Тема 8. Макроекономічний аналіз економічного зростання
Макроекономічна динаміка. Потенціал економічного зростання.
Дослідження темпів економічного зростання.
Структурні чинники динаміки ВВП. Визначення вкладу окремих галузей і секторів у зростання ВВП.
Якісні параметри економічного зростання.
.
1. Макроекономічна динаміка. Потенціал економічного зростання.
Макроекономічна динаміка — це складний процес поведінки економіки загалом, що розглядається як цілісна система. Цю систему можна розглядати як взаємодію виробників і споживачів, кредиторів і боржників, включаючи державу, на основних ринках: продукції, грошей і ресурсів.
Тренд — це напрямок, в якому рухається ринок.
Тренд виникає тоді, коли ціна весь час зростає або падає. При висхідному тренді (uptrend) кожне підвищення досягає вищого значення, ніж попереднє, а кожний спад зупиняється на більш високому рівні, ніж попередній. При низхідному (падаючому) тренді (downtrend) кожний спад досягає більш глибокого мінімуму, ніж попередній, а кожне підвищення зупиняється на більш низькому рівні, ніж попередній.
Економічні рухи
стохастичні
сезонні
циклічні
Сучасні економічні теорії роблять спробу поєднати теорію бізнес циклів та теорію технічного прогресу, який призводить до революційних стрибків в економічному розвитку, в єдину теорію економічних флуктуацій.
Флуктуації - (англ. fluctuation) – це:
1) коливання обмінного курсу,
2) багаторазова зміна значення величини,
3) розмір коливань величини, відхилення від середнього значення.
Найбільш характерним для ринкової економіки є позитивний тренд, пов'язаний з економічним зростанням.
Економі́чне зроста́ння — зміна результатів функціонування економіки.
Екстенсивне
здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів.
Інтенсивне
здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та кращих форм організації виробництва.
Фактори економічного зростання:
- кількість і якість природних ресурсів;
- кількість і якість трудових ресурсів;
- обсяг основного капіталу (основних виробничих фондів),
-зайнятого у суспільному виробництві;
- технологія і організація суспільного виробництва;
- рівень суспільного попиту на товари і послуги;
- суспільний розподіл і обмін продукту.
Механізм дії факторів економічного зростання досліджується через індекс багатофакторної продуктивності і апарат виробничих функцій.
Індекс, який певним чином зважує затрати живої (L) і уречевленої (К) праці:
Y
Ік = ,(8.1)
αК+(1-α) L
де Ік - рівень багатофакторної продуктивності, Y -ВВП, α - частка капіталу у ВВП, (1-α) - частка праці в ВВП.
Якщо прийняти допущення про те, що затрати засобів праці і робочої сили можуть здійснюватись незалежно один від одного, то одержимо (згідно теореми Ейлера):
ΔY ΔY
Y = . К + . L ,(8.2)
ΔК ΔL
де Y - ВВП, К - капітал (засоби праці), L - праця (робоча сила), ΔY, ΔК, ΔL - відповідно, прирости ВВП, капіталу і праці за рік.