83.Людина в світі культури. Моделі культури.

Тріада»культура-суспільство-особистість»являє собою соціально-філософську і культурологічну проблему,яка включає в себе безліч аспектів.Наприклад,питання про те,яку роль відіграє особистість в культурі того або іншого історично конкретного успільства,як узгоджуються інтереси особистості і суспільства,яке існувало ставлення до людини протягом епохи,яка роль особистості в культурному прогресі тощо.Маленька дтина не відразу приходить до усвідомлення своєї особистості.Так і людство пройшло довгий шлях,відокремивши себе спочатку від природи,а потім проголосивши повагу до чужої індивідуальності,утверджуючи творчий діалог несхожих,окремих людей.Античність,Середні віки,Просвітництво,XIX-XX ст.-такі етапи дозрілості людства.Кожна культурно-історична епоха по-своєму розглядає людину та її місце в світі.Світогляд античності був космогонічним,тобто людина уявлялася частиною світу(космосу),ланкою загальної гармонії.Світогляд Середньовіччя був теоцентричним ,вважалося,що в центрі світу і над світом знаходиться Бог.Людина тут-раб Божий.Культура Середньовіччя передусім є культом,а людина-служителем цього культу.Новим етапом у самопізнанні людства є епоха Просвітництва.Для Гердера,Канта,Гегеля людина цікава як суб’єкт культури.Особистість-втілення творчої спрямованості людини ,а культура-це звільнення людини через творчість.Сьогодні поняття людина і особистість,індивид і індивідуальність розмежовуються.Необхідно їх конкретизувати,встановити співвідношення між ними.Людина-вищий рівень розвитку живих організмів на Землі,з одного боку це біологічна істота,а з іншого-творець специфічного світу,який є творчою діяльністю всього людства.Пояснюючи особистість через поняття людина,можна сказати,що особистість є людина зі сформованим світоглядом(системою поглядів на світ),самосвідомістю і здатністю до творчої самореалізації через діяльність.На шляху своєї особистості людина обовязково стикається з визначенням своєї самотності,окремості,індивідуальності(що розуміється як одиничність,неповторність,винятковість) і спільності,подібності до інших.Отже,існують певні якості,які характеризують особистість людини,культуру її особистості,міру її особистості.

84.Світ повсякденності(науковий,художній,релігійний)

Світ повсякденності-світ,де щодня і щогодини діє ,творить людина.В повсякденному світі народжуються люди,і всвіті повсякденності,побуті люди помирають.Тут же в повсякденному світі кожна людина радіє,а буває і і плаче.Тужить,сумує,журиться,переживає.Люди конфліктують,сваряться і вирішують конфлікти,суперечки,миряться,творять та ін.Так же трапляєтьс,що люди до всього підходять неоднозначно і в усьому навколишньому встигають помітити те,на що люди,які поруч,навіть уваги не звернуть.Задовольнити жадобу,прагнення людини-рівносильно позбавити її бажань.

Буденне життя відбивається в обрахотворчому мистецтвіі в історії.Відновлюючі хронологічні події і явищ в попередні періоди життя суспільства,історія описує і повскденність:побут,традиції,право,звичаї,конкретний досвід,ту плоть і кров з якої формуються всі події(значущі і доленосні.

Активна роль людини в створенні повсякденності і ісорії стала основним в дослідженнях прихильників історичної школи.Багато хто із вчених досліджуючи повсякденне життя людини,насамперед,зосереджували увагу на процесах формування культури повсякденності,побуту і творчості людей,звичаях,переконаннях,страхах і ідеях людини.

Буденний світ-світ звичок,звичаїв,стереотипів мислення,житейських аксіом,в ному велика сфера недомовленого,що не потребує пояснення і доводу та ін.