування техніко-економічних показників розробки вугільних родовищ під час їх оцінювання

5.4.2.1Прогноз середньодобовогонавантаження на очисний вибій Оцінка родовищ корисних копалин за допомогою наведених вище критеріїв потребує визначення виробничих та вартісних показ-

ників, до яких у першу чергу належать річна виробнича потужність шахти, собівартість видобутку вугілля, його ціна та капітальні витрати на освоєння родовищ.

Обґрунтовуючи очікувану річну потужність шахти перш за все визначають середньодобове навантаження на очисний вибій у конкре-

тних геологічних та технологічних умовах відпрацювання вугільних пластів. Для вирішення цієї задачі запропонована низка методів, які умовно можна поділити на збільшені та детальні. Позитивною рисою перших насамперед є невелика трудомісткість, що дозволяє успішно використовувати їх при багатоваріантних розрахунках з метою вибору найкращого варіанта [13, 25, 26]. Друга група методів використовуєть-

ся для більш детальних обґрунтувань навантаження на очисні вибої під час розробки робочого проекту.

Використання першої групи методів дає можливість відмови-

тись від хибної практики здійснення техніко-економічного оцінювання вже прийнятих варіантів проектних рішень "під завісу", що перетво-

рює ці розрахунки в засіб формального схвалення цих рішень [7].

Згідно з нормативним документом [9] найбільш просто можна розрахувати середньодобове нормативне навантаження на лаву за різ-

них технологічних схем ведення очисних робіт. Під нормативним на-

вантаженням при цьому розуміють технічно можливе середньодобове

132

навантаження на очисний вибій з урахуванням гірничо-геологічних і гірничотехнічних умов відпрацювання виїмкової ділянки за ефектив-

ного використання обладнання, що застосовується, і прогресивної ор-

ганізації праці. З цього випливає, що нормативним навантаженням є найменше її допустиме значення в заданих умовах.

Під час розробки нормативів навантаження був використаний основний нормативний документ [31]. За допомогою викладеної в ньому методики розроблені нормативи навантаження на очисні вибої,

обладнані механізованими комплексами й вузькозахоплювальними комбайнами (табл. 5.6), струговими установками (табл. 5.7), вузькоза-

хоплювальними комбайнами й індивідуальним кріпленням (табл. 5.8),

струговими установками й індивідуальним кріпленням (табл. 5.9), ши-

рокозахоплювальними комбайнами (табл. 5.10).

Таблиця 5.6 – Нормативи навантаження на очисні вибої,

обладнані механізованими комплексами з вузькозахоплювальними комбайнами

Продовження таблиці 5.6

Продовження таблиці 5.6

Примітка. 1. За двокомбайнового виймання вугілля норматив навантаження збі-

льшується на 15-20%.

135

Таблиця 5.7 – Нормативи навантаження на очисні вибої, обладнані

струговими механізованими комплексами КМС 97М (КМС 98Д)

з індивідуальним кріпленням

Примітка. 1. За двокомбайнового виймання вугілля норматив навантаження збі-

льшується на 15-20%.

136

Таблиця 5.9 – Нормативи навантаження на очисні вибої,

За відхилення фактичних умов розробки вугільного пласта від табличних необхідно скорегувати значення нормативного навантажен-

ня, що наведені в таблицях 5.6-5.10.

137

Для товщини пласта корегування навантаження виконується згідно з виразом

де т–виїмкова товщина пласта, щовідпрацьовується (фактична),м;

т1 і т2 – відповідно нижня й верхня межа застосування виїмкової ма-

шини по товщині пласта, м;

Ан – нормативне навантаження на очисний вибій для конкретної виїм-

кової ділянки, т/доб;

Ао і Ао – нормативні (табличні) навантаження, що відповідають ниж-

ній і верхній межам застосування виїмкової машини по товщині плас-

та, т/доб.

Корегування нормативів щодо щільності вугілля в масиві

де γф і γр – фактична й розрахункова щільність вугілля в масиві відповідно, т/м3.

Корегування нормативів навантаження на очисний вибій щодо опірності вугілля різанню здійснюється тільки для очисних вибоїв, які обладнані струговими установками незалежно від типу кріплення

де Ap – фактична опірність вугілля різанню;

138

Ap і Ap – табличні, відповідно мінімальне й максимальне, значення опірності вугілля різанню, кН/м;

Ао і Ао –табличні навантаження на очисний вибій, які відповідають мі-

німальним і максимальним значенням опірності вугілля різанню, т/доб.

Корегування нормативного навантаження за відхилення факти-

чної довжини лави від табличної у випадку виймання вугілля вузько-

захоплювальними комбайнами й струговими установками виконується за формулою:

де Ао – табличний норматив навантаження, т/доб;

K–коефіцієнтзмінинавантаження на лавувзалежності відїї довжини(L).

Значення коефіцієнта визначаються за таблицею 5.11 в залежно-

сті від швидкості виймання вугілля (для комбайнів) і за таблицею 5.12

в залежності від товщини стружки (для стругів).

Таблиця 5.11 – Коефіцієнти зміни навантаження на очисні вибої з вузькозахоплювальними комбайнами в залежності від довжини лави

Товщина стружки (h) розраховується для стругів УСТ 2М за фо-

рмулою:

139

де Нс – висота струга, м.

Таблиця 5.12 – Коефіцієнти зміни навантаження на очисні вибої зі струговим вийманням залежновід довжини лави

Для стругів УСТ 4 і СО 75М величина h розраховується за фор-

мулою

Значення швидкості виймання вугілля визначаються за методи-

кою, наведеною в [32, 33], або за фактичними даними лав-аналогів.

Корегування нормативів навантаження на очисні вибої, облад-

нані механізованим кріпленням застарілих конструкцій, виконується залежно від терміну їх експлуатації. Якщо термін експлуатації стано-

вить 1-2 роки, то нормативне навантаження множать на коефіцієнт 0,9,

а за терміну понад 2 років – на коефіцієнт 0,85.

За роботи очисного вибою в зонах геологічних порушень табличні значення нормативів множать на коефіцієнти, наведені в таблиці 5.13.

Під час врахування коефіцієнтів впливу декількох різних видів геологічних порушень, вони перемножуються. При цьому підсумкове значення береться не менш ніж 0,25.

140