13.1.2. Облік загальновиробничих витрат.

Загальновиробничими є витрати, пов’язані з обслуговуванням основних і допоміжних цехів і управлінням ними. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (години праці, пряма заробітна плата, обсяг діяльності, прямі витрати) виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу при номінальній потужності.

Нерозподілені загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції в період їх виникнення. Загальна сума розподілених і нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Перелік і склад постійних і змінних загальновиробничих витрат встановлюється підприємством самостійно.

Облік загальновиробничих витрат ведеться на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». За дебетом рахунка 91 відображають суму визнаних витрат, за кредитом - щомісячне з відповідним розподілом списання на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реалізації».

Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами і статтями (видами) витрат або елементами.

Первинними документами при відображенні накопичення загальновиробничих витрат є накладна, рахунок, ВКО, виписка банку, авансовий звіт, розрахунок бухгалтерії тощо.

Щомісячне списання загальновиробничих витрат за відповідним розподілом оформляється, довідкою (розрахунком) бухгалтерії. По закінченні місяця загальновиробничі витрати розподіляються за кожним цехом окремо між придатною продукцією і виправним браком, між товарною продукцією і незавершеним виробництвом, а також між виробами (групами виробів).

Загальновиробничі витрати, які знаходяться в межах нормативів, вважаються розподіленими і списуються в Дт рахунку 23. Інші витрати є нерозподіленими і потрапляють в Дт рахунку 90.

Загальновиробничi витрати збираються у вiдомості №12, де вiдображаються дані в дебет рахунка 91 з кредита рахункiв:

Д 91 «Загальновиробничi витрати»

К 13 «Знос необоротних активiв» на суму зносу основних засобiв, iнших необоротних активiв, нематерiальних активiв загальновиробничого призначення;

К 20 «Виробничi запаси» - на суму витрачених на обслуговування та управлiння цехами матерiальних ресурсiв;

К 23 - на суму послуг, наданих допоміжними цехами для загальновиробничих потреб (теплова енергiя, водопостачання та iн.);

К 37 «Розрахунки з рiзними дебiторами» - витрати на оплату вiдряджень;

К 65 «Розрахунки за страхуванням» вiдрахування на страхування вiд фонду оплати працiвникiв цехiв та дiльниць;

К 66 «Розрахунки з оплати працi» - на суму заробiтної плати працівників апарату управлiння та робітників, якi обслуговують виробничий процес у цехах та на дільницях;

К 68 «Розрахунки за iншими операцiями» - на суму робiт i послуг стороннiх органiзацiй.

13.1.3. Облік виробництва напівфабрикатів.

Під напівфабрикатом розуміють продукт окремих технологічних фаз (переробок, цехів, дільниць, бригад тощо), який повинен пройти одну або декілька технологічних фаз оброблення, перш ніж стати готовою продукцією. Проте для даної стадії (фази перероблення) він є закінченим продуктом.

Напівфабрикати, які реалізуються на сторону, називаються відчуженими, їх слід обліковувати на окремому рахунку 25 «Напівфабрикати».

Напівфабрикати, які споживаються всередині підприємства, називаються невідчуженими. Облік руху напівфабрикатів всередині підприємства ведеться на рахунку 23.

Підприємство може виробляти або тільки невідчужені напівфабрикати, або частково відчужені, а частково невідчужені, тому що коли всі напівфабрикати йдуть на продаж, то вони вважаються готовою продукцією.

Надходження напівфабрикатів до цеху основного виробництва відбивається записом: Дт 23 Кт 25.

Передача напівфабрикатів із цеху до наступного підрозділу підприємства або на склад готової продукції: Дт 25, 26 Кт 23.