- •4. Предметна область, зовнішнє середовище – сутність, загальність та відмінність. Приклади. Застосування в са.
- •5 Основні принципи системного підходу
- •10. Заг. Характеристика етапів проектування кіс. Технічне завдання на розробку кіс. Його зміст.
- •11.Інструментальні засоби idef для функціонально-організаційного моделювання.
- •12.Діаграми стану: std-моделі: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •13. Сутність моделей аналізу діяльності підприємства «as-is» і «to-be»
- •14.Моделі багатоаспектної декомпозиції інформаційних систем
- •15. Співвідношення між етапами цільового і функціонального аналізу систем.
- •16. Специфікації процесів або постановки задач системи. Їх структура та вимоги до формування
- •17.Інформаційне забезпечення системи. Вимоги до інформаційного забезпечення кіс.
- •18.Системи клас-ї та кодування інформації. Ієрархічна та фасетна системи класифікації
- •19. Комбіновані системи класифікації
- •20. Класифікаційні системи кодування та некласифікаційні системи кодування інформації.
- •21. Класифікатори: види, приклади, структури кодів,
- •22 І 23.Форми документів як модель представлення вхідної та вихідної інформації.
- •24. Концептуальне моделювання інформаційного забезпечення. Erd-моделі: призначення, зміст, послідовність створення.
- •26. Концептуальні моделі предметного середовища при об”єктно-орієнтованому аналізі системи. Поняття, специфікації та опис понять. Атрибути та асоціації. Типи асоціацій.
- •28.Моделі інформаційних потоків: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклад .
- •29.Моделі та методи експертного оцінювання при системному аналізі і проектування іс. Метод ранжування. Метод парних порівняння
- •30. Моделі та методи багатокритерійної оцінки рішень при системному аналізі та проектуванні кіс.
18.Системи клас-ї та кодування інформації. Ієрархічна та фасетна системи класифікації
Класифікація - розбиття множини на підмножину за визначеними класифікаціоними ознаками. Класифікація — поділ множини об'єктів на частини за їх подібністю або відмінністю згідно з прийнятими методами. Система класифікації — сукупність методів і правил класифікації та їхній результат.
Об'єкт класифікації— елемент класифікованої множини.
Ознака класифікації — властивість або характеристика об'єкта, за якою виконується класифікація.
Значення ознаки — якісне або кількісне вираження ознаки класифікації.
Класифікаційне угруповання — частина об'єктів, яка виділена під час класифікації. Найпоширенішими є такі назви класифікаційних угруповань: клас, підклас, група, підгрупа, вид, підвид, тип.
Ступінь класифікації — етап класифікації при ієрархічному методі, у результаті якого формується сукупність класифікаційних угруповань (або результат чергового поділу об'єктів одного класифікаційного угруповання).
Глибина класифікації — кількість ступенів класифікації. Класифікація використовується для упорядкування змісту і взаємозв'язку економічних показників, які переробляються в ІС за допомогою ЕОМ.
До основних систем класифікації ЕКІ належать ієрархічна, фасетна і змішана.
Ієрархічна система класифікації-передбачає кілька ієрархічних рівнів поділення обєкта на класифікаційні групи множини. Ієрархічна система класифікації— це система, в якій поділ множини об'єктів на підмножини виконується послідовно згідно із заданими ознаками. Тобто первинна множина об'єктів спочатку поділяється на підмножини, утворені за однією ознакою, котра може набувати різних значень. Далі кожна здобута підмножина поділяється на групи за значеннями наступної ознаки. Ці групи, у свою чергу, поділяються на підгрупи за наступними ознаками і т.д. Отже, між виділеними групами об'єктів встановлюється певна ієрархія. При цьому кожна підмножина (і об'єкт) належить лише одній вищій множині.
Переваги ієрархічної системи класифікації :
Інформаційна ємкість;
Зручність обробки;
Можливість конструювання мнемоничних кодів, що несуть семантичне навантаження.
Недоліки:
Необхідність мати великі резерви ємкості (глибину системи і кількість групувань на кожній ступені);
Відсутність можливості інформаційного пошуку за довільною сукупністю ознак.
Фасетна –полягає в паралельному поділі множини об'єктів на незалежні підмножини (класифікаційні угруповання). Послідовність створення класифікаційних угруповань задається фасетною формулою Ф = (ф1,ф2,... фп). Одні й ті самі об'єкти можуть входити до різних підмножин Хі. Наприклад:
XI =(Ф1,Ф2,...,Фг); Х2=(Ф1,...,Фг-1);
Переваги фасетної системи класифікації полягають у гнучкості її структури, можливості включення нових фасет і виключення старих. До недоліків такої системи можна віднести не традиційність і складність її використання в разі ручної обробки даних і недостатньо повне використання місткості з огляду на те, що багато можливих комбінацій фасет не мають практичного застосування.
Фасетна система класифікації не має жорсткої класифікаційної структури і ділить множину об'єктів на незалежні групування за різними ознаками класифікації.
Деякий набір ознак, що характеризують множину об'єктів, називається фасетами.
Значення фасетів (терміни) відповідають конкретним вираженням ознак. Множина, що класифікується , ділиться на фасеті багаторазово та незалежно. Звичайно фасети розміщуються у виглідя простого перерахування.
Класифікаційні групування створюються в результаті комбінацій значень, що взяті з відповідних фасетів.
Ємкість фасетної системи визначається числом фасетів та кількістю ознак в фасеті.
Змішана система класифікації передбачає використання обох згаданих щойно систем.
Вибраний метод класифікації має задовольняти такі вимоги: бути достатньо містким і повним; характеризуватися достатньою та економічно обгрунтованою глибиною (кількість ознак має бути виправданою); гнучкістю та надмірністю (можливість подальшого розширення номенклатури); забезпечувати розв'язання всіх комплексів задач; характеризуватися лаконічністю, чіткістю та ясністю класифікаційних ознак.