Розрахунок штучного освітлення

Проводиться за методом потрібного загального світлового потоку для освітлення певної площі поверхні приміщення:

_,

де E_N – нормоване значення штучної освітленості (приймається з даних табл.1,2 [1] залежно від характеру виконуваної роботи);

S– площа приміщення, м²;

K_зап – коефіцієнт запасу ( приймається: K_зап =2 – для ламп розжарювання; K_зап =1,5 – для газорозрядних ламп );

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлювання

(приймається Z=1,5 );

η – коефіцієнт використання світильника, зазвичай η=0,5-0,6 (приймається залежно від фону пофарбованого приміщення та його індексу – і ).

Індекс приміщення визначається за формулою:

,

де h_підв = С - h_cв- h_р.п.(висота підвісу світильника по відношенню до освітлюваної робочої поверхні, яка визначається висотою приміщення – Н, відстанню підвісу світильника по відношенню до стелі - h_cв та висотою умовної робочої поверхні - h_р.п. по відношенню до підлоги ).

Необхідна кількість світильників розраховується за формулою:

_,

де F_потр – потрібний загальний світловий потік, лм;

F₁ – світловий потік, створюваний одним світильником, лм (приймається з довідникової літератури ).

Задача 3

Спроектувати захист працюючих в одному з виробничих приміщень від ураження електричним струмом, для чого проаналізувати всі можливі методи захисту, обґрунтувати пітвердити відповідними розрахунками.

Струмоприймачі живляться від трьохфазної мережі з глухо заземленою нейтраью(В) з лінійною напругою (И), грунт у місці розташування цеху(Г) – за варіантом. Прийняти, що переріз фазного та нульового проводів однаковий, виготовлені вони з одного металу. При виборі захисту обладнання шляхом заземлення як заземлювачі використати стальні штирі(Ш) або кутове залізо (У) довжиною 1,5- 2м. при занулені використати або плавкі запобіжники(п), або автомати(а). Обов’язковим елементом захисту має бути захисне відключення.

№	А	В	И	Г	Ш	У	п	а
21	+	-	660	Глина	+	-	+	-

21

Пісок

Кутова сталь, =8 мм

0,6

0,85

1. Визначають опір одного заземлювача:

а) трубчастого або стрижневого типу

, Ом,

де =, - опір ґрунту, ом м приймається з табл. 6.8 [3], - коефіцієнт, який враховує промерзання ґрунту, = 1,5;

- відповідно довжина, діаметр заземлювача і відстань від поверхні землі до середини заземлювача, м;

б) опір заземлювача з кутової сталі:

, Ом,

Ом,

де b – ширина полки кутової сталі, м.

2. Кількість заземлювачів знаходиться за формулою:

, шт,

шт

де - опір одного елемента (труби, стрижня, кутової сталі),ом;

- допустимий опір заземлюючого контуру, приймається 4 м;

- коефіцієнт використання заземлювачів, приймається в межах 0,45…0,85.

3. Опір з’єднувальної полоси знаходиться за формулою

,Ом,

Ом

де - ширина полоси, приймається 0,04 м;

- довжина полоси, м, приймається в залежності від відстані між заземлювачами і їх кількості = (n -1)а.

4. Розраховують опір заземлюючого контуру

, Ом,

Ом

де - коефіцієнт використання з’єднувальної полоси, залежить від кількості заземлювачів в ряду (при = 3, =0,81; = 5, =0,74; = 10, =0,62; = 20, =0,42; = 50, =0,21).

5. Порівнюємо з . Вірна умова при <.

<Ом

Схему заземлення, користуючись прикладом рис. 6.24 [3].