5. Вимоги Міністрів оборони з питань бойової і мобілізаційної готовності

Керівні органи МО у своїх наказах, директивах, настановах тощо постійно приділяють саму серйозну увагу питанням бойової готовності, постійно підвищують вимоги і ставлять нові завдання з питань підвищення та вдосконалення бойової готовності частин і підрозділів в сучасних умовах.

Вони вимагають постійно враховувати складність воєнно-політичної обстановки у світі, корінний якісний стрибок, пов'язаний, насамперед, з розробкою і впровадженням принципово новітніх, високоточних, самонавідних та автоматизованих систем зброї, що може призвести до війн незрівнянно більш винищувальної формі, ніж раніше.

Виходячи з цього, МО ПКС ставлять головне завдання перед Збройними Силами – всебічне підвищення пильності та бойової готовності до відбиття агресії та рішучого розгрому противника в будь-яких умовах розв'язання і ведення ним війни.

Бойова готовність, дислокація Збройних Сил на території України визначаються необхідністю організації ефективної оборони сухопутних та морських кордонів на всіх напрямках і забезпечення повітряно-космічної оборони важливих адміністративних центрів, промислових і потенційно небезпечних об'єктів.

У збалансованому будівництві видів збройних сил, родів військ та спеціальних військ пріоритет у розвитку віддається високоточній зброї підвищеної могутності, силам і засобам розвідки, повітряно-космічної оборони, радіоелектронної боротьби, ракетним військам, авіації та аеромобільним частинам, перспективним типам надводних кораблів і підводних човнів.

Збройні Сили оснащуються єдиними системами автоматизованого управління, зв'язку, електронно-вогневої дії та метрологічного забезпечення. В інтересах усіх видів збройних сил і родів військ на території України створюється єдиний інформаційний простір.

Приділяється особлива увага нарощування готовності військ до відбиття раптового нападу противника з застосуванням всіх сучасних засобів боротьби, а також до виконання завдань у надзвичайній обстановці.

Міністр оборони країни вважає, що потрібен новий, більш високий рівень роботи з удосконалення бойової, мобілізаційної готовності, всебічної конкретної підготовці частин і підрозділів до ведення бойових дій, особливо в початковий період війни.

Головне завдання з бойової та мобілізаційної готовності – подальше наполегливе удосконалення та підвищення готовності військ до негайного виконання бойових завдань та відмобілізування.

Особлива увага звертається на освоєння способів прихованого відмобілізування і приведення частин і підрозділів у ПОВНУ бойову готовність, забезпечення їх організованого розгортання та завершення підготовки до ведення бойових дій в найкоротші терміни.

Ставиться завдання– освоїти проведення всього комплексу заходів з підтримання високої бойової та мобілізаційної готовності частин і підрозділів, забезпечення сталого управління в умовах раптового масованого застосування противником зброї масового ураження, високоточної та інших її видів.

6. Обсяг і послідовність робіт для приведення озброєння і техніки підрозділів в різні ступені бойової готовності Обов'язки командира взводу по «Бойовій тривозі»

Після оповіщення посильним своєчасно прибути в підрозділ у польовій формі одягу зі спорядженням, валізою, в якій зберігається все необхідне особисте майно.

1. Отримати пістолет, індивідуальний дозиметр, протигаз, засоби хімічного захисту.

2. Доповісти командиру роти про прибуття, отримати (уточнити) задачу.

3. Відбути до особового складу взводу.

4. У районі збору по тривозі перевірити наявність особового складу взводу, озброєння, бойової техніки і майна, прибуття виділених команд, перевірити готовність до висунення і доповісти командиру роти про готовність.

5. У складі роти вивести взвод в район зосередження.

6. У районі зосередження розташувати взвод в указаному місці, організувати спостереження і охорону, підготовку техніки, озброєння та особового складу до майбутніх бойових дій.