1. Нормування транспортних витрат. Недоліки діючої системи:

– була розповсюджена тільки на ту частину продукції, яка реалізувалася за цінами, що включали витрати на перевезення;

– не стимулювалася робота закупівельно-торговельних та інших комерційно-посередницьких організацій;

– орієнтація на перевезення одним видом транспорту.

Нормативи транспортних витрат – витрати на перевезення

одиниці продукції, що регулярно коригуються та рекомендовані для використання закупівельно-торговельними та комерційно-посередницькими організаціями.

Нормативи повинні:

– стимулювати зниження транспортних витрат;

– бути максимально диференційовані продуктовими та регіональними ознаками (на відміну від середніх цін);

– відображати відмінності у витратах на перевезення (залежно від вантажопотоків і транспортних операцій).

Порядок розрахунків за поставку продукції при використанні нормативів наведено на рис. 12.4.

Рис. 12.4. Порядок розрахунків за поставку продукції при використанні нормативів

2. Взаємодія комерційних служб із транспортними організаціям досягається шляхом забезпечення спільної зацікавленості у підвищенні ефективності товароруху у взаємозв'язку з галузевими економічними інтересами.

3. Підвищення якості транспортного обслуговування. Вихідні передумови підвищення якості транспортного обслуговування:

– зацікавленість транспортних організацій;

– економічні гарантії транспортних організацій комерційно-посередницьким організаціям та вантажовідправникам, узгодження з ними планів перевезень.

Способи економічного впливу на транспортні організації:

– відповідальність за зменшення відстані перевезення;

– відповідальність за своєчасне задоволення потреб у перевезеннях.

Рис. 12.5. Система фінансових заходів раціоналізації процесів товароруху

З метою забезпечення дотримання транспортними організаціями зазначених видів відповідальності на державному рівні застосовується система фінансових заходів (рис. 12.5).

У випадку недотримання відповідальності держава застосовує фінансові санкції у вигляді:

– сплати транспортними підприємствами додаткових податків з прибутку, отриманого по тарифах за нераціональні перевезення;

– відрахування в бюджет усієї чи більшої частини фінансової виручки за нераціональні перевезення.