8.4. Розкриття інформації у Примітках

У Примітках до фінансової звітності повинна розкриватись така інформація щодо дебіторської заборгованості:

- перелік дебіторів і сума довгострокової дебіторської заборгованості;

- перелік дебіторів і сума дебіторської заборгованості пов’язаних сторін, з виділенням внутрішньогрупового сальдо дебіторської заборгованості;

- склад і сума статті Балансу “Інша дебіторська заборгованість”;

- метод визначення величини резерву сумнівних боргів;

- сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.

Узагальнення інформаціїпро дебіторську заборгованість в регістрах бухгалтерського обліку відбувається наступним чином.

Облік розрахунків з покупцями та замовниками, з різними дебіторами за податками і платежами, отриманих векселів здійснюється в Журналі 3 та Відомостях аналітичного обліку 3.1, 3.2, 3.4, 3.5, 3.6.

У першому розділі Журналу 3 відображаються обороти за кредитом рахунків 16, 34, 36, 37, 38.

Записи в цьому Журналі здійснюються на підставі підсумкових даних Відомостей 3.1 – 3.6 та первинних документів.

Відомість 3.1 призначена для аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, що відображаються на рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”.

Відомість 3.2 призначена для аналітичного обліку поточної дебіторської заборгованості (з підзвітними особами, за авансами виданими, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків тощо) (рахунок 37 “Розрахунки з різними дебіторами”).

Відомість 3.4 призначена для аналітичного обліку заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена одержаними векселями (рахунок 162 “Довгострокові векселі одержані”, 34 “Короткострокові векселі одержані”). Тут також ведеться облік векселів виданих.

Аналітичний обліквнутрішньогосподарських розрахунків ведеться у Відомості 3.5 (рахунок 68).

Відомість 3.6 призначена для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету. У цій Відомості щомісяця відображаються нараховані та належні до відшкодування з бюджету суми податків і платежів, їх сплата, списання тощо за кожним видом податків і платежів.

Література:

основна – 2-4, 6, 8-9, 11-13, 15.

додаткова – 17, 19-21, 30-31.

Тема 9. Облік фінансових інвестицій

9.1. Облік короткострокових фінансових інвестицій.

9.2. Облік довгострокових фінансових інвестицій.

9.3. Розкриття інформації у Примітках.

9.1. Облік короткострокових фінансових інвестицій

Інвестиційна політика передбачає такі види інвестицій.

Капітальні інвестиції пов’язані з новим будівництвом; розширенням, реконструкцією, модернізацією існуючих об’єктів; придбанням і створенням основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів. До капітальних інвестицій відносяться також витрати на поліпшення основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів.

Фінансові інвестиції пов’язані з вкладенням коштів та інших активів у цінні папери суб’єктів господарської діяльності з метою отримання в майбутньому прибутку, обміну вільних грошових коштів на високоліквідні цінні папери, які приносять дивіденди, встановлення контролю над підприємством-емітентом у випадку придбання контрольного пакета.

Фінансові інвестиції поділяються на довгострокові (на період, більший від одного року) і поточні (до одного року).

Довгострокові інвестиції поділяються на групи: інвестиції, що утримуються до їх погашення (облігації); інвестиції в асоційовані та дочірні підприємства; інвестиції у спільну діяльність; інші фінансові інвестиції.

Поточні інвестиції поділяються на групи: еквіваленти грошових коштів (вільно конвертуються у гроші, мають короткий термін погашення — до 3-х місяців); інші поточні фінансові інвестиції (інвестиції у дочірні, асоційовані та спільні підприємства з метою їх продажу протягом 12-ти місяців).

Фінансові інвестиції поділяються за правом власності на пайові та боргові. Пайові інвестиції надають право власності (частка у статутному капіталі емітента корпоративних прав, пайові цінні папери), а боргові не надають права власності (мають боргову природу, встановлений термін обороту).

За характером участі інвестиції поділяються на прямі (внесення коштів чи майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на емітовані корпоративні права) та портфельні (придбання цінних паперів на біржовому ринку).

За формою власності інвестиції поділяються на приватні (інвестиції юридичних і фізичних осіб, які діють на основі приватної і колективної форми власності), державні, спільні (засновані на власності громадян та юридичних осіб України та інших держав) та іноземні. За регіональною ознакою інвестиції поділяються на внутрішні та зовнішні (здійснюються на території України і за її межами).

За ступенем ризику інвестиції бувають без ризикові (вкладення на короткий термін в облігації провідних країн світу) і ризикові (ступінь ризику невизначений).

Відповідно до діючого законодавства, фінансовий облік поточних інвестицій ведеться на балансовому рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції», який має два субрахунки:

- 351 «Еквіваленти грошових коштів»;

- 352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

У дебет рахунка 35 «Поточні фінансові інвестиції» відносяться суми придбаних еквівалентів грошових коштів (високоліквідні цінні папери зі строком реалізації до 12-ти місяців), а також інших поточних фінансових інвестицій (ринкові цінні папери, придбані з метою перепродажу протягом найближчих 12-ти місяців, короткострокові боргові папери, депозитні сертифікати) та суми дооцінки при збільшенні справедливої (ринкової) вартості.

У кредит рахунка 35 «Поточні фінансові інвестиції» записується балансова вартість реалізованих інвестицій та суми їх уцінки. Операції з торгівлі цінними паперами не підлягають оподаткуванню, а податок стягається лише з балансових прибутків від продажу фінансових інвестицій. У випадку, якщо доход від реалізації інвестицій менший від витрат на їх придбання, то збитки від таких операцій переносяться на майбутній період, тобто прибуток до оподаткування в період отримання збитків від реалізації інвестицій не зменшується.

Збільшення поточних інвестицій може відбутися в результаті: придбання за грошові кошти; обміну на цінні папери власної емісії; обміну на інші активи; дооцінки первинної вартості до справедливої.

Якщо підприємство купує цінні папери на фондовій біржі, то до вартості акцій і облігацій включаються витрати брокера та інші витрати, пов’язані з їх придбанням.

У випадках зниження ринкової вартості цінних паперів (про це можна довідатися з фінансової преси) необхідно забезпечити справедливу оцінку активів, що потребує уцінення:

Дт 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»;

Кт 352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

При реалізації фінансових інвестицій на балансову вартість робиться запис:

Дт 31 «Рахунки в банках»;

Кт 741 «Доход від реалізації фінансових інвестицій».

На облікову (балансову) вартість проданих інвестицій:

Дт 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій»;

Кт 352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

З рахунків 741 та 971 суми списуються на рахунок 792 «Результат фінансових операцій».

Аналітичний облік ведеться за видами фінансових інвестицій із забезпеченням можливості отримання інформації про інвестиції як на території країни, так і за кордоном.