6_Terminologia

Продукція - результат діяльності підприємства, тому сировина й матеріали, які на ньому не оброблялися, не можуть бути віднесені до його продукції.

Продукція основна – це результат діяльності підприємства без врахування відходів.

Промислова продукція - це прямий корисний результат виробничої діяльності промислового підприємства, що являє собою сукупність продуктів або робіт промислового характеру.

Промислове підприємство - це основна виробнича одиниця, що характеризується адміністративно - господарською відокремленістю, ознаками якої є єдність управління, самостійний баланс, право юридичної особи.

Промисловість, як галузь економіки, являє собою сукупність окремих самостійних промислових підприємств (закладів), виробничих об'єднань, призначення яких - виробництво матеріальних благ (промислової продукції).

Професія - це визначений вид трудової діяльності пов'язаний з поділом суспільної праці і потребуючий спеціальних знань і навичок.

Прямі витрати на оплату праці - це заробітна плата й інші виплати робітникам при виробництві продукції, виконання робіт або надання послуг, які можуть бути віднесені до об'єкта витрат.

Реалізація товарів - передавання покупцеві суттєвих ризиків і вигод, пов'язаних з власністю на товар в обмін на компенсацію у формі грошей, грошових еквівалентів або іншого майна.

Реалізована продукція - це вартість продукції, яка одержана споживачем і оплачена ним (гроші надійшли на рахунок підприємства).

Реалізована продукція являє собою суму вартості продуктів та виробничих послуг, які одержано замовником і оплачено ним (кошти перераховано на рахунок підприємства).

Рентабельність виробництва - це відношення балансового прибутку до середньорічної вартості основних фондів й оборотних засобів.

Рентабельність основної діяльності - обчислюється відношенням балансового прибутку до витрат на обсяг реалізованої продукції.

Рентабельність продукції – обчислюється діленням прибутку від реалізації продукції на обсяг її реалізації.

Ринком називають систему відносин суб'єктів господарювання при купівлі - продажу товарів і надання послуг, яка реалізується через інфраструктуру оптової і роздрібної торгівлі. Статистичне вивчення ринку проводиться з метою визначення збалансованості товарної та грошової маси, аналізу ресурсів і їх використання, вивчення попиту і пропозиції на окремі види товарів і послуг, забезпечення управління розвитком асортименту та якості товарів і послуг, розробки заходів державного регулювання та захисту вітчизняного виробника.

Система замкнена (циркуляційна) передбачає багаторазове повернення сировини або одного з її компонентів до того самого елемента для перетворення на продукцію. Такі системи використовують у виробництві поліетилену високого тиску, під час якого лише 20% етилену перетворюється у поліетилен, решта етилену після очищення знов повертається до того самого елемента.

Система комбінована – одна зі складових сировини послідовно проходить усі елементи, а друга циркулює багато разів через окремі елементи системи.

Системи виробничі створені людиною для виготовлення необхідної продукції. їм властиві зміни, які спричинені науковими винаходами, зміною форми організації виробництва, впливом людини тощо. Ці зміни спрямовані на підвищення техніко-економічних показників виробничої системи.

Системи за зв'язками з оточенням. За цією ознакою системи поділяють на відкриті, які мають принаймні один вхід і вихід; замкненні без зв'язку з оточенням; комбіновані.

Системи за ієрархією (за поділом на вищий і нижчий рівень). За цією ознакою системи поділяють на макро - та мікросистеми. Поняття «елемент» і «система» відносні, оскільки одна система може бути елементом іншої системи більшого масштабу, а елемент системи можна поділити на складові частини, отже, він може бути систе­мою, але нижчого рівня. Саме тому введено поняття ієрархії систем.

Системи за походженням. За цією ознакою усі системи поділяють на природні та штучні. Природні системи існують у Природі, штучні системи створила Людина для задоволення своїх потреб. До штучних систем належать виробничі, технологічні, технічні, хімічні та ін.

Системи за складністю структури. Складність системи визначається її структурою, числом елементів і зв'язків, обсягом інформації, закладеної в систему тощо. Отже, за складністю структури системи поділяють на безмежно складні (наприклад людський мозок); дуже складні (повністю автоматизоване підприємство); складні (університетська бібліотека, легковий автомобіль) та прості (з'єднання двох деталей у вузол за допомогою прогонича).

Системи технічні - це машини, апарати, агрегати, печі, прилади, транспортні засоби тощо. Технічні системи можуть існувати окремо або входити до складу елементів технологічних систем.

Системи технологічні є складовими частинами виробничих систем. Вони створені для перероблення сировини у проміжну або готову продукцію.

Системою (від грецьк. system - ціле, складене з частин) називають сукупність частин (елементів), поєднаних спільною функцією.

Собівартістю продукції «виробничою» називають грошовий вираз витрат, які безпосередньо стосуються з виготовлення продукції на даному підприємстві.

Собівартістю продукції «повною» називають грошовий вираз витрат пов'язаних із виготовленням та реалізацією цієї продукції.

Собівартість - виражена в грошовій формі сума витрат на випуск і реалізацію продукції.

Стандарт (від англ. «standard») означає норма, зразок, мірило. У техніці стандартом називають зразок, модель, з якими порівнюють промислову продукцію. Стандартом називають також документ, який встановлює вимоги до сировини та продукції, яких слід дотримуватися кожному підприємству, що її виробляє.

Сутнісний аспект відбиває засіб технології (знаряддя, виробничий процес, сама діяльність відповідно цілям, технічна або гуманітарна реальність у цілому).

Тактом випуску називають проміжок часу між послідовним випуском двох виробів.

Тариф - це поширена форма (ставка оплати) визначення ціни на продукцію (послуги) виробничого та особистого споживання. Тарифи встановлюються на вантажні та пасажирські перевезення всіх видів транспорту, послуги зв'язку, житлово-комунальних підприємств, служб побуту, електро- та теплоенергії. Тарифи бувають внутрішні та міжнародні, ті, що встановлюються в системі заробітної плати і у митній справі.

Технікою безпеки називають систему організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних, навчально-просвітницьких і правових заходів, які проводять з метою створення безпечних умов праці на відповідних підприємствах.

Технолог – той хто знає, як виготовити цю чи іншу річ, надати ці чи інші послуги тощо.

Технологічна підготовка - сукупність взаємозалежних науково-технічних процесів, що забезпечують технологічну готовність виробництва: наявність повних комплектів конструкторської й технологічної документації і технологічного оснащення, необхідних для випуску в задані терміни запланованого обсягу продукції зі встановленими техніко - економічних показниками та відповідними стандартами й технічними умовами якості.

Технологічна система із довкіллям зв'язана входами і виходами, через які обмінюється сировиною, проміжною або готовою продукцією, відходами, побічною продукцією, енергією та інформацією. Через входи система сприймає дію інших систем та підсистем виробництва. Через виходи сама діє на них.

Технологічний прорив - принципово нове вирішення проблеми нетрадиційним шляхом.

Технологічний розрив - періоди переходу від однієї технології до іншої на основі нових знань, різниці між стратегіями щодо використання науково-технічного потенціалу.

Технологічний уклад - це групи технологічних сукупностей, які пов'язані одна з одної однотипними технологічними ланцюгами і утворюють відтворювальні цілісності.

Технологічним процесом називають послідовний набір операцій, в ході кожної з яких із сировини отримують проміжну або готову продукцію з певними властивостями.

Технологічні системи бувають складні і багатостадійні, складні, оскільки складаються з великої кількості підсистем і елементів; багатостадійні, оскільки перехід від сировини до готової продукції в багатьох випадках потребує багаторазового перероблення попередньо отриманої продукції або проміжною продукції.

Технологічні системи за зв'язками з оточенням поділяють на відкриті, замкнені та комбіновані.

Технологічні системи за ієрархією поділяються на макро - та мікросистеми. Відповідно до цього поділу технологічні системи аналізують на макро - та мікрорівні. До макросистем належать, наприклад, територіально-промислові комплекси та галузі. Технологічні системи, які розглядають на рівні об'єднання чи підприємства, належать до мікросистем. Технологічні системи обох рівнів взаємопов'язані. На сьогодні найкраще піддаються аналізу мікросистеми. Щоб виявити економічність системи, треба проаналізувати її кожну складову частину.

Технологічні системи мають основні стадії – підготовлення сировини до перероблення; перетворення сировини; виведення з системи напівготової і побічної, якщо вона є, продукції та відходів. На першій стадії мають місце лише фізичні та механічні процеси, а тому підготовлена сировина без хімічних змін переходить на другу стадію для перетворення. На другій стадії проходять фізико - хімічні та хімічні процеси, внаслі­док яких утворюються проміжна або готова і побічна продукція та відходи. На третій стадії (виведення продукції із системи) хімічних перетворень немає. Тут проходить розділення на проміжну, готову і побічну продукцію та відходи. Часом має місце вилучення сировини, яка не потрапила у взаємодію.

Технологічною операцією нази­вають закінчену частину технологічного процесу, яку виконують на одному місці праці {роботи) один або кілька працівників (робітників) над одним або кількома об’єктами, які одночасно обробляються.

Технологічною системою називають об'єкт, який взаємодіє із зовнішнім середовищем, складається з великої кількості елемен­тів, які взаємопов'язані між собою потоками і функціонують як єдине ціле із спільною метою - забезпечити економічно доцільне перероблення сировини на потрібну продукцію.

Технологія походить від грецького techno — мистецтво, майстерність, уміння й logos — слово, навчання. Під технологією прийнято розуміти — сукупність прийомів і способів одержання, обробки або переробки сировини, матеріалів, напівфабрикатів або виробів, здійснюваних у різних галузях промисловості; наукова дисципліна, що розробляє й удосконалює прийоми й способи. Технологією (або технологічними процесами) називають також самі операції видобутку, обробки, переробки, транспортування, складування, зберігання, які є основною складовою частиною виробничого процесу. До складу сучасної технології включається й технічний контроль виробництва. Технологією прийнято називати опис виробничих процесів, інструкції з їхнього виконання, технологічні правила, вимоги, карти, графіки й ін.

Технологія - розглядається як спосіб перетворення речовини, енергії, інформації у процесі виготовлення продукції, обробки й переробки матеріалів, складання готових виробів, контролю якості та управління.

Товарна продукція - це частина валової продукції, що реалізована або призначена до реалізації.

Товарна продукція включає в себе вартість готових виробів, призначених для продажу; вартість напівфабрикатів власного виробництва для реалізації на сторону вартість робіт промислового характеру на замовлення зі сторони; вартість устаткування, пристосувань та інструментів для власних потреб, виготовлених за рахунок коштів капіталовкладень.

Управлінський аспект виражається в трактуванні технології як цілеспрямованого застосування будь-яких видів знань у різних сферах життєдіяльності.

Фінансові ресурси - грошові засоби (власні або залучені) суб'єктів господарювання, які знаходяться у їхньому розпорядженні для виконання фінансових зобов'язань і здійснення витрат на виробництво.

Ціна - це грошове вираження виробленої продукції чи послуг, яке відображає суспільно необхідні витрати праці, пов'язані з їх виробництвом, та обігом до кінцевого споживання.

Чиста продукція - це валова продукція за відрахуванням матеріальних витрат.

Якістю продукції називають сукупність властивостей продукції, які зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби споживача згідно з її призначенням.

Склав: к.е.н., доц. В.І. Крупко