МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

В. Т. Бажан, д. А. Паламарчук прикладна механіка та основи конструювання

Методичні рекомендації до практичних занять та курсового і дипломного проектування для студентів, які навчаються за напрямом підготовки 0101 за профілем 6.010104 «Професійна освіта. Машинобудування»

КИЇВ 2012

ЗМІСТ

1. Вимоги до оформлення курсового проекту

1.1. Організація курсового проектування

1.2. Вимоги до оформлення розрахунково-пояснювальної записки

1.3. Позначення конструкторських документів і виробів у машинобудуванні

1.4. Вимоги до графічної частини курсового проекту

2. Вибір електродвигуна та загальний розрахунок привода

2.1. Основні теоретичні відомості з кінематичного і силового розрахунків механічних передач і приводів

2.2. Методичні рекомендації щодо вибору електродвигуна та загального розрахунку проектованого привода

3. Основні положення методики проектувального розрахунку зубчастих евольвентних передач

4. Методичні рекомендації до розрахунку зубчастої циліндричної передачі зовнішнього зачеплення

5. Методичні рекомендації до розрахунку зубчастих конічних прямозубих передач

6. Методичні рекомендації до розрахунку черв’ячних передач з циліндричними черв’яками

1. Вимоги до оформлення курсового проекту

1.1 Організація курсового проектування

Згідно з положенням щодо організації і методики курсового проектування, затвердженим деканом факультету АІТ 5.07.2012 р., курсове проектування починається з видачі студентам індивідуальних технічних завдань (далі — індивідуальні завдання) на курсовий проект, в яких указується тема і варіант проекту, календарний план виконання етапів проекту, а також пропонується кінематична схема механізму привода будівельної машини та необхідні вихідні дані для його розрахунку та проектування. Індивідуальне завдання датується днем видачі, скріплюється підписами керівника проекту і студента та реєструється в спеціальному журналі кафедри.

З метою дієвої допомоги студентам під час проектування, для них повинні регулярно проводитись (1–2 рази на тиждень) індивідуальні консультації. Під час консультацій керівник перевіряє правильність виконання чергового етапу проекту, візує його і дозволяє студентові переходити до виконання наступного етапу.

Після виконання всіх етапів проектування студент підписує свій проект на останній сторінці пояснювальної записки (ПЗ) і надає його керівникові для остаточної перевірки і отримання допуску до захисту.

Якщо проект відповідає всім вимогам індивідуального завдання і стандартам ЄСКД, керівник допускає його до захисту, про що робить відповідні надписи на першому креслярському аркуші і титульному аркуші ПЗ.

Захист курсового проекту відбувається перед спеціальною комісією у складі 2-3 осіб, яка затверджується розпорядженням завідувача кафедри, і полягає у короткій (8-10 хв.) доповіді студента щодо виконаної роботи та відповідях на запитання членів комісії по суті проекту. В результаті захисту проект оцінюється диференційованою оцінкою за чотирибальною системою. Оцінка за проект записується у відомість, позитивна оцінка заноситься також у залікову книжку за підписом керівника проекту.

Неподання студентом проекту до захисту згідно з графіком, чи отримання ним незадовільної оцінки за результатами захисту, чи неявка на захист з неповажних причин вважається академзаборгованістю.

Курсові проекти, які представляють теоретичний чи практичний інтерес, або виконані на високому технічному рівні, подаються на конкурс «Кращий курсовий проект». У процесі розгляду проектів та підведення підсумків конкурсу, використовуються такі критерії оцінювання: актуальність теми проекту; оригінальність і обґрунтування прийнятих рішень; якість оформлення креслень та пояснювальної записки; відповідність ПЗ і графічної частини вимогам чинних стандартів; використання останніх досягнень науки і техніки; можливість реального використання у виробництві тощо.

Переможці конкурсів курсових проектів нагороджуються дипломами I, II, і III ступеня та грошовими преміями.

Тематикою курсового проектування має бути комплексна інженерна задача, яка включає в себе кінематичні та силові розрахунки, вибір матеріалів і призначення термообробки, розрахунки на міцність різноманітних деталей машин. Не менш важливою частиною курсового проекту є креслення, на яких розв’язуються питання конструювання виробу з виконанням конструкторської документації у вигляді габаритних, складальних і робочих креслень, а також розробка специфікацій.

Достатньо повно цим вимогам відповідають такі об’єкти проектування, як приводи машин і механізмів технологічного, транспортного та дослідного обладнання. Механічні приводи здебільшого включають в себе редуктори загального призначення, під час проектування яких закріплюється більшість тем з деталей машин, ланцюгові, пасові та відкриті зубчасті передачі.

Отримавши індивідуальне технічне завдання на проект, студент повинен, насамперед, проаналізувати умови експлуатації машинного агрегата: число робочих змін, періодичність включення, характер робочого навантаження, реверсивність тощо, а також вивчити конструкції аналогічних механізмів за атласами та іншими посібниками. Але взірці, які можна знайти в атласах деталей машин, не повинні використовуватись для звичайного копіювання. Вони лише мають допомогти студентові розробити свою, удосконалену конструкцію, яка найповніше задовольнятиме вимогам завдання. Для цього він має проявити максимум самостійності та творчої ініціативи у виборі раціональних варіантів конструкції, матеріалів, форм деталей, розрахунків, графічного оформлення креслень тощо.

Принагідно зауважити, що тільки за результатами самостійної та творчої роботи студент може набути необхідні стійкі знання для відмінного захисту свого проекту з прикладної механіки, наступних проектів зі спеціальних дисциплін, дипломного проекту та успішної майбутньої професійної діяльності.