7. Комфортними умовами вважаються:
Температура повітря на робочому місці, С:
У приміщенні в теплий період 18-22
У приміщенні в холодний період 20-22
На відкритому повітрі в теплий період 18-22
На відкритому повітрі в холодний період 7-10
8. – холодний період – період року, коли середньодобова температура зовні приміщення нижча за +10ºС;
Основним
показником холодного періоду року є
температура зовнішнього повітря tз, яка
не є постійною. Для ряду кліматичних
районів побудовані криві зміни tз у
період різкого похолодання, причому ці
криві для різних районів мають характерну
форму з досить стійкою закономірністю
(рис. 2.3). Спочатку температура повітря
поступово знижується, потім починається
період різкого похолодання до мінімального
значення температури, а після закінчення
цього періоду температура знову
вирівнюється.
– теплий – коли середньодобова температура зовні приміщення становить +10ºС і вище.
Теплий період характеризується, перш за все, інтенсивністю сонячної радіації та температурою зовнішнього повітря.
Розрахункові параметри зовнішнього повітря встановлюються на базі даних багаторічних метеорологічних спостережень у різних географічних пунктах країни.
Відповідно до будівельних норм клімат холодного та теплого періодів року для різних географічних пунктів України характеризується двома параметрами: А та Б.
9. Інженерні системи для забезпечення параметрів мікроклімату
У житлових, громадських та промислових будинках мають підтримуватись метеорологічні умови, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам чи технологічним вимогам виробничого процесу, тобто певний мікроклімат. Такі умови спеціально створюються системами опалення і вентиляції. Кожне приміщення будинку ізольоване від зовнішнього природного середовища огороджуючими конструкціями, що дає можливість створювати тут заданий мікроклімат (температуру повітря, його вологість, чистоту, рухомість, інші параметри). У зв’язку із зміною температури і вологості зовнішнього повітря приміщення втрачає теплоту через огородження зимою та перегрівається влітку. Вітер та атмосферні опади інтенсифікують вологообмін та теплопередачу через зовнішні огородження, зволожуючи будівельні матеріали та погіршуючи їхні захисні властивості. Наприклад, фільтрація повітря через огородження (в основному, через вікна і стіни) та їхнє зволоження можуть суттєво (іноді в кілька разів) збільшити тепловтрати приміщень взимку. Тому процеси формування мікроклімату приміщення (нагрівання, охолодження, зволоження, осушування) необхідно розглядати в тісному взаємозв’язку і між собою і з теплотехнічним розрахунком та вибором зовнішніх огороджень. Таким чином, поняття «мікроклімат приміщень» включає в себе сукупність теплового, повітряного та вологісного режимів у їхньому взаємозв’язку. Тому основна вимога до систем створення мікроклімату – це підтримання сприятливих умов для людей, які знаходяться в приміщенні, або заданих умов для виробничих процесів.
10. Дія параметрів мікроклімату на людину
Параметри мікроклімату справляють безпосередній вплив на самопочуття людини та його працездатність. Зниження температури за всіх інших однакових умов призводить до зростання тепловіддачі шляхом^ конвекції та випромінювання і може зумовити переохолодження організму.
Підвищення швидкості руху повітря погіршує самопочуття, оскільки сприяє підсиленню конвективного теплообміну та процесу тепловіддачі при випаровуванні поту.
При підвищенні температури повітря мають місце зворотні явища. Встановлено, що при температурі повітря понад ЗО °С працездатність людини починає падати. За такої високої температури та вологості практично все тепло, що виділяється, віддається у навколишнє середовище при випаровуванні поту. При підвищенні вологості піт не випаровується, а стікає краплинами з поверхні шкіри. Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами. Тривалий вплив високої температури у поєднанні зі значною вологістю може призвести до накопичення теплоти в організмі і до гіпертермії — стану, при котрому температура тіла піднімається до 38...40 °С. При гіпертермії, як наслідок, тепловому ударі, спостерігається головний біль, запаморочення, загальна слабкість, спотворення кольорового сприйняття, сухість у роті, нудота, блювання, потовиділення. Пульс та частота дихання"прискорюється, в крові зростає вміст залишкового азоту та молочної кислоти. Спостерігається блідість, посиніння шкіри, зіниці розширені, часом виникають судоми, втрата свідомості.
За зниженої температури, значної рухомості та вологості повітря виникає переохолодження організму (гіпотермія). На початковому етапі впливу помірного холоду спостерігається зниження частоти дихання, збільшення об'єму вдиху. За тривалого впливу холоду дихання стає неритмічним, частота та об'єм вдиху зростають, змінюється вуглеводний обмін. З'являється м'язове тремтіння, при котрому зовнішня робота не виконується і вся енергія тремтіння перетворюється в теплоту. Це дозволяє протягом деякого часу затримувати зниження температури внутрішніх органів. Наслідком дії низьких температур є холодові травми.
Параметри мікроклімату спричиняють суттєвий вплив на продуктивність праці та на травматизм.