6_Terminologia

13

ТЕРМІНОЛОГІЯ

з дисципліни «Системи технологій»

Алгоритм - система послідовних дій (правил), які застосовуються по строго визначених правилах, що приводить до рішення поставленої задачі.

Алгоритм управління - визначена послідовність дій, яку вибирає менеджер для вирішення конкретної проблеми (задачі) з метою досягнення бажаного результату (або досягнення поставленої мети й виконання місії організації).

Амортизацією (від лат. «amortisation - погашення) називають поступове зношення основних фондів (обладнання, будівель тощо) і перенесення їх вартості на вироблювану продукцію.

Аналітична модель - модель, що дозволяє пророчити оперативні результати на основі фундаментальних законів чи принципів.

Базова стратегія - модель поводження ІП в цілому й окремої стратегічної господарюючої одиниці в тій чи іншій конкретній ринковій ситуації.

Валова додана вартість визначається як різниця між валовим випуском та проміжним споживанням.

Валова продукція - це вартість остаточної або кінцевої продукції підприємства, що розглядається як одне ціле.

Валова продукція - це сума продукції у вартісному вираженні за календарний рік.

Валова продукція будівництва - це складова валового суспільного продукту.

Валовий випуск - це сума вартості продукції всіх промислово-виробничих цехів підприємства, що розглядаються як окремі виробничі одиниці, незалежно від подальшого використання продукції (на самому підприємстві чи продаж за його межі).

Валовий прибуток - обчислюють вирахуванням з чистого доходу від реалізації продукції суми собівартості реалізованої продукції.

Випуск - це вартість всіх вироблених товарів та промислово-виробничих послуг, незалежно від їх подальшого використання. Він дорівнює сумі обсягу реалізації продукції та зміні залишків готової, але нереалізованої продукції.

Виробники - підприємства, які використовують власні та залучені виробничі ресурси для виготовлення товарів і послуг.

Виробництво масове. Для масового виробництва характерним є виготовлення однакових виробів у великій кількості і протягом тривалого часу. При масовому виробництві на більшості місць праці виконують одні й ті ж постійно повторювані операції. Місця праці забезпечені продуктивним обладнанням та спеціальними інструментами і пристроями. Вироби контролюють після виконання окремих операцій; для цього використовують спеціальні прилади та інструменти.

Виробництво одиничне. Характерною ознакою одиничного вироб­ництва є випуск продукції в одному або кількох екземплярах. Це виробництво універсальне і гнучке. Воно потребує універсального обладнання та фахових робітників, оскільки вони виконують різні операції без періодичного повторення. Продуктивність праці мала порівняно з іншими типами виробництв. Собівартість виготовленої продукції велика.

Виробництво серійне. Для серійного виробництва характерним є виготовлення виробів різними за розмірами партіями або серіями, що періодично повторюються. Залежно від розміру партії (серії) виробів, тобто від кількості виробів у ній і частоти повторення їх протягом року, серійне виробництво поділяють на малосерійне та багатосерійне.

Виробництвом називають і місце вироблювання продукції. Наприклад, фабрика, копальня, цех, дільниця тощо.

Виробництвом називають процес, у ході якого людина діє на речовини природного або штучного походження за допомогою власних сил та обладнання з метою виготовлення продукції, необхідної для забезпечення своїх потреб.

Виробнича функція - економіко-математичне рівняння, що зв'язує змінні величини витрат (ресурсів), включаючи нововведення з величинами продукції (випуску).

Виробниче (промислове) об'єднання - це єдиний промислово-виробничий комплекс у склад якого входять самостійні або не самостійні заклади.

Виробничий потенціал - система взаємопов'язаних та певною мірою взаємозамінних елементів, що виконують різні функції у процесі забезпечення випуску конкурентоспроможної (або ні) продукції та досягнення інших цілей розвитку підприємства.

Виробничим процесом називають сукупність дій пов'язаних з прогнозуванням, науково-технічними і конструкторськими розроб­леннями, проектуванням, транспортуванням і зберіганням сировини, виготовленням проміжної (напівпродукції) та готової продукції, її випробуванням, пакуванням, обліком та зберіганням, ремонтом обладнання тощо.

Високі технології - технології, які стануть визначальними у постіндустріальному суспільстві, наприклад, біотехнології, робототехніка, штучний інтелект.

Витрати на виробництво продукції, робіт і послуг - це зменшення активів підприємства, або його власного капіталу.

Витрати підприємств - це зменшення економічних вигод у вигляді активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу.

Витрати підприємств сфери обігу – це сукупні витрати живої та уречевленої праці, які забезпечують обіг продуктів.

Відвантажена продукція - відправлена покупцеві, але ще не оплачена ним (вона ще називається - продукція в дорозі)-

Відвантажена продукція - це вартість продукції, на яку в даному періоді складено відповідні розрахункові документи на відвантаження.

Відкриті системи складаються з елементів, в яких сировина повністю перетворюється на готову продукцію за час перебування в елементі. На виході із системи отримують готову продукцію.

Внутрішньозаводський оборот - вартість продукції, що була виготовлена та використана на виробничі потреби на самому ж підприємстві.

Галузь - це сукупність однорідних закладів, а продукція галузі - це обсяг продукції виготовленої закладами, що входять в цю галузь.

Гносеологічний аспект розглядає технологію з боку використовуваного знання.

Готові вироби - продукти, закінчені виробництвом на даному підприємстві та готові до реалізації;

Дескриптивними моделями, називаються моделі призначені для пояснення спостережуваних факторів або прогнозу поводження об'єкта.

Диверсифікація - поєднання широкого кола видів діяльності, поширення номенклатури продукції, введення нових продуктів, змінювання однієї чи кількох властивостей продукту (мета диверсифікації — пристосування продукту до різних потреб клієнта.)

Диверсифікованість - розширення сфери виробничої і комерційної діяльності на ринках нових товарів, виробництво яких не пов'язане з основним виробництвом.

Диверсифікованість інвестицій - інвестиційна стратегія підприємця, спрямована на розширення інвестиційної діяльності.

Дохід - це збільшення активу або зменшення зобов'язань, що зумовлюють зростання основного капіталу.

Економічна модель - виведення закономірностей розвитку економіки із відповідних економічних фактів.

Економічна система - спосіб організації національної економіки.

Економічне зростання - збільшення реального обсягу продукції (ВВП) у країні.

Елемент технологічної системи складається з технічної системи, і технологічного процесу (операції), який відбувається у технічній системі або за її допомогою.

Ефективність - співвідношення результатів та витрат.

Життєвий цикл продукції - це зміна суспільної потреби й міри її задоволення. Життєвий цикл продукції характеризує кількісні зміни потреб в основній і виробленій продукції.

Замовник – майбутній власник і користувач результатів проекту. Як замовник може виступати як фізична, так і юридична особа.

Заходи «навчально-просвітницькі» з техніки безпеки та охорони праці на виробництві полягають у навчанні працівників: вивченні ними інструкцій і правил техніки безпеки безпосередньо на місцях праці; проведенні інструктажів (вступних на місцях праці та повторних) тощо.

Заходи «санітарно-гігієнічні» - чистота приміщення, місця праці, наявність відповідного освітлення, вентиляції та засобів індивідуального захисту (спеціальний одяг, взуття, рукавиці, окуляри, протигази тощо). Ці засоби спрямовані на захист працівників від отруєння, опіків, травм (механічних і електричних) тощо.

Заходи захисту «організаційні» - раціональне поєднання цехів, дільниць; зручне розміщення обладнання та робочих місць; вибір безпечних способів ведення технологічних процесів із використанням найновішого механізованого й автоматизованого обладнання тощо.

Заходи захисту «технічні» - попереджувальні знаки, нагородження, сигналізація (звукова та світлова) та ін. Усі вони настерігають працівників від небезпеки.

Збитки - це сума перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійсненні такі витрати.

Значимість галузева – фіксує вплив проекту на рішення загальногалузевих проблем, важливим для багатьох господарюючих суб'єктів у даній галузі.

Значимість державна – пов'язана з рішенням проблем державного масштабу у всіх сферах життєдіяльності населення відповідно до державних цілей науково-інноваційного і соціально-економічного розвитку.

Значимість регіональна – відображає цілі реалізації потенціалу території, ступінь рішення властивих даному регіону соціальних і екологічних проблем.

Інвестиції – 1) капітальні блага, які купують фірми і приватні особи для збільшення нагромадженого капіталу; 2) кошти, цінні папери, інше майно, у тому числі майнові права, інші права, що мають грошову оцінку, вкладені в об'єкт підприємницької і (чи) іншої діяльності з метою одержання прибутку і (чи) досягнення іншого корисного ефекту.

Інвестиційний клімат - оцінка ситуації в країні з погляду інвесторів, які вкладають в її економіку свої капітали.

Інвестиційний проект - чи план програма довгострокового вкладення капіталу з метою одержання прибутку в майбутньому.

Інвестиційні альтернативи – безліч різних інвестиційних пропозицій і інноваційних проектів, розглянутих інвестором з позицій можливості їхнього інвестування.

Інвестиція - усі види цінностей і ресурсів (фінансових, майнових, інтелектуальних та ін.), вкладених в об'єкти підприємницької діяльності з метою одержання прибутків, досягнення наукового, технологічного або соціального ефекту.

Інвестор – 1) суб'єкт підприємницької інвестиційної діяльності, що вкладає власні, позикові і притягнуті засоби і майно в інновації з метою одержання економічного й соціального результатів; 2) фізична або юридична особа, яка здійснює інвестиції.

Інвестор інституціональний - фінансовий посередник, що акумулює засоби індивідуальних інвесторів для здійснення довгострокових вкладень.

Інвестування - довгострокове вкладення капіталу.

Індустріальна інформаційна технологія представляється як єдине інформаційне забезпечення технологічної цілісності народного господарства.

Індустріальною інформаційною технологією називають таку, що має наступні характерні ознаки: підвищення ефективності роботи користувачів інформації за рахунок спеціалізації, уніфікації й типізації компонентів інформаційних технологій, впровадження нових організаційно-економічних форм в інформаційному виробництві; забезпечення технологічності, стійкості, гнучкості, надійності компонентів інформаційних технологій; створення умов для швидкої й ефективної розробки промислових і непромислових інформаційних технологій для рішення конкретних завдань.

Інжиніринг - надання комплексу послуг виробничого, комерційного і науково-технічного характеру для доведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) до стадії виробництва. Основний перелік інжинірингових послуг включає маркетингове дослідження, прив'язка проекту до конкретних умов, проведення тендерів; нагляд за виготовленням устаткування та будівельно-монтажними роботами; допомога в підготовці персоналу; пуск об'єкта в експлуатацію «під ключ»; консультації після введення об'єкту. Інжинірингові фірми залучають інші організації, що дає їм змогу виконувати дуже складні й масштабні проекти.

Інжиніринг інновацій - це комплекс робіт і послуг по створенню інноваційного проекту, що включає в себе створення, реалізацію, просування і дифузію інновації.

Інновації економічні орієнтовані на прибуток (наприклад, виробництво ліків на експорт).

Інновації економічні, не орієнтовані на прибуток (наприклад, економія енергії);

Інновації спеціальні (наприклад, військові, охорони здоров’я, освітні).

Інноваційна продукція - результат упровадження продуктових інновацій, нових виробів чи, що зазнали удосконалення, а також виробів, виробництво яких засновано на нових чи значно удосконалених методах.

Інноваційна стратегія - це такий план, що дає відповідь на питання як, яким образом ураховуються воля, бажання й можливості колективу.

Інноваційна стратегія «залежна» – спостерігається головним чином на дрібних підприємствах, яким великі підприємства ставлять новий продукт або виробничий метод.

Інноваційна стратегія «імітаційна» – нова технологія здобувається в інших, наприклад, шляхом закупівель ліцензій.

Інноваційна стратегія «наступальна» – амбіція - бути першим на ринку. Ця стратегія вимагає високої кваліфікації й великої організаторської роботи, але в неї багато переваг. Для неї необхідні:ефективний інноваційний процес; співробітники творчого складу; керівництво, схильне до нових ідей, нетрадиційно мисляче; можливість розподілу ризику; гарне знання ринку й маркетингова організація.

Інноваційна стратегія «оборонна» – дослідження й розробки, які ведуться без претензій на заняття провідних позицій, їх ціль полягає в тім, щоб не відстати від інших в області техніко-технологічного розвитку й при нагоді постаратися підвищити технічний рівень виробництва.

Інноваційна стратегія «опортуністська» – підприємство зайняте пошуками такого продукту, що не вимагає занадто більших витрат на дослідження й розробки, але з яким воно протягом певного часу зможе одноосібно бути присутнім на ринку.

Інноваційна стратегія «традиційна» – не прагне ні до чого іншому, крім підвищення якості існуючих продуктів.

Інноваційна стратегія «центральна» – спрямована на створення найбільш сприятливих умов технічного й господарського розвитку.

Інноваційна сфера - область діяльності виробників і споживачів інноваційної продукції (робіт, послуг), що включає створення й поширення інновацій.

Інноваційний лаг - проміжок часу між виникненням ідеї новини та її комерційним утіленням.

Інноваційний менеджмент - сукупність форм, принципів та методів управління процесами створення й впровадження новин у підприємницьких структурах з урахуванням особливостей ринкової економіки та сучасних тенденцій НТП.

Інноваційний потенціал - сукупність різних видів ресурсів, включаючи матеріальні, фінансові, інтелектуальні, інформаційні, науково-технічні й інші ресурси, необхідні для здійснення інноваційної діяльності.

Інноваційний продукт - те ж, що й інновація.

Інноваційний проект – це система взаємопов'язаних цілей і програм їхнього досягнення, що представляють собою комплекс науково-дослідних, дослідно-конструкторських, виробничих, організаційних, фінансових, комерційних і інших заходів, відповідним чином організованих (ув'язаних по ресурсах, термінам і виконавцям), оформлених комплектом проектної документації, що забезпечують ефективне рішення конкретної науково-технічної задачі (проблеми), вираженої в кількісних показниках і що приводить до інновації.

Інноваційний процес – 1) процес створення і комерційного використання продуктів інтелектуальної праці; 2) те ж, що й інноваційна діяльність; 3) процес створення, поширення й утілення новини, яка задовольняє нові суспільні потреби (складається з окремих стадій); 4) це підготовка і поступове здійснення інноваційних змін; 5) це процес перетворення наукового знання в інновацію, який можна представити як послідовність подій, у ході яких інновація визріває від ідеї до конкретного продукту, технології чи послуги і поширюється при практичному використанні.

Інноваційні проекти - унікальні заходи, пов'язані зі створенням, впровадженням та поширенням технічних, технологічних або інших новин, що їх здійснюють наукові, проектні, виробничі та інші організації й підприємства у певний проміжок часу.

Інновація – 1) кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав реалізацію у виді нового чи удосконаленого продукту, реалізованого на ринку, нового чи удосконаленого технологічного процесу, що використовується в практичній діяльності; 2) створення й використання інтелектуальної продукції з метою одержання нових економічних і соціальних умов діяльності людей; 3) нова функція виробництва, що має історичне значення і є необхідною для його розвитку; 4) суспільно-технічний економічний процес, що через практичне використання ідей і винаходів приводить до створення кращих за своїми властивостями виробів, технологій, прибуток і поява яких на ринку може принести додатковий прибуток; 5) використання нових ідей, товарів, послуг, матеріалів, технологій промисловістю негайно після відкриття або винаходу з метою поліпшення продукції, способів її виробництва й розподілу; 6) запровадження у виробництво нового продукту, упровадження нового виробничого методу або застосування нової форми організації бізнесу; 7) новинки, тобто новітні технології, продукти, методи, послуги, що відрізняються від традиційних і спрямовані на заміну, поліпшення або розвиток існуючих технологій, продуктів, методів, послуг; нововведення, тобто процеси створення, впровадження та розповсюдження новин із метою отримання більш високого прибутку, соціальних, екологічних та ін. технологій, продуктів, методів, послуг, переваг.

Інновація — це такий суспільний, технічний, економічний процес, що через практичне використання ідей і винаходів приводить до створення кращих по своїх властивостях виробів, технологій, і у випадку, якщо інновація орієнтується на економічну вигоду, на прибуток, її поява на ринку може принести додатковий доход. Отже, інновація охоплює спектр видів діяльності - від досліджень і розробок до маркетингу.

Кінцева продукція - це частина валової продукції, яка надходить у товарний оборот і на особисте споживання, а також на збільшення запасів.

Коефіцієнтом серійності називають кількість різних операцій, які виконують на одному обладнанні (наприклад, верстаті).

Конкурентоздатність - спроможність держави в цілому, галузі, фірми, товару, інновації до суперництва у боротьбі за ринки; показниками конкурентоздатності є: самодостатність економіки; місце на ринку, розмір та географія окремих сегментів ринку; імовірність та термін морального старіння технологій або продуктів; імовірність розширення ринку; цінові характеристики; ступінь патентного захисту; наявність секретів виробництва; наявність каналів розподілу; стійкість до коливань кон'юнктури; наявність сировини й матеріалів.

Конкурентоздатність новини - перевага техніко-експлуатаційних параметрів новини порівняно з іншими аналогічними продуктами у даному сегменті ринку.

Конкурентоздатність способу збуту - пропоновані тією чи іншою системою збуту умови технічного обслуговування подібних продуктів.

Конкурентоздатність товару - ступінь його вигідності й привабливості для покупця, що робить угоду купівлі-продажу.

Конкурентоспроможність підприємства - це здатність забезпечувати випуск і реалізацію конкурентоспроможної продукції, тобто продукції, яка має конкретні переваги, порівняно з продукцією конкурентів на даному ринку.

Конкуренція – 1) наявність на ринку величезної кількості незалежних продавців і покупців, а також можливість покупців і продавців вільно входити на ринок та залишати його; 2) суперництво між товаровиробниками за кращі, економічно більш вигідні умови виробництва і реалізації товарів.

Конкуренція цінова - бажання знизити витрати на виробництво товару, аби пропонувати товар за ціною нижчою, ніж у конкурентів, зберігаючи при цьому норму прибутку.

Ліквідність підприємства - це здатність перетворити активи на гроші швидко й без витрат їх ринкової собівартості.

Місцем праці (роботи) називають відповідно обладнану площу в цеху, на дільниці чи на іншій території або біля устаткування, яка призначена для виконання певного техно­логічного процесу одним або групою працівників (робітників).

Моделі пізнавальні є формою організації й подання знань, засобом з'єднання нових знань із наявними.

Моделі прагматичні є засобом керування, засобом організації практичних дій, способом подання зразково правильних дій або їхнього результату.

Моделювання – побудова, використання й удосконалювання моделей, тобто це діяльність, що містить наступні етапи: конструювання моделі на основі попереднього вивчення об'єкта й виділення його істотних характеристик; експериментальний і теоретичний аналіз моделі; зіставлення результатів з даними про об'єкт; коректування моделі.

Моделювання - процес створення (побудови) моделі та користування нею з метою одержання необхідних відомостей про реальний об'єкт.

Модель – 1) теоретична побудова, що має деяке відношення до реальності, яке можна незалежно обговорювати й аналізувати; 2) це умовне подання реальності, тобто символьне – інформаційне відображення (образ) реального об'єкта, що відтворює останній з деяким визначеним ступенем точності у формі, відмінній від форми самого об'єкта.

Модель — штучно створений об'єкт (реальний або ідеальний), що, будучи подібний до досліджуваного об'єкта, відображає й відтворює в більше простому виді структуру й зв'язки між елементами досліджуваного об'єкта. Модель створюється для таких об'єктів, безпосереднє вивчення яких пов'язане з якими-небудь труднощами. Поняття моделі лежить в основі методу моделювання. Під моделюванням розуміється

Надання послуг - виконання завдання, зазначеного в контракті, протягом узгодженого періоду часу.

Накладні витрати пов'язані з процесом управління, організації виробництва, технічної підготовки та ін.

Напівфабрикати - продукти, закінчені виробництвом в одних цехах підприємства і призначені для подальшого використання в інших цехах цього ж підприємства. В деяких випадках напівфабрикати можуть продаватись на сторону (так звані "товарні напівфабрикати");

Наука - процес створення системи нових знань, діяльність, котра спрямована на вивчення законів природи та суспільства; наука впливає на людину через систему освіти і бере участь у розвитку всіх компонентів системи виробничих сил.

Наукова (науково - технічна) проблема - частина наукового напрямку, що представляє один із можливих шляхів його рішення.

Наукова політика - визначення загальних принципів і вибір генеральних напрямів розвитку науки.

Непостійні витрати - витрати на обслуговування й управління виробництвом, які змінюються прямо пропорційно до змін обсягів виробництва.

Новітню інформаційну технологію можна визначити як сукупність принципово нових засобів і методів зберігання, передачі й обробки даних, які поєднуються в технологічні системи й забезпечують цілеспрямоване створення й відображення інформаційного продукту з найменшими витратами відповідно до умов існування інформаційної технології.

Нововведення (технічне, технологічне, організаційне, соціально-економічне) — цілеспрямована зміна, свідомо внесене в процес відтворення для кращого задоволення наявної або формування нової суспільної потреби. Під інновацією мається на увазі процес її створення, освоєння, поширення й результат - нові вироби, технології, форми й методи організації виробництва, праці й керування, що приносять соціально-економічний ефект.

Підсистема технологічної системи складається з одного або кількох елементів. Підсистема функціонує як самостійна частина системи. Зв'язок між складовими системи (підсистемами і елементами) відбувається за допомогою потоків.

Підсистемою називають виділену за якимись ознаками части­ну системи, яка має певну мету та взаємозв'язана із системою.

Постійні витрати - це витрати на обслуговування й управління виробництвом, які не змінюються при зміні обсягів виробництва.

Потоки відображають перенесення сировини чи проміжної продукції, енергії тощо від одного елемента до іншого.

Прескриптивними або нормативними називаються моделі, при побудові яких переслідується мета визначення такого стану об'єкта, що є найкращим у якому-небудь змісті.

Прибуток - це найважливіша економічна категорія, яка визначає господарську діяльність підприємств (організацій, установ) у формі грошових накопичень і характеризує кінцеві результати процесу господарювання.

Прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Продуктивністю називають кількість продукції виготовленої за одиницю часу, на одиниці площі обладнання тощо.

Продукцією побічною називається продукція, яка випускається разом з основною і має самостійну цінність.

Продукцією пов'язаною називають таку продукцію, якщо при виробництві з одного виду сировини одночасно получають декілька видів виробів. За ступенем готовності розглядають такі типи промислової продукції: готові вироби, які вироблені на даному підприємстві і не потребують подальшої обробки; напівфабрикати - це напіввироби, обробка яких закінчена в одних підрозділах підприємства і підлягає подальшій обробці в інших підрозділах того ж підприємства; незавершене виробництво - це продукція, обробка якої в межах даного підрозділу підприємства не закінчена.

Продукція - прямий корисний результат діяльності підприємства, а отже відходи та брак не є продукцією. Від відходів слід відрізняти побічні продукти, які, в певних випадках, можуть бути віднесені до продукції підприємства.

Продукція - результат виробничої діяльності підприємства, отож результати діяльності непромислових цехів та відділів підприємства не є промисловою продукцією.