3.1. Класифікація доходів Державного бюджету України.

Класифікація доходів бюджету визначена Постановою Верховної Ради України” “Про структуру бюджетної класифікації України”, яка була прийнята 12 липня 1996 року. Згідно з цим документом доходи групуються наступним чином:

• Податкові надходження:

  • податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості;

  • податки на власність;

  • платежі за використання природних ресурсів;

  • внутрішні податки на товари та послуги;

  • податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції ;

  • інші податки.

• Неподаткові надходження:

  • доходи від власності та підприємницької діяльності;

  • адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

  • надходження від штрафів та фінансових санкцій;

  • інші неподаткові надходження.

• Доходи від операцій з капіталом:

  • надходження від продажу основного капіталу;

  • надходження від продажу державних запасів товарів;

  • надходження від продажу землі та нематеріальних активів.

• Офіційні трансферти:

  • від органів державного управління інших рівнів;

  • із-за кордону;

  • з недержавних джерел.

• Державні цільові фонди:

  • Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

  • Пенсійний фонд України;

  • Фонд соціального страхування України;

  • Фонд сприяння зайнятості населення України;

  • Державний інноваційний фонд України;

  • Фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу;

  • інші фонди.

4. Цілеспрямований вплив місцевого самоврядування на формуван­ня суспільних відносин можливий лише за достатнього обсягу фінан­сових ресурсів у їхньому розпорядженні. Для цього згідно з чинним законодавством органи місцевого самоврядування у межах своєї ком­петенції самостійно розробляють, затверджують і виконують місцеві бюджети. Це дає можливість більш економно і раціонально викорис­товувати мобілізовані фінансові ресурси. Згідно із ст. 64—69 Бюджетного кодексу України до доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та врахову­ються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, включа­ються такі податки і збори (обов´язкові платежі):—прибутковий податок із громадян у частині, визначеній Бюд­жетним кодексом;—державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;—плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;—плата за державну реєстрацію суб´єктів підприємницької діяль­ності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;—плата за торговий патент на здійснення деяких видів підпри­ємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових па­тентів пунктами продажу нафтопродуктів — автозаправними станці­ями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад;—надходження адміністративних штрафів, що накладаються ви­конавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установ­леному порядку адміністративними комісіями;—єдиний податок для суб´єктів малого підприємництва у частині, Що належить відповідним бюджетам.

Зазначені вище податки і збори (обов´язкові платежі) створюють ко­шик доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядуван­ня і враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. До доходів бюджетів міст Києва і Севастополя зараховується 100% загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на території цих міст. До доходів бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх об´єднань зараховується 25% від загального обсягу прибуткового по­датку з громадян, що справляється на цій території. До доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визна­ченні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать такі надходження:—місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місце­вого самоврядування;—100% плати за землю — для бюджетів міст Києва та Севастопо­ля; 75% плати за землю — для бюджетів міст обласного значення; 60% плати за землю — для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об´єднань;—податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюд­жету;—надходження сум відсотків за користування тимчасово вільни­ми бюджетними коштами;—податок на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;—надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) гос­подарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;—плата за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до відповідного бюджету;—кошти від відчуження майна, яке перебуває у комунальній влас­ності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебуває у комунальній власності;— фіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;— плата за оренду майнових комплексів, що перебувають у кому­нальній власності;— надходження від місцевих грошово-речових лотерей;— плата за гарантії, надані з дотриманням умов, визначених Бюд­жатним кодексом;— гранти та дарунки у грошовій оцінці;— власні надходження бюджетних установ, що утримуються за ра­хунок коштів відповідного бюджету;— податок на прибуток підприємств комунальної власності;— платежі за спеціальне використання природних ресурсів місце­вого значення;— інші надходження, передбачені законом.

5. Для планування доходів бюджету необхідно:- визначити джерела доходів, на основі яких складатимуться прогнози та плани;- зібрати фактичні дані про кожне джерело доходів принаймні за три останні роки;- спрогнозувати показники й характеристики кожного джерела доходів для визначення найбільш придатної методики прогнозування;- вибрати й застосувати необхідний метод прогнозування та планування;- визначити вірогідність отриманого прогнозу доходів та відкоригувати його з урахуванням змін, що можуть вплинути на доходи;- визначити очікуваний рівень доходів бюджету на плановий період.

Відповідно до бюджетної класифікації доходи бюджету класифікуються за такими розділами:1) податкові надходження;2) неподаткові надходження;3) доходи від операцій з капіталом;4) офіційні трансферти.

Податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні й місцеві податки і збори (обов'язкові платежі). Неподатковими надходженнями визнаються: 1) доходи від власності та підприємницької діяльності; 2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності; 3) інші неподаткові надходження. Офіційні трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі. При складанні відповідних розрахунків доцільно використовувати програми соціально-економічного розвитку області, району, міста, показники відповідних бюджетів, бізнес-плани основних платників до бюджету, облікові дані про кількість зареєстрованих платників за кожним видом доходів, суми нарахованих платежів з урахуванням пільг. Метою відповідних розрахунків є аналіз дохідної бази звітного періоду та повне розкриття можливостей території щодо наповнення дохідної частини бюджету в прогнозованому періоді, пошуку додаткових джерел наповнення бюджету, попередження бюджетних втрат.

Серед найбільш поширених методів, які застосовуються практиці прогнозування та планування доходів бюджету можна виокремити такі:

1. Метод моделювання (практично всі наявні економетричні моделі не здатні відтворювати надходження бюджету на базі значень різних показників попереднього періоду, що пояснюється лінійною природою моделей, наявністю та суттєвою важливістю деяких неврахованих суб' єктивних чинників, таких як політична складова, спрямованість керівництва фіскальної служби на активізацію певного виду діяльності в кожний окремий період часу тощо).

2. Метод ефективної ставки оподаткування (надійність прогнозу під час використання такого підходу залежить від незмінності умов оподаткування і податкового адміністрування, що не є репрезентативним для податкової політики України).

3. Метод, заснований на еластичності [недоцільність застосування коефіцієнта еластичності без урахування дискреційних змін податкової системи (зміни ставок, податкової структури, системи регулювання збору податків, податкового покриття тощо).

4. Інтегрований метод (синтетичний або прагматичний підхід), тобто моделі, які спочатку розраховують початковий макроекономічний прогноз, використовують його для прогнозу фіскальних показників простішими методами, описаними вище, після чого отримані похибки використовують для уточнення макроекономічного прогнозу. Ця процедура повторюється кілька разів, поки показники двох моделей не будуть повністю узгоджені. Зазначений метод ефективний за умови повної прозорості та достатності інформаційного обміну між учасниками планування доходів бюджету, що є нерепрезентативним для нашої економіки.

Таким чином, планування доходів на стадіях бюджетного процесу можна описати в такій послідовності: На етапі визначення основних напрямів бюджетної політики (перший етап планування) відповідні департаменти й управління готують матеріали щодо показників проекту бюджету на наступний рік для розгляду на колегії Мінфіну. Водночас згідно з Планом заходів подання проекту Основних напрямів бюджетної політики розробляються попередні показники проекту зведеного бюджету на наступний рік з розподілом на державний і місцеві бюджети та пропозиції щодо взаємовідносин між ними, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України. Другий етап включає підготовку пропозицій до проекту державного бюджету на наступний рік для схвалення Кабінетом Міністрів України. Погоджені показники проекту державного бюджету на плановий рік та прогноз доходів на наступні два роки разом з підготовленими висновками і пропозиціями готують відповідні підрозділи Міністерства фінансів. Міністерство фінансів у кінці липня доводить до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій необхідні інструктивні матеріали щодо складання бюджету на наступний рік та методичні рекомендації і розрахунки прогнозу обсягів доходів, обсягів міжбюджетних трансфертів та показників, на підставі яких здійснювалося їх визначення. Планом заходів передбачається, що до 25 липня поточного року відповідні підрозділи Міністерства фінансів повинні забезпечити отримання від указаних виконавчих органів влади проекти місцевих бюджетів на наступний рік з обґрунтуваннями і поясненнями у розрізі Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст обласного/республіканського значення та районів. Протягом десяти днів відповідні підрозділи Мінфіну здійснюють ґрунтовний аналіз отриманих матеріалів, готують висновки та погоджені показники проектів місцевих бюджетів на наступний рік. Далі структурні підрозділи Міністерства фінансів, котрі забезпечують складання бюджету, готують пропозиції до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на наступний рік", пояснювальну записку з необхідними розрахунками та обґрунтуваннями для розгляду на засіданні колегії Міністерства фінансів. Після цього до 15 серпня поточного року даний документ подається на розгляд Кабінету Міністрів України. Крім проекту Закону, на розгляд Кабінету Міністрів подаються такі матеріали: Пояснювальна записка до проекту Державного бюджету України, прогнозні показники Зведеного бюджету України (включаючи оцінку Державного бюджету України та місцевих бюджетів) відповідно до бюджетної класифікації, а також зведений баланс фінансових ресурсів України, перелік пільг щодо податків, зборів (інших обов'язкових платежів) із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання та ін. Третій етап збігається з відповідним етапом планування видатків державного бюджету на наступний рік та полягає в підготовці проекту державного бюджету для подання до Верховної Ради України, де здійснюється його розгляд і затвердження. Порядок розгляду встановлений Регламентом Верховної Ради України.

6. 1. Цей Порядок розроблено на виконання Закону України "Про Державний бюджет України" для визначення методики розрахунку трансфертів між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей та мм. Києва і Севастополя, а також між бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними бюджетами і бюджетами міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення, бюджетами районів окремо щодо загального і спеціального фондів.

2. У цьому Порядку застосовуються такі умовні позначення:

бюджет адміністративно-територіальної одиниці - "i" (зведений бюджет Автономної Республіки Крим, бюджет області, м. Києва, м. Севастополя, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення, району);

обласний бюджет - "ob";

бюджет міста республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення - "m";

бюджет району - "r";

бюджет міста Києва - "kyiv";

бюджет міста Севастополя - "sev";

загальні показники щодо місцевих бюджетів - "u".

3. Обсяг дотацій вирівнювання з державного бюджету, що надаються бюджету області, м. Севастополя, а з бюджету Автономної Республіки Крим та обласного бюджету - бюджетам міст республіканського (Автономної Республіки Крим) і обласного значення та бюджетам районів, а також коштів, що передаються до бюджету вищого рівня (T_i), визначається за загальним фондом бюджету адміністративно-територіальної одиниці як різниця між розрахунковим обсягом видатків (V_i) та прогнозним обсягом доходів, що акумулюються на її території (D_i), за єдиним типом формули T_i = V_i - D_i.

4. Обсяг субвенцій на фінансування пільг і субсидій населенню з оплати електроенергії, природного і скрапленого газу та житлово-комунальних послуг визначається для адміністративно-територіальних одиниць виходячи із загальних фінансових ресурсів, що є джерелом їх формування, та відповідних розрахункових видатків місцевих бюджетів на цю мету. Найпоширенішим серед інструментів фінансового вирівнювання в Україні є дотація вирівнювання. Розрахунок планових показників обсягів міжбюджетних трансфертів затверджено Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів" від 8 грудня 2010 р. № 1149. Відповідно до неї затверджується порядок розрахунку формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним та місцевими бюджетами; та формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до місцевого бюджету) між районним або міським (м. Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим чи обласного значення) бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст, адміністративно підпорядкованих відповідному району або місту. 1. Обсяг дотації вирівнювання з державного бюджету, що надається Республіканському бюджету Автономної Республіки Крим, обласному бюджету, зведеному бюджету міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, району, або коштів, що передаються з таких бюджетів до державного бюджету (T), визначається за загальним фондом місцевого бюджету як різниця між розрахунковим показником обсягу видатків (Vi) та розрахунковим обсягом доходів (кошика доходів), закріплених за відповідними місцевими бюджетами (D_izak), із застосуванням коефіцієнта вирівнювання (а_г) за такою формулою:

T = а, (Vi - D_lZak).

Розрахунок прогнозного обсягу доходів (кошика доходів), закріплених за місцевими бюджетами (D_izak), проводиться в межах прогнозного обсягу доходів Зведеного бюджету України, визначеного на підставі основних прогнозних макропоказників економічного й соціального розвитку України на плановий бюджетний період, а також із застосуванням індексу відносної податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці.

Для стимулювання місцевих бюджетів, які щороку збільшують обсяг доходів, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, розрахунковий показник обсягу доходів (кошика доходів) обчислюється з урахуванням показника стимулювання. Для недопущення зменшення прогнозного обсягу доходів місцевих бюджетів, визначеного на підставі основних прогнозних макропоказників економічного й соціального розвитку України на плановий бюджетний період, обсяг доходів (кошика доходів), закріплених за місцевими бюджетами, розраховується як сума розрахункового обсягу доходів (кошика доходів) з урахуванням показника стимулювання на прогнозний період по Україні в цілому та обсягу податку на доходи фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які одержують військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, для кожної адміністративно-територіальної одиниці.

Для місцевих бюджетів, кошти яких передаються до державного бюджету, застосовується коефіцієнт вирівнювання (а_г), який має значення 0,95, крім бюджету м. Києва, для якого коефіцієнт вирівнювання (а_г) становить 0,75. Показники обсягів видатків загального фонду місцевих бюджетів, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджет-них трансфертів, визначаються окремо для кожної галузі виходячи із загальних ресурсів зведеного бюджету України і місцевих бюджетів та першочерговості соціальних видатків.

2. Обсяг дотації вирівнювання (T), яка надається з районного (міського) бюджету бюджетам міст районного значення, сіл, селищ, або коштів, що передаються з таких бюджетів до районного (міського) бюджету, визначається за загальним фондом бюджету місцевого самоврядування як різниця між розрахунковим показником обсягу видатків(V,) та обсягом доходів, закріплених за відповідним бюджетом місцевого самоврядування (D,), із застосуванням коефіцієнта вирівнювання (а_г) за такою формулою:

T = а, (V, - D,),

де a_i - коефіцієнт вирівнювання, який застосовується тільки для бюджетів, з яких передбачається передання коштів до районного (міського) бюджету, що має окреме значення для відповідного бюджету місцевого самоврядування в межах від 0,6 до 1. Право на визначення величини та застосування такого коефіцієнта надається відповідній райдержадміністрації або виконавчому комітету міськради м. Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим чи обласного значення, якому адміністративно підпорядковані інші міста, села, селища (далі - виконавчий комітет міськради) в розрізі бюджетів місцевого самоврядування виходячи з обсягів нарощування ними фактичних надходжень доходів, що враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів, за останні бюджетні періоди.

14