Лекція 8. Звукоізоляція та звукопоглинання Звукоізоляція Нормування звукоізоляції

Принцип нормування звукоізоляції.

Рівні звукового тиску L, дБ,

L_доп

L_факт

На кожній частоті

За таким принципом нормується звукоізоляція конструкцій промислових будівель та житлових і громадських будинків, які відокремлюють шумні приміщення (венткамери, трансформаторні тощо) від приміщень квартир. розраховується за відповідними формулами.

Для конструкцій, що розділяють звичайні приміщення у житлових та громадських будинках та конструкцій, що захищають від транспортного шуму, методика розрахунку необхідної ізоляції спрощена.

Для внутрішніх конструкцій вона базується на розрахунку індексів звукоізоляції повітряного шуму , дБ, та зведеного рівня ударного шуму, дБ (для перекриттів). А для конструкцій, що захищають від транспортного шуму (в тому числі вікон, вітражів, інших елементів фасадів) – розрахунок звукоізоляціїв дБА. Нормативні значення цих індексів наводяться у відповідних таблицях.

Розрахунок індексів ізоляції повітряного шуму

Індекс ізоляції повітряного шуму , дБ , огороджувальною конструкцією з відомою (розрахованою або виміряною) частотною характеристикою ізоляції повітряного шуму R, дБ, визначається шляхом порівняння цієї частотної характеристики зі стандартною оціночною частотною характеристикою звукоізоляції, дБ, рис.7.32.

У 1/3 октавних смугах

Для визначення індексу ізоляції повітряного шуму треба на графік із оціночною характеристикою звукоізоляції нанести частотну характеристику ізоляції повітряного шуму даною конструкцією і визначити середнє несприятливе відхилення частотної характеристики даної конструкції від оціночної характеристики.

Несприятливими вважаються відхилення вниз від оціночної характеристики в тій чи іншій смузі частот. Середнє несприятливе відхилення становить 1/16 суми всіх несприятливих відхилень для розрахунків в 1/3 октавних смугах і 1/5 суми всіх несприятливих відхилень для розрахунків в октавних смугах частот.

Якщо середнє несприятливе відхилення максимально наближається до 2 дБ, але не перевищує цю величину, то величина індексу становить 52 дБ (числова величина ординати оціночної характеристики на середньогеометричній частоті 500 Гц).

Якщо середнє несприятливе відхилення перевищує 2 дБ, то оціночну характеристику треба змістити вниз на ціле число децибел так, щоб середнє несприятливе відхилення від зміщеної оціночної характеристики не перевищувало величину 2 дБ, але максимально до неї наближалося.

Якщо середнє несприятливе відхилення менше 2 дБ або несприятливі відхилення відсутні, то оціночну характеристику треба змістити вгору на ціле число децибел так, щоб середнє несприятливе відхилення від зміщеної оціночної характеристики максимально наближалося до 2 дБ, але не перевищувало цю величину.

За величину індексу приймається числова величина ординати зміщеної (вниз або вгору) стандартної оціночної характеристики на середньогеометричній частоті 500 Гц.

Конструкції, для яких розроблені методи розрахунку частотної характеристики ізоляції повітряного шуму:

1. Одношарова плоска огороджувальна конструкція суцільного перерізу з поверхневою густиною від 100 кг/м² до 800 кг/м² .

2. Одношарова плоска тонка огороджувальна конструкція із металу, скла, азбестоцементних, гіпсокартонних або гіпсоволокнистих листів і подібних матеріалів.

3. Огороджувальна конструкція, яка складається із двох тонких листів з повітряним проміжком між ними (подвійне глухе скління, перегородки із двох обшивок з одинарних гіпсокартонних листів, металу тощо, по каркасу із тонкостінного металевого або азбестоцементного профілю, дерев’яних брусків) при однаковій товщині листів.

4. Огороджувальна конструкція, у якої одна або обидві обшивки складаються із двох не склеєних між собою тонких листів з повітряним проміжком між обшивками.

5. Огороджувальна конструкція, яка складається із двох тонких листів з повітряним проміжком між ними (подвійне глухе скління, перегородки із двох обшивок з одинарних гіпсокартонних листів, металу тощо, по каркасу із тонкостінного металевого або азбестоцементного профілю, дерев’яних брусків) при різній товщині листів обшивок (співвідношення товщин не більше 2,5).

6. Каркасно-обшивна перегородка, виконаною з тонких листів при заповненні повітряного проміжку між обшивками пористим або пористо-волокнистим матеріалом.

7. Потрійне глухе скління (вікно герметично зачинене або вітраж) при однаковій товщині шарів скла і співвідношенні товщин повітряних проміжків, що не перевищує 0,25.

8. Потрійне скління (вікно з потрійним склінням герметично зачинене або вітраж) при різній товщині шарів скла (співвідношення товщин не більше 2,5) і відношенні товщин повітряних проміжків не більше 0,25 (відношення меншої товщини проміжку до більшої).

9. Міжповерхове перекриття з підлогою, укладеною на звукоізоляційний шар.

10. Стіна (перегородка) з поверхневою густиною не менше 150 кг/м² з додатковими обшивками із листових матеріалів на відстані.

Індекс зведеного рівня ударного шуму , дБ, перекриттів з відомою, за результатами вимірювань, частотною характеристикою зведеного рівня ударного шуму, дБ, визначається шляхом порівняння цієї частотної характеристики зі стандартною оціночною частотною характеристикою звукоізоляції, дБ, величини якої наведені на рис.Г.2.

2

1

67

67

62

65

49

62

62

57

42

Рисунок Г.2 – Стандартні оціночні частотні характеристики зведеного рівня ударного шуму під перекриттям , дБ:

1 – в 1/3 октавних смугах частот; 2 – в октавних смугах частот

Для визначення індексу зведеного рівня ударного шуму треба на графік з оціночною характеристикою звукоізоляції нанести частотну характеристику зведеного рівня ударного шуму під даним перекриттям і визначити середнє несприятливе відхилення частотної характеристики даної конструкції перекриття від оціночної характеристики.

Несприятливими вважаються відхилення вгору від оціночної характеристики в тій чи іншій смузі частот. Середнє несприятливе відхилення становить 1/16 суми всіх несприятливих відхилень для розрахунків в 1/3 октавних смугах і 1/5 суми всіх несприятливих відхилень для розрахунків в октавних смугах частот.

Якщо середнє несприятливе відхилення максимально наближається до 2 дБ, але не перевищує цю величину, то величина індексу становить 60 дБ (числова величина ординати оціночної характеристики на середньогеометричній частоті 500 Гц).

Якщо середнє несприятливе відхилення перевищує 2 дБ, то оціночну характеристику треба змістити вгору на ціле число децибел так, щоб середнє несприятливе відхилення від зміщеної оціночної характеристики не перевищувало величину 2 дБ, але максимально до неї наближалося.

Якщо середнє несприятливе відхилення менше 2 дБ або несприятливі відхилення відсутні, то оціночну характеристику треба змістити вниз на ціле число децибел так, щоб середнє несприятливе відхилення від зміщеної оціночної характеристики максимально наближалося до 2 дБ, але не перевищувало цю величину.

В таких випадках за величину індексу приймається числова величина ординати зміщеної (вгору або вниз) стандартної оціночної характеристики на середньогеометричній частоті 500 Гц.

Необхідні значення звукоізоляції вікон , дБА, визначаються за формулою

= , (7.56)

де L_{A тер 2} – очікуваний рівень шуму в двох метрах від фасаду, дБА, що визначається згідно;

L_{A прим} – припустимий рівень шуму в приміщенні, дБА, що визначається згідно [89,137];

R_{A тран} – поправка до звукоізоляції віконного шуму при відмінності спектра зовнішнього шуму від еталонного спектра шуму транспортного потоку, дБА, що визначається згідно [61, 86];

S_в – площа вікна (вікон) у приміщенні, м²;

А - еквівалентна площа звукопоглинання у приміщенні, м².

Для житлових приміщень, а також подібних до них за розмірами й облицюванням приміщень, замість формули (7.56) допускається застосовувати формулу

= . (7.57)

9.10.6 Рівень звуку в розрахунковій точці на території житлової забудови ,дба, від окремого джерела шуму (крім авіаційного) визначають за формулою

,

де – відповідна шумова характеристика джерела шуму у дБА, визначена згідно з 9.2 – 9.6, 9.8, 9.9 (при розрахунку еквівалентного рівня звуку, при розрахунку максимального рівня звуку);

–поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку в залежності від відстані r, м, між джерелом шуму і розрахунковою точкою, визначається;

–поправка у дба, що враховує зниження рівня звуку внаслідок затухання звуку в атмосфері, визначається згідно з 9.10.8;

–поправка у дБА, що враховує вплив на рівень звуку в розрахунковій точці типу покриття території, визначається згідно з 9.10.9;

–поправка у дБА, що враховує зниження рівня шуму смугами зелених насаджень, визначається згідно з 9.13.1, 9.13.2;

–поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку екранами на шляху поширення шуму, визначається згідно з 9.12.19.12.8. – поправка у дБА, що враховує зниження еквівалентного рівня звуку внаслідок обмеження кута видимості джерела шуму з розрахункової точки, визначається згідно з 9.10.10 ;

–поправка у дБА, що враховує підвищення рівня звуку в розрахунковій точці внаслідок накладання звуку, відбитого від огороджувальних конструкцій будинків, визначається згідно з 9.10.11.

У розрахункових точках необхідно визначати еквівалентні кориговані рівні звуку , дБА, (у цьому випадку у формулі) і максимальні кориговані рівні звуку, дБА, (у цьому випадку у формулі). Для об’єктів, у яких норми шуму встановлені окремо для денного та нічного часу доби, треба визначати ці величини як для дня, так і для ночі.