VI. Види перевезення підрозділів
Перевезення батальйону залізничним (морським, річковим) транспортом здійснюється одним-двома військовими ешелонами, повітряним транспортом – декількома військовими командами.
Для скорочення часу на організацію перевезень командир батальйону повинен постійно мати готові варіанти розрахунків на перевезення батальйону різними видами транспорту. Розрахунок на перевезення складається з урахуванням збереження організаційної цілісності підрозділів та забезпечення їх готовності до ведення бою після вивантаження (висадки).
Для вантаження (посадки) на платформи (у вагони), на судна, в літаки (вертольоти) та вивантаження (висадки) з них батальйону вказується станція, порт (пристань) або аеродром (площадка) вантаження (посадки) і вивантаження (висадки).
До вантаження (посадки) батальйон (рота) знаходиться в районі очікування, а після вивантаження (висадки) виходить у район збору. Час перебування в районі очікування використовується для підготовки до вантаження (посадки) та наступних дій.
Під час перевезення залізничним (морським, річковим) транспортом командир батальйону (начальник військового ешелону) разом з військовим комендантом на шляхах сполучення уточнює: розрахунок на перевезення особового складу, озброєння і техніки, майна підрозділів по вагонах, платформах (суднах, судових приміщеннях); складає план вантаження військового ешелону; встановлює черговість вантаження (посадки) підрозділів, час початку та закінчення його, визначає порядок висування підрозділів до місць вантаження (посадки); проводить рекогносцировку району очікування, станції (порту, пристані) вантаження (посадки), маршрутів висування підрозділів до них і ставить завдання підрозділам.
З одержанням наказуна перевезення повітряним транспортом командир батальйону (роти) разом з командиром частини (підрозділу) військово-транспортної авіації (авіації СВ) або командиром загону (групи) цивільної авіації та військовим комендантом аеропортууточнює: порядок вантаження (посадки), місця стоянок та бортові номери літаків (вертольотів); складає розрахунок на перевезення особового складу, озброєння, техніки, ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів підрозділів по літаках (вертольотах), план вантаження (посадки) та списки особового складу військових команд на кожний літак (вертоліт); визначає черговість, час початку і закінчення вантаження (посадки) та виходу підрозділів; проводить рекогносцировку району очікування, аеродрому (площадок), маршрутів виходу підрозділів до них і до місць стоянки літаків (вертольотів) та ставить завдання підрозділам.
У наказі на перевезеннякомандир батальйону вказує:
У першомупункті – відомості про противника.
У другомупункті – завдання батальйону, номер (номери) військового ешелону (команди, команд), найменування судна (суден), бортові номери літаків (вертольотів), станцію (порт, пристань, аеродром або площадки) вантаження (посадки), район очікування та маршрути виходу до них; час початку та закінчення вантаження.
У третьомупункті – замисел на перевезення – розподіл підрозділів, особового складу, озброєння та техніки по військових ешелонах (командах), вагонах, платформах (суднах, судових приміщеннях, літаках або вертольотах); черговість і порядок вантаження підрозділів; організацію протиповітряної оборони (чергові підрозділи, порядок чергування, спостереження, відкриття та ведення вогню по повітряних цілях), кількість, склад добового наряду та вантажно-вивантажувальних команд.
У четвертомупункті – після слова «наказую» – завдання підрозділам: місця (кількість вагонів, платформ, номери літаків, вертольотів, кают, палуб, трюмів та інших приміщень, номери військових команд) для розміщення особового складу, озброєння і техніки, черговість і порядок вантаження (посад н), місце в похідній колоні батальйону під час висування із району очікування до місць вантаження (посадки) та порядок дій після вивантаження; зенітному підрозділу, крім того, завдання щодо прикриття під час вантаження, на шляху прямування і під час вивантаження, а підрозділам, від яких виділяються вантажно-вивантажувальні команди та добовий наряд, склад команд (наряду), їхні завдання і час готовності.
У п’ятомупункті – час готовності до висування з району очікування і до вантаження.
У шостомупункті – посадових осіб ешелону, місце їхнього знаходження в ешелоні (на судні) або номер літака (вертольота), в якому вони прямують, сигнали оповіщення та управління.
Командир роти наказна перевезення віддає в такій же послідовності, як і командир батальйону, але при цьому в четвертому пункті він, як правило,вказує: місця розміщення особового складу, озброєння та техніки взводів на рухомому складі (судні, літаку, вертольоті); черговість і порядок їх вантаження (посадки); місця взводів у колоні роти під час висування із району очікування до місця вантаження та до району збору після вивантаження; склад вантажно-вивантажувальних команд, хто старший, їхні завдання, час і порядок виконання ними завдань; від кого і в якому складі призначити добовий наряд та порядок його підготовки; заходи безпеки під час вантаження (посадки), на шляху прямування та під час вивантаження (висадки). Крім того, в шостому пункті наказу він замість посадових осіб ешелону вказує старших вагонів та своє місце в поїзді (на судні) або номер літака (вертольота), в якому він прямує.
Після віддання наказу на перевезення командир батальйону (начальник військового ешелону) дає вказівки про порядок підготовки рухомого складу для вантаження ешелону, про способи розміщення та кріплення озброєння і техніки на рухомому складі (судні), про організацію охорони в ешелоні або на судні (уточнює склад добового наряду, час і порядок його зміни, місця постів, обов’язки вартових та порядок зв’язку з ними), про заходи безпеки під час вантаження (вивантаження) та в ході перевезення, про порядок дій за сигналами оповіщення та управління, а також дає вказівки щодо організації бойового, технічного і тилового забезпечення, та виховної роботи на період перевезення.
Заключна частина
Вам доведені визначення усіх термінів і понять, що стосуються розглянутої теми, а також нормативні показники, виконання яких забезпечує успішне виконання головної мети маршу.
Особливу увагу було звернено на послідовність роботи командира роти (батальйону) при організації та виконанні маршу, а також на його обов’язки.
В кожному конкретному випадку від командирів частин та підрозділів вимагається не тільки прояв ініціативи та творчості, але й вміння організувати бойові дії з урахуванням ряду факторів, що залежать від складу підрозділів та змісту задач, характеру дій противника, умов місцевості, часу доби і т.п.
Марш у сучасних умовах буде організовуватися в обмежений час та проходити у дуже складних умовах. Складні ситуації, що виникають особливо з використанням ВТЗ, вимагають підвищення тактичної майстерності командирів з підготовки та організації маршу.
Наявність у командирів таких властивостей, як самостійність, ініціатива, воля та спроможність діяти рішуче є запорукою перемоги у зустрічному бою. Тому вивчення даної теми має важливе значення у процесі становлення майбутніх командирів ланки командир роти-батальйону.
Старший викладач кафедри військової підготовки
працівник ЗС України Д.В. ЗАЙЦЕВ