Створюють умови

для життєдіяльності людини

Створює інтегрований продукт - “товар – послуга”

Справляють корисний ефект, невіддільний від виробництва та використовуваний в процесі виробництва

Надає товару такі властивості, які сприяють ефективному використанню

Властивості послуг інфраструктури товарного ринку

Цілеспрямовані на об`єкти та суб`єктів товарного ринку

Обумовлюють необхідність створення резервів виробничих потужностей у суб`єктів інфраструктури

Не піддаються накопиченню, складуванню, зберіганню

Якість послуги може суттєво змінюватись в залежності від того хто, коли, де і як її надає

Рис. 3.1. Властивості послуг інфраструктури товарного ринку

Підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, що праця по наданню послуг в процесі фізичного обігу товарів в матеріально-речовій формі є продуктивною, а суб`єкти, які їх надають, продовжують процес виробництва у сфері обігу. Продуктом цієї праці є послуга у вигляді корисної дії, або вигоди, яку може отримати споживач.

В теорії маркетингу послуги, які надаються при продажу товару або пов`язані з його використанням, тобто направлені на реальний товар, називають матеріальними.

Другу велику групу складають нематеріальні послуги.

Властивості послуг інфраструктури товарного ринку обумовлюють необхідність формування її суб`єктів на різних рівнях господарської ієрархії – регіональному, галузевому та на рівні підприємства.

Суб`єкти ІТР обслуговують різних товаровиробників, так як продукт їхньої праці має загальний характер. Адже, щоб товар став дійсно корисним, тобто реальною вартістю, він повинен бути доставленим у вказане місце, у визначений час та обумовленій кількості та якості, тобто у повній відповідності із побажаннями споживача, незалежно від того, хто ним являється.

Особливу роль в цьому процесі відіграють нематеріальні послуги інфраструктури товарного ринку. До нематеріальних відносять послуги, які не можна побачити, спробувати на смак, поторкати, почути або понюхати перед тим, як придбати. Це стосується перш за все інформаційного обслуговування, консультування тощо.

Більш детально характеристика діяльності суб`єктів ІТР по наданню послуг, їх видового складу та стану розвитку буде висвітлена в наступних розділах посібника.

3.3. Елементи інфраструктури товарного ринку

Для глибшого розуміння ролі інфраструктури товарного ринку, виконуваних нею функцій та характеристики її діяльності, необхідно розглянути її елементний склад.

В економічній теорії елементи ринкової інфраструктури, через які реалізуються її функції, розділяють на три блоки (рис. 3.2).

Рис. 3.2 Основні елементи ринкової інфраструктури.

Значна частина елементів загальної інфраструктури відноситься до складу спеціалізованої інфраструктури товарного ринку (див. рис. 3.3).

Торгівельні підприємства і організації

Комерційно-посередницькі структури

Складське господарство

Таропакувальні системи

Транспортні системи

Лізингові (орендні) фірми

Фінансово-кредитні організації

Консультативно-інформаційні фірми

Системи зв`язку

Вантажно-розвантажувальні системи

Страхові юридичні організації

Аудиторські фірми та контролюючі структури

Кадрове забезпечення

Рис. 3.3 Елементний склад інфраструктури товарного ринку

Приведений перелік не вичерпує всієї різноманітності діючих структур. Разом з тим, він недостатньо упорядкований для поглибленого аналізу та вивчення.

Елементи інфраструктури доцільно розділити на групи за ознакою спорідненості завдань та виконуваних функцій щодо забезпечення функціонування товарного ринку.

Відповідно до цього виділяються наступні групи або складові:

- організаційна складова – оптові та торговельно-посередницькі структури, товарні біржі, брокерські, ділерські, лізингові та інші посередницькі організації, власні комерційні структури великих промислових підприємств та галузевих господарських формувань, підприємства дрібнооптової та роздрібної торгівлі;

- матеріальна складова – складське господарство, таропакувальні системи, вантажно-розвантажувальні та транспортні системи;

- інформаційна складова – інформаційні та довідкові системи щодо продукції, її виробниках та споживачах, умовах поставки, цінах, маркетингові та консалтингові фірми;

- кредитно-розрахункова складова - фінансово-кредитні установи, страхові, юридичні, аудиторські фірми, банки, які забезпечують безперебійність розрахунків при купівлі-продажу товарів та послуг, фінансують створення необхідних товарних запасів та матеріальних резервів, а також інвестиції для розвитку матеріально-технічної бази;

- кадрова складова – фахівці, працівники різного рівня кваліфікації відповідного фахового спрямування, з яких формуються трудові колективи господарюючих суб`єктів ринкової інфраструктури, спеціалізовані навчальні заклади по підготовці робітників та фахівців для сфери товарного обігу.

Найбільший обсяг робіт по формуванню та забезпеченню обігу товарів та послуг, здійсненню актів купівлі-продажу виконують суб`єкти організаційної складової. Їхня діяльність сприяє формуванню системи комерційних зв`язків, досягненню ринкової рівноваги між попитом і пропозицією, скороченню витрат обігу та раціональному використанню ресурсів.

Матеріальна складова відіграє важливу роль як в діяльності самих суб`єктів інфраструктури товарного ринку, так і в забезпеченні руху товарів в процесі обігу. Транспорт здійснює фізичне переміщення товарів в матеріально-речовій формі. Складське господарство забезпечує умови для належного оброблення товарів та їх зберігання, його таропакувальна система сприяє збереженню якості та підвищенню конкурентоспроможності товарів. Розвиток матеріальної складової являється однією з важливих передумов підвищення ефективності товарного обігу та його інтенсифікації.

Інформаційні структури сприяють прискоренню товарного обігу, надаючи суб`єктам товарного ринку повну і достовірну інформацію про його стан, обсяги та структуру попиту та пропозиції. Вони створюють умови для добросовісної конкуренції, найбільш ефективного здійснення ринкових процесів.

Суб`єкти кредитно-розрахункової складової забезпечують ефективне функціонування товарного ринку завдяки не тільки своєчасному та безперебійному проведенню фінансово-розрахункових операцій, але й пошуку та залученню інвестиційних ресурсів. Це дозволяє суб`єктам інфраструктури реалізовувати інноваційну політику, впроваджувати в свою діяльність досягнення науково-технічного прогресу.

Кадрова складова відіграє значну роль в процесі формування та реалізації трудової політики на товарному ринку. Високопрофесійні кадри здатні не тільки визначати його проблеми, але й успішно їх вирішувати. Специфіка товарного ринку вимагає від працівників інфраструктури не тільки комерційних знань, але й глибокого знання товарів, вміння налагоджувати ділові стосунки між суб`єктами ринку, підтримувати та розвивати їх.

3.4. Функції інфраструктури

Ринкова інфраструктура через свої елементи виконує різноманітні функції. Їх можна класифікувати по спрямованості діяльності на окремі складові процесу товарного обігу (див рис. 3.4).

Суттєвою класифікаційною ознакою для поділу функцій є склад та характер послуг, які надаються при їх виконанні. За цією ознакою можна виділити наступні групи функцій:

• торговельно-посередницькі;

• посередницькі;

• інформаційні та організаційно-комерційні;

• виробничо-технологічні;

• транспортно-експедиторські (логістичні);

• орендні (лізингові);

• розрахунково-кредитні;

• страхові, аудиторські, тощо.

Кожна з цих груп функцій включає конкретні види робіт, які виконуються суб`єктами інфраструктури товарного ринку.

Функції інфраструктури товарного ринку

Процес товарного обігу

Обслуговування обігу товарів у матеріально-речовій формі

Обслуговування обігу товарів у вартісній формі

Обслуговування загального товарного обігу

Транспортування

Посередництво

Укладання угод купівлі-продажу

Аудит, облік

Страхування

Кредитування та інвестування

Розрахункове обслуговування

Консультування

Інформаційне обслуговування

Реклама

Маркетингові дослідження

Складське обслуговування: вантажно-розвантажувальні роботи, складування, зберігання тощо

Підготовка товарів до продажу: доопрацювання, сервіс

Таропакування

Рис. 3.4 Функції інфраструктури товарного ринку стосовно складових процесу товарного обігу.

В сучасних умовах найбільша питома вага припадає на торговельно-посередницькі функції. До них, як правило, відносять закупівлю товарів у виробників та продаж їх споживачам; визначення попиту на товари та розміщення замовлень на їх виготовлення серед товаровиробників; закупівлю товарів на замовлення споживачів; дрібнооптову та роздрібну торгівлю; продаж товарів споживачеві в формі спеціально скомплектованих партій товару; продаж товарів та забезпечення ними споживачів за погодженим графіком і т.п.

Суттєві особливості має виконання посередницьких функцій. Стосовно сутності посередницької діяльності є різні міркування, але більшість фахівців підкреслюють, що це діяльність господарських суб`єктів, які знаходяться між двома іншими суб`єктами товарного ринку по встановленні між ними взаємозв`язку з приводу обміну товарами або у формі інформаційно-комерційних послуг. Посередник здійснює зв`язок з товаровиробником необхідних споживачеві товарів та послуг, отримує інформацію про їх наявність, умови продажу та створює умови для проведення торговельних переговорів та укладення відповідних угод. Важливою функцією посередника є пошук вільних виробничих потужностей по виконанню спеціальних високотехнологічних видів робіт та надання цієї інформації зацікавленим суб`єктам господарювання. Виконання посередницьких функцій безпосередньо не пов`язане із здійсненням актів купівлі-продажу, але робить цей процес впорядкованим, надійним та взаємовигідним.

Інформаційні та організаційно-комерційні функції включають діяльність по наданню суб`єктам ринкових відносин комерційної інформації, яка включає відомості, необхідні для організації закупок та збуту продукції і, насамперед, інформацію про потенційних виробників товару, ціну товару, способи доставки вантажів і т.п.

Значну роль в реалізації цих функцій відіграють рекламні фірми та виставкові центри. Реклама дозволяє споживачеві отримати широку та об`єктивну інформацію про якість, ціну, способи використання та інші деталі, які покупцям треба знати, щоб зробити правильний вибір. Подібні завдання виконують і виставкові центри. Вони інформують зацікавлених суб`єктів про те, що існує певний товар, з певної марки, що він характеризується певними якісними та споживчими показниками, показують його відмінності та переваги над аналогами в процесі використання. Великим попитом користується маркетингова інформація, яка містить результати аналізів і прогнози кон`юнктури ринку певного виду товару, ціни, прогнозні обсяги попиту та пропозиції товару, його асортимент, рівень конкуренції і інші показники стану ринкового механізму. Виконання цих послуг пов`язане з необхідністю вдосконалення державного статистичного обліку, який відображав би не тільки стан товарного ринку, але й діяльність суб`єктів ринкової інфраструктури. Без систематичного розроблення, нагромадження, аналізу та оприлюднення такої інформації неможливе як державне регулювання сфери обігу товарів, так і дія механізмів ринкового саморегулювання.

Виробничо-технологічні функції пов`язані з продовженням процесу виробництва в сфері обігу. Це функції по наданню товарам підвищеної виробничої готовності, по попередній підготовці матеріальних ресурсів до споживання, по запровадженню ресурсозберігаючих технологій, тощо.

Ця група функцій тісно пов`язана з транспортно-експедиторськими, які включають транспортування товарів до місць споживання, формування оптимальних маршрутів перевезення та вибір раціональних видів транспорту, укладання договорів на перевезення товарів згідно з погодженими графіками і т.п.

Лізингові функції пов`язані з розвитком прокату технічних засобів, наданням в довгострокову оренду товарів виробничо-технічного призначення тривалого використання.

Розрахунково-кредитні та страхові функції включають такі види діяльності як фінансові розрахунки, товарне кредитування, страхування комерційних ризиків.

Безумовно, що обсяг та видовий склад послуг, які надаються суб`єктами ринкової інфраструктури залежать від багатьох чинників. В першу чергу – це рівень науково-технічного розвитку самих суб`єктів, адекватність їхньої матеріально-технічної бази вимогам сучасного ринку.

3.5. Маркетингові посередники як основа інфраструктури

товарного ринку, їх типи

Інфраструктура товарного ринку являється однією з важливих діючих сил в системі сучасного маркетингу.

Маркетинг передбачає управління ринком, яке спрямоване на здійснення обміну та створення відносин з метою надання споживчої цінності та задоволення потреб і попиту споживача. Маркетинг включає обслуговування ринку кінцевих споживачів в умовах конкуренції. Товаровиробники та їх конкуренти направляють свою продукцію та інформацію про неї кінцевим споживачам прямо або через суб`єктів інфраструктури товарного ринку. В теорії маркетингу останні отримали назву “маркетингові проміжні ланки (посередники)”. Їх місце в системі маркетингового середовища представлено на рис. 3.5.

Товаровиробник (маркетолог)

Маркетингові посередники