1.2. Мета, принципи, завдання та методи стандартизації
Мета, завдання та функції стандартизації.
Насамперед, важливо чітко визначитися, що таке стандартизація. За сучасними уявленнями під стандартизацією розуміють діяльність, яка включає в себе вирішення питань для завдань, що повторюються в галузях науки, техніки і економіки. Це - вибір оптимальних рішень, які розраховані не тільки на теперішній рівень науки і техніки, а й на перспективу їх розвитку. Залежно від масштабів роботи із стандартизації вона може бути національною і міжнародною.
Національна стандартизація- це стандартизація, яка проводиться на рівні однієї конкретної держави, а міжнародна - це робота із стандартизації, в якій беруть участь кілька країн (ДСТУ 1.0 - 93).
Національна система стандартизації та сертифікації фактично започаткована з моменту проголошення незалежності України розробкою та затвердженням Концепції державних систем стандартизації, метрології та сертифікації, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1992 р. №269. У Концепції - 92 визначені завдання та напрями розвитку стандартизації в Україні. Цією ж постановою затверджено програму основних робіт, пов'язаних з її реалізацією. Створені правові засади стандартизації, основою яких став прийнятий урядом України в 1993 році декрет "Про стандартизацію і сертифікацію". Розроблені та затверджені основоположні стандарти та настановчі документи Державної системи стандартизації (НД ДСС), які встановлюють основні принципи управління, форми та загальні організаційно-методичні правила виконання робіт із стандартизації.
Слід зауважити, що Україна успадкувала від колишнього СРСР систему обов'язкової стандартизації, яка обслуговувала планову економіку і нараховувала близько 20000 стандартів СРСР (ГОСТ).— ' Мета стандартизації, зазначена як у чинних декреті "Про стандартизацію і сертифікацію" та основоположних НД ДСС, так і в проектах документів, розроблюваних на їх заміну, загалом та за змістом окремих цілей повністю відповідає меті міжнародної (регіональних) системи та систем стандартизації інших країн.
З огляду на стан суспільства та економіки для реалізації провідних цілей стандартизації актуальними стають такі завдання:
для забезпечення безпеки продукції, процесів та послуг для життя, здоров 'я та майна громадян, захисту навколишнього природного середовища - використання разом зі стандартами законодавчих форм регулювання питань безпечності продукції, процесів та послуг;
для забезпечення якості продукції, процесів та послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки, технологій і потреб населення —активний перехід на добровільний статус застосування стандартів, широке використання стандартів системи управління якістю, розроблення в кожній науково-технічній програмі
розділів щодо створення відповідних стандартів;
для забезпечення технічної та інформаційної сумісності,уніфікації та взаємозамінності продукції - перехід на міжнародні стандарти в частині умовних позначень, правил виконання креслень, вимог до конструкції та методів приймання механічних систем і складальних одиниць загального призначення (кріпильні деталі, підшипник, вали, муфти передачі тощо) - уніфікація на міжнародному рівні;
для забезпечення однаковості вимірів - перехід на міжнародно визнані методи та методики вимірів при одночасному базуванні на досягненнях національної метрології, шо дозволить створювати та використовувати вітчизняний парк зсобів вимірів;
для захисту продукції під час її виробництва, експлуатації, транспортування чи зберігання;
для забезпечення економії всіх видів ресурсів, поліпшення техніко-економічних показників виробництва - перехід від нормування в абсолютних одиницях до питомих та порівняльних категорій (груп) характеристик енерго- та
матеріалоефективності;
для забезпечення безпечності господарських об 'єктів, складних технічних систем з урахуванням допустимого ризику виникнення природних і техногенних катастроф та надзвичайних ситуацій - першочергове розроблення стандартів на
моніторинг та прогнозування надзвичайних ситуацій, а також розроблення НД з метрології діагностики та прогнозування можливих наслідків;
для забезпечення обороноздатності і мобілізаційної готовності країни - врахування розроблення та експлуатації оборонної продукції в рамках єдиних організаційних та методичних підходів для оборонної та цивільної продукції,скасування надмірної закритості шляхом використання єдиного стандарту на продукцію (та інші об'єкти стандартизації) подвійного
призначення.
Реалізація встановленої мети стандартизації визначає такі загальні завдання:
забезпечення комплексності стандартизації на основі встановлення взаємопов'язаних вимог на всіх стадіях (етапах) життєвого циклу продукції від розроблення до утилізації та для всіх видів продукції, починаючи від сировини і матеріалів до закінчених складних виробів;
вдосконалення на базі національного фонду стандартів систем інформаційного забезпечення в сфері стандартизації, метрології та сертифікації, які повинні включати інформацію та документи, визначені Угодою про технічні бар'єри в торгівлі (ТБТ);
> створення та ведення національного фонду державних стандартів і класифікаторів техніко-економічної інформації, а також міжнародних та регіональних стандартів, правил, норм і рекомендацій із стандартизації, національних стандартів зарубіжних країн.
Враховуючи це, до основних передумов розвитку та вдосконалення стандартизації, сертифікації та акредитації можна віднести:
необхідність державного регулювання економіки, яка інтенсивно роздержавлюється та набуває високого рівня самостійності і, передусім, щодо безпеки діяльності чи її результатів для людини та суспільства загалом;
перехід від загальної ідеї інтеграції економіки України з міжнародною та європейською економікою до конкретних заходів щодо вступу України до Світової організації торгівлі (COT) і виконання зобов'язань Угоди між Європейським Союзом та Україною;
необхідність поетапного зниження імпортозалежності вітчизняного ринку товарів та послуг;
необхідність заміни застарілого обладнання та технології при запровадженні міжнародних та європейських стандартів, іншими словами, інтеграція в сфері науки і техніки має передувати торгово-економічній інтеграції.
Прискорений розвиток національної системи стандартизації, метрології та сертифікації розпочався з 1993 року, коли Україна стала повноправним членом ISO та Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС), членом-кореспондентом Міжнародної організації законодавчої метрології (OIML), першою з країн колишнього СРСР -членом-кореспондентом Європейського комітету із стандартизації (CEN), набула членства в Міжнародній інформаційній мережі І SONET.
Виконання умов вступу України до СОТ та зобов'язань України згідно з Угодою про партнерство та співробітництво, підписаною між Європейським Союзом та Україною, вимагають особливої уваги щодо реалізації загальноприйнятих у міжнародній практиці функцій стандартизації та споріднених видів діяльності.
Ефективність стандартизації, як форми регулювання діяльності чи її результатів у всіх сферах виробничо-технічних, техніко-економічних, соціальних та інших відносин знаходить своє підтвердження в розширенні та активізації робіт із стандартизації. Світовий та вітчизняний досвід виявив широкий спектр проблем і завдань, які можуть бути вирішені із залученням, а іноді виключно засобами стандартизації. Він дав велике різномаїття форм та методів проведення цих робіт, що, як правило, визначаються конкретним станом і розвитком економіки, умовами та чинниками її функціонування.
Ефективність стандартизації в умовах розвинутих ринкових відносин проявляється через такі функції: економічну, соціальну та інформаційну.
Економічна функція охоплює такі аспекти:
надання інформації щодо продукції та якості, що дозволяє правильно оцінити та вибрати той чи інший товар, оптимізувати капіталовкладення;
поширення в промисловості інформації щодо нової техніки, матеріалів і методів вимірювань та випробувань;
підвищення ефективності продуктивності праці та зниження собівартості продукції;
сприяння конкуренції на основі стандартизації методів випробувань та уніфікації основних параметрів продукції, що зумовлює її об'єктивне порівняння;
вдосконалення управління виробництвом та забезпечення певного рівня якості продукції;
забезпечення сумісності та взаємозамінності.
Соціальна функціястандартизації визначає такий рівень показників та параметрів продукції, який відповідає вимогам охорони здоров'я, санітарії та гігієни, забезпечує охорону довкілля та безпеку людей під час виробництва, використання та утилізації продукції.
Інформаційна функціястандартизації передбачає створення бази для об'єктивізації людського сприйняття інформації, а також встановлення термінів та визначень, класифікаторів, методів вимірювань та випробувань, креслень, умовних знаків тощо, забезпечуючи взаєморозуміння з урахуванням міжнародних регламентів, зокрема, системи обліку, статистики та фінансово-бухгалтерської діяльності, системи управління процесами та інше.
Для найбільш повної реалізації комунікативної функції стандартизації регулювання термінології стає одним з найважливіших завдань. При цьому безпосередньо в національну систему стандартизації має бути введена вся сукупність загальних понять стандартизації, встановлена в спільних основоположних документах Міжнародної організації з стандартизації (ISO) та Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС) з урахуванням особливостей, зазначених в Угоді про ТБТ COT.