Рекогносцировка

Робота командира батальйону (роти) при проведенні рекогносцировки починається з орієнтуванням. Потім командир батальйону (роти) вивчає місцевість, указує орієнтири та уточнює:

положення, можливі шляхи висування (вихідні райони) та рубежі розгортання противника, можливі танконебезпечні напрямки;

контур, накреслення переднього краю, опорний пункт (район оборони), розмежувальні лінії та завдання батальйону (роти);

напрямок зосередження головних зусиль і райони місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони;

зображення траншей та ходів сполучення, взводні (ротні) опорні пункти, позицію бойової охорони, місця влаштування вогневих засад і район розташування бронегрупи, коли вона створюється;

позиції приданого танкового механізованого підрозділу та інших засобів підсилення;

смуги вогню взводів (рот) та дільниці зосередження вогню;

головні та запасні (тимчасові) позиції штатної та доданої артилерії;

вогневі позиції та смуги вогню (сектори обстрілу), дільниці зосередженого та рубежі загороджувального вогню підрозділів (вогневих засобів), які призначаються для забезпечення флангів та стиків із сусідами й проміжків між взводами (ротами);

основні, запасні (тимчасові), стартові (вогневі) позиції зенітного підрозділу й шляхи його маневру;

напрямки й рубежі розгортання для контратак;

вогневі рубежі для танкової роти та механізованої роти на БМП, які знаходяться в другому ешелоні (резерві), а також для бронегрупи;

черговість і строки інженерного обладнання, місця влаштування мінно-вибухових та інших загороджень й проходи, які залишаються в них, місця фальшивих опорних пунктів, позицій і траншей;

заходи для захисту від зброї масового ураження та високоточної зброї противника, забезпечення стиків та флангів, знищення повітряних десантів, диверсійно-розвідувальних груп, дій підрозділів уночі та в інших умовах обмеженої видимості;

місця командно-спостережного пункту та розташування підрозділів технічного забезпечення й тилу, а також автомобілів механізованих підрозділів.

Командир батальйону в залежності від наявності часу може проводити рекогносцировку послідовно в усіх опорних пунктах або в тих, які розташовані в райони зосередження основних зусиль батальйону. На другому напрямку він може доручити провести рекогносцировку начальнику штабу.

Доведення бойових задач

Бойові завдання підрозділам, як правило, доводяться перед боєм бойовим наказом, а у ході бою – бойовими розпорядженнями.

У бойовому наказі командир батальйону (роти) вказує:

У першому пункті – короткі висновки Із оцінки противника.

У другому пункті – об'єкти та цілі, які уражаються засобами старшого командира на напрямку дій, які будуть виконуватись, а також введення сусідів та розмежувальні лінії з ними.

У третьому пункті – бойове завдання батальйону (роти) та задум бою.

У четвертому пункті – після слова «наказую» ставляться бойові завдання:

механізованим (танковим) ротам (взводам) першого ешелону, в тому числі приданим; механізованим (танковим) ротам (взводам) другого ешелону або резерву;

бронегрупам і вогневим засадам;

підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам, в тому числі приданим;

гарматам і танкам, які виділені для стрільби прямою наводкою;

зенітному підрозділу;

іншим підрозділам посилення.

У п'ятому пункті – витрати ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання.

У шостому пункті – час готовності до виконання завдання.

У сьомому пункті – місце командно-спостережного пункту та заступників.

У восьмому пункті – об'єкти, позначені знаками червоного хреста і півмісяця, цивільної оборони; культурні цінності, устаткування, споруди, які не мають небезпечних сил; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору, вказані старшим начальником.