2012 22Л печ конспект ТГВ Баранова2

Скляну вату і вироби на її основі одержують з скломаси дуттєвим, філерним і штабіковим способами. Цей матеріал має підвищену хімічну стійкість, середню густину не вище 130 кг/м3, а діаметр волокна – не більше 21 мкм. Застосовується для ізолювання поверхонь з температурою від мінус 200 до плюс 450 °С. Скляну вату з супертонкого волокна (середньою густиною 25 кг/м3) використовують для ізолювання при температури від мінус 60 до плюс 45°С: базальтове супертонке волокно (БСТВ) це високоякісний матеріал для теплової ізоляції, для фільтрів, а також для виробництва теплостійкого паперу, картону і листів. Середня густина – 17…25 кг/м3.

Піноскло є високопоруватим матеріалом ніздрюватої будови, застосовується для теплоізоляції захищаючих конструкцій при температурі експлуатації, що не перевищує 180 °С.

Спучений перліт – це поруватий сипкий матеріал, який одержують, спучуючи природний перліт в печах, що обертаються, або шахтних, при температурі 900... 1200 °С. Вироби з нього виготовляють на основі різноманітних в’яжучих: пластичної глини, рідкого скла, фосфатних в’яжучих. Для ізолювання печей з температурою до 1150 °С використовують керамоперлітофосфатні вироби, для ізоляційних робіт при температурі до 900 °С – керамоперлітові (цеглина, плити, сегменти), для ізолювання при температурі до 600 °С – перлітоцементні вироби.

Основною сировиною для отримання азбестових теплоізоляційних мате-

ріалів є хрізотіласбест. Виробляють сипкі, рулонні і штучні матеріали і вироби у вигляді картону, плит і сегментів. Ці матеріали також є вогнестійкими.

Теплоізоляційні комірні бетони, які мають середню густину менше

500 кг/м3, використовують для теплоізоляції захисних конструкцій і ізоляції трубопроводів, якщо температура поверхні не перевищує 400 °С.

15.4. Органічні теплоізоляційні матеріали та вироби

Органічні теплоізоляційні матеріали і вироби виготовляють з різноманітної рослинної сировини (відходів деревини, очерету, торфу, очосів льону, конопель), з шерсті тварин, а також на основі полімерів. Ці матеріали і вироби швидко загнивають, ушкоджуються комахами, тому вони вимагають попередньої відповідної обробки, яка б підвищила їх довговічність.

Деревоволокнисті і деревостружкові плити виробляють з відходів дере-

вини або з інших рослинних волокон шляхом їх подрібнення, проклеювання, формування і термічної обробки з наступним просоченням вогнезахисними сумішами.

Комишитові плити застосовують для теплоізоляції захисних конструкцій невідповідальних будівель.

Торф'яні теплоізоляційні вироби одержують у вигляді плит і блоків. Сировиною є неперегнилий мох (сфагнум), що залягає на поверхні торф'яних боліт і не використовується як паливо. Термічна обробка приводить до склеювання волокон сфагнуму. Торф'яні плити вимагають захисту від вологи і застосовуються для ізолювання поверхонь з температурою до 100 °С.

121

Цементно-фібролітові плити – це теплоізоляційно-конструкційні вироби, одержані унаслідок твердіння суміші цементу, води і деревної шерсті.

Пробкові теплоізоляційні матеріали одержують з відходів від переробки пробкового дуба (оксамитового дерева), що росте на Далекому Сході, в Амурській області і на Сахаліні. Це один з якнайкращих теплоізоляційних матеріалів, який не гниє і не горить; застосовують його для ізолювання поверхонь з температурою від 70 до 150°С.

Термоізоляційні матеріали на основі полімерів використовують у вигляді газонаповнених пластмас і виробів, а також мінераловатних і скловатних виробів на полімерному в’яжучому.

По структурі газонаповнені термоізоляційні пластмасові матеріали і вироби поділяються на:

-комірні або пінні з ρо = 30…300 кг/м3 – пінопласти;

-поруваті з ρо > 300 кг/м3 – поропласти;

-сотові – сотопласти..

Найпоширенішими є поропласт полістиролу, виготовлений з бісерного полістиролу; поліуретановий поропласт; міпора, виготовляється на основі полімеру формальдегіду.

Особливу цікавість виявляють будівельники до пінопластів (пінополістиролу, пінополіуретану), оскільки ними можна заповнювати пустоти і стики будівельних конструкцій на місці використовування.

15.5. Акустичні матеріали

Акустичні матеріали і вироби використовують для звукоізоляції від повітряного і ударного шуму, а також для поліпшення акустичних характеристик видовищних приміщень. Ці матеріали поділяються на дві групи: звукоізоляційні

і звукопоглинальні.

Звукопоглинальні матеріали і вироби застосовують переважно для внут-

рішньої обробки приміщень з метою поліпшення їх акустичних властивостей – зниження чутних шумів. По характеру поглинання звуку ця група матеріалів поділяються на:

-поруваті з твердим каркасом, в яких звук поглинається унаслідок в'язкого тертя в порах і при цьому звукова енергія перетворюється на теплову (піноскло, газобетон і т. п.);

-поруваті з гнучким каркасом, в яких, окрім тертя в порах, виникають втрати релаксацій, пов'язані з деформацією нежорсткого каркаса (мінеральна вата, ДВП);

-панельні матеріали і вироби, в яких звукопоглинання обумовлено активним опором падаючої звукової хвилі (тонкі фанерні панелі, жорсткі ДВП, звуконепроникні тканини).

Для забезпечення звукопоглинання випускають плити, рулони, сипкі матеріали, з цією метою використовують також і штукатурку, яка має гладкопористу структуру.

122

Останнім часом розповсюдження набули плити типу "Акмігран", "Силакпор". Застосовують також гіпсові і азбестоцементні перфоровані плити.

Звукоізоляційні матеріали в основному використовуються для ізоляції від ударного і повітряного шуму, що проходить через конструкцію і є матеріалами прокладок, що сильно знижують швидкість розповсюдження звуку. Оптимальне поєднання всіх звукоізоляційних характеристик в приміщенні одержують при застосуванні порувато-волоконних, резиноподібних матеріалів з губчастою структурою.

Завдання для самостійної роботи

1. Що називають теплоізоляційними матеріалами і основні вимоги до

них?

2.Класифікація теплоізоляційних матеріалів.

3.Що називають акустичними матеріалами?

4.Класифікація акустичних матеріалів.

5.Сфери застосування теплоізоляційних і акустичних матеріалів.

123

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1.Химические минеральные добавки в бетон. / под ред. А. Ушерова-Маршака.

– Харьков: "Колорит", 2005. – 280 с.

2.Большаков В.И., Дворкин Л.И. Строительное материаловедение. Днепропетровск: АВА "Днепро-VAL", 2004. – 670 с.

3.Микульский В.Г., Горчаков Г.И. и др. Строительные материалы. – М.: Издательство Ассоциации строительных ВУЗов, 2004. – 536 с.

4.Юхновский П.И. Строительные материалы и изделия. Учеб пособие. – Мн.: УП "Технопринт", 2004. – 476 с.

5.Бирюков А.И. Твердение силикатных минералов цемента. - Харьков: Харьковский фил. изд. ”Транспорт Украины”, 1999. – 287 с.

6.Бирюков А.И. О Механизмах процессов гидратации силикатных минералов

цемента (C2S и C3S ) и комплексе моделирования параметров этих процессов в зависимости от рН среды. / Рациональные энергосберегающие конструкции, здания и сооружения в строительстве и коммунальном хозяйстве: // Сб. научн тр. Ч.2. Международной научн.-практ. конф. – Белгород: Изд-во БелГТАСМ, 2002.

7.Бирюков А.И. Особенности механизма гидратации силикатных минералов цемента. / Проблеми надійності та довговічності інженерних споруд та будівель на залізничному транспорті. // Зб. наукових праць УкрДАЗТ, Випуск

63. - 2004.

8.Бирюков А.И. Механизм гидратации силикатных минералов цемента. / Весник БГТУ им.Шухова. - 2005. №9. – С 46-50.

9.Кривенко П.В., Пушкарьова К.К. та інш. Будівельне матеріалознавство. - К.: ТОВ УВПК "ЕксОб", 2004. – 704 с.

10.Г.И.Горчаков, Ю.М.Баженов. Строительные материалы. М. Стройиздат. 1986. – 687 с.

11.Минеральные вяжущие вещества. / Под общ. ред. А.В. Волженского. М.,

стр., 1974, С.473.

12.П.А.Ребиндер. Поверхностные явления в дисперсных системах. Физикохимическая механика. Избранные труды. М., Наука, 1979, 384 с.

13.Композиционные материалы. Справочник. / Под общей редакцией В.В.Васильева, Ю.М.Тарнопольского М.: “Машиностроение”, 1990, 418 с.

124

Навчальне видання

БАРАНОВА Анна Андріївна

Конспект лекцій з дисципліни «Будівельне матеріалознавство» (для студентів 2 курсу денної, заочної форм навчання за напрямом підготовки

6.060101 «Будівництво» і слухачів другої вищої освіти спеціальності 7.06010108 «Теплогазопостачання і вентиляція»)

Відповідальний за випуск О. В. Кондращенко Редактор К. В. Дюкар

Комп’ютерне верстання Є. Г. Панова

План 2012, поз. 22Л

____________________________________________________________________

Видавець і виготовлювач:

Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, вул. Революції, 12, Харків, 61002

Електронна адреса: rectorat@kname.edu.ua

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи:

ДК №4064 від 12.05.2011

125