- •Затверджую
- •Ііі. Матеріальне забезпечення
- •Іv. Порядок проведення заняття
- •І. Визначення бойової і мобілізаційної готовності. Заходи досягнення постійної високої бойової готовності підрозділів і частин
- •Іі. Ступені бойової готовності і їх зміст
- •Ііі. Вимоги Міністра оборони України з питань бойової і мобілізаційної готовності
- •Планування і практичне здійснення мобілізаційних заходів при оголошення мобілізації і приведення підрозділів (частин) у відповідні ступені бойової готовності
- •Система мобілізаційної підготовки
- •IV. Обсяг і послідовність робіт для приведення озброєння і техніки підрозділів в бойову готовність
- •4.1. Дії чергового і днювальних по роті за сигналом «Бойова тривога»
- •4.2. Дії посильних, водіїв і навантажувальних команд за сигналом «Бойова тривога»
- •4.3. Обов'язки командира відділення по «Бойовій тривозі»
- •4.4. Обов'язки командира взводу по «Бойовій тривозі»
- •4.5. Дії підрозділів за сигналом «Збір»
- •4.6. Дії взводу при приведенні механізованого (танкового) взводу у вищу ступінь бойової готовності (Варіант)
- •Управл. Взводу
Ііі. Вимоги Міністра оборони України з питань бойової і мобілізаційної готовності
Керівні органи МО України у своїх наказах, директивах, настановах тощо постійно приділяють саму серйозну увагу питанням бойової готовності, постійно підвищують вимоги і ставлять нові завдання з питань підвищення та вдосконалення бойової готовності частин і підрозділів в сучасних умовах.
Вони вимагають постійно враховувати складність воєнно-політичної обстановки у світі, корінний якісний стрибок, пов'язаний, насамперед, з розробкою і впровадженням принципово новітніх, високоточних, самонавідних та автоматизованих систем зброї, що може призвести до війн незрівнянно більш винищувальної формі, ніж раніше.
Виходячи з цього, МО України ставить головне завдання перед Збройними Силами – всебічне підвищення пильності та бойової готовності до відбиття агресії та рішучого розгрому противника в будь-яких умовах розв'язання і ведення ним війни.
Бойова готовність, дислокація Збройних Сил на території України визначаються необхідністю організації ефективної оборони сухопутних та морських кордонів на всіх напрямках і забезпечення повітряно-космічної оборони важливих адміністративних центрів, промислових і потенційно небезпечних об'єктів.
У збалансованому будівництві видів збройних сил, родів військ та спеціальних військ пріоритет у розвитку віддається високоточній зброї підвищеної могутності, силам і засобам розвідки, повітряно-космічної оборони, радіоелектронної боротьби, ракетним військам, авіації та аеромобільним частинам, перспективним типам надводних кораблів і підводних човнів.
Збройні Сили України оснащуються єдиними системами автоматизованого управління, зв'язку, електронно-вогневої дії та метрологічного забезпечення. В інтересах усіх видів збройних сил і родів військ на території України створюється єдиний інформаційний простір.
Приділяється особлива увага нарощування готовності військ до відбиття раптового нападу противника з застосуванням всіх сучасних засобів боротьби, а також до виконання завдань у надзвичайній обстановці.
Міністр оборони країни вважає, що потрібен новий, більш високий рівень роботи з удосконалення бойової, мобілізаційної готовності, всебічної конкретної підготовці частин і підрозділів до ведення бойових дій, особливо в початковий період війни.
Головне завдання з бойової та мобілізаційної готовності – подальше наполегливе удосконалення та підвищення готовності військ до негайного виконання бойових завдань та відмобілізування.
Особлива увага звертається на освоєння способів прихованого відмобілізування і приведення частин і підрозділів у ПОВНУ бойову готовність, забезпечення їх організованого розгортання та завершення підготовки до ведення бойових дій в найкоротші терміни.
Ставиться завдання – освоїти проведення всього комплексу заходів з підтримання високої бойової та мобілізаційної готовності частин і підрозділів, забезпечення сталого управління в умовах раптового масованого застосування противником зброї масового ураження, високоточної та інших її видів.