2. 3 Бойовим розпорядженням 12 мд ознайомити

Посадові особи	Час і дата ознайомлення	Розпис у ознайомленні
Начальник тилу дивізії Начальник служби РХБ захисту	17 00 16.10 95 р. 17 25 16.10 95 р.	В. Петренко Т. Сільяненко

НАЧАЛЬНИК ОПЕРАТИВНОГО ВІДДІЛУ ШТАБУ

підполковник Т.РУДЕНКО

Кількість виготовлених екземплярів вказується тільки в екземплярі, що залишається в ділі штабу.

Відмітка щодо часу відправки і отримання документу робиться на звороті аркушу документу, який залишається у справі штабу, або у розрахунку розсипки (дивись приклад, наведений вище). Ці відмітки запевняються підписом посадової особи, яка розробила документ.

Приклад:

Відіслано 15.00 16.0895р.;

отримано 16.0016.0895р.

ПОМІЧНИК НАЧАЛЬНИКА ОПЕРАТИВНОГО ВІДДІЛЕННЯ

майор Ю.РАБЧЕВСЬКИЙ

Бойове розпорядження має такий же зміст, як і бойовий наказ, але бойове розпорядження по родам військ підписується начальником служби частини (з’єднання) і начальником роду військ. В бойовому розпорядженні по родам військ після інформаційної частини замість слова “наказую” пишеться командир частини (з'єднання) “наказав” і послідовно ставиться бойове завдання.

Бойові завдання родам військ в частинах (з'єднаннях), доводяться бойовими розпорядженнями.

Назва адресату друкується (пишеться) великими літерами над службовим заголовком з вказівкою посадової особи, якій відсилається документ.

Приклад:

Таємно

Прим.№2

Командиру 3 мд

БОЙОВЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ 4 АК № 03. КП - 1 км півн.

МУЗИЧІ(2488). 20.00 14. 08. Карта 100000, видання 1978 р.

Коли документ відправляється декільком адресатам, то у верхній частині друкується загальна адреса, а нижче після слова "Тільки", вказується адресат якому відправляється цей примірник документу.

Приклад:

Таємно

Прим.№2

КОМАНДИРАМ ЧАСТИН

Тільки: КОМАНДИРУ 4 мп

БОЙОВЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ 8 мд № 04. КП - 2 км сх.

МУЗИЧІ(2488). 15.00 12.10. Карта 100000, видання 1987 р.

3. Порядок ведення робочої карти.

В сучасних умовах організувати бій підрозділів і управляти ними під час бою можливо лише за наявності топографічної карти.

Топографічна карта, на якій графічно за допомогою умовних тактичних знаків і скорочених позначень відображаються тактична обстановка і її зміни під час бою, називається робочою картоютого командира, який її веде.

Робоча карта є одним з основних, а досить часто єдиним БД, за допомогою якого командир підрозділу організує і виконує управління в бою.

За допомогою РК командиру стає зрозумілим отримане бойове завдання, він вивчає і оцінює обстановку, приймає рішення, ставить бойові завдання підпорядкованим підрозділам. Ці завдання можна виконати, якщо на РК будуть нанесені необхідні дані, тобто відомості про ворога, про свої підрозділи, про сусідів і інші необхідні дані.

РК повинна відповідати певним вимогам, найважливішим з яких є наглядність, повнота і точність нанесення обстановки.

Наглядність РКполягає в зрозумілому і чіткому відображені бойової обстановки, її головних елементів. Це досягається правильним застосуванням і чітким накресленням умовних знаків; виділенням позицій військ у різні проміжки часу; правильним розташуванням на РК службових і пояснювальних написів; правильним і чітким зображенням фактичного місцезнаходження військ і можливого характеру дій; правильним підйомом карти.

Повнота відображення обстановкина РК визначається тим обсягом відомостей, який необхідний командиру для управління підпорядкованим підрозділам в бою. До своєї РК командир повинен заносити лише ті відомості, які дійсно йому необхідні.

Зміст РКтого чи іншого командира може бути різним. Найбільша повнота відомостей, що наноситься на карту необхідна командирам механізованих і танкових підрозділів.

На РК командира механізованого підрозділу звичайно наносяться:

• склад, розташування своїх підрозділів з подробицями на два ступеня нижче;

• склад, розташування і можливий характер дій ворога на глибину поставленого завданя на напрямку дій підроздилу і прилеглих флангах;

• дані про радіаційну, хімічну, бактеріологічну обстановку;

• бойове завдання підрозділу, поставлене старшими командиром;

• розташування і завдання безпосередніх сусідів (з правого і лівого боку), а також підрозділів, що діють зпереду, разом з їх пунктами управління;

• розмежувальні лінії між батальонами;

• завдання вогневих засобів, що знаходяться в розпоряджені командира підрозділа, і їх позиції;

• місця установки інженерних загороджень;

• маршрути руху;

• командні і командно-спостережні пункти старшого начальника і сусідів;

• райони розташування тилових підрозділів.

При розробці і веденні робочих карт необхідно використовувати наступні основні кольори:

• червоним кольоромнаносяться: розташування, завдання і дії загальновійськових підрозділів (частин і з'єднань), розмежувальні лінії, тилові межі, пункти управління, в тому числі з'єднань і об'єднань військ ППО; границі зон пораження зенитних ракетних і зенитних артилерійських з'єднань і частин;

• чорним кольоромнаносяться розташування і дії ракетних військ і артилерії, зенітних ракетних військ і зенітної артилерії, з'єднань і частин інженерних і хімічних військ, військ зв'язку, радіотехнічних, залізничних, частин радіоелектроної боротьби і радіорозвідки, технічного забезпечення, інженерно-аеродромних, топогеодезичних і гідрометеореологічних частин і підрозділів, військово-будівельних організіцій і частин, рубежі досягаємості ракет; всі роз'яснювальні написи про свої війська.

• синім кольромнаносяться розташування і дії військ противника, а також всі пояснювальні написи;

• зеленим кольоромнаносяться демонстративні, імітаційні дії своїх військ, заходи по дезинфомації, а також фальшиві райони, рубежі, споруди і об'єкти з позначенням літерою “Л”.

Як правило, для розробки карт, використовуються позамасштабні умовні знаки. Використання умовних знаків є обов'язковим. З метою полегшення нанесення на карту умовних знаків, рекомендується користуватися офіцерською лінійкою (трафаретом).

Умовні знаки, що позначають війська, вогневі засоби, бойову техніку (як свої, так і противника), наносяться на карту у відповідності з їх дійсним місцезнаходженням і розташовуються по напрямку дій або ведення вогню.

Пункти управліннянаносяться на карту так, щоб основа флагштока спиралася на точку його знаходження на місцевості, а фігура знаку була розташована у напрямку, протилежному діям військ.

Фактичне розташування і дії військ (об'єктів) наносяться суцільною лінією; можливі дії і ті, що плануються, а також об'єкти і споруди, що будуються наносяться пунктиром; запасні, тимчасові райони і позиції- пунктиром з підрисами відповідно 'Зап”, ”Тимч” всередині або поруч зі знаком.

Найменування аеродромів дається за назвою найближчого населеного пункту, число і типи літаків на аеродромах пишеться поруч з їх найменуванням.

При нанесені розташування військ на різний період часу, їх умовні знаки доповнюються пунктирними штриховими лініями або підтушовкою; час, до якого відносяться розташування, вказується під найменуванням з'єднання, частини, підрозділу всередині основного знаку або поруч з ним. На одну карту наносяться, як правило, не більше чотирьох положень.

Пояснювальні написи розміщуються всередині умовного знаку, поруч з ним, під знаком або на вільному місці, але з вказівною лінією.

Службові заголовки і відмітки про затвердження підписуються великими літерами без наклону і підсічок.

Місцеві предмети і елементи рельєфу, які можуть значно впливати на бойові дії виділяють (піднімають): берегові лінії великих річок, болота - синім кольором; рослинність - зеленим кольором; рель'єф - блідо-коричневим; автомобільні шляхи - коричневим; державні кордони - чорним; населені пункти - тушшю або штриховкою, збільшеними надписами або підкресленнями їх назв чорним або коричневим кольором.

Наглядність і зручночитаємість карти багато в чому залежить від доброго виконання і правильного розміщення написів. Для оформлення робочої карти і нанесення на неї пояснювальних написів рекомендується застосовувати креслярський шрифт, який відрізняється чіткістю і простотою виконання.

При розробці карт допускається використання таблиць. Таблиці на карті розміщуються у вільній частині таким чином, щоб не затемняти елементи обстановки, які належать відображенню, як правило, поблизу від об'єктів.

Вміння офіцерів правильно опрацьовувати карту має велике значення для управління підрозділами. Вміння правильно готувати і вести РК - ознака високої штабної культури кожного офіцера.